Рішення

від 09.11.2020 по справі 911/634/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/634/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши матеріали заяви представника фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос від 21.09.2020 про ухвалення додаткового рішення щодо покладення судових витрат на відповідача та стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Київській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 77 000,00 грн.

за позовом фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос , с. Антонів Сквирського району Київської області,

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 , м. Біла Церква,

2) ОСОБА_2 , м. Біла Церква,

3) ОСОБА_3 , м. Біла Церква,

4) ОСОБА_4 , м. Біла Церква,

5) ОСОБА_5 , м. Біла Церква,

6) ОСОБА_6 , м. Біла Церква,

7) ОСОБА_7 , м. Біла Церква,

8) ОСОБА_8 , м. Біла Церква,

9) ОСОБА_9 , смт. Тараща,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору оренди

поновленим та додаткової угоди укладеною

за участю представників учасників судового процесу: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2020 (у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення) позов фермерського господарства селянського фермерського господарства Колос задоволено частково та визнано укладеною Додаткову угоду від 15.01.2020 про поновлення договору оренди землі від 05.03.2009 в редакції, наведеній у резолютивній частині рішення, у завдоволенні інших двох немайнових вимог відмовлено.

12.08.2020 позивачем було подано заяву про подання доказів понесених судових витрат на професійну правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої представник позивача заявив про те, що позивачем було здійснено витрати на сплату судового збору в сумі 6 306,00 грн., а також будуть понесені витрати на професійну правову допомогу в сумі 77 000,00 грн., докази чого позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

22.09.2020 представником позивача - фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос подано до господарського суду Київської області клопотання від 21.09.2020 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 911/634/20 щодо покладення судових витрат на відповідача та стягнення з Головного управління Держгеокоадастру у Київській області 77 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання також додано копію договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 разом з додатком від 04.03.2020 №1 до нього, рахунки на оплату від 27.02.2020 та від 04.03.2020, Акти наданих послуг від 03.03.2020 та від 21.09.2020, детальний опис робіт та платіжні документи від 28.02.2020 на суму 12 000,00 грн. та від 06.03.2020 на суму 65 000,00 грн.

Вказане клопотання передано для розгляду судді Конюх О.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2020 17:23:06).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 12.08.2020 повідомив, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу в сумі 77 000,00 грн., попередній розрахунок суми судових витрат яких додано до позову, та просив суд також вирішити питання розподілу судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті та представлення документального підтвердження судових витрат не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2020 розгляд заяви представника позивача - фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/634/20 призначено у судовому засіданні на 09.11.2020.

03.11.2020 на адресу господарського суду надійшла заява від 02.11.2020 фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос про розгляд справи без участі представника останнього.

У судове засідання 09.11.2020 представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились та про причини нез`явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем - фермерським господарством селянським (фермерським) господарством Колос судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Визначальним для цілей розподілу судових витрат є: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як слідує із матеріалів справи 27.02.2020 між адвокатським бюро Поліщук і партнери (адвокатське бюро) та фермерським господарством селянським (фермерським) господарством Колос (клієнт)укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, а саме: консультувати, надавати правові висновки, готувати процесуальні документи, представляти інтереси в судах, а також надавати інші правничі послуги з питання: поновлення права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001, договір оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891.

Сторонами договору узгоджено, що вартість підготовки правового висновку щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, зареєстрованого 18.12.2209 за № 040995400891, становить 12 000,00 грн. без ПДВ, які клієнт зобов`язується оплатити протягом одного дня з моменту підписання даного договору. Вартість інших послуг, їх найменування та порядок сплати визначається між сторонами у вигляді додатку до Договору (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Договору).

Адвокатським об`єднанням на підставі Договору було сформовано рахунок від 27.02.2020 на суму 12 000,00 грн.

Сторонами договору про надання правової допомоги складено та підписано акт від 03.03.2020 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020, в якому викладено обсяг наданих адвокатським об`єднанням правничих послуг вартістю 12 000,00 грн., а саме: підготовлено правовий висновок щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001 та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891, які сплачені клієнтом за квитанцією від 28.02.2020 № 0.0.1633888968., що підтверджується також випискою від 02.03.2020 по особовому рахунку адвокатського об`єднання.

В подальшому, Додатком від 04.03.2020 № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 сторони погодили, що вартість підготовки позовної заяви разом з додатками, відправлення її примірника іншим сторонам,подання позову до суду, підготовка всіх процесуальних документів до суду першої інстанції, представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції (участь у судових засіданнях суду першої інстанції), отримання рішення суду - становить 65 000,00 грн. (п. 1.1. Додатку від 04.03.2020 № 1 до Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Додатку від 04.03.2020 № 1 до Договору клієнт зобов`язується попередньо оплатити протягом трьох днів з моменту підписання цього Додатку до Договору.

Адвокатським об`єднанням на підставі Договору було сформовано рахунок від 04.03.2020 на суму 65 000,00 грн., який на виконання договірних зобов`язань клієнт оплатив, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2020 № 1 та випискою від 06.03.2020 по особовому рахунку адвокатського об`єднання на відповідну суму.

Сторонами договору про надання правової допомоги також було складено та підписано акт від 21.09.2020 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 27.02.2020 та Додатку від 04.03.2020 № 1 до нього, в якому викладено обсяг наданих адвокатським об`єднанням правничих послуг вартістю 65 000,00 грн., а саме: підготовлено позовну заяву разом із додатками, відправлено її примірник іншій стороні, підготовлено заяву про забезпечення позову, представлено інтереси клієнта в судових засіданнях (підготовчих та під час розгляду справи по суті) господарського суду Київської області 04.05.2020, 25.05.2020, 09.06.2020, 18.06.2020, 06.07.2020, 03.08.2020, 08.09.2020, 21.09.2020; підготовлено заяву про забезпечення позову від 18.06.2020; підготовлено заяву від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження; підготовлено письмові пояснення від 01.06.2020 по справі; підготовлено заяву та клопотання по судових витратах.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії свідоцтва від 18.01.2007 № 3202/10 про право Поліщука В.А. на заняття адвокатською діяльністю та ордера серії КС № 445366 на надання правової допомоги, який представляв інтереси позивача у справі № 911/634/20 та надавав правничу допомогу, що відповідає обсягу наданих послуг у межах даної справи наведеному в акті від 21.09.2020 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги.

Отже, визначені позивачем послуги пов`язані з предметом судового розгляду, включають підготовку правового висновку, позову, визначення правової позиції по справі, участь у судових засіданнях, підготовку та подачу заяв і клопотань разом із доказами.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність сум коштів, що витрачені заявником на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті 126 Кодексу).

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідачів, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1785/18, від 18.11.2019 у справі № 908/374/19.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14.11.2018 від якого об`єднана палата у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Так, детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснення ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, включає в себе:

підготовлення правового висновку щодо можливості збереження права оренди земельної ділянки 3224080300:03:004:0001 та поновлення договору оренди землі від 05.03.2009, що зареєстрований від 18.12.2009 за № 040995400891 - 12 год.,

підготовлення позовної заяви разом із додатками - 16 год.;

підготовлення заяви про забезпечення позову - 3 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях господарського суду Київської області 04.05.2020 - 4 год., 25.05.2020 - 4 год.;

підготовлення письмових пояснень від 01.06.2020 по справі - 2 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях 09.06.2020 - 4 год., 18.06.2020 - 4 год.;

підготовлення заяви від 18.06.2020 про забезпечення позову - 3 год.;

підготовлення заяви від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження;

представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 06.07.2020 - 4 год.;

підготовлення 9 примірників позовної заяви разом із додатками та направлення третім особам;

представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 03.08.2020 - 4 год.;

підготовлення клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесених судових витрат разом з додатками в 11 примірника - 3 год.;

представлення інтересів клієнта у судових засіданнях 08.09.2020 - 4 год., 21.09.2020 - 4 год.

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду у даному випадку понесені фермерським господарством селянським (фермерським) господарством Колос витрати на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 77 000,00 грн. є обґрунтованими, спів мірними та підтвердженими доказами.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

На підставі частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд включає до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 77000,00 грн. та покладає їх відшкодування на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 25 666,67 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 126, 129, 232-236, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550)

на користь фермерського господарства селянського (фермерського) господарства Колос (09052, Київська обл., Сквирський р-н, с. Антонів, вул. Слобода, буд. 24, код ЄДРПОУ 20599743)

25 666,67 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України може бути оскаржено протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України; набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.11.2020.

Суддя О.В. Конюх