Постанова

від 17.11.2020 по справі 204/1724/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8813/20 Справа № 204/1724/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Свистунової О.В., Лаченкової О.В

за участю секретаря Заворотного К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід про поновлення на роботі

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Хумана Схід про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що на підставі наказу № 66 від 18 червня 2009 року вона була прийнята на роботу на посаду продавця непродовольчих товарів до ТОВ Хумана Схід . На підставі наказу №218 від 08 листопада 2019 року вона була звільнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП України - у зв`язку з втратою довіри. За десять років роботи на підприємстві відповідача не було жодних нарікань з боку керівництва щодо неї, причина звільнення їй не незрозуміла. Після звільнення вона намагалась знайти роботу, однак побачивши запис у трудовій книжці, їй всюди відмовляли, з цих же підстав вона не може стати на облік по безробіттю до Центру зайнятості населення. До теперішнього часу вона не розуміє та не знає причин її звільнення. Вказувала, що жодного проступку нею допущено не було, а тому її звільнення за ч. 2 ст. 41 КЗпП України є незаконним, її трудові права порушені. Просила суд скасувати наказ ТОВ Хумана Схід від 08 листопада 2019 року №218-к про звільнення її - ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри за п. 2 ст. 41 КЗпП України та поновити її на посаді продавця непродовольчих товарів в ТОВ Хумана Схід ; стягнути з ТОВ Хумана Схід на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2019 року до дня поновлення на роботі, а також моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним наказ ТОВ Хумана Схід № 218-К від 08 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри за п. 2 ст. 41 КзпП України. Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді продавця непродовольчих товарів у ТОВ Хумана Схід . Стягнуто з ТОВ Хумана Схід на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 93 230,58 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Стягнуто з ТОВ Хумана Схід на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ Хумана Схід судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. на користь держави. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді продавця непродовольчих товарів у ТОВ Хумана Схід . Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 10 358,95 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

В апеляційній скарзі ТОВ Хумана Схід просять рішення суду від 18 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, 18 серпня 2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ Хумана Схід на посаду продавця непродовольчих товарів (а.с.8-12, 95).

08 листопада 2019 року наказом № 218-к від 08 листопада 2019 ОСОБА_1 була звільнена з посади продавця непродовольчих товарів магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з втратою довіри, п. 2 ст. 41 КЗпПУ (а.с. 87).

У вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_1 була звільнена на підставі доповідної записки менеджера з роздрібної торгівлі непродовольчими товарами ОСОБА_2 , подання ОСОБА_3 , протоколу № 1 від 08 листопада 2019 року, архіву відеозаписів від 27 жовтня 2019 року та касової контрольної стрічки.

Встановлено, що підставами для звільнення позивача у зв`язку з втратою довіри стало те, що 06 листопада 2019 року менеджер з роздрібної торгівлі ТОВ Хумана Схід ОСОБА_2 звернулася до генерального директора ТОВ Хумана Схід ОСОБА_4 з доповідною запискою, в якій повідомила, що під час виконання своїх функціональних обов`язків продавець непродовольчих товарів магазину ОСОБА_1 , яка є матеріально відповідальною особою, неодноразово порушувала правила проведення операцій з матеріальними цінностями, а саме, 27 жовтня 2019 року відбувалось зняття денного Х-звіту, проведення продажу без наявності клієнтів у каси, вирівнювання сум готівкою та карти, що підтверджується даними з контрольної касової стрічки та даними відеозапису (а.с. 71).

Згідно подання менеджера з роздрібної торгівлі ТОВ Хумана Схід ОСОБА_2 на ім`я генерального директора ТОВ Хумана Схід ОСОБА_4 від 08 листопада 2019 року останнього було повідомлено, що продавець непродовольчих товарів магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка є матеріально відповідальною особою, 27 жовтня 2019 року неодноразово порушувала правила операції з матеріальними цінностями, не видавала покупцям чеки, самостійно знімала денні Х-звіти, проводила безготівкові та готівкові оплати, вирівнюючи помилки на касі, що підтверджується записами з камер відеоспостереження.

На підставі наведених обставин було запропоновано надати згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри, оскільки подальшу роботу ОСОБА_1 у ТОВ Хумана Схід вважала неможливим (а.с. 86).

