Постанова

від 23.11.2020 по справі 520/12111/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р.Справа № 520/12111/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Харківської міської ради Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 15.09.20 року по справі № 520/12111/2020

за позовом Приватного підприємства "Студія оптимального будівництва "МОНОЛІТ" в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича

до Харківської міської ради Харківської області

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Коламбус 2018 в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП СОБ Моноліт в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича (надалі також - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради Харківської області (надалі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Коламбус 2018 в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , в якому просило суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 за № 2148/20.

Разом з позовною заявою, в порядку забезпечення позову, подано заяву, в якій, з урахуванням уточнень, позивач, керуючись приписами ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, просив забезпечити позов шляхом зупинення дії п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 за № 2148/20 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року заяву задоволено.

Зупинено дію п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 за № 2148/20 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 520/12111/2020.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, з посиланням на те, що позивач не довів ані порушення його та третіх осіб прав на звернення до суду з позовом, ані обставин, які можуть утруднити виконання рішення і є підставою для забезпечення позову, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати оскаржуване судове рішення з прийняттям нового, яким відмовити у задоволенні заяви позивача в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням першої інстанції, Харківська міська рада Харківської області також оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає таку ухвалу незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Харківська міська рада Харківської області зазначає про передчасність висновків суду першої інстанції про вжиття запобіжних заходів з огляду на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, укладення договору оренди чи виникнення інших прав, що узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16. Вказує на те, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, порушують принцип збалансованості інтересів сторін спору, обмежуючи права Харківської міської ради Харківської області на володіння та користування її майном, в той час як право позивача на користування земельною ділянкою щодо якої прийнято оскаржуване рішення, матеріалами позовної заяви та заяви про забезпечення позову не підтверджене.

За результатами апеляційного розгляду Харківська міська рада Харківської області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Позивач та інші учасники судового процесу своїм правом на подання відзивів на апеляційні скарги не скористалися.

Апеляційні скарги розглядаються у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Разом з цим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також указати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/1305/20.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції у цій справі наведеним вище вимогам не відповідає.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача, дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, проте, не навів його мотивів та підстав.

Висновки суду першої інстанції, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача не підтверджений оцінкою суду будь-яких доказів. Так само суд першої інстанції не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано доведеними доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Так, позивачем у позовній заяві (з урахуванням уточнень) заявлено про скасування п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 за № 2148/20, і його зупинення в порядку забезпечення позову фактично вказує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті предмета позову.

Колегія суддів погоджується з позивачем, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, втім, такий захист застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Проте, зупинення дії п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 за № 2148/20 нівелює повноваження органу місцевого самоврядування, які, в тому числі, спрямовані і на забезпечення прав та інтересів фізичних осіб у сфері земельних відносин.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованого судом заходу забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ПП СОБ Моноліт в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

Доводи апеляційних скарг колегією суддів приймаються в якості належних.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що на час розгляду апеляційних скарг на ухвалу від 15 вересня 2020 року Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/12111/2020 прийнято рішення від 16 листопада 2020 року, яким адміністративний позов Приватного підприємства "Студія оптимального будівництва "Моноліт", в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича до Харківської міської ради Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Коламбус 2018 в особі керівника Дремлюги Анатолія Володимировича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення залишено без задоволення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми процесуального права, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Харківської міської ради Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 520/12111/2020 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Студія оптимального будівництва "МОНОЛІТ" в особі керівника Камінера Вадима Миколайовича про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 31 Додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 24.06.2020 року № 2148/20 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 520/12111/2020.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 26.11.2020 року