Рішення

від 17.11.2020 по справі 947/7362/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7362/20

Провадження № 2/947/3507/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

секретаря судового засідання - Баранової Ю.О.

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Громадської організації Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод УНІВЕРСИТЕТ в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Київстар про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати незаконною відмову 09.01.2019 року у відношенні СІМ картки НОМЕР_1 та зобов`язати відповідача ПрАТ Київстар в особі КІ Київстар відновити СІМ картку із зазначеним телефонним номером, та відмову в перевірці безлімітного Інтернету тарифу 230 грн. в умовах магазину Київстар датою 20.03.2020 на телефоні НОМЕР_2 , який 25.03.2020 року перестав працювати. Також позивач просив стягнути з ПрАТ Київстар суму 230 грн. майнового збитку та 230 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що номер телефону НОМЕР_1 належав ОСОБА_3 , вказаний номер телефону використовувався лише для отримання СМС Ощадбанку та органів Управління соціального захисту населення про нарахування допомоги за народження другої дитини і спілкування з абонентом НОМЕР_2 . На початку січня 2019 р. телефон з даним номером було втрачено. 09.01.2019 р. позивач звернувся до ПрАТ Київстар з проханням відновлення втраченої СІМ карти, але працівниками організації було відмовлено.

Тому, позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх порушених прав споживача.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

У зв`язку з тим, що зазначений позов був поданий без дотримання вимог, викладених у ст.175 і ст. 177 ЦПК України, ухвалою судці від 02 квітня 2020 року його було залишено без руху і Міжнародній науковій спільноті, в особі ГО Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод Університет в інтересах ОСОБА_3 , було надано строк для усунення недоліків.

13 квітня 2020 року через канцелярію суду позивачі подали заяву про уточнення позовної заяви на виконання вимог суду, де вже позивачами зазначено як Міжнародну наукову спільноту, в особі ГО Національні та міжнародні дослідження прав люцини та основних свобод Університет , в інтересах ОСОБА_3 , так і ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивачі оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2020 року скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2020 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного провадження у справі.

02.10.2020 через канцелярію суду була подана заява про уточнення позовної заяви, в якій позивачі просили: визнати незаконною відмову 09.01.2019 року у відновленні СІМ картки НОМЕР_1 та зобов`язати відповідача ПрАТ Київстар в особі КІ Київстар відновити СІМ картку із зазначеним телефонним номером, визнати незаконною відмову в перевірці безлімітного Інтернету "Технічних характеристик - 4G" тарифу 230 грн. в умовах магазину Київстар датою 20.03.2020 на телефоні НОМЕР_2 , який 25.03.2020 року перестав працювати у режимі "4G", визнати незаконною відмову не забезбечення підтримки безлімітного Інтернету "Технічних харектеристик 4G". Також позивач просив стягнути з ПрАТ Київстар суму 230 грн. майнового збитку та 230 грн. моральної шкоди.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Приватне акціонерне товариство Київстар у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перш за все, слід зазначити, що розглядаючи справу, суд звернув увагу позивача та її представника на те, що згідно ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженнм згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадськиї формувань.

Як вбачається з вказаного реєстру, місцем реєстрації Приватного акціонерного товариства "Київстар" є 03113, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 53. Однак, позивач та її представни у судовому засіданні наполягали на тому, що відповідачем у даній справі є саме салон "Київстар", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Глушка,14, так як саме працівники вказаного салону порушили права позивача.

Крім того, слід зазначити, що з жодними клопотаннями щодо витребування доказів, виклик свідків тощо позивач та її представник до суду не звертались, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній документами.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 13 ч. 3 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи позивач не надав суду жодних належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а саме: не надано доказів придбання позивачем СІМ картки з номером НОМЕР_1 (квитанцій, ордерів, чеків, договорів, гарантійного талону і т.п.), відмови працівників відповідача в її відновленні, відмови в перевірці безлямвтного інтернету, направлення відповідачем безпідставних СМС - повідомлень, не забезпечення нормальної роботи телефону тощо.

Крім того, залишилось взагалі не зрозумілим, у зв`язку з чим позивач просить стяґгнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 230 гривень, ким та яким чином вона була спричинена.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадської організації Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод УНІВЕРСИТЕТ в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 4 , 17 , 18 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , ст.ст. 3, 655, 698 ЦК України, ст..ст. 1 , 4 , 8 Закону України Про захист прав споживачів , суд, ,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Громадської організації Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод УНІВЕРСИТЕТ в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Київстар про захист прав споживача - відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 18.11.2020 року.