Рішення

від 10.11.2020 по справі 226/1683/20

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1683/20

Справа № 226/1683/20

Провадження № 2/226/593/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Мирноградський професійний гірничий ліцей , третя особа Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту належності документа,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позов до відповідача Державного навчального закладу Мирноградський професійний гірничий ліцей (далі за текстом ДНЗ МПГЛ або ліцей) про встановлення факту належності документа, в обґрунтування якого вказав, що 21.06.2019 він звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі за текстом УПФУ) з заявою про призначення йому пенсії за віком, проте за рішенням УПФУ від 11.09.2019 йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність у нього необхідного пільгового стажу, до якого не було зараховано період його навчання у середньому професійно-технічному училищі № 94 м.Димитрова Донецької області (далі СПТУ) з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.01.1990, і як наслідок час проходження ним строкової військової служби з 22.06.1987 по 19.06.1989. Таке рішення обґрунтовано тим, що згідно з довідкою відповідача № 84 від 22.08.2019 він був відрахований зі складу учнів, як такий, що не пройшов виробничу практику, та відсутні відомості про закінчення ним навчання і присвоєння йому рішенням екзаменаційної комісії кваліфікації електрослюсаря підземного. Крім того, в наданій ним копії диплому від 17.01.1990 серії НОМЕР_1 про період навчання в ПТУ за професією електрослюсаря підземного з 01.09.1987 по 22.06.1988 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 його прізвище не збігається з прізвищем у паспорті, та виправлена дата (рік) закінчення навчання. З метою отримання підтвердження факту навчання він звернувся до ДНЗ МПГЛ про виправлення помилки у дипломі, виданого на ім`я ОСОБА_1 , або надання документів, якими можна підтвердити належність диплому ОСОБА_1 , в чому йому було відмовлено через те, що він, начебто, не пройшов виробничу практику, в результаті чого він був відрахований з навчального закладу. Між тим з 22.09.1989 по 21.01.1990 він проходив виробничу практику на шахті Новогродівська та навчався у СПТУ з 01.09.1987 по 22.06.1989 та з 17.01.1989 по 17.01.1990 - записи у трудовій книжці зроблені посадовою особою відділу кадрів шахти Новогродівська із посиланням на підставу - диплом серії НОМЕР_2 . Після цього з 29.01.1990 по 11.07.1990 він працював електрослюсарем підземним 4 розряду у шахті. Зазначені факти спростовують наказ від 02.01.1990 № 2-к по СПТУ, за яким його нібито було відраховано з училища. Невизнання належності йому диплома є прямим втручанням у його майнові права на володіння дипломом та користування пільгами щодо зарахування стажу. Тому позивач просить суд встановити факт належності йому, ОСОБА_1 , диплома серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990 про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсаря підземного четвертого розряду та присвоєння йому кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позові, просили суд їх задовольнити. При цьому позивач суду пояснив, що з 01.09.1986 по 20.06.1987 він після закінчення середньої школи навчався у СПТУ № 94 м.Димитрова на електрослюсаря підземного. У зв`язку із призовом до армії, його було відраховано з училища. Після закінчення строкової служби його знову 28.08.1989 було зараховано до складу учнів СПТУ. З 22.09.1989 по 21.01.1990 він проходив виробничу практику на шахті Новогродівська . По закінченню практики він прийшов до директора училища, який вже помер, щоб отримати диплом. Директор , який був напідпитку, наказав йому принести дві пляшки коньяку, що він і зробив, після чого він отримав з рук директора диплом. Про отримання цього диплому він ніде не розписувався. У цей диплом він ніколи не заглядав, використовував його при прийнятті на роботу, у роботодавців зауважень ніколи не було. Про те, що у дипломі містяться виправлення і неточності, та те, що його було відраховано з училища за наказом від 02.01.1989, він дізнався, коли звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про оформлення пенсії на пільгових умовах.

