Ухвала

від 17.11.2020 по справі 766/2289/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2289/20

н/п 2/766/6473/20

УХВАЛА

17 листопада 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Ляшенко А.Є.,

справа №766/2289/20; провадження №2/766/6473/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька Олена Анатоліївна (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька Олена Анатоліївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.03.2020 року просить визнати недійсним договір серії та номер: 3431, виданий 24.09.2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 ; визнати недійсним договір серії та номер: 3435, виданий 24.09.2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., з описом предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_3 .

Позовна заява мотивована тим, що з 01.06.2002 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Шлюбні відносини зберігалися між сторонами до січня 2019 року.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 липня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 , і шлюб між подружжям розірвано. Про існування судового рішення про розірвання шлюбу позивачці стало відомо 24 вересня 2019 року.

Під час шлюбу, 28.02.2011 р. було придбано майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності: квартира АДРЕСА_3 .

З 22.04.2011 р. по цей час позивач з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою квартира АДРЕСА_3 .

26 вересня 2019 року позивач звернулась до Херсонського міського суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя оскільки згоди про добровільний поділ майна не досягнуто.

В ході підготовки до судового засідання з`ясувалося, що 24.09.2019 р. ОСОБА_1 продав спірну квартиру своєму батьку - ОСОБА_2 . У цей же день між означеними особами укладено договір іпотеки спірної квартири, з розміром основного зобов`язання 1 000 000, 00 грн..

Позивачка, як суб`єкт права спільної сумісної власності, і органи опіки і піклування письмової згоди на відчуження спірної квартири не надавали.

Оскільки оспорювані правочини позбавили неповнолітню особу права на проживання та користування квартирою позивач була змушена звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2020 року витребувано від приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької Олени Анатоліївни матеріали нотаріальної справи щодо реєстрації 24.09.2019 року договору купівлі-продажу та договору іпотеки квартири АДРЕСА_3 , а також щодо внесення запису про підстави виникнення права власності та державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цей об`єкт нерухомого майна.

01.07.2020 року від приватного нотаріуса Херсонського МНО Маковецької О.А. на адресу суду надійшли витребувані докази.

Судові засідання 27.05.2020р., 18.06.2020 р. не відбулися у зв`язку із відсутністю відповідачів та відповідних клопотань про можливість розгляду справи без їх участі. Судове засідання призначене на 31.08.2020р., відкладено за клопотанням позивача.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному, розгляд справи 28.09.2020 не відбувся, судове засідання відкладено на 20.10.2020 року.

У судовому засіданні 20.10.2020 року вирішено клопотання позивача від 24.09.2020 року про уточнення позовної заяви та ухвалою Херсонського міського суду від 20.10.2020 року клопотання повернуто без розгляду.

Розгляд справи за клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відкладено до 17.11.2020 року.

28.10.2020 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про зміну предмета позову, у якій посилаючись на норми матеріального права остаточно просила:

- визнати недійсним Акт оцінки та приймання-передавання майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька код ЄДРПОУ 43223255 від 17 вересня 2019 р., посвідчений ПНХМНО ОСОБА_5 ;

- визнати недійсним Рішення №3 від 24 вересня 2019 року, одноосібного засновника (учасника) товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька ОСОБА_1 про переведення зі статутного капіталу на баланс товариства, і надання дозволу на відчуження нерухомого майна за 61234, 00 грн., кв. АДРЕСА_3 , посвідчене ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним Договір купівлі продажу від 24 вересня 2019 року між ТОВ Олесенька в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 , 00 грн. посвідчений ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень квартири АДРЕСА_3 , індексний номер:48837149 від 24.09.2019 15:47:30., прийняте Державним реєстратором ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним Договір Іпотеки від 24 вересня 2019 року згідно якого ОСОБА_2 (батько) передав в іпотеку ОСОБА_7 (своєму сину) квартиру АДРЕСА_3 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , яка є спільною сумісною власністю позивачки, та Відповідача 1 ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання зазначала, що після ознайомлення з матеріалами наданими нотаріусом Маковецькою О.А. було виявлено, що без повідомлення та без згоди співвласника:

-Актом оцінки та приймання передавання майна до Статутного капіталу ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255) від 17.09.2019 р., посвідченим ПН ХМНО Ларічевою Н.А., квартира АДРЕСА_3 передана до статутного капіталу ТОВ Олесенька .

