Рішення

від 16.10.2020 по справі 640/23238/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Київ №640/23238/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Розуменко А.Б.,

за участю представників (самопредставників):

позивача: адвокатів Осикіна В.О., Папазової Г.А.,

відповідача: Сметанюка Р.М., Ткача С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Компанія "Зернові Традиції" до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС у м. Києві), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про визнання протиправними дій, стягнення коштів у сумі 107699709,05 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві у вчиненні перешкод, направлених на невідшкодування позивачу переплати з ПДВ в розмірі 107699709,05 грн.;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України на користь позивача переплату з ПДВ у розмірі 107699709,05 грн.

Підставою позову є наступні обставини. Позивачем сформовано реєстраційний ліміт у розмірі 107699709,05 грн. шляхом поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ. У 2016р. позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ та закрито усі рахунки, а кошти в сумі 107699709,05 грн. з електронного рахунку перераховано до держав-ного бюджету. Позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 07.05.2019 №07/05/19, в якій відповідно до п.п. 43.1, 43.3 ст. 43, абз. 2 п. 201-1.6 ст. 201-1 ПК України просив повернути вказану суму коштів, які обліковуються на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ), на свій поточний рахунок. Відповідач відповідний висновок про повернення коштів не сформував і до органів казначейства не подав, натомість повідомив позивача про виключення його з реєстру платників ПДВ і закриття рахунків. Посилаючись на положення пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14, пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17, ст. 43 , абз. 2 п. 201-1.6 ст. 201-1 ПК України, п.п. 23, 26, 27 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569), позивач вважає, що відповідач порушив вказані вимоги ПК України і право позивача на повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

ГУ ДПС у м. Києві подало відзив, в якому просить відмовити в позові з наступних підстав. Відсутній факт сплати позивачем коштів у сумі 107699709,05 грн. до державного бюджету. Реєстраційний ліміт не є сумою коштів на рахунку в СЕА ПДВ. Реєстраційний ліміт є розрахунковим показником, який обчислюється за відповідною формулою, наведеною у п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, та визначає суму податку, на які платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податко-вих накладних (далі - ЄРПН). Станом на 20.08.2019 залишок коштів на електронних рахун-ках становить 0,00 грн. Крім цього, відповідач посилається на результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2016 №760/8056/16-к, за висновками якої позивач неправомірно реєстрував податкові накладні в ЄРПН за період з 02.04.2015 по 30.04.2016.

Ухвалою від 21.01.2020 за заявою ГУ ДПС у м. Києві суд витребував докази у справі.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про отримання листа ДПС України від 12.12.2019 №12882/6/99-00-04-02-01-15, що підтверджує заборгованість перед позивачем у сумі 107699709,10 грн. Заперечує проти посилань відповідача на кримінальні справи, оскільки вироків у них не винесено. Заперечує проти посилань відповідача на не подання позивачем декларацій з ПДВ.

ГУ ДПС у м. Києві подало заперечення, в яких зазначає, що кошти з рахунку позивача № НОМЕР_1 відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України у той же день перераховуються органом казначейства на спеціальний рахунок позивача № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк", та не зараховуються до державного бюджету. Отже, кошти, які не зараховані до державного бюджету, не можуть бути з нього стягнуті. Позивач має доступ до банківських рахунків № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , але вибірково подає лише виписку по рахунку № НОМЕР_1 щодо поповнення електронного рахунку.

З урахуванням надходження до суду витребуваних доказів ГУ ДПС у м. Києві подало додаткові заперечення, в яких зазначає, що вихідний залишок на спеціальному рахунку позивача № НОМЕР_2 становить 0,00 грн.; разом за кредитом: 209040240,00 грн., разом за дебетом: 209040240,00 грн.

ГУ ДКС у м. Києві подало відзив, в якому просить відмовити в позові. Зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки він просить стягнути кошти з ГУ ДКС у м. Києві, що суперечить вимогам законодавства. Зазначає, що не володіє інформацією щодо рахунків в СЕА ПДВ, оскільки їх відкрито ДКС України.

Ухвалою від 11.02.2020 за заявою ГУ ДКС у м. Києві суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача ДКС України.

ДКС України подала відзив, в якому просить відмовити в позові посилаючись на специфіку відкриття електронних рахунків в СЕА ПДВ, цільове використання коштів на цих рахунках, а також на відсутність залишку коштів на цих рахунках на день їх закриття.

Під час підготовчого провадження позивачем додатково надано до суду копію виснов-ку експертного дослідження від 08.07.2020 №17305/20-72, щодо якого відповідач надав письмові пояснення, зазначивши про суперечливість висновку і його невідповідність вимогам законодавства і дійсним обставинам справи.