Представник відповідача ДНЗ Мирноградський професійний гірничий ліцей до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність, надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнав, оскільки ОСОБА_1 , хоча і навчався певні періоди у СПТУ, був відрахований із училища як такий, що не пройшов виробничу практику, тобто він не закінчив повного курсу навчання, а значить диплом про закінчення СПТУ йому не видавався. У наданій копії диплому серії НОМЕР_1 відсутня назва навчального закладу, а вказані в ньому періоди навчання не співпадають з періодами фактичного навчання ОСОБА_1 в СПТУ. Також у правильному бланку диплома професія, за якою учень закінчив повний курс навчання, вказується без кваліфікаційного розряду, а після дати рішення кваліфікаційної комісії зазначається прізвище, ім`я, по-батькові учня. У січні 1990 року дипломи, які видані випускникам СПТУ, зареєстровані під номерами з 370 по 421 з датами видачі 06.01.1990 та 31.01.1990. Диплом з реєстраційним номером НОМЕР_9 17.01.1990 не видавався. У зв`язку з наведеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до судового засідання не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність, надав відзив на позовну заяву, згідно з яким з позовними вимогами не згодний. Вказав, що ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано час навчання у СПТУ з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.01.1990, оскільки згідно з відомостями ДНЗ Мирноградський професійний гірничий ліцей позивач був відрахований зі складу учнів як такий, що не пройшов виробничу практику, відомості про закінчення навчання та присвоєння рішенням екзаменаційної комісії кваліфікації електрослюсаря підземного відсутні. Також у наданій позивачем копії диплому від 17.01.1990 № НОМЕР_6 про період навчання у СПТУ за професією електрослюсаря підземного з 01.09.1987 по 22.06.1988 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 прізвище випускника не збігається з прізвищем позивача у паспорті, та виправлена дата закінчення навчання. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ухвалою суду від 14.07.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно з ухвалою суду від 15.09.2020 справу підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу СПТУ від 02.09.1986 № 48-к ОСОБА_4 згідно з рішенням приймальної комісії з 01.09.1986 зараховано до складу учнів, що навчаються за програмою на базі середньої школи з диференційованими строками навчання, у групу № 3-86 за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок зі строком навчання 1 рік (а.с.16-20).

Відповідно до наказу СПТУ від 20.06.1987 № 47-к ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів групи № 3-86 на підставі повістки Красноармійського ОМВК (а.с.21-22).

Відомості про відрахування позивача на підставі наказу СПТУ від 20.06.1987 № 47-к також містяться у Поіменній книзі учнів СПТУ денного відділення за період з 01.09.1985 по 30.09.1986 під номером 10455(а.с.29-31).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 22.06.1987 по 19.06.1989 перебував на строковій військовій службі в лавах Радянської Армії (а.с.161).

Згідно з наказом СПТУ від 28.08.1989 № 93-к ОСОБА_1 , як такого, що повернувся з лав Радянської Армії, знову зараховано до складу учнів на базі середньої школи з диференційованими строками навчання за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок (а.с.23-25).

Згідно з наказом СПТУ від 02.01.1990 № 2-к ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів як такого, що не пройшов виробничу практику (а.с.26-28).

Відомості про повторне зарахування та відрахування позивача також містяться у Поіменній книзі учнів СПТУ денного відділення за період з 04.01.1988 по 01.09.1989 під номером НОМЕР_8 (а.с.32-35).

Відповідно до наказу від 02.10.1989 № 149-к ОСОБА_1 був прийнятий у Шахтоуправління Новогродівське Селидівського виробничого об`єднання (далі ШУ Новогродівське ) учнем електрослюсаря підземним з 22.09.1989 (а.с.159).

Відповідно до наказу ШУ Новогродівське від 23.01.1990 № 16-к ОСОБА_1 , учня електрослюсаря підземного, звільнено з 21.01.1990 у зв`язку із закінченням виробничої практики (а.с.11).

Згідно з довідкою ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля від 24.02.2020 ОСОБА_1 , учень електрослюсаря підземного, з 22.09.1989 по 21.01.1990 за час роботи на дільниці № 4 мав підземні спуски і підйоми у жовтні 1989 року - 20, у листопаді 1989 року - 20, у грудні 1989 року - 21, у січні 1990 року - 15 (а.с.12).

Відповідно до довідки ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля від 23.09.2019, записів особової картки № НОМЕР_7 ОСОБА_1 працював на Шахті 1/3 Новогродівська з 29.01.1990 (наказ № 20к від 31.01.1990) по 11.07.1991 (наказ № 114к від 18.07.1991) підземним електрослюсарем на дільниці № 4 з повним робочим днем під землею згідно диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 (а.с.63-65).

