Постанова

від 16.11.2020 по справі 916/324/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/324/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" директор - Лупоносов І.В., водійське посвідчення № 321415, від 21.04.01;

від ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" адвокат - Дронін О.Д., ордер серія ОД № 628507, від 28.09.20;

від ФОП Гловацької Ольги Миколаївни - Коваленко К.О., ордер серія ОД №642819, від 12.10.20;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки"

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020

у справі №916/324/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки"

до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни

про стягнення 1 187 410,00 грн.,

(суддя місцевого господарського суду: Желєзна С.П., дата та місце ухвалення рішення: 04.09.2020, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп.Шевченка, 29)

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" (далі - ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни (далі по тексту - ФОП Гловацька О.М.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 187 410 грн., яка складається із безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів у розмірі 877 160,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 310250,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 зобов`язань в частині надання послуг, визначених умовами договору, незважаючи на перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 877160,00 грн. протягом періоду з 13.02.2018 по 29.08.2018.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 по даній справі в позові відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність відповідачем факту надання Центру промислової безпеки послуг згідно з договором про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, що, відповідно, свідчить про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що послуги, передбачені Договором про надання послуг №1 від 02.02.2018 ФОП Гловацькою О.М. надані не були, тому фактично сплачена грошова сума в розмірі 877160 грн. повинна бути стягнута з відповідача, у зв`язку з тим, що відповідачем не було надано, передбачених Договором №1 від 0202.2018, послуг.

Судом першої інстанції не було досліджено надані ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" Висновок експертного економічного дослідження №ED-2505-5-1214.18, виготовлений судовим експертом Барабашем Р.В. та звіт про фактичні результати узгоджених процедур станом на 30.09.2018, виготовлений ТОВ Аудиторська фірма Аналітик-Аспект (про що зазначено в самому тексті оскаржуваного рішення), що свідчить про прийняття завідомо упередженого рішення з вибором правової позиції відповідача.

Також апелянт зазначає, що з наявних в матеріалах справи листів суд першої інстанції ніяким чином не міг встановити факт повного та належного виконання ФОП Гловацькою О.М. умов Договору про надання послуг в період з 02.02.2018 по 12.10.2018.

ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" вважає, що в порушення норм чинного законодавства України, суд прийняв до уваги недопустимі докази, обрав позицію однієї сторони, а саме відповідача, що свідчить про однобокий розгляд справи та упередженість суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20, призначено розгляд справи №916/324/20 на 16.11.2020 року об 11-00 год.

20.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ФОП Гловацька О.М. заперечує проти доводів апеляційної скарги, наполягає на залишенні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

28.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання, в якому представник позивача просив ознайомитись з матеріалами справи №916/324/20, а також в додатках до вказаного клопотання надав додаткові документи до матеріалів справи. При цьому, відповідного клопотання про долучення додаткових доказів з обгрунтуванням неможливості їх подання до суду першої інстанції відповідачем не заявлено.

Відповідного клопотання представником позивача не заявлено і в судовому засіданні під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивачем не надано доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Крім того, позивачем не заявлено відповідного клопотання про долучення відповідних доказів.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне повернути без розгляду позивачеві долучені додаткові документи до клопотання від 28.10.2020 про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

02.02.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" (Замовник) та ФОП Гловацькою О.М. (Виконавець) було укладено договір про надання послуг (бухгалтерський облік) №1.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню наступних послуг: забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві в установі, організації) Замовника з дотриманням єдиних методологічних основ, установлених Законом України Про бухгалтерський облік І фінансову звітність в Україні та Податковим кодексом України, з урахуванням особливостей діяльності підприємства Замовника і технології обробки облікових даних; організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій підприємства Замовника; забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення ї надання до обліку первинних документів усіма підрозділами, службами і працівниками підприємства Замовника; забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства Замовника, її підписання та надання у встановлений термін користувачам; вжиття заходів для надання повної, достовірної й об`єктивної інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства Замовника; участь у підготовці і поданні інших видів періодичної звітності в державні органи відповідно до нормативних актів за затвердженими формами та інструкціями; забезпечення за погодженням Замовника сплати/перерахування податків і зборів, передбачених чинним в Україні законодавством; проведення розрахунків з кредиторами Замовника відповідно до договірних зобов`язань останнього; організація роботи із підготовки пропозицій для Замовника щодо визначення облікової політики підприємства Замовника, її коригування.