На підставі вказаного подання 08 листопада 2019 року у ТОВ Хумана Схід були скликані збори наради по особовому складу, якими було вирішено, передати питання для прийняття остаточного рішення про звільнення продавця непродовольчих товарів ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри згідно п. 2 ст. 41 КЗпПУ генеральному директору ОСОБА_4 (а.с. 85).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на доведеність та обгрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, однак погодитися з такими висновками судду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абзаці 2 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , звільнення з підстав втрати довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дозволяє стверджувати, що розірвання трудового договору на його підставі можливе за сукупності таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (приймання, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу (тобто, негативну оцінку роботодавцем трудової діяльності працівника, що зумовлена невиконанням чи неналежним виконанням працівником своєї трудової функції, безпосередньо пов`язаної з обслуговуванням грошових, товарних і культурних цінностей).

Отже, основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.

У справі встановлено, 18 серпня 2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ Хумана Схід на посаду продавця непродовольчих товарів (а.с.8-12, 95).

Згідно посадової інструкції продавця непродовольчих товарів ТОВ Хумана Схід , затвердженої 12 травня 2008 року, позивач, як особа, яка займає посаду продавця непродовольчих товарів, несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності (а.с. 82, 83).

18 серпня 2009 року між сторонами було укладено договір № 32 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно умов якого позивач бере на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження довірених їй матеріальних цінностей. Строк дії договору сторони обумовили протягом періоду роботи працівника на матеріально-відповідальній посаді (а.с. 105).

03 липня 2018 року між відповідачем та членами колективу магазину ТОВ Хумана Схід , в особі керівника колективу Горової Т.В., було укладено договір про колективну матеріальну відповідальність, згідно умов якого колектив магазину, до якого входила позивач, прийняв на себе колективну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для здійснення торгівельної діяльності (а.с. 106).

08 листопада 2019 року наказом № 218-к від 08 листопада 2019 ОСОБА_1 була звільнена з посади продавця непродовольчих товарів магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з втратою довіри, п. 2 ст. 41 КЗпПУ (а.с. 87).

У вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_1 була звільнена на підставі доповідної записки менеджера з роздрібної торгівлі непродовольчими товарами ОСОБА_2 , подання ОСОБА_3 , протоколу № 1 від 08 листопада 2019 року, архіву відеозаписів від 27 жовтня 2019 року та касової контрольної стрічки.

Встановлено, що підставами для звільнення позивача у зв`язку з втратою довіри стало те, що 06 листопада 2019 року менеджер з роздрібної торгівлі ТОВ Хумана Схід ОСОБА_2 звернулася до генерального директора ТОВ Хумана Схід ОСОБА_4 з доповідною запискою, в якій повідомила, що під час виконання своїх функціональних обов`язків продавець непродовольчих товарів магазину ОСОБА_1 , яка є матеріально відповідальною особою, неодноразово порушувала правила проведення операцій з матеріальними цінностями, а саме, 27 жовтня 2019 року відбувалось зняття денного Х-звіту, проведення продажу без наявності клієнтів у каси, вирівнювання сум готівкою та карти, що підтверджується даними з контрольної касової стрічки та даними відеозапису (а.с. 71).

Згідно подання менеджера з роздрібної торгівлі ТОВ Хумана Схід ОСОБА_2 на ім`я генерального директора ТОВ Хумана Схід ОСОБА_4 від 08 листопада 2019 року останнього було повідомлено, що продавець непродовольчих товарів магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка є матеріально відповідальною особою, 27 жовтня 2019 року неодноразово порушувала правила операції з матеріальними цінностями, не видавала покупцям чеки, самостійно знімала денні Х-звіти, проводила безготівкові та готівкові оплати, вирівнюючи помилки на касі, що підтверджується записами з камер відеоспостереження.

На підставі наведених обставин було запропоновано надати згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри, оскільки подальшу роботу ОСОБА_1 у ТОВ Хумана Схід вважала неможливим (а.с. 86).

На підставі вказаного подання 08 листопада 2019 року у ТОВ Хумана Схід були скликані збори наради по особовому складу, якими було вирішено, передати питання для прийняття остаточного рішення про звільнення продавця непродовольчих товарів ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри згідно п. 2 ст. 41 КЗпПУ генеральному директору ОСОБА_4 (а.с. 85).