Відповідач подав додаткові докази щодо відсутності у позивача переплати з ПДВ, відсутності залишку коштів на електронному рахунку.

Під час розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечили проти позову з підстав, наведених у відзиві.

ГУ ДКС у м. Києві та ДКС України явку своїх представників до судових засідань не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 07.05.2019 №07/05/19, в якій на підставі п.п. 43.1, 43.3 ст. 43, абз. 2 п. 201-1.6 ст. 201-1 ПК України просив повернути кошти у сумі 107699709,05 грн., які обліковуються на рахунку в СЕА ПДВ, на свій поточний рахунок (т. 1 а.с. 15, 16).

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 20.05.2019 №93965/10/26-15-12-01-18 позивачу надано відповідь, в якій повідомлено, що згідно з інформаційними ресурсами ДФС України його виключено з реєстру платників ПДВ 23.05.2016, відповідно до чого, електронні рахунки є закритими (т. 1 а.с. 17).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

Згідно із ст. 43 ПК України (у редакції, чинній на час подання і розгляду заяви пози-вача) помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання підлягають поверненню плат-нику відповідно до цієї статті , крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1). Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`я-зання є подання платником податків заяви (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податків) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3). Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робо-чих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5). Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6).

Встановлений судом факт подання позивачем заяви є безспірним. Відсутність у пози-вача податкового боргу визнається і не заперечується сторонами та підтверджується, зокре-ма, копією листа ГУ ДПС у м. Києві від 18.09.2019 (т. 1, а.с. 19), в якому позивачу повідомляється, що станом на 25.08.2016 за ним заборгованість зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) не обліковувалась.

Водночас, факт сплати позивачем коштів у сумі 107699709,05 грн. до державного бюджету є оспорюваним, який не визнається і заперечується відповідачем.

З`ясовуючи даний факт, суд зважає на наступне.

Як визначено у п. 14.1 ст. 14 ПК України:

- надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115);

- помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань (пп. 14.1.182).

Із 01.07.2015 позивач перебував на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства відповідно до пп. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 ПК України, вид діяльності - вирощування зернових та технічних культур (01.11 КВЕД), що підтверджується копією витягу 1526584502575 з реєстру платників ПДВ, виданого 10.08.2015 (т. 1, а.с. 22).

12 лютого 2016р. позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ - суб`єкта спеціаль-ного режиму оподаткування, а 23.05.2016 позивача виключено з реєстру платників ПДВ, що визнається сторонами у своїх заявах по суті справи, підтверджується наявною у розпорядже-нні ГУ ДПС у м. Києві податковою інформацією про позивача (т. 1, а.с. 179, 180).

Згідно з п. "б" п. 209.2 ст. 209 ПК України (у редакції, чинній на час виключення позивача з реєстру) позитивна різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податко-вого) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню:

до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб`єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків.

Згідно з пп. "б" пп. 209.2.1 п. 209.2 ст. 209 ПК України сільськогосподарські підприєм-ства для забезпечення перерахування, зазначеного у підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в СЕА ПДВ, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур.

Згідно з пп. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПК України для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у СЕА ПДВ з рахунків платників у СЕА ПДВ, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відобра-жаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслугову-вання бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Суми ПДВ, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогос-подарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських това-рів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 209.2.4 п. 209.2 ст. 209 ПК України сільськогосподарські підприємства - суб`єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у СЕА ПДВ, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Отже, спеціальний режим оподаткування позивача у період з 01.07.2015 по 12.02.2016 передбачав відкриття ним власного електронного рахунку в СЕА ПДВ та зарахування на нього коштів для забезпечення перерахування позитивної різниці між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податко-вого) періоду до державного бюджету (85%) та на свій спеціальний рахунок (15%). При цьому кошти, перераховані на спеціальні рахунки, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні позивача для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Як зазначено відповідачами у своїх відзивах і не заперечувалось позивачем та підтвер-джується наявною у розпорядженні ГУ ДПС у м. Києві податковою інформацією про позивача (т. 1, а.с. 179), ДКС України в СЕА ПДВ відкрито позивачу наступні електронні рахунки:

- № НОМЕР_3 , відкрито - 08.04.2015, закрито - 25.08.2016;

- №37516100242921, відкрито - 29.07.2015, закрито - 25.02.2016;

- № НОМЕР_4 , відкрито - 11.01.2016, закрито - 11.03.2016;

- № НОМЕР_5 , відкрито - 11.01.2016, закрито - 11.03.2016;

- № НОМЕР_6 , відкрито - 11.01.2016, закрито - 11.03.2016.

Також, 20.07.2015 позивачем відкрито у Кіровоградському регіональному управлінні АТ КБ "Приватбанк" спеціальний рахунок № НОМЕР_7 для акумулювання коштів.