Відповідно до п. 2.1.3 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 Замовник зобов`язаний надати Виконавцю частину приміщення, яке розташоване за адресою: 65020, м, Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 3, і наступне майно для виконання Виконавцем його обов`язків: стіл, стілець, ноутбук, мишу для ноутбука. Виконавець відповідає перед Замовником за схоронність переліченого майна і відшкодовує матеріальні збитки, що виникли з його вини, у випадку псування (знищення названого майна). Приймання-передача вищезазначеного майна від Замовника до Виконавця і повернення майна оформлюються відповідними актами приймання-передачі майна за узгодженою сторонами формою. Майно повертається Замовнику протягом 10 робочих днів із дня припинення дії цього договору.

Згідно з п. п. 3.1 - 3.2 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 щомісяця в останній робочий день звітного місяця Виконавець надає Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, у якому приводиться опис наданих Виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість згідно цього договору. Форма названого акту встановлюється Замовником, який доводить його до відома Виконавця. Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту чи у той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем послугам згідно умов цього договору і вимогам, установленим чинним законодавством.

Відповідно до п. п. 4.1 - 4.3 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018р. винагорода Виконавця встановлюється за домовленістю сторін щомісяця в останній день місяця, що передує звітному, сума якого відображається в акті приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо Сторони не прийшли до згоди щодо суми винагороди в зазначений термін, цей договір вважається розірваним. Замовник виплачує Виконавцю винагороду за надані ним послуги виходячи з фактично наданого обсягу послуг, визначеного в акті приймання-передачі наданих послуг. Виплата винагороди Замовником Виконавцю здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, протягом 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг обома сторонами.

Положеннями п. 5.4 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 встановлено, що при порушенні вимог п. 3.1 цього договору Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % вартості послуг Виконавця за звітний місяць за кожні 20 днів прострочення. За розголошення комерційної таємниці сторони несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні законодавства.

Згідно з п. п. 8.1, 8.3 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом 12 місяців. Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, про що оформляється додаткова угода до цього договору.

02.02.2018 між Центром промислової безпеки та ФОП Гловацькою О.М. було складено акт приймання-передачі майна у користування до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно кого відповідачу було передано у користування наступне майно позивача: стіл, стілець, ноутбук, мишу для ноутбука. (т.1, а.с. 19)

28.02.2018 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-0000002, відповідно до якого відповідачем було надано наступні послуги Центру промислової безпеки: ведення бухгалтерського і податкового обліку Замовника, складання і подача передбаченої чинним в Україні законодавством щомісячної звітності за лютий 2018 року, розробка проектів типових договорів, складання і подача передбаченої чинним в Україні законодавством річної статистичної звітності за 2017 рік, представництво інтересів Замовника перед юридичними і фізичними особами, органами державної влади, ведення кадрової документації, опис та архівування первинних документів та іншої бухгалтерської документації Замовника за ІІ півріччя 2017 року, консультаційні послуги. Згідно вказаного акту вартість наданих Виконавцем послуг складає 126 155,00 грн. Вказаний акт був підписаний Центром промислової безпеки без зауважень.

30.03.2018 між Центром промислової безпеки та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-000004 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у березні 2018р. складає 102 755,00 грн.

30.04.2018 між ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-000005 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у квітні 2018 складає 123 420,00 грн.

31.05.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-000006 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у травні 2018 складає 196 920,00 грн.

29.06.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-000008 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у червні 2018 складає 112 200,00 грн.

31.07.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-0000010 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у липні 2018 складає 141 970,00 грн.

31.08.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №ОУ-0000012 до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого вартість наданих відповідачем послуг у серпня 2018 складає 73 740,00 грн.

Також відповідачем на підтвердження факту надання позивачу послуг за договором про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018 було надано суду звіти про надані послуги (т. 2, а. с. 66-177).