Слід зазначити, вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суду в кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Підставою для втрати довіри працівнику, що обслуговує матеріальні цінності, можуть бути лише його винні дії або бездіяльність, чи конкретні факти, які дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Сама по собі нестача товарних цінностей або їх надлишок, а також підозра, якщо немає конкретних фактів не можуть бути підставою для втрати довіри до працівника

Вказана правова правозиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2020 року у справі № 321/1179/16.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Слід зазначити, відповідачем не зазначено та не підтверджено належними доказами, якими саме винними, протиправними діями або бездіяльністю позивача утворилася нестача матеріальних цінностей та якими доказами це підтверджується.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що загальна кількість готівкових коштів, що були отримані ОСОБА_1 27 жовтня 2019 року від покупців та оформлені як безготівковий розрахунок склала 784,10 грн., у касу ці готівкові кошти не потрапили, їх подальша доля підприємству не відома.

Однак, жодних доказів того, що 27 жовтня 2019 року у магазині, де працювала позивач, було виявлено будь-яку недостачу грошових коштів, відповідачем не надано, матеріали справи таких доказів не містять. При цьому, сама позивач наполягала на тому, що 27 жовтня 2019 року у магазині, де вона працювала, не було недостачі грошових коштів, у магазині працювало декілька змін працівників, що не заперечував і представник відповідача. Доказів щодо вартості завданих відповідачу збитків внаслідок нестачі товару матеріали справи також не містять.

Доказів того, з чиєї вини сталася нестача товару суду не надано.

До правоохоронних органів з приводу крадіжок за цей період ввдповідач не звертався. Жодних належних та допустимих доказів встановлення нестачі товару у магазині, де працювала позивач, матеріали справи не містять.

Отже ТОВ Хумана Схід не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що товариству діями ОСОБА_1 дійсно було завдано будь-яких збитків.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки втрата довіри до працівника повинна бути заснована на конкретних фактах вчинення працівником винних дій, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, внаслідок яких відповідачу було завдано збитків або матеріальної шкоди, а тому вимоги позивача є доведеними та обгрунтованими.

Однак, слід зазначити відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звернення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

З матеріалів справи вбачається позивач ОСОБА_1 наказом № 218-к від 08 листопада 2019 року була звільнена відповідачем з роботи з посади продавця непродовольчих товарів магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з втратою довіри, п. 2 ст. 41 КЗпПУ (а.с. 87).

Із наказом № 218-к від 08 листопада 2019 року про звільнення позивач була ознайомлена 08 листопада 2019 року, про що поставила свій підпис на цьому наказі (а.с. 87).

Трудову книжку позивач отримала 08 листопада 2019 року, що підтверджується записом у журналі обліку трудових книжок ТОВ Хумана Схід (а.с. 89).

Із позовом у цій справі позивач звернулася до суду 18 березня 2020 року, про що є відмітка на конверті поштового відправлення (а.с.24).

Таким чином, позивачем було пропущено місячний строк для звернення до суду із позовними вимогами про поновлення на роботі, визначений 233 КЗпП України.

Позивач звернулася до суду із заявою про поновлення строків на звернення до суду із позовними вимогами, в якій зазначала, що строки нею були пропущені у зв»язку з тим, що вона є юридично не обізнаною особою, після звільнення перебувала у пригніченому стані, намагалася влаштуватися на іншу роботу, але їй відмовляли, її не було ознайомлено із наказом про звільнення та з протоколом загальних зборів (а.с.17-22).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Строки, встановлені статтею 233 КЗпП України, можуть бути поновлені лише за наявності поважних причин. При цьому, поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які можна вважати поважними.

Слід зазначити, причини, які вказала позивач у своїй заяві, за яких нею було пропущено місячний строк для звернення до суду із позовними вимогами про поновлення на роботі, не можуть бути визнані судом поважними.

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 була звільнена з роботи 08 листопада 2019 року, із наказом про звільнення позивач була ознайомлена 08 листопада 2019 року, трудову книжку позивач отримала 08 листопада 2019 року, а із позовними вимогами у справі позивач звернулася до суду - 18 березня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду із вимогами про поновлення на роботі, та причини, викладені позивачем у заяві про поновлення строків на звернення до суду із позовними вимогами не є поважними, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повинно бути відмовлено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ТОВ Хумана Схід підлягає задоволенню, рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід - задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід про поновлення на роботі - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід про поновлення на роботі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хумана Схід судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 2 522 грн. 41 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

Судді