Ухвала

від 20.11.2020 по справі 923/71/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 923/71/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Разюк Г.П., Головея В.М.

розглянувши заяву судді-члена колегії Головея В.М. про самовідвід від 20.11.2020 року №3432/20/Д3 в апеляційному провадженні

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м. Київ

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року, м. Херсон, суддя Нікітенко С.В., повний текст рішення складено та підписано 18.09.2020 року

у справі № 923/71/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Садеко» , м. Херсон

про стягнення 2 057 226 грн. 24 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року у справі № 923/71/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/71/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Головей В.М., Разюк Г.П., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.09.2020 року у справі № 923/71/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду на 23.11.2020 року о 12:00 год.

19.11.2020 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м. Київ надійшла заява за вх. № 3432/20/Д2 про відвід суді Головея В.М., в якій скаржник просив суд вирішити питання про відвід судді Головея В.М. в судовому засіданні з повідомленням учасників справи для проведення відеофіксації ходу судового засідання і вирішення питання про відвід; постановити ухвалу про відвід судді Головея В.М.

Заява мотивована тим, що 18.11.2020 року під час пошуку і аналізу інформації щодо суддів колегії, яких призначено до розгляду справи № 923/71/20, позивач знайшов у YouТubе інформацію про одного з членів колегії, а саме про суддю Головей В.М. На відеоролику в YouТubе, на проміжку часу між 8 хвилиною, 8 секундою та 10 хвилиною і 45 секундою суддя Головей В.М., як головуючий у справі, всупереч ст. 198 Господарського процесуального кодексу України не здійснював належного керування ходом судового засідання, не зупинив відверте хамство по відношенню до представника однієї зі сторін з боку одного з суддів колегії (на відео крайній праворуч); не додержувався послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, перебивав представників сторін і відповідно, не забезпечував можливості учасникам судового процесу в повному обсязі реалізувати свої права.

Наведене, на думку заявника, безпосередньо суперечить ст. 3, 8 та 10 Кодексу суддівської етики, тому що продемонстрована суддею Головеєм В.М. поведінка не може вважатися бездоганною, суддя Головей В.М. виконуючи обов`язки судді (відеозапис в YouTube від 18.11.2020 року) не був безстороннім і неупередженим, а тому, зазначене вище викликає у позивача обґрунтовані та відверті сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Головея В.М., в можливості прийняття ним обґрунтованого судового рішення в цілому і по кожному окремому питанню зокрема, а також в його стійкості перед можливими корупційними спокусами, з огляду на що, заявник вважає, що суддя Головей В.М. підлягає відводу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі № 923/71/20 (головуючий суддя Г.І. Діброва, судді Разюк Г.М., Головей В.М.) визнано необґрунтованим відвід судді-члена колегії суддів Головея В.М., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» , м.Київ у справі №923/71/20 та у задоволенні відповідної заяви відмовлено.

Разом з тим, з метою необхідності забезпечити об`єктивність судового розгляду та відсутність будь-яких сумнівів в учасників справи щодо неупередженості суддів, задля відсутності можливості створення ситуації, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, з метою недопущення порушень вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", присяги судді, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, 20.11.2020 року суддя-член колегії суддів Головей В.М. заявив собі самовідвід.

За приписами п. 5 ч. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Конвенцією Про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" (рішення від 15 липня 2010 року), навіть зовнішні прояви відсутності безсторонності без їх об`єктивного обгрунтування можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України"Про судоустрій і статус суддів").

Вимогами Закону України"Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді повинні своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (п. 1 ч. 5 ст. 55 цього Закону).

Правила етичної поведінки судді затверджені ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року в Кодексі суддівської етики кореспондуються з зазначеними вимогами закону. Зокрема, згідно зі ст. 1 Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Стаття 8 суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Обговоривши доводи заяви судді-члена колегії суддів Головей В.М. про самовідвід, з урахуванням наявності обставин, які на думку вказаного судді можуть вплинути на думку як учасників даного процесу, так і сторонніх спостерігачів, яким може вдатись, що судді за даних обставин не здатні винести неупередженого рішення, з метою недопущення виникнення у учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості суддів, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", присяги судді, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про самовідвід судді-члена колегії Головея В.М. від розгляду справи №923/71/20.

З огляду на вищевикладене, матеріали справи № 923/71/20 підлягають передачі на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву судді-члена колегії Головея В.М. про самовідвід у справі №923/71/20.

Відвести суддю Головея В.М. від розгляду справи № 923/71/20.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу господарських судів та приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, справу № 923/71/20 передати до повторного автоматизованого розподілу для заміни відведеного судді.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Г.П. Разюк В.М. Головей