Ухвала

від 26.04.2021 по справі 916/324/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/324/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки"

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021, прийняте суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 18.01.2021,

у справі №916/324/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни

про стягнення 1 187 410,29 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1187410,29 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.03.2020 відкрито провадження у справі №916/324/20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.

10.09.2020 до суду першої інстанції від Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни надійшла заява б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат у справі №916/324/20, в якій остання просила стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 39780 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 (суддя Желєзна С.П.) заяву Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" на користь Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни витрати на правову допомогу у розмірі 39780 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат відмовити.

Звертаючись 05.03.2021 з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" пропустило встановлений процесуальним законом строк для її подання, проте заявило клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке мотивоване тим, що останнє не приймало участі у розгляді даної справи та не отримувало копії оскаржуваного рішення, натомість про вказане рішення керівник товариства позивача дізнався лише 25.02.2021 після виходу з лікарняного.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, як і всю іншу судову кореспонденцію у даній справі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" було направлено за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і яка була вказана позивачем у поданих ним до суду першої інстанції документах, а саме: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, між тим відповідне поштове відправлення повернулося неврученим з проставленою на конверті позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме: у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Частинами п`ятою, шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси .

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

За таких обставин, місцевий господарський суд, направляючи позивачу рекомендованою кореспонденцією копію повного тексту додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 за адресою, вказаною безпосередньо у поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" до суду першої інстанції документах та яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вжив усіх належних та необхідних заходів для повідомлення апелянта про ухвалення оскаржуваного судового рішення, при цьому враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів зазначає про те, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України копія вищенаведеного рішення суду першої інстанції вважається врученою скаржнику 29.01.2021 (дата проставлення на конверті відмітки про відсутність адресата, т.ІV а.с.95).

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі "Пономарьов проти України".

З матеріалів справи також вбачається, що 05.02.2021 копія додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 була отримана повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", про що свідчить відповідна розписка останнього на звороті оскаржуваного рішення, яке міститься у матеріалах справи (т.ІV а.с.36).

Жодної причини неподання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 протягом двадцяти днів з дня отримання його копії представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" скаржником не наведено.

Твердження апелянта стосовно того, що про оскаржуване додаткове рішення керівник товариства позивача дізнався лише 25.02.2021 після виходу з лікарняного, апеляційним господарським судом були відхилені, оскільки вказані доводи не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", яке є позивачем, у зв`язку з чим безумовно було обізнане про існування даної справи, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів , однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом .

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20.

В силу частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху; апелянту встановлено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Копію вищезазначеної ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №916/324/20 Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" направлено за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, яка вказана самим скаржником в апеляційній скарзі, між тим остання не була вручена апелянту, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6511913264645 з проставленою на конверті позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що повернулося до суду апеляційної інстанції разом із надісланою апелянту копією відповідної ухвали (т.IV а.с.163-168).

Враховуючи повернення вказаної ухвали, 14.04.2021 директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" засобами телефонного зв`язку, а саме: за номером телефону, зазначеним скаржником в апеляційній скарзі, було повідомлено про залишення без руху поданої товариством апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, а також про строк, встановлений судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, що підтверджується відповідною телефонограмою (т.IV а.с.169) та свідчить про обізнаність апелянта щодо встановлення апеляційним господарським судом недоліків апеляційної скарги та надання десятиденного строку для їх усунення.

Крім того, скан-копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №916/324/20 була направлена скаржнику засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", вказану останнім безпосередньо в апеляційній скарзі, що підтверджується роздруківкою відповідного листа з повідомлення про підтвердження його доставки адресату 14.04.2021 (т.IV а.с.170, 171).

20.04.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" б/н від 14.04.2021 (вх.№1182/21/Д2 від 20.04.2021) про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження б/н від 14.04.2021 (вх.№1745/21 від 20.04.2021).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження б/н від 14.04.2021 (вх.№1745/21 від 20.04.2021) апелянт повторно зазначив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" не приймало участі у розгляді даної справи, у зв`язку з чим про оскаржуване рішення керівник товариства позивача дізнався лише 25.02.2021 після виходу з лікарняного. Водночас скаржник підтвердив факт вручення представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" копії додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 та зауважив, що дана апеляційна скарга була складена 25.02.2021, тобто в межах встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку з дня отримання повного тексту рішення, тому останній має право на його поновлення.

Отже, колегія суддів вбачає, що у поданому апелянтом на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №916/324/20 клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження б/н від 14.04.2021 (вх.№1745/21 від 20.04.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" фактично повторно зазначило ті ж самі підстави для поновлення процесуального строку, які вже були визнані судом неповажними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, доповнивши останні однією новою підставою - складенням апеляційної скарги в межах визначеного частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши вищезазначену заяву, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копія додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 була отримана повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" 05.02.2021, про що свідчить відповідна розписка останнього на звороті оскаржуваного рішення, яке міститься у матеріалах справи (т.ІV а.с.36).

В силу частини сьомої статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду представником апелянта отримано 05.02.2021, для застосування приписів пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, який визначає право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, скаржник мав подати апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 у строк до 25.02.2020 , між тим, як зазначалося вище, дану апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" було подано засобами поштового зв`язку 05.03.2021 .

При цьому з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу було подано вже навіть після закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 15.02.2021, виданого місцевим господарським судом на виконання оскаржуваного додаткового рішення від 04.01.2021 (постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2021).

Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що для можливості поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначальним є саме факт подання апеляційної скарги в межах двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а не складення тексту апеляційної скарги.

Між тим жодної причини неподання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня отримання позивачем повного тексту оскаржуваного рішення (зокрема, причин складення апеляційної скарги 25.02.2020, проте подання її лише 05.03.2021) апелянтом не наведено.

Водночас будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, крім тих, які вже були визнані неповажними ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" у клопотанні б/н від 14.04.2021 (вх.№1745/21 від 20.04.2021) не вказано.

Колегія суддів зауважує на тому, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте апелянт, звертаючись з даною апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження, не надав жодних переконливих доказів реальної наявності у нього перешкод для реалізації права на апеляційний перегляд додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

В силу пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження б/н від 14.04.2021 (вх.№1745/21 від 20.04.2021), поданому апелянтом на виконання вимог ухвали від 17.03.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, визнані Південно-західним апеляційним господарським судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" слід відмовити.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу (частина третя статті 262 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 26.04.2021 будь-яких інших документів на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №916/324/20 про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило.

Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 232-235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" б/н від 25.02.2021 (вх.№1182/21 від 12.03.2021) на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20.

Справу №916/324/20 повернути Господарському суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук