ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2020 р. Справа№ 910/4375/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) за позовом Київської міської ради до комунального підприємства "Госпкомобслуговування" про стягнення 107 197,83 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Госпкомобслуговування" про стягнення 107 197, 83 грн. збитків, які складаються з безпідставно завищеної вартості послуг за договорами про закупівлю послуг за державні кошти № КГ-2017 від 13.02.2017 та № КГ-2018 від 22.01.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на встановлення Державною аудиторською службою України обставин завищення вартості наданих послуг за укладеними договорами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що наданий позивачем акт ревізії фінансово-господарської діяльності Київської міської ради від 08.01.2020 №08-21/1 не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами, а тому підстави для покладення на комунальне підприємство "Госпкомобслуговування" відповідальності у вигляді стягнення збитків, відсутні.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт, в обґрунтування вимог за скаргою зазначає, що наданий ним Акт ревізії є належним доказом завдання йому збитків, завищенням вартості наданих послуг.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №910/4375/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.
При цьому, від відповідача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому комунальне підприємство "Госпкомобслуговування" заперечило проти вимог скаржника.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Київською міською радою (замовник) та Комунальним підприємством "Госпкомобслуговування" (виконавець) 13.02.2017 було укладено Договір №КГ-2017 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір №КГ-2017) предметом якого у відповідності до п. 1.1. є надання виконавцем протягом строку, обумовленого цими договорами, послуг, зазначених у цих договорах та Специфікації до договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору №КГ-2017 та Специфікації на надання послуг, що є Додатком №1 до Договору №КГ-2017 передбачено надання наступних послуг: послуги прибиральників службових приміщень та завідувача залу; послуги двірників; послуги вантажників; послуги столярів; послуги гардеробника (сезонно); послуги електромонтерів; послуги слюсарів-сантехніків та електрозварника ручного зварювання; послуги інженера з обслуговування систем кондиціювання та теплопостачання; послуги диспетчерів; послуги інспекторів бюро перепусток; послуги малярів; послуги елктромонтерів з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв`язку; послуги по вивезенню твердих побутових відходів; послуги по прочистці та промивці каналізаційної мережі.
Відповідно до п. 3.1. Договору №КГ-2017 та Специфікації на надання послуг, що є Додатком №1 до Договору №КГ-2017 загальна вартість послуг (ціна) за даним Договором становить 9 882 840, 00 грн., у тому числі ПДВ 1 647 140, 00 грн.
Згідно п. 4.1. Договору №КГ-2017 розрахунки за Договором здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України за фактично надані послуги. Підставою для здійснення оплати Замовником послуг, що були надані Виконавцем, є складений та підписаний Сторонами Акт приймання-передачі послуг.
Відповідно до п. 5.1. Договору №КГ-2017 строк (термін) надання послуг: з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно.
Згідно п. 10.1. Договору №КГ-2017 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року включно, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного виконання та проведення розрахунків.
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів про надання послуг за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно відповідачем було надано, а позивачем прийнято послуги на загальну суму з урахуванням ПДВ 9 882 840, 00 грн, що відповідає ціні Договору №КГ-2017 встановленої в п. 3.1. зазначеного договору та Специфікації на надання послуг, що є додатком №1 Договору №КГ-2017.
При цьому, акти надання послуг за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно підписані з боку позивача та відповідача без зауважень та без претензій з боку замовника по об`єму, якості та строкам надання послуг, що є підставою для подальших розрахунків з виконавцем.
Після закінчення строку дії Договору №КГ-2017 між позивачем та відповідачем 22.01.2018 було укладено Договір №КГ-2018 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір №КГ-2018), предметом якого у відповідності до п. 1.1. є надання виконавцем протягом строку, обумовленого цими договорами, послуг, зазначених у цих договорах та Специфікації до договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору №КГ-2018 та Специфікації на надання послуг, що є Додатком №1 до Договору №КГ-2018 передбачено надання наступних послуг: послуги із забезпечення та підтримання належного санітарного стану приміщень; послуги з утримання прибудинкової території та допоміжних приміщень; вантажно-розвантажувальні послуги; столярні послуги; послуги з гардеробного обслуговування (сезонно); послуги з обслуговування електричних мереж та установок; послуги з обслуговування сантехнічних мереж; послуги з обслуговування систем кондиціювання та теплопостачання; послуги із диспетчеризації функціонування комплексу адмінбудинків; послуги із здійснення пропускного режиму; малярні та штукатурні послуги; послуги з обслуговування, програмування та забезпечення безперебійної роботи пристроїв зв`язку;
Відповідно до п. 3.1. Договору №КГ-2018 та Специфікації на надання послуг, що є Додатком №1 до Договору №КГ-2018 ціна цього Договору становить 13 187 808, 00 грн., у тому числі ПДВ 2 197 968, 00 грн.
