Постанова

від 09.12.2020 по справі 916/324/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/324/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

розглянувши заяву про розподіл судових витрат Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни

по справі №916/324/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки"

до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни

про стягнення 1 187 410,00 грн.,

(суддя місцевого господарського суду: Желєзна С.П., дата та місце ухвалення рішення: 04.09.2020, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп.Шевченка, 29)

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" (далі - ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни (далі по тексту - ФОП Гловацька О.М.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 187 410 грн., яка складається із безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів у розмірі 877 160,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 310250,29 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 по даній справі в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, 20.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник надав попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу в сумі 23400 грн.

20.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 21840,00 грн.

На підтвердження судових витрат відповідачем надано копію Договору про надання професійної правничої допомоги №59 ВІД 24.10.2019, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.11.2020, копію Додатку до Акту приймання-передачі нааних послуг від 16.11.2020 за договором про надання правової допомоги №59 від 24.10.2019.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про понесені судові витрати, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, виходячи з наступного.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що 20.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник надав попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу в сумі 23400 грн., що складає їх орієнтований загальний розмір станом на момент підготовки відзиву на апеляційну скаргу, який було направлено позивачц, що підтверджується копією опису вкладення та поштовим чеком.

Відповідач на підставі ст.166 Господарського процесуального кодексу України має право подати відповідь на відзив, в якому викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Позивач у відповіді на відзив не заперечував щодо відшкодування заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також не надавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Крім того, як зазначено раніше, Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20 залишено без змін, у зв`язку з чим витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 902/347/18.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Оскільки понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції адвокатом Коваленко К.О. підтверджено копією Договору про надання професійної правничої допомоги №59 ВІД 24.10.2019, копією Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.11.2020, копією Додатку до Акту приймання-передачі нааних послуг від 16.11.2020 за договором про надання правової допомоги №59 від 24.10.2019, з урахуванням безпосередньої участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвоката Коваленко К.О., підготовленого ним та наданого суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відповідь на відзив, не надання позивачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на суму, колегія суддів вважає, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції підлягають покладенню на позивача у розмірі 21840,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №916/324/20 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультативний центр промислової безпеки" (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 36, інд.код: 36156154) на користь Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 21840,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, понесених при розгляді справи №916/324/20.

3. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Матеріали справи №916/324/20 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною частиною постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №916/324/20 та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.П. Разюк

А.І. Ярош