Постанова

від 12.11.2020 по справі 191/588/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7974/20 Справа № 191/588/20 Суддя у 1-й інстанції - Гречко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Деркач Н.М., Макарова М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД ,

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД про розірвання договору оренди земельної ділянки /а.с. 2-3/.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 6,840 га з кадастровим номером 1224855300:01:001:0053, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю) без дати, зареєстрованим 04.08.2011 року за номером 122480004000303 у відділі Держкомзему у Синельниківському районі, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу - ТОВ АГРО-ФІЛД строком на 20 років. Умовами Договору передбачено, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року, але відповідач орендну плату виплачує з порушенням строку та в не повному обсязі, за 2019 рік орендна плата не сплачена. Крім того, відповідачем порушено вимоги ч. 4 ст.22 ЗК України, згідно з якою земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Передбачений законодавчими актами обов`язок відповідач не виконав і проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, не розроблений до цього часу. Позивач вважає, що порушення відповідачем свого встановленого законом обов`язку щодо розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, є істотним порушенням договору, адже наслідком такої бездіяльності буде різке зниження родючості ґрунтів орендованої земельної ділянки. Враховуючи те, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки, вважає, що договір оренди землі має бути розірваний.

Враховуючи вище викладене, просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 6,840 га з кадастровим номером 1224855300:01:001:0053, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО - ФІЛД , зареєстрований 04.08.2011 року у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за номером 122480004000303, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав 31222086 від 15.04.2019 року.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,8400 га, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер № 1224855300:01:001:0053, вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД , зареєстрований 04.08.2011 у книзі реєстрації договорів оренди в відділі Держкомзему у Синельниківському районі за № 122480004000303, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 31222086 від 15.04.2019.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд на користь ОСОБА_1 сплачений, за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. (а.с. 23-25).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Агро-Філд , подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права /а.с. 71-77/.

ОСОБА_1 скористалась своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ Агро-Філд , в якому просила апеляційну скаргу ТОВ Агро-Філд залишити без задоволення, а рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року без змін.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії VI-ДП №124662, виданого 19 жовтня 1999 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,840 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, кадастровий номер: 1224855300:01:001:0053.

Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю), без дати, зареєстрованим 04.08.2011 року за № 122480004000303 у відділі Держкомзему у Синельниківському районі, земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду (акт прийому - передачі земельної ділянки без дати) відповідачу - ТОВ АГРО-ФІЛД строком на 20 років, грошова оцінка земельної ділянки становить 97 737,60 грн.

Відповідно до п. 4. 1 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2932 грн.13 коп., яка, відповідно до п. 4.4, вноситься до 31 грудня кожного року.

Крім того п. 4.6 вказаного договору оренди встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів; в інших випадках.

Пунктом 4.3 вказаного договору, щодо обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації.

Судом також встановлено, що передбачений законодавством обов`язок відповідач не виконав і проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, не був розроблений, що може загрожувати збереженню стану орендованої земельної ділянки.

Згідно з повідомленням Управління агропромислового розвитку Синельниківської РДА № 7 від 27.01.2020 ТОВ АГРО-ФІЛД порушує вимоги Постанови КМ України № 164 від 11.02.2010 року Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах та значно погіршує родючість спірної земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції інстанції виходив з того, що відповідач систематично не виконував умови договору оренди, а саме не сплачував орендну плату, використовує земельну ділянку на власний розсуд, без дотримання правил державного контролю за користуванням землею, ніяких дій, направлених на поліпшення і рекультивацію земельних ділянок, не проводить, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Однак із вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можливо з огляду на таке.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Так в матеріалах справи містяться пояснення вих. № 8 від 20.05.2020 р. з якого вбачається, що орендна плата виплачувалась ОСОБА_1 за 2018 р., а за 2019 р. нарахована але не виплачена (а.с. 53).

Таким чином, сам по собі факт несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2019 рік не свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань і не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Крім того, ч. 4 ст. 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, на яку посилається позивачка, як на підставу позову, зокрема, щодо використання земельної ділянки на власний розсуд, без дотримання правил державного контролю за користуванням землею, не вчинення відповідачем ніяких дій, направлених на поліпшення і рекультивацію земельних ділянок, на час виникнення спірних правовідносин втратила чинність. А отже, розірвання договору саме з цих підстав є необґрунтованим та безпідставним.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції фактично не встановив і у рішенні не зазначив обставин та конкретних фактів, які б свідчили про систематичну несплату орендної плати, тобто більше ніж один раз, тому, відсутні підстави для розірвання договору оренди землі саме з цих підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, що за правилами ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 261 грн. 30 коп.

керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД (код ЄДРПОУ 36910643) судовий збір у розмірі 1 261 грн. 30 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Н.М. Деркач

М.О. Макаров