Відповідно до довідки ВП ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугіддя від 24.09.2019 ОСОБА_1 працював на Шахті 1/3 Новогродівська з 16.10.1992 по 18.01.1993 підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею згідно диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 про навчання в ПТУ № 94 за професією електрослюсар підземний третього розряду (а.с.66-67).

Згідно з копією диплому серії НОМЕР_1 , виготовленому українською та російською мовами, цей диплом видано ОСОБА_4 (з російської - ОСОБА_4 ) в тому, що він 1 вересня 1987 року вступив (в який заклад не зазначено) до 22 червня 1988 року і з 17 листопада 1989 року по 17 січня 1990 року (число 90 в частині диплому з української мови має виправлення) закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний ІV р. Рішенням екзаменаційної комісії від 17 січня 1990 року присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний четвертого розряду. Видано 17 січня 1990 року, реєстраційний номер НОМЕР_9 (а.с.158).

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 27.07.2000 Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області, прізвище позивача зазначено як ОСОБА_6 , а дата його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Відповідно до записів Журналу обліку виданих бланків дипломів, атестатів випускникам ПТУ № 94 м.Димитрова Донецької області, розпочатого 02.02.1989, диплом серії НОМЕР_2 або з іншими серією та номером як на ОСОБА_1 , так і ОСОБА_1 , номер якого у Поіменній книзі НОМЕР_8, не видавався. У січні 1990 року дипломи видавалися випускникам СПТУ 06.01.1990 та 31.01.1990 під номерами з 370 по 421. Диплом з реєстраційним номером НОМЕР_9 17.01.1990 не видавався. (а.с.36-42, 132-136).

Відповідно до рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.09.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з недостатністю у нього необхідного пільгового стажу, до якого не було зараховано період навчання позивача у ПТУ з 01.09.1986 по 20.06.1987 і з 28.08.1989 по 02.01.1990 та час проходження ним строкової військової служби з 22.06.1987 по 19.06.1989, оскільки згідно з відомостями ДНЗ Мирноградський професійний гірничий ліцей ОСОБА_1 відрахований зі складу учнів як такий, що не пройшов виробничу практику, відомості про закінчення ним навчання та присвоєння рішенням екзаменаційної комісії кваліфікації електрослюсаря підземного відсутні. Крім того у наданій позивачем копії диплому прізвище випускника не збігається з прізвищем в паспорті та виправлена дата закінчення навчання (а.с.45-53).

Встановлення факту належності позивачу спірного диплому має для нього юридичне значення, оскільки цей документ необхідний йому для зарахування стажу на пільгових умовах.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в межах заявлених нею вимог і на підставі представлених доказів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже на підставі наданих доказів, а саме письмових документів СПТУ, правонаступником якого є відповідач, судом встановлено, що позивач навчався у цьому навчальному закладі з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.01.1990, будучи двічі відрахованим: вперше - у зв`язку з призивом на строкову військову службу, а вдруге - у зв`язку з непроходженням виробничої практики.

Період проходження позивачем строкової військової служби з 22.06.1987 по 19.06.1989 співпадає з періодом його ненавчання в СПТУ між першим відрахуванням та другим зарахуванням до нього.

Згідно з наданою позивачем копією диплому вказаний у ній період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1987 по 22.06.1989 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 не співпадає з періодом навчання позивача, встановленим на підставі документів відповідача. Цей період співпадає з часом проходження позивачем строкової військової служби, що у випадку з позивачем є неможливим (одночасно навчатися та проходити службу). Також суду не надано доказів, що майже через шість місяців після закінчення проходження військової строкової служби позивач був зарахований 17.11.1989 до СПТУ, так само як і щодо того, що 17.01.1990 йому було видано диплом про закінчення училища.

Натомість суду доведено, що 17.01.1990 дипломи випускникам СПТУ взагалі не видавались, у січні 1990 року були видані дипломи лише на підставі рішень екзаменаційної комісії від 06.01.1990 та 31.01.1990 за реєстраційними номерами з 370 по 421. Диплом серії Б № НОМЕР_6 за реєстраційним номером НОМЕР_10 від 17.01.1990 училищем не видавався, рішення екзаменаційної комісії від 17.01.1990 про присвоєння позивачу кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду не приймалося. Підпис позивача в отриманні диплому у Журналі обліку видачі бланків дипломів відсутній.