Згідно п. 4.1. Договору №КГ-2018 розрахунки за Договором здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України за фактично надані послуги. Підставою для здійснення оплати Замовником послуг, щ обули надані Виконавцем, є складенй та підписаний Сторонами Акт приймання-передачі послуг.
Відповідно до п. 5.1. Договору №КГ-2018 строк (термін) надання послуг: з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно.
При цьому, акти надання послуг за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно підписані з боку позивача та відповідача без зауважень та без претензій з боку замовника по об`єму, якості та строкам надання послуг, що є підставою для подальших розрахунків з виконавцем.
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів про надання послуг за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно відповідачем було надано, а позивачем прийнято послуги на загальну суму з урахуванням ПДВ 12 638 316 00 грн.
За результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, що охоплює окремі питання фінансово-господарської діяльності пов`язані з укладенням Договору №КГ-2017 та Договору №КГ-2018, Державною аудиторською службою встановлено порушення виконання зобов`язань за даними договорами, через ненадання Секретаріатом, як замовником, і КП "Госпокомобслуговування", як виконавцем, запитуваних документів щодо обґрунтованості вартості послуг.
Відповідно до Акту Державної аудиторської служби від 08.01.2020 №08-21/1, витяг з якого наявний в матеріалах справи, зустрічною звіркою в КП "Госпкомобслуговування" не підтверджено окремі витрати, включені підприємством до актів наданих послуг Секретаріату на сукупну суму 107 197, 83 грн., зокрема витрати щодо: надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню відходів; надання послуг по прочистці та промивці каналізаційної мережі; надання послуг гардеробника; надання послуг інспекторів бюро перепусток.
У зв`язку з чим, 29.01.2020 Державною аудиторською службою України на адресу Київської міської ради було направлено лист з вимогою усунути виявлені під час ревізії порушення ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України, п. 4.1., 6.2.2. Договорів №КГ-2017 та №КГ-2018 щодо включення до актів вартості послуг, витрати надання яких документально не підтверджено, шляхом вжиття заходів щодо усунення таких порушень.
На підставі даного листа, Київська міська рада звернулась з листом, копія якого наявна в матеріалах справи, до відповідача з проханням здійснити перерахування Київській міській раді вартості перевищених витрат за Договором №КГ-2017 та Договором №КГ-2018 у розмірі 107 197, 83 грн., що встановлені за результатами проведеної Державною аудиторською службою України у 4 кварталі 2019 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської ради (секретаріату).
У відповіді від 27.02.2020 №08/11316-42 на вище зазначений лист позивача, відповідач зазначив, що у замовника відсутні підстави для стягнення вартості перевищених витрат за Договорами №КГ-2-17 та №КГ-2018, з огляду на те, що послуги згідно зазначених Договорів надавалася своєчасно та належної якості, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, отже зобов`язання сторін за укладеними Договорами виконані належним чином відповідно до їх умов.
У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача вказані кошти, як збитки.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Акти надання послуг за Договорами є письмовими документами, які визначають період надання послуг, їх види, а також вартість.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій актів надання послуг їх було підписано Замовником та Виконавцем, а також скріплено печатками сторін.
Отже, позивач, підписавши вказані акти без будь-яких зауважень, прийняв надані відповідачем послуги.
Відтак, вказані акти є допустимими доказами виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та прийняття їх позивачем.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Стосовно доводів апелянта про те, що доказом підтвердження завдання йому збитків є Акт ревізії Державної аудиторської служби України від 08.01.2020 №08-21/1, колегія суддів зазначає наступне.
Так, вказаний Акт ревізії Державної аудиторської служби України від 08.01.2020 №08-21/1 не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеним договором та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.
Акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.
Таким чином, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати, тому посилання позивача на зазначений вище акт ревізії як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.
При цьому, як вже було вказано, позивач підписавши акти наданих послуг, тим самим підтвердив обставини належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі №910/4375/20.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 18.11.2020 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 19.11.2020 |
Номер документу | 92917059 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні