Рішення

від 20.11.2020 по справі 120/6902/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2020 р.

18 год. 25 хв. Справа № 120/6902/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича, суддів Дончика Віталія Володимировича, Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши письмово за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 268 - 272, 273 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька обласна громадська організація "Ми разом" (третя особа І) до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральна виборча комісія (третя особа ІІ) про визнання незаконними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області (далі - Вінницька МТВК, відповідач), в якій просив:

- визнати незаконними постанови від 13.11.2020 №224, №225, №226, №227, №228, №229, №230, №231, від 16.11.2020 №232 та №233 про реєстрацію депутатів Вінницької міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вважає постанови Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 13.11.2020 №224, №225, №226, №227, № 228, №229, №230, №231 та від 16.11.2020 №232, №233 є незаконними та такими, що прийнятті комісією передчасно у період строків встановленим законодавством на оскарження підсумків виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.

Ухвалою від 19.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 19.11.2020 призначено підготовче засідання у справі на 19.11.2020 о 20:00 год. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб Вінницьку обласну громадську організацію "Ми разом" та Центральну виборчу комісію.

Витребувано у Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області належним чином засвідчені копії матеріалів, що слугували підставою для винесення оскаржуваних постанов, а також належним чином засвідчені копії постанов Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області №224, №225, №226, №227, №228, №229, №230, №231 від 13.11.2020 та №232, №233 від 16.11.2020.

Ухвалою від 19.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними постанов від 13.11.2020 №229, №231 та від 16.11.2020 №232 залишено без розгляду.

Ухвалою від 19.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою від 20.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними постанов від 13.11.2020 №224, №225, №226, №227, №228, №230 залишено без розгляду.

Ухвалою від 20.11.2020 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено о 15:00 год. 20.11.2020.

Відповідач та треті особи своїм правом на подання відзиву, письмових пояснень не скористались.

Учасники справи в судове засідання 20.11.2020 не з`явились, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином відповідно до положень статті 268 КАС України.

Ухвалою суду від 20.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку із неявкою сторін, адміністративну справу по суті вирішено розглядати в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду (далі - ВОАС) з позовними заявами про оскарження дій та бездіяльності Вінницької МТВК при організації та проведені нею місцевих виборів 2020 року та визнання незаконними Протоколів Вінницької міської ТВК від 06.11.2020 про результати виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та Вінницького міського голови (справи №120/6603/20-а, №120/6574/20-а).

Згідно системи "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що рішенням ВОАС від 18.11.2020 у справі №120/6603/20-а, предметом оскарження в якій був, серед іншого, протокол Вінницької міської територіальної виборчої комісії від 06.11.2020, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Також встановлено, що у справі №120/6574/20-а питання про відкриття провадження ще знаходиться на стадії вирішення.

На переконання заявника, оскаржувані постанови Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 13.11.2020 №224, №225, №226, №227, №228, №229, №230, №231, від 16.11.2020 №232 та №233 в судовому порядку необхідно визнати незаконними, оскільки останні прийняті комісією передчасно у період дії строків встановлених законодавством на оскарження підсумків виборів депутатів Вінницької міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.

Крім того, вказав, що до набрання законної сили рішеннями судів у зазначених справах, зокрема щодо позовної вимоги, яка стосується визнання незаконним протоколу Вінницької МТВК від 06.11.2020 про встановлення результатів голосування з виборів депутатів Вінницької міської ради та визнання незаконним протоколу Вінницької МТВК від 06.11.2020, правових підстав для реєстрації новообраних депутатів Вінницької міської ради та новообраного Вінницького міського голови, а також призначення на 20.11.2020 сесії новообраної ради , на переконання позивача немає.

З урахуванням рішень, постановлених судом у підготовчому засіданні, в подальшому суд розглядає позовні вимоги про визнання незаконною постанови Вінницької МТВК від 16.11.2020 №233 Про реєстрацію депутатів Вінницької міської ради висунутих Вінницькою регіональною організацією політичної партії Опозиційна платформа - за життя на перших місцевих виборах 25.10.2020 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.

Виборчий кодекс України від 19.12.2019 № 396-IX (далі - ВК України) відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

Відповідно частини 1 статті 21 ВК України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частинами 1-2 статті 63 ВК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 64 ВК України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 11 частини 2 статті 64 Виборчого кодексу України виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються рішення чи дії окружної виборчої комісії, рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім встановлених цим Кодексом випадків.

Частиною першою статті 202 ВК України визначено, що систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять: 1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів; 2) територіальні виборчі комісії: а) виборча комісія Автономної Республіки Крим; б) обласні виборчі комісії; в) районні виборчі комісії; г) міські виборчі комісії; ґ) районні у містах виборчі комісії (у містах з районним поділом); д) селищні, сільські виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії.

Статтею 206 ВК України визначено повноваження територіальних виборчих комісій щодо організації підготовки і проведення місцевих виборів.

Відповідно до частини першої вказаної статті територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

В силу пунктів 17-18 частини 2 статті 206 ВК України відповідна територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, результати виборів сільського, селищного, міського голови:

17) встановлює результати виборів депутатів, сільського, селищного, міського голови в порядку, визначеному цим Кодексом, здійснює офіційне оприлюднення результатів відповідних місцевих виборів;

18) реєструє обраних депутатів, сільського, селищного, міського голову.

Статтею 282 ВК України визначено порядок та строки офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів.

Положеннями статті 283 ВК України врегульовано порядок реєстрації обраних депутатів, сільського, селищного, міського голови.

Так, особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів заяву про реєстрацію її депутатом, сільським, селищним, міським головою, а у разі наявності в неї іншого представницького мандата - копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради (частина 1 статті 283 ВК України).

Відповідно до частини третьої статті 283 ВК України у п`ятиденний строк з дня отримання документів, визначених частиною першою цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови.

Розглядаючи дану справу по суті заявлених вимог, оцінюючи підстави вказані позивачем для визнання незаконною постанови Вінницької МТВК від 16.11.2020 №233 Про реєстрацію депутатів Вінницької міської ради висунутих Вінницькою регіональною організацією політичної партії Опозиційна платформа - за життя на перших місцевих виборах 25.10.2020 , колегія суддів зауважує, що чинним Виборчим кодексом не встановлено обмежень чи заборон для територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати виборів депутатів міської ради щодо неможливості прийняття рішення про реєстрацію обраних депутатів до завершення строків встановлених законодавством на оскарження підсумків виборів та обов`язку щодо зупинення виборчого процесу, який є триваючим та безперервним. На противагу зазначеному, на ТВК покладено обов`язок щодо прийняття рішень у строки, визначені ВК України.

Згідно із статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до вимог статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до суду не надано належних та достовірних доказів, які б були достатніми для підтвердження обставин незаконності оскаржуваної постанови. Так, позивач, як у позовній заяві так і під час розгляду даної адміністративної справи, не посилається на жодну норму Виборчого кодексу України, відповідно до якої слід вважати оскаржувану постанову від 16.11.2020 №233 незаконною.

Крім того, в контексті даної спірної ситуації колегія суддів зазначає, що постанова Вінницької МТВК від 16.11.2020 №233 Про реєстрацію депутатів Вінницької міської ради висунутих Вінницькою регіональною організацією політичної партії Опозиційна платформа - за життя на перших місцевих виборах 25.10.2020 , є актом індивідуальної дії, оскільки стосується конкретних осіб.

Так суд зважає, на норми частини 1 статті 273 КАС України, відповідно до якої право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму (частина 2 статті 273 КАС України).

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно порушеного права , за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, гарантоване статті 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, суд під час вирішення спору має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

В даному випадку суд дійшов висновку, що права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 у сфері виборчого процесу не порушенні, крім того, останнім не обґрунтовано, порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів як суб`єкта виборчого процесу.

Водночас, на переконання колегії суддів, мотиви заявленого позову не відповідають завданню адміністративного судочинства та зачіпають права, інтереси та свободи інших учасників і в інших правовідносинах.

У відповідності до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Положеннями частини 9 статті 273 КАС України визначено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, відповідно до посвідчення № 0469 від 17.09.2019 позивач є звільненим від сплати судового збору під час розгляду справ на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , відтак, такі судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268-273 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Вінницька міська територіальна виборча комісія Вінницького району Вінницької області (вул. Брацлавська, 85, м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 43769110)

Третя особа І: Вінницька обласна громадська організація "Ми разом" (вул. Пирогова, 59А, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 26287186)

Третя особа ІІ: Центральна виборча комісія (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ 33132649)

Повний текст судового рішення складено та підписано колегією суддів 20.11.2020.

Головуючий суддя Томчук Андрій Валерійович

Судді Дончик Віталій Володимирович

Жданкіна Наталія Володимирівна