Ухвала

від 20.11.2020 по справі 923/71/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 923/71/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Разюк Г.П., Головея В.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ про відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М. від 19.11.2020 року вх. № 3432/20/Д2 в апеляційному провадженні

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року, м. Херсон, суддя Нікітенко С.В., повний текст рішення складено та підписано 18.09.2020 року

у справі № 923/71/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Садеко", м. Херсон

про стягнення 2 057 226 грн. 24 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року у справі № 923/71/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/71/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Головей В.М., Разюк Г.П., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року у справі № 923/71/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду на 23.11.2020 року о 12:00 год.

19.11.2020 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ надійшла заява за вх. № 3432/20/Д2 про відвід суді Головея В.М., в якій скаржник просив суд вирішити питання про відвід судді Головея В.М. в судовому засіданні з повідомленням учасників справи для проведення відеофіксації ходу судового засідання і вирішення питання про відвід; постановити ухвалу про відвід судді Головея В.М.

Заява мотивована тим, що 18.11.2020 року під час пошуку і аналізу інформації щодо суддів колегії, яких призначено до розгляду справи № 923/71/20, позивач знайшов у YouТubе інформацію про одного з членів колегії, а саме про суддю Головей В.М. На відеоролику в YouТubе, на проміжку часу між 8 хвилиною, 8 секундою та 10 хвилиною і 45 секундою суддя Головей В.М., як головуючий у справі, всупереч ст. 198 Господарського процесуального кодексу України не здійснював належного керування ходом судового засідання, не зупинив відверте хамство по відношенню до представника однієї зі сторін з боку одного з суддів колегії (на відео крайній праворуч); не додержувався послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, перебивав представників сторін і відповідно, не забезпечував можливості учасникам судового процесу в повному обсязі реалізувати свої права.

Наведене, на думку заявника, безпосередньо суперечить ст. 3, 8 та 10 Кодексу суддівської етики, тому що продемонстрована суддею Головеєм В.М. поведінка не може вважатися бездоганною, суддя Головей В.М., виконуючи обов`язки судді (відеозапис в YouTube від 18.11.2020 року), не був безстороннім і неупередженим, а тому зазначене вище викликає у позивача обґрунтовані та відверті сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Головея В.М., в можливості прийняття ним обґрунтованого судового рішення в цілому і по кожному окремому питанню зокрема, а також в його стійкості перед можливими корупційними спокусами, з огляду на що, заявник вважає, що суддя Головей В.М. підлягає відводу.

Розглянувши вищевказану заяву, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1-3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 9901/22/17.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", п. 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Підставою, покладеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ в основу заяви про відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М. є те, що суддя Головей В.М., як головуючий у іншій справі, всупереч ст. 198 Господарського процесуального кодексу України не здійснював належного керування ходом іншого судового засідання, не додержувався послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, перебивав представників сторін і відповідно, не забезпечував можливості учасникам судового процесу в повному обсязі реалізувати свої права, що на думку заявника суперечить ст. 3, 8 та 10 Кодексу суддівської етики.

Відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 8 Кодексу суддівської етики на суддю покладено обов`язок здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Згідно зі ст. 10 вказаного Кодексу суддя повинен виконувати свої обов`язки безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Разом з тим, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Отже, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від даної справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Тобто, підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі з огляду на його неупередженість або необ`єктивність, мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.

Разом з тим, в даному випадку будь-яких доказів того, що суддя Головей В.М., як суддя-член колегії суддів, що розглядає дану справу, виявляв будь-які прояви неупередженості або необ`єктивності у справі, що наразі розглядається, або до учасників такої справи, заявником суду не надано, а посилання заявника на нібито неналежну поведінку такого судді під час розгляду інших справ не може беззаперечно свідчити про наявність підстав для відводу у вказаній справі.

До того ж, судова колегія наголошує, що питання етичності/неетичності поведінки судді під час розгляду справи та посилання заявника на таку поведінку носять суто суб`єктивний характер, оскільки обумовлені світоглядом та сукупністю конкретних рис певної особи, яка посилається на наявність у поведінці судді конкретних проявів неупередженості, та не можуть беззаперечно свідчити про дійсний характер такої поведінки.

З урахуванням викладеного, доводи заяви про відвід обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суді стосовно заявника, а проявів зацікавленості судді в певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.

За таких обставин мотиви, за яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ заявлено відвід судді-члену колегії суддів Головея В.М. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року у справі № 923/71/20, не мають об`єктивного підґрунтя та не свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, а обставин будь-якого приватного інтересу чи упередженості судді колегії суддів судом не встановлено, у зв`язку з чим мотиви відводу, викладені заявником, не є обґрунтованими і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

При цьому судова колегія зазначає, що оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ про відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М. від 19.11.2020 року вх. № 3432/20/Д2 надійшла на адресу суду лише 19.11.2020 року, тобто пізніше ніж за три робочих дні до судового засідання, яке призначено на 23.11.2020 року, підстави для зупинення провадження у справі та передачі такої заяви на розгляд іншому судді, у відповідності до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м.Київ у справі № 923/71/20.

У задоволенні заяви Товариств з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод органік", м. Київ про відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М. від 19.11.2020 року вх. № 3432/20/Д2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Г.П. Разюк В.М. Головей