Позивач надав до суду виписку з поточного рахунку № НОМЕР_1 за період з 14.04.2015 по 30.03.2016 (т. 1, а.с. 63-128), яка містить відомості про поповнення ним у період з 21.08.2015 по 11.02.2016 електронного рахунку № НОМЕР_8 .

Дані обставини підтверджуються і наданою ДКС України інформацією про рух коштів по рахунку позивача № НОМЕР_8 в СЕА ПДВ за період з 29.07.2015 по 25.02.2016 (т. 2, а.с. 38-44), згідно з якою на вказаний електронний рахунок позивача надійшли кошти у загальній сумі 209040240 грн., які були перераховані на спеціальний рахунок позивача № НОМЕР_7 .

Надана ГУ ДПС у м. Києві копія заключної виписки по спеціальному рахунку позивача № НОМЕР_7 , відритому в АТ КБ "Приватбанк", за період з 20.07.2015 по 30.03.2016 (т. 1, а.с. 229-237) і витребувана судом від Кіровоградського регіонального управління АТ КБ "Приватбанк" виписка з цього ж рахунку позивача за період з 21.08.2015 по 11.02.2016 (т. 2, а.с. 13-24) підтверджують автоматичне перерахування коштів з електрон-ного рахунку позивача № НОМЕР_8 на спеціальний рахунок № НОМЕР_7 . Зараховані таким чином на спеціальний рахунок позивача кошти перераховані останнім на користь інших суб`єктів господарювання в оплату за товар (оплата за договорами).

Згідно із даними виписками вхідний залишок на спеціальному рахунку позивача станом на 21.08.2016 становив 0,00 грн.; вихідний залишок станом на 11.02.2016 - 164800 грн., а 16.02.2016 - 0,00 грн.; разом за кредитом - 209040240 грн. (операцій: 125); разом за дебетом - 209040240 грн. (операцій: 311).

Отже, досліджені докази у своїй сукупності свідчать про те, що зараховані позивачем на електронний рахунок № НОМЕР_8 кошти до державного бюджету не перераховува-лись, а в повній мірі були перераховані ДКС України на спеціальний рахунок позивача № НОМЕР_7 і використані останнім, шляхом перерахування їх на користь інших суб`єктів господарювання в оплату за товари (в оплату за договорами).

Як на доказ наявності сплати до бюджету коштів у загальній сумі 107699709,05 грн., позивач посилається на лист ДПС України від 12.12.2019 №12882/6/99-00-04-02-01-15, яким надано відповідь на його адвокатський запит від 19.11.2019 №42. Копії адвокатського запиту і листа ДПС України додані до відповіді на відзив (т. 1, а.с. 190, 191).

Згідно з копією адвокатського запиту від 19.11.2019 №42 у ньому порушено питання про надання інформації з СЕА ПДВ про розмір реєстраційного ліміту позивача станом на 11.02.2016, 23.05.2016 та 01.07.2016 застосувавши вкладку всі типи операцій, архів.

Листом ДПС України від 12.12.2019 №12882/6/99-00-04-02-01-15 представнику позивача повідомлено, що станом на 23.05.2016 сума операції становить -107699709,10 грн., а також роз`яснено, що в приватній частині Електронного кабінету в меню "Система електро-нного адміністрування ПДВ" платник має доступ до інформації з СЕА ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення та інше.

Як вірно зазначив представник ГУ ДПС у м. Києві, подані позивачем докази містять відомості про реєстраційний ліміт, який згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України визначає суму податку (?Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислену за такою формулою: ?Накл=?НаклОтр+?Митн+?ПопРах+?Овердрафт-?НаклВид-?Відшкод-?Перевищ.

Розрахована за вказаною формулою сума податку (?Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, не є сумою коштів на його електронному рахунку платника податків в СЕА ПДВ чи сумою сплачених до бюджету податкових зобов`язань.

Отже, лист ДПС України від 12.12.2019 №12882/6/99-00-04-02-01-15 не свідчить про перерахування з електронного рахунку позивача коштів у сумі 107699709,05 грн. до відповід-ного бюджету, як помилково стверджує позивач. При цьому, про відсутність залишку на електронному рахунку позивача і про відсутність у позивача переплати з ПДВ представни-кам позивача повідомлялось у листах ДПС України від 24.10.2019 №6915/6/99-00-04-02-01-15 та від 03.12.2019 №11607/6/99-00-04-02-01-15, копії яких відповідач надав до суду (т. 2, а.с. 104, 105).

Наданий позивачем висновок експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 08.07.2020 №17305/20-72, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Гриненком Ігорем Миколайовичем (т. 2, а.с. 74-87), є недопустимим доказом, оскільки, по перше, екс-пертом проведено не експертизу, а дослідження, і по друге, всупереч ч. 7 ст. 101 КАС Украї-ни у висновку експерт не зазначив про те, що він попереджений (обізнаний) про відповідаль-ність за завідомо неправдивий висновок.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на абзац 2 п. 201-1.6 ст. 201-1 ПК України, що не є коректним, оскільки процитована позивачем норма міститься в абзаці 2 п. 200-1.6 ст. 200-1 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 2 п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Проте, додані позивачем до позовної заяви податкові декларації з ПДВ за липень - жовтень, грудень 2015р., січень 2016р. (т. 1, а.с. 23-54, 57-62) не містять будь-яких заяв позивача про перерахування коштів. Напроти, у цих декларація позивач визначив, що пози-тивне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту відповід-ного звітного (податкового) періоду (р. 18) залишається у його розпорядженні та/або спрямо-вується на спеціальний рахунок (№ НОМЕР_7 ) (р. 25.2). Також декларації позивача не містять даних про наявність у нього сум бюджетного відшкодування з ПДВ, які б підлягали поверненню позивачу.

Надану представником позивача податкову декларацію з ПДВ за грудень 2016р. (т. 2, а.с. 150-152) суд не бере до розгляду, оскільки позивачем не надано доказів її подання і при цьому, задекларовані показники відрізняються від податкової декларації за цей же період, яка була додана до позовної заяви та яку на пропозицію суду надав представник відповідача (т. 2, а.с. 160-167).

Отже, наявні у справі декларації спростовують обґрунтованість посилань позивача на положення абзацу 2 п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, які не підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Також, в обґрунтування своїх вимог позивач послався на п.п. 26-28 Порядку №569.

Згідно з п. 26 Порядку №569 помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на електронний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.

Згідно з п. 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Згідно з п. 28 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку - суб`єкта спеціального режиму оподаткування або виключення платника податку з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування сума коштів, перерахована таким платником податку на додаткові електронні рахунки, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким платником:

до державного бюджету - з власного поточного рахунка на електронний рахунок;

на спеціальний рахунок - з власного поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Проте, наведені положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, також, з огляду на відсутність залишку коштів на електронному рахунку позивача № НОМЕР_8 на час анулювання реєстрацію його платником ПДВ. Крім того, згідно з наданою ДКС України інформацією про рух коштів на інших електронних рахунках пози-вача № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , залишок коштів на них відсутній, також.

Суд нагадує, що усі кошти зараховані позивачем на свій електронний рахунок № НОМЕР_8 були перераховані на спеціальний рахунок позивача, а не до бюджету, і використані останнім.

Отже, надані позивачем докази не містять відомостей про зарахування до державного бюджету коштів у загальній сумі 107699709,05 грн., тому не підтверджують таких фактів. Інших аргументованих доводів і доказів, які б підтверджували факт зарахування коштів у сумі 107699709,05 грн. до відповідного бюджету та наявність підстав для їх визнання такими, що надмірно чи помилково сплачені згідно з пп.пп. 14.1.115, 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України, позивач не надав, про наявність таких доказів суду не повідомив.

Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 26.03.2019 у справі №802/2366/17-а і від 31.07.2020 у справі №280/701/19, то фактичні обставини цих справ і справи, яка розглядається, відмінні. Так, у справі №802/2366/17 судами встановлено подання платником податкової декларації, в якій задекларовано повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань, а також від`ємне значення з податку, а не "реєстраційного ліміту". У справі №280/701/19 судами встановлено факт переплати до бюджету й подання відповідної уточнюючої податкової декларації, якою зменшено податкові зобов`язання.

Отже, у суду відсутні передбачені ч. 5 ст. 242 КАС України підстави для врахування висновків Верховного Суду у названих постановах.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача про наявність спір-ної переплати до бюджету не підтверджуються жодним належним і допустимими доказом та в повній мірі спростовуються запереченнями відповідачів і дослідженими судом доказами.

За таких обставин і такого правового регулювання, підстав для висновку про допу-щення відповідачами порушень вимог законодавства та права позивача на повернення пере-плати до бюджету у суду не має, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Водночас, посилання відповідача на наявність певних кримінальних проваджень, в яких фігурує позивач, а також на результати податкової перевірки, суд не бере до уваги, оскільки вказані посилання не мають вирішального правового значення для справи.

З огляду на відмову в позову та згідно із ст. 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на нього ж і не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна Компанія "Зернові Традиції" у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна Компанія "Зернові Традиції";

03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 45, код ЄДРПОУ 39725250.

Відповідачі:

1) Головне управління ДПС у м. Києві;

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267.

2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783.

3) Державна казначейська служба України;

01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 17.11.2020.

Суддя Д.А. Костенко