Рішення

від 16.11.2020 по справі 520/12111/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2020 року № 520/12111/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Студія оптимального будівництва "Моноліт", в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича (код ЄДРПОУ 33898042, вул. Чернишевська, б. 65, к. 4, м. Харків, 61002) до Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243, пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Коламбус 2018" в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича (код ЄДРПОУ 42700220, вул. Чернишевська, б. 65, к.11), ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , АДРЕСА_7 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 ) про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Студія оптимального будівництва "Моноліт", в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича (далі по тексту - позивач, ПП "СОБ "Моноліт") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради Харківської області (далі по тексту - відповідач, ХМР), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа-1, ОСОБА_1 ); ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа-2, ОСОБА_2 ); Товариство з обмеженою відповідальністю "Коламбус 2018", в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича (далі по тексту - третя особа-3, ТОВ "Коламбус 2018"); ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа-4, ОСОБА_3 ); ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа-5, ОСОБА_4 ); ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа-6, ОСОБА_5 ); ОСОБА_6 (далі по тексту - третя особа-7, ОСОБА_6 ); ОСОБА_7 (далі по тексту - третя особа-8, ОСОБА_7 ); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 (далі по тексту - третя особа-9, ОСОБА_8 ), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 24.06.2020 року № 2148/20;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за пунктом 31 Додатку 1 Рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання від 24.06.2020 року № 2148/20 надано дозвіл громадянину ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності загальною площею, орієнтовно, 0,0100 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. АМ по АДРЕСА_9 , яке порушує як права позивача та третіх осіб, так і норми чинного законодавства України, у зв`язку із тим, що за адресою АДРЕСА_9 знаходиться багатоквартирний будинок, власниками квартир та нежитлових приміщень в якому є позивач у даній справі та треті особи, а тому вимушені звернутись до суду із даним позовом для захисту своїх прав з наступного.

Так, згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

П. 1 ч. 1 ст. 6 Закону передбачено право співвласників вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Відповідно до положень ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно з положеннями ст. 89 Кодексу, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до п. д) ч. 2 ст. 92 Кодексу, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

На підставі вказаного позивач дійшов висновку, що законодавством України до спільного майна багатоквартирного будинку віднесені, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Крім того, чинним законодавством прямо заборонено співвласникам багатоквартирного будинку виділяти в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Також позивач посилається на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яка у своїй постанові по справі № 263/68/17 (провадження № 61 -13354св181) від 18.03.2019 року дійшла наступного висновку: з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини .

Позивач вважає, що вказане рішення владного суб`єкта є незаконним та безпідставним, у зв`язку із чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не подав до суду відзив на адміністративний позов.

Третя особа-9, ОСОБА_8 , подав до суду письмові пояснення третьої особи щодо позову або відзиву та додаткові пояснення у справі, в яких він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач та треті особи є власниками житлових приміщень у житловому будинку та/або нежитлових приміщень в житловій будівлі "А-3" по АДРЕСА_9 .

Водночас він, ОСОБА_8 , є власником окремої нежитлової будівлі літ. "А-1-1" за адресою АДРЕСА_9 , що підтверджується витягом з Державного ресстру речових прав на нерухоме майно.

Оскаржуваним рішенням Харківської міської ради йому надано дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування належної йому нежитлової будівлі.

Земельна ділянка, дозвіл на розробку якої надано заявнику, не є прибудинковою територією будівлі "А-3" по АДРЕСА_9 , а відноситься до земель комунальної власності.

Стверджує, що за даними реєстру речових прав на нерухоме майно жодної земельної ділянки за вказаною адресою, належних позивачу та третім особам на стороні позивача об`єктів нерухомості немає, за цією адресою за позивачем та третіми особами зареєстровані лише житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру с офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

У зв`язку з цим третя особа - 9 вважає, що оскільки право подання позовної заяви для захисту свого права власності має виключно власник майна - земельної ділянки, а отже у позивача таке право не виникло.