-Рішенням №3 від 24 вересня 2019 року, одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 переведено зі статутного капіталу на баланс товариства, і надано дозвіл на відчуження нерухомого майна за 61234, 00 грн. та уповноважено ОСОБА_6 на підписання договору купівлі-продажу. (Рішення посвідчено ПН ХМНО Маковецькою О.А.).

-Згідно Договору купівлі продажу від 24 вересня 2019 року ТзОВ Олесенька в особі директора ОСОБА_6 продано ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 , 00 грн. (Договір купівлі - продажу посвідчено ПН ХМНО Маковецькою О.А.).

-Державним реєстратором ПН ХМНО Маковецькою О.А. прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень квартири АДРЕСА_3 , індексний номер: 48837149 від 24.09.2019 15:47:30.

-Згідно Договору Іпотеки від 24 вересня 2019 року Іпотекодавець ОСОБА_2 (батько), передав в іпотеку Іпотекодержателю ОСОБА_7 (сину) квартиру із заставною вартістю 1 млн. грн. (Договір посвідчено ПН ХМНО Маковецькою О.А.). Відповідно до умов Договору іпотеки ОСОБА_2 (батько) зобов`язаний повернути в строк до 01 жовтня 2019 року ОСОБА_8 (сину) 1 млн. грн.

-п. 4.4. Договору Іпотеки встановлено, що невиконання договору іпотеки (неповернення 1 млн. грн.) - передбачає передачу права власності на квартиру ОСОБА_7 (сину).

-Крім того, у договорі Іпотеки умисно неправдиво зазначено що не буде порушено прав інших осіб, а також неповнолітніх дітей. (На момент посвідчення договору іпотеки і по цей день у квартирі зареєстровані позивачка і син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивач вважає, що у приватного нотаріуса Маковецької О.А. були відсутні законні підстави для вчинення будь-яких правочинів щодо спірного нерухомого майна, оскільки були відсутні дозволи органів опіки та піклування для вчинення будь-яких правочинів щодо цього майна, т.як. право користування цим нерухомим майном має неповнолітня дитина.

Крім того в силу положень СК України, вчинений відповідачем 1 правочин, щодо відчуження нерухомого майна, право власності та право користування на яке мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки позивачка та орган опіки згоди на відчуження квартири не надавали, а спірне майно є об`єктом права власності подружжя набутим у період спільного проживання, то є всі підстави для визнання спірних правочинів недійсними.

З урахуванням наведеного та за викладених обставин справи вказала, що також є підстави і для визнання інших правочинів недійсними, а саме: Акт оцінки та приймання-передавання майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька код ЄДРПОУ 43223255 від 17 вересня 2019 р., посвідчений ПНХМНО Ларічевою Наталею Анатоліївною; Рішення №3 від 24 вересня 2019 року, одноосібного засновника (учасника) товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька ОСОБА_1 про переведення зі статутного капіталу на баланс товариства, і надання дозволу на відчуження нерухомого майна за 61234, 00 грн., кв. АДРЕСА_3 , посвідчене ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною; Договір купівлі продажу від 24 вересня 2019 року між ТОВ Олесенька в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 , 00 грн. посвідчений ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень квартири АДРЕСА_3 , індексний номер:48837149 від 24.09.2019 15:47:30., прийняте Державним реєстратором ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною; Договір Іпотеки від 24 вересня 2019 року згідно якого ОСОБА_2 (батько) передав в іпотеку ОСОБА_7 (своєму сину) квартиру АДРЕСА_3 , яка є спільною сумісною власністю позивача, та її колишнього чоловіка ОСОБА_9 , оскільки ці правочини є недійсними в цілому, оскільки укладені з порушенням вимог закону, без отримання згоди позивача, яка є співвласником цього майна, розмір ідеальних часток якого не визначений.