Щодо відповідності спірного диплому правилам його заповнення і видачі суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону УРСР Про народну освіту , який діяв з 01.10.1974 по 04.06.1991, особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти.

Вимоги до встановленого на час виникнення спірних відносин зразку диплома встановлені Інструкцією про порядок виготовлення, заповнення та видачі дипломів особам, які закінчили середні спеціальні учбові заклади СРСР, затвердженою наказом від 14.10.1960 № 533 Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР (далі Інструкція).

Згідно з п.2 Інструкції заповнення бланків дипломів проводиться середнім спеціальним навчальним закладом у суворій відповідності до затвердженого тексту, від руки, каліграфічним почерком, чорною тушшю.

Відповідно до п.3 Інструкції після слів Цей диплом видано пишеться повністю прізвище, ім`я та по батькові особи, яка закінчила; після зазначення року вступу у навчальний заклад пишеться повне найменування середнього спеціального закладу освіти; після слів за спеціальністю пишеться повне найменування спеціальності, за якою навчалась особа, яка закінчила учбовий заклад, у точній відповідності з учбовим планом, спеціалізація в дипломах не зазначається; після дати рішення Державної кваліфікаційної комісії пишеться прізвище та ініціали особи, яка закінчила навчальний заклад; після слів присвоєно кваліфікацію пишеться назва кваліфікації, яка присвоєна особі, яка закінчила навчальний заклад, у повній відповідності з учбовим планом; диплом підписується головою Державної кваліфікаційної комісії, директором учбового закладу та секретарем; нижче підписів пишеться найменування міста, в якому знаходиться учбовий заклад, дата видачі диплому, а також реєстраційний номер по книзі реєстрації.

Зміст наданої позивачем копії диплому не відповідає вказаним вимогам. Зокрема, в ньому не зазначено повне найменування навчального закладу, яку закінчила особа; присвоєна професія записана з кваліфікаційним розрядом, тоді як у цій графі розряд не зазначається; після дати рішення кваліфікаційної комісії прізвище і ініціали випускника не вказані. Саме на ці розбіжності звернув увагу відповідач у відзиві.

Встановлені обставини, аналіз наданих суду доказів та наведені правові акти дають суду підстави для висновку про те, що позивачем не отримувався у передбаченому законом порядку диплом про закінчення ним СПТУ, і йому не видавався диплом НОМЕР_1 від 17.01.1990, а тому цей документ не може бути доказом підтвердження часу навчання позивача у СПТУ та належати йому.

Факт проходження позивачем виробничої практики з 22.09.1989 по 21.01.1990 не впливає на висновки суду, оскільки відрахування позивача з навчального закладу відбулося за наказом № 2-к 02.01.1990, цей наказ не скасовано. Крім того дата закінчення практики 21.01.1990 суперечить даті видачі спірного диплому 17.01.1990, тоді як згідно зі ст.46 Закону УРСР Про народну освіту виробнича практика учнів професійно-технічних навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу, в результаті якої учні набувають навичок роботи і кваліфікації з робітничої професії.

Використання позивачем диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990, виданого на ім`я ОСОБА_1 , при його працевлаштуванні на вугільні підприємства, посилання на цей диплом у довідках про підтвердження стажу, записи про цей диплом в особовій картці тощо, також ніяким чином не спростовують висновку суду, оскільки ці документи за своїм змістом є або похідними (виготовлені на підставі спірного диплому), або несуть в собі інформаційне посилання на цей диплом. Відомості, які відображені у копії спірного диплому, цими документами ані спростовуються, ані підтверджуються.

Таким чином, у задоволенні вимог позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, Закону УРСР Про народну освіту від 01.10.1974, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Державного навчального закладу Мирноградський професійний гірничий ліцей (юридична адреса: вул.Центральна, буд.73, м.Мирноград, Донецька область, 85322, код ЄДРПОУ 02542840), третя особа Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул.Центральна, буд.13, м.Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) про встановлення факту належності документа, а саме диплому серії НОМЕР_1 , виданого 17 січня 1990 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.11.2020.

Суддя Ж.Є.Редько