Також зазначає, що частиною 3 ст. 123 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначає про відсутність доказів, які б свідчили про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим вважає, що Харківська міська рада, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняла оскаржуване рішення у відповідності до діючого законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_8 є власником нежитлової будівлі літ. А 1 -1 за адресою АДРЕСА_9 , загальною площею 23.3 кв. м., площа під забудовою - 30.3 кв.м., що підтверджується копіями: Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 221042395 від 30.08.2020 року (а.с. 16), технічного паспорту на громадський будинок літ. А 1 -1 з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 07.04.2020 року (інв. справа № 97/04-20) (а.с. 87б-87к), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206882446 від 15.04.2020 року (а.с. 87л), також не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається з копій Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 202009378 від 26.02.2020 року, № 202008762 від 26.02.2020 року, № 202008023 від 26.02.2020 року (а.с. 12-15), актуальної інформації про об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами: №№ 2066149463101, 1622852263101, 901244263101, 174835063101, 51634463101 та відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційними номерами: 22994560, 1472177, 2078935 (а.с. 17-23), позивач та треті особи є власниками житлових (квартир) та нежитлових приміщень в житловому будинку літ. "А-3" по АДРЕСА_9 .

Згідно з пунктом 31 Додатку 1 Рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання від 24.06.2020 року № 2148/20 надано дозвіл громадянину ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності загальною площею, орієнтовно, 0,0100 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. АМ по АДРЕСА_9 (а.с. 6,7).

Листом Департаменту земельних відносин ХМР від 03.08.2020 року № М-2-17183/1-20.08-31 ОСОБА_8 було повідомлено, що Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.06.2020 року № 2148/20 ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0100 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А 1 -1 по АДРЕСА_9 .

При цьому, ОСОБА_8 додатково повідомлено, що для розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки необхідно звернутися до фізичної або юридичної особи, які відповідно до ст. 26 Закону України Про землеустрій , є розробниками документації із землеустрою (а.с. 87а).

Не погодившись із вказаним рішенням владного суб`єкта, позивач звернувся до суду з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Так, повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч. 7 ст. 118 ЗКУ відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно абзаців 1 та 2 ч. 2 ст. 123 ЗКУ, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 ЗКУ).

Отже, зазначені норми встановлюють підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Так, для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідного органу із клопотанням про надання дозволу на його розробку, за результатом розгляду якого, уповноважений орган приймає одне з відповідних рішень.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, позивачем, не наведено жодної з підстав, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України, за яких відповідачеві мало бути відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у користування.

Також, виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у користування земельних ділянок видно, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про надання особі в оренду земельні ділянки, зокрема для обслуговування жилого будинку. При цьому, саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

Означена правова позиція, висловлена у постановах Верховного суду України від 17.04.2018 року у справі № 819/1430/17, 813/796/18 від 10.09.2020 року, № 300/1706/19 від 30.07.2020 року.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.05.2018р. у справі №826/5737/16 отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.

Відтак, враховуючи встановлені обставини у справі та вищенаведені норми чинного законодавства з урахуванням висновків Верховного Суду, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем під час прийняття рішення приписів Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст. ст. 42. 89, 92 Земельного кодексу України, позаяк ОСОБА_8 не є співвласником багатоквартирного будинку, а є власником окремої нежитлової будівлі, спірним рішенням ОСОБА_8 не передається у власність або в постійне користування земельна ділянка, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків та не порушує прав позивача та третіх осіб.

Крім того, позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів створення та реєстрації об`єднання співвласників будинку за адресою АДРЕСА_9 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , через що у суду відсутні підстави для врахування правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові по справі № 263/68/17 (провадження № 61 -13354св181) від 18.03.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи той факт, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів перед судом належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення, суд доходить висновку, що ХМР діяла в межах повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством та Конституцією України, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 7, 19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Студія оптимального будівництва "Моноліт", в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича (код ЄДРПОУ 33898042, вул. Чернишевська, б. 65, к. 4, м. Харків, 61002) до Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243, пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Коламбус 2018" в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича (код ЄДРПОУ 42700220, вул. Чернишевська, б. 65, к.11), ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , АДРЕСА_7 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 ) про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 листопада 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.