Ухвала

від 17.03.2021 по справі 916/324/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

17 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/324/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки"

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021, прийняте суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 18.01.2021,

у справі №916/324/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни

про стягнення 1 187 410,29 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1187410,29 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.03.2020 відкрито провадження у справі №916/324/20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2020 у справі №916/324/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.

10.09.2020 до суду першої інстанції від Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни надійшла заява б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат у справі №916/324/20, в якій остання просила стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 39780 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 (суддя Желєзна С.П.) заяву Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" на користь Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни витрати на правову допомогу у розмірі 39780 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни б/н та б/д (вх.№24031/20 від 10.09.2020) про розподіл судових витрат відмовити.

Крім того, 12.03.2021 каналами електронного зв`язку до апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни надійшли письмові заперечення проти відкриття апеляційного провадження б/н та б/д (вх.№1182/21/Д1 від 12.03.2021), в яких остання просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" у відкритті апеляційного провадження. Вказані заперечення обґрунтовані неповажністю зазначених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження вищенаведеного додаткового рішення місцевого господарського суду, неподанням позивачем до суду першої інстанції заперечень щодо розміру судових витрат відповідача, а також недоліками в оформленні апеляційної скарги (зазначенням неправильної дати ухвалення додаткового рішення та відсутністю вказівки на дату отримання цього рішення з поданням відповідних доказів).

Ознайомившись з матеріалами справи, а також з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, його ухвалено 04.01.2021, а повний текст останнього складено та підписано 18.01.2021.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 є 08.02.2021 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 скаржником подано з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 05.03.2021 , між тим одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного додаткового рішення місцевого господарського суду, яка мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" не приймало участі у розгляді даної справи та не отримувало копії оскаржуваного рішення, натомість про вказане рішення керівник товариства позивача дізнався лише 25.02.2021 після виходу з лікарняного.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, як і всю іншу судову кореспонденцію у даній справі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" було направлено за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і яка була вказана позивачем у поданих ним до суду першої інстанції документах, а саме: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, між тим відповідне поштове відправлення повернулося неврученим з проставленою на конверті позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме: у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Частинами п`ятою, шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси .

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Колегія суддів зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

За таких обставин, місцевий господарський суд, направляючи позивачу рекомендованою кореспонденцією копію повного тексту додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 за адресою, вказаною безпосередньо у поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" до суду першої інстанції документах та яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вжив усіх належних та необхідних заходів для повідомлення апелянта про ухвалення оскаржуваного судового рішення, при цьому враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів зазначає про те, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України копія вищенаведеного рішення суду першої інстанції вважається врученою скаржнику 29.01.2021 (дата проставлення на конверті відмітки про відсутність адресата, т.ІV а.с.95).

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі "Пономарьов проти України".

Колегія суддів також враховує, що 05.02.2021 копія додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 була отримана повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", про що свідчить відповідна розписка останнього на звороті оскаржуваного рішення, яке міститься у матеріалах справи (т.ІV а.с.36).

Жодної причини неподання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 протягом двадцяти днів з дня отримання його копії представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" скаржником не наведено.

Твердження апелянта стосовно того, що про оскаржуване додаткове рішення керівник товариства позивача дізнався лише 25.02.2021 після виходу з лікарняного, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", яке є позивачем, у зв`язку з чим безумовно було обізнане про існування даної справи, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів , однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Посилання відповідача у письмових запереченнях проти відкриття апеляційного провадження б/н та б/д (вх.№1182/21/Д1 від 12.03.2021) на неподання позивачем до суду першої інстанції заперечень щодо розміру судових витрат апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки стосуються суті апеляційної скарги та не оцінюються судом апеляційної інстанції на стадії вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження.

Доводи Фізичної особи-підприємця Гловацької Ольги Миколаївни про зазначення апелянтом неправильної дати ухвалення додаткового рішення спростовуються прохальною частиною апеляційної скарги, в якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" вірно зазначено реквізити оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 з наданням доказів, що їх підтверджують.

Керуючись статтями 174, 232-235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/324/20 залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук