Рішення

від 29.10.2020 по справі 910/11765/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2020Справа № 910/11765/20 Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 116 702,94 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Євтіхієва К.Л. (дов. № 1-2354 від 07.07.2020).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 116 702,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з надання послуг за Договором №1512001005 від 17.12.2015, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 114 006,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 487,34 грн., 3% річних у розмірі 1 208,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 було відкрито провадження у справі № 910/11765/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

04.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

07.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сплата замовленої позивачем потужності у розмірі 114 006,82 грн. є зобов`язанням позивача, як замовника послуг договірної потужності та яка відповідно до п. 8.3 Договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

15.09.2020 суддею Господарського суду міста Києва Мандриченком О.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/11765/20.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу № 910/11765/20 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

22.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що оплаті підлягають лише надані належним чином послуги, а вразі послуг замовником, але ненадання в подальшому таких послуг з боку оператора - такий факт фіксується сторонами в Акті звіряння розрахунків, в якому зазначається сума, що підлягає поверненню замовнику.

28.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначив, що факт виконання відповідачем взятих на себе згідно умов Договору зобов`язань з надання позивачеві послуги з розподілу замовленої (договірної) потужності, з огляду на умови п. 8.3 Договору, не свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем позивачеві вартості такої замовленої потужності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 прийнято справу до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 29.10.2020.

Представник позивача у судове засідання 29.10.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 29.10.2020 представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2015 року між Акціонерним товариством Укртрансгаз (далі - оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" (далі - замовник, позивач) укладено Договір транспортування природного газу № 1512001005 (далі - Договір), за умовами якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договір вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторонами узгоджено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до п. 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з п. 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.

Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.

Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується:

1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;

2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

За умовами п. 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).

Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з п. 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до п. 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору)

На виконання умов Договору відповідачем виставлено позивачу рахунок № 04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на суму 114 006,82 грн., який оплачений позивачем, згідно платіжним дорученням № 8817 від 05.05.2017.

31.03.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками Акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1512001005 складає 114 006,82 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 14 від 12.03.2020 з проханням погасити заборгованість у розмірі 114 006,82 грн. Претензію отримано відповідачем 16.03.2020, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7902609942397.

Оскільки кошти сплачені позивачем за ненадані послуги відповідачем не повернуті, позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п. 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.

На виконання умов Договору відповідачем виставлено позивачу рахунок № 04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на суму 114 006,82 грн., який оплачений позивачем, згідно платіжним дорученням № 8817 від 05.05.2017.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, позивачем не було використано оплачену потужність на суму 114 006,82 грн., однак кошти за замовлену потужність на суму 114 006,82 грн. відповідачем повернуті не були.

В свою чергу, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Кодексу газотранспортної системи № 2493 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1378/27823 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно п. 2 гл. 2 розділу І, є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п. 1 Загальних засад, термінів та скорочень Розділу I. Загальні положення Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Згідно з п. 9., 10 Порядку укладення договору транспортування природного газу розділу VIII. Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

З метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту.

Згідно з п. 1 та п. 2 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції станом момент виникнення спірних правовідносин) фінансове забезпечення надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку надання послуг із транспортування природного газу, у випадку отримання послуг із транспортування природного газу протягом однієї газової доби - не пізніше ніж за день до початку надання послуг.

Розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.

Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах:

1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов`язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу;

2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.

Відповідно до п. 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

З наведених умов Договору та положень Кодексу газотранспортної системи вбачається, що сплата позивачем коштів у розмірі 114 006,82 грн. на підставі рахунку № 04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності є в розумінні наведених умов та норм фінансовим забезпеченням, за замовлені та ненадані на момент такої сплати послуги.

31.03.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками Акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1512001005 складає 114 006,82 грн.

Водночас, як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, послуги позивачу на суму 114 006,82 грн. у квітні, травні 2017 року надані не були.

Відповідно до розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 14 від 12.03.2020 з проханням погасити заборгованість у розмірі 114 006,82 грн. Претензію отримано відповідачем 16.03.2020, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7902609942397.

Водночас, з наведеного вбачається, що сплачена позивачем сума у розмірі 114 006,82 грн. на підставі рахунку № 04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності, на момент її сплати, виступала фінансовим забезпеченням, та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг у квітні, травні 2017 року на суму 114 006,82 грн. зверненням позивача з претензією № 14 від 12.03.2020, підлягала поверненню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сплата замовленої позивачем потужності у розмірі 114 006,82 грн. є зобов`язанням позивача, як замовника послуг договірної потужності та яка відповідно до п. 8.3 Договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

За умовами п. 8.3 Договору замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Разом з тим, за приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Таким чином, цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи.

Зміст добросовісності (bona fides) виражається через поняття "розумність і справедливість". При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.

Водночас, принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.

Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

У даному випадку судом враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що право на суд , яке передбачено статтею 6 Конвенції, відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (рішення Суду у справах Буланов та Купчик проти України, no. 7714/06 та 23654/08, від 09.12.2010 р., Чуйкіна проти України, no. 28924/04, від 13.01.2011 р.).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів надання послуг у квітні, травні 2017 на суму 114 006,82 грн., а позивач звернувся до відповідача з претензією № 14 від 12.03.2020 з проханням погасити заборгованість у розмірі 114 006,82 грн., вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 114 006,82 грн. є обґрунтованою.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 487,34 грн., 3% річних у розмірі 1 208,78 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 794,37 грн. інфляційних втрат, 1 196,14 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають частковому задоволенню у розмірі 114 006,82 грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 794,37 грн., 3 % річних у розмірі 1 196,14 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 116 702,94 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз " (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" (77701, Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, селище міського типу Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 10, ідентифікаційний код 32847657) грошові кошти у розмірі 114 006 (сто чотирнадцять тисяч шість) гривень 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 794 (сімсот дев`яносто чотири) гривні 37 коп., 3 % річних у розмірі 1 196 (одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 14 коп., 2 089 (дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 29 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.11.2020

Суддя С.В. Стасюк