Рішення

від 18.11.2020 по справі 918/391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/391/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф. при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головинської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Рівненській області, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" про стягнення шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев в сумі 387 261, 84 грн

в засіданні приймали участь:

від органу прокуратури - Марщівська Оксана Петрівна

від відповідача - Дяденчук Анатолій Іванович (ордер серія ВК 1004434 від 18.09.2020 року )

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2020 року заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головинської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Рівненській області, Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" про стягнення шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев в сумі 387 261, 84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державною