Ухвала

від 11.11.2020 по справі 757/21867/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 757/21867/19-ц

провадження № 61-910св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Стрільчука В. А.

учасники справи:

позивач - обслуговуючий кооператив ГАРАНТ БУД ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року обслуговуючий кооператив ГАРАНТ БУД (далі - ОК ГАРАНТ БУД ) звернувся із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Заява мотивована тим, що 27 квітня 2017 року між ОК ГАРАНТ БУД та відповідачами був укладений договір про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцій).

13 березня 2018 року між позивачем та відповідачами був укладений договір про внесення змін до вищевказаного договору, а саме, в розділі Зміна умов договору і припинення його дій підпункт г пункту 26.3 викладений в іншій редакції, інші частини договору були залишені незмінними.

Позивач має намір визнати недійсними пункт 26.3 (та зміни до нього), пункти 27, 29, абзац 2 пункту 31 договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року, оскільки спірні пункти договору надають можливість відповідачам свавільно припинити в односторонньому порядку договір суперфіцію в спрощеному порядку.

Відповідачі повідомили позивача про їх намір найближчим часом направити повідомлення в порядку пунктів 26.3, 27 договору з метою припинення даного договору, державна реєстрація якого відбудеться незалежно від волі позивача через 10 днів з моменту направлення повідомлення.

На даних земельних ділянках позивачем було встановлено фундамент, який зареєстрований як незавершене будівництво в Державному Реєстрі речових прав за № 1733262580000.

Нездійснення забезпечення позову призведе до свавільного направлення повідомлення зі сторони відповідачів про одностороннє припинення договору, що тягне за собою ряд негативних наслідків, у тому числі втрата об`єкту без будь-якої компенсації.

Просив забезпечити позов шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення договору про встановлення права користування земельними ділянкам для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року між ОК ГАРАНТ БУД (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Власниками), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г. М., зареєстровано у реєстрі № 197 та права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію): кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0163, площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_1 (в…” частини) та ОСОБА_2 (в…“ частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20200589; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0135, площею 0,1025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20225599; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0134, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20229318; кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0061, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_5 (ѕ частини) та ОСОБА_6 (ј частина), номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20230875.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року заяву позивача ОК ГАРАНТ БУД про забезпечення позову до його подання задоволено.

Заборонено проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року між ОК ГАРАНТ БУД (Землекористувач) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Власниками), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парусовою Г.М., зареєстровано у реєстрі № 197 та права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію):

- кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0163, площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_1 (в…”частини) та ОСОБА_2 (в…“ частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20200589;

- кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0135, площею 0,1025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20225599;

- кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0134, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності Відповідачу ОСОБА_4 - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20229318;

- кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:277:0061, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_5 (ѕ частини) та ОСОБА_6 (ј частина) - номер запису про інше речове право (суперфіцій) № 20230875.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом спору є визнання недійсними окремих частин договору суперфіцію щодо одностороннього розірвання договору, невжиття заходів забезпечення позову у формі заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення договору суперфіцію може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , задоволено частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року в частині заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови - суперфіцію, укладеного 27 квітня 2017 року між сторонами, та право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:82:277:0134, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 , номер запису про речове право (суперфіцій) №20229318, скасовано в цій частині і в задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу ГАРАНТ БУД про забезпечення позову до його подання щодо вказаної земельної ділянки відмовлено.

В решті ухвалу суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку співмірності заходу забезпечення позову його позовним вимогам, оскільки вказаний захід забезпечення позову поширюється не лише на випадки припинення права користування земельними ділянками чи припинення договору суперфіцію за пунктами договору, які заявник має намір визнати недійсними, а також поширюється на всі інші умови припинення договору суперфіцію, передбачені цим договором та чинним законодавством. Але з апеляційною скаргою на ухвалу суду звернувся лише ОСОБА_4 . Іншими власниками земельних ділянок ухвала суду в апеляційному порядку оскаржена не була, в зв`язку з чим відсутні підстави для її перегляду. Тому колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду лише в частині забезпечення позову щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

У лютому 2020 року ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року та залишити в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року.

Касаційна скарга ОСОБА_7 обґрунтована тим, що 21 січня 2019 року між ним та ОК ГАРАНТ БУД був укладений договір № 15 про пайову участь в кооперативі і розподілі персоніфікованого пайового сертифікату, предметом якого є спільне будівництво зблокованого кооперативного житлового будинку, за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , на земельних ділянках кадастровий номер 8000000000:82:277:0061, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:82:277:0135 за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 8000000000:82:277:0134 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:82:277:0163 за адресою: АДРЕСА_1 . Право забудови на зазначених земельних ділянках було закріплено договором про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію), укладеного 27 квітня 2017 року між ОК ГАРАНТ БУД та відповідачами. Договір був укладений в рамках реалізації інвестиційної діяльності по будівництву багатоквартирного малоповерхового житлового будинку із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб. Після часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 , останній припинив в односторонньому порядку щодо своєї земельної ділянки договір суперфіцію та 10 січня 2020 року приватний нотаріус Корольчук О. С. внесла запис про припинення права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права користування земельної ділянкою для забудови № 20229318 від 10 січня 2020 року до Державного реєстру речових прав. Таким чином, продовження будівництва неможливе, а тому, відповідно, порушуються права ОСОБА_7 як члена ОК ГАРАНТ БУД . Не здійснення забезпечення позову породжує ризики свавільного направлення повідомлення зі сторони відповідачів про одностороннє припинення договору, що тягне за собою ряд негативних наслідків, в тому числі неможливість будівництва та можлива втрата коштів інвесторами, оскільки цими пунктами передбачено обов`язок відшкодування кооперативом збитків власникам земельних ділянок. Забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо реєстрації припинення права користування земельними ділянками на підставі повідомлення про відмову від договору є необхідним і єдиним способом забезпечити в майбутньому захист інтересів кооперативу в цілому та його членів (інвесторів) зокрема. Судом не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, від 22 листопада 2018 року у справі № 902/402/18, від 21 лютого 2019 року у справі № 904/3168/18.

У квітні 2020 року від ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Верховного Суду надійшов відзив, який підписаний представниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на касаційну скаргу ОСОБА_7 , у якому просять відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_7 , скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року повністю, скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в частині залишення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року поновлено ОСОБА_7 , строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, відкрито касаційне провадження.

У квітні 2020 року справа № 757/21867/19-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини пертої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині третій статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 не був залучений до участі у цій справі, апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року не подавав, ухваленим судовим рішенням не вирішуються питання про його права, свободи чи інтереси.

Крім того, апеляційний суд переглянув ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову та прийняв постанову, згідно з якою цю ухвалу в частині заборони проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення договору про встановлення права користування земельними ділянками для забудови - суперфіцію, укладеного 27 квітня 2017 року між сторонами, та право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:82:277:0134, площею 0,1040 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 , номер запису про речове право (суперфіцій) №20229318, скасував в цій частині і в задоволенні заяви ОК ГАРАНТ БУД про забезпечення позову до його подання щодо вказаної земельної ділянки відмовив.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані, зокрема, у пункті 3 частини першої статті 353 цього кодексу (щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову), після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення (частина перша статті 389 ЦПК України).

До суду касаційної інстанції можна оскаржити як ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, так і прийняту за результатами перегляду вказаної ухвали постанову суду апеляційної інстанції, який таку ухвалу залишив без змін. Крім того, у касаційному порядку можливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, а також постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.

Неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а такожпостанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви .

За таких обставин касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року щодо відмови у забезпеченні позову, підлягає закриттю.

Керуючись статтею 396 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є.В. Краснощоков

М. М. Русинчук

В. А. Стрільчук