Ухвала

від 19.11.2020 по справі 580/3073/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3073/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" до Кам`янського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод ГАЙ-ДА-МАКИ звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Кам`янського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління ДПС у Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати бездіяльність Кам`янського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №62475773, яка полягає у не направленні постанови від 06.07.2020 про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням боржнику - ТОВ Жаботинський консервний завод ГАЙ-ДА-МАКИ протиправною;

- зобов`язати Кам`янський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у встановлений законом порядку направити позивачу примірник оригіналу постанови від 06.07.2020 про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №62475773;

- за наслідком вирішення спору стягнути судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Кам`янський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково; рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8555 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасовано, відмовлено в задоволенні позову в цій частині позовних вимог; в іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року залишено без змін.

До суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення яким вирішити питання про судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАИ-ДА-МАКИ" пов`язані з розглядом справи №580/3073/20 у суді апеляційної інстанції.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

У відповідності до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що представником позивача - директором Запорожець В.О. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції подано квитанцію від 09.09.2020 №0.0.1829380291.1 про сплату винагороди за професійну правову допомогу адвоката (участь у судовому засіданні 10.09.2020) у Шостому апеляційному адміністративному суді у розмірі 4250, 00 грн. (а.с.167, т.1).

У зв`язку з неучастю в судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвоката Рясенчук Т.М., колегія суддів дійшла висновку, що не підлягають до стягнення повністю витрати позивача на правничу допомогу (участь у судовому засіданні 10.09.2020), сплачені згідно квитанції від 09.09.2020 №0.0.1829380291.1 у розмірі 4250, 00 грн., про що зазначено в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року.

Таким чином, при прийнятті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року судом було вирішено питання розподілу судових витрат, а тому підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення відсутні.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції директором ТОВ "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" було подано до початку судового засідання клопотання про необхідність перенесення засідання, так як адвокат не з залежних від нього причин не міг прибути вчасно, на підставі чого суддею була оголошена перерва, адвокат прибув за вказаною, проте адвоката не було допущено до судової зали, оскілки такі доводи є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, в протоколі судового засідання від 10.09.2020 (а.с.168-171, т.1) відсутня інформація про оголошення перерви у судовому засіданні для забезпечення участі адвоката у судовому засіданні, крім того, з технічного запису судового засідання від 10.09.2020 також не вбачається, що суд оголошував перерву, крім того, адвокат у судове засідання не з`явився.

Таким чином, з огляду на наведене заява товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 243, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Жаботинський консервний завод "ГАЙ-ДА-МАКИ" про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді М.І. Кобаль

О. О. Беспалов