Згідно виписки по банківському рахунку з 01.01.2018 по 31.12.2018 Центром промислової безпеки було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 877 160,00 грн. в рахунок оплати вартості наданих відповідачем послуг в сфері бухгалтерського обліку (т. 1, а. с. 154-182)

На підтвердження факту зазначення у акті приймання-передачі наданих послуг №ОУ-0000002 від 28.02.2018 недостовірних відомостей про надання відповідачем послуг Центром промислової безпеки було надано суду податкову звітність. (т. 1, а. с. 28-114)

Крім того, відповідачем було надано суду проекти розрахунку компенсації за невикористану відпустку, проекти табелю обліку використання робочого часу, проекти наказів, копії оборотно-сальдових відомостей по рахункам підприємства тощо. (т. 3, а. с. 4-64)

12.10.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. було укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №1 від 02.02.2018.

12.10.2018 між ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" та ФОП Гловацькою О.М. складено акт повернення переданого у користування майна згідно до договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, згідно якого відповідачем було повернуто позивачеві наступне майно: стіл, стілець, ноутбук, мишу для ноутбука. (т. 1, а.с. 234)

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, позивач в обґрунтування своїх вимог послався на ст. 612 Цивільного кодексу України, зазначивши про невиконання ФОП Гловацькою О.М. договірних зобов`язань щодо надання послуг, які були оплачені ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки", у зв`язку з чим останнім було здійснено нарахування штрафних санкцій. Також позивачем зазначено, що кошти, які підлягають стягненню з відповідача у сумі 877160 грн. перераховані ним безпідставно та необґрунтовано.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося раніше, 02.02.2018 між Центром промислової безпеки та Гловацькою О.М. було укладено договір про надання послуг (бухгалтерський облік) №1, згідно умов якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання щодо надання послуг, пов`язаних із веденням на підприємстві бухгалтерського обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, положеннями п. п. 3.1 - 3.2 договору про надання послуг (бухгалтерський облік) 1 від 02.02.2018 сторонами було передбачено необхідність підписання акту приймання-передачі наданих послуг після надання Гловацькою О.М. послуг щомісяця в останній робочий день звітного місяця.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про надання послуг (бухгалтерський облік) №1 від 02.02.2018, між сторонами по справі було підписано наступні акти приймання-передачі наданих послуг: №ОУ-0000002 від 28.02.2018 на суму 126 155,00 грн.; №ОУ-000004 від 30.03.2018 на суму 102 755,00 грн.; №ОУ-000005 від 30.04.2018 на суму 123 420,00 грн.; №ОУ-000006 від 31.05.2018 на суму 196 920,00 грн.; №ОУ-000008 від 29.06.2018 на суму 112 200,00 грн.; №ОУ-0000010 від 31.07.2018 на суму 141 970,00 грн.; №ОУ-0000012 від 31.08.2018 на суму 73 740,00 грн.

Таким чином, загальна вартість наданих відповідачем послуг згідно підписаних між сторонами актів складає 877 160,00 грн., яка і була перерахована позивачем на рахунок відповідача з призначенням платежу за надання послуг в сфері бухгалтерського обліку . Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Судовою колегією Південно-західного апеляційного господарського суду в судовому засіданні оглянуто оригінали вищевказаних документів (копії яких містяться в матеріалах судової справи), у зв`язку з чим доводи апелянта в частині непідписання відповідних документів підприємством судовою колегію не приймаються до уваги.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів, які свідчили про визнання Договору надання послуг, укладеного сторонами по справі, недійсним в судовому порядку.

Стосовно посилань позивача на безпідставне набуття та збереження відповідачем грошових коштів, судова колегія зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно позивачу.

Разом з тим, договір є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Таким чином, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні матеріали справи (як то підписані сторонами договір про надання послуг, акти приймання-передачі виконаних послуг, здійснення оплат за надані послуги), судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині недоведеності позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду в частині того, що висновки експертного економічного дослідження та звіт про фактичні результати узгоджених процедур не дають підстав дійти висновку про ненадання послуг Гловацькою О.М. за договором, оскільки вказані висновки були складені без урахування первинних документів, а саме: актів виконаних робіт, які підписані сторонами по справі.

Натомість, відповідачем надано до суду першої інстанції відповідні акти приймання-передачі наданих за договором послуг.