Крім того, оспорюванні правочини позбавили права неповнолітню дитину на проживання та користування квартирою.

У судовому засіданні позивач підтримала заяву про зміну предмета позову з обставин викладених у заяві просила прийняти заяву та розглянути спір за вимогами остаточно визначеними у цій заяві. Додатково пояснила, що викладені у заяві вимоги кількісно збільшені ніж первісно подані оскільки змінилися обставини. Зазначила, що позовна вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягає розгляду у цій справі за викладеними обставинами.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову вказавши, що процесуально це не можливо, оскільки така заява повинна подаватися у строки визначені цивільно-процесуальним законодавством за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, яке відбулося ще 20.10.2020 року. Крім того, вважав що за своєю суттю заява подана позивачем є фактично зміною як предмету так і підстав заявленого позову і може бути предметом нового позову, який необхідно подати до суду.

Окрім цього вказав, що позивач подавши таку заяву у порушення вимог цивільно-процесуального законодавства збільшив кількість позовних вимог, які є за своєю суттю новими вимогами і неоплаченими судовим збором. З цих підстав просив відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Статтею 4 ЦПК України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру(захистити невизнане, оспорювань чи порушене право) А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Підстави позову - обставини(фактична підстава) і норма права(юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Отже, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін, згідно яких, серед іншого, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру, що містить кількісні показники (стягнення коштів тощо). Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення кількості вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову, як і доповнення позову новою (додатковою) позовною вимогою, не допускається.

У своїх поясненнях судовому засіданні позивач зазначала, що нею доповнено позовні вимоги іншими вимогами, оскільки після звернення нею до суду із позовом змінилися обставини.

Згідно правової позиції викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом зміни позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Крім того, в постанові Верховного суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 викладено наступну правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміну позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина перша статті 188 ЦПК України містить положення ідентичні положенням частини першої статті 173 ГПК України .

Відтак зміну предмету позову шляхом доповнення позову новими (додатковими) позовними вимогами, а також одночасна зміна як предмету так і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що подана до суду заява про зміну предмета позову, фактично нова позовна заява в новій редакції, яка містить у собі зазначення третіх осіб, які не були заявлені у первісно поданій позовній заяві, а прохальна частина містить декілька додаткових самостійних вимог немайнового характеру таких як:

- визнати недійсним Акт оцінки та приймання-передавання майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька код ЄДРПОУ 43223255 від 17 вересня 2019 р., посвідчений ПНХМНО ОСОБА_5 ;

- визнати недійсним Рішення №3 від 24 вересня 2019 року, одноосібного засновника (учасника) товариства з обмеженою відповідальністю Олесенька ОСОБА_9 про переведення зі статутного капіталу на баланс товариства, і надання дозволу на відчуження нерухомого майна за 61234, 00 грн., кв. АДРЕСА_3 , посвідчене ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним Договір купівлі продажу від 24 вересня 2019 року між ТОВ Олесенька в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 , 00 грн. посвідчений ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень квартири АДРЕСА_3 , індексний номер:48837149 від 24.09.2019 15:47:30., прийняте Державним реєстратором ПНХМНО Маковецькою Оленою Анатоліївною;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , яка є спільною сумісною власністю позивачки, та Відповідача 1 ОСОБА_9 .

Крім того, в поданій заяві про зміну предмета позову фактично змінено не лише предмет за рештою позовних вимог, а й доповнені підстави позову, що виходячи з конструкції ч.3 ст.49 ЦПК України , також не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає визначених законом підстав для прийняття заяви про зміну предмета позову.

Керуючись ст.ст . 2 , 4 , 8 , 10 , 12 , 13 , 14 , 49 , 175 , 188 , 258-261 , 352-354 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 18.11.2020 року.

Суддя Є.М. Булах