Крім того, згідно висновку експертного економічного дослідження №ED-2505-5-1214.18 від 18.02.2019, складеного експертом Барабашом Р.В. на замовлення позивача, перевірити обґрунтованість наданих Гловацькою О.М. послуг за договором №1 від 02.02.2018 та актом №ОУ-0000002 від 28.02.2018 неможливо у зв`язку з відсутністю первинних документів, що свідчить про безпідставне перерахування Замовником грошових коштів у розмірі 877 160,00 грн. та необґрунтовану втрату позивачем активів на вказану суму.

Відповідно до звіту про фактичні результати узгоджених процедур від 15.05.2019, складеного ТОВ „Аудиторська фірма аналітик-аспект", за період з березня 2018 по серпень 2018 в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 631 проведені операції з Гловацькою О.М. на суму 1 215 240,00 грн. за послуги згідно п. 1.1 договору №1 від 02.02.2018 та №3 від 07.05.2018, які не підтверджені первинними документами, а саме: актами наданих послуг, у зв`язку з чим, показники в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 631 не збігаються з показниками фінансової звітності ф. №1-М.

Листом від 29.07.2020 ТОВ ФОРТ АЙ ТІ на виконання ухвали від 20.07.2020 було повідомлено, що Гловацька О.М. протягом періоду з 02.02.2018 року до 31.08.2018 року перебувала у статусі контактної особи Центру промислової безпеки з питань доступу до онлайн-сервісів, оновлень програмної продукції та обміну первинною документацією щодо програми 1C (отримання актів виконаних робіт, рахунків та інших документів та повернення підписаних керівництвом Центру промислової безпеки.

Листом від 29.07.2020 ФОП Троценко В.К. на виконання ухвали від 20.07.2020 було повідомлено, що Гловацька О.М. протягом періоду з 02.02.2018 року до 31.08.2018 року перебувала у статусі контактної особи Центру промислової безпеки з питань обміну первинною документацією (отримання актів виконаних робіт, рахунків та інших документів).

Листом №1 від 30.06.2020 ФОП Мальцевим Д.В. у відповідь на адвокатський запит представника відповідача було повідомлено, що Гловацька О.М. перебувала у статусі контактної особи Центру промислової безпеки- отримувала документи від Мальцевва Д.В. та повертала їх з підписом директора та печаткою позивача в період з 02.02.2018 року по 12.10.2018.

02.07.2020 до господарського суду від акціонерного товариства „Укрпошта" в особі Одеської дирекції акціонерного товариства „Укрпошта" у відповідь на ухвалу суду від 18.06.2020 про витребування доказів надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних документів, у зв`язку із закінченням строків їх зберігання відповідно до наказу Міністерства юстиції №578/5 від 12.04.2012.

Також судовою колегією не приймаються доводи апелянта в частині того, що Гловацька О.М. перебувала в статусі контактної особи позивача, що не передбачено чинним законодавством України, оскільки вказана обставина не спростовує висновків суду та не впливає на правомірність рішення місцевого господарського суду.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на недоведеність позивачем обставин, за яких останній не міг усвідомлювати та перевірити факт надання послуг відповідачем безпосередньо під час підписання актів виконаних робіт. Поведінка позивача, яким було підписано акти наданих послуг без зауважень, суперечить поведінці останнього, який у поданому до суду позові стверджує про відсутність доказів, які можуть підтвердити факт виконання послуг за договором.

Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 по справі № 904/3315/18 наголошено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктриниcontra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium"є вираженням "equitable estoppel"- однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є прямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Питання необхідності застосування принципу "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) у випадку, якщо поведінка сторони не відповідає її попереднім заявам неодноразово досліджувалось Верховним Судом у постанові від 06.12.2019. по справі №910/353/19, у постанові від 07.11.2019 по справі №910/12484/18, у постанові від 14.05.2020 по справі №910/7515/19, у постанові від 19.02.2020 по справі №915/411/19.

Таким чином суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність застосування принципу "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) під час дослідження питання обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів у розмірі 877 160,00 грн., оскільки поведінка позивача не відповідає попередній поведінці останнього, яким було підписано акти наданих послуг та оплачено їх вартість.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів у розмірі 877 160,00 грн.

Крім того, з огляду на предмет і підставу позову Центру промислової безпеки, судова колегія зазначає про відсутність підстав для нарахування пені в даному випадку, у зв`язку з чим місцевий господарський суд враховуючи правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 877160,00 грн.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 задоволенню не підлягають, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявників апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2020 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.П. Разюк

А.І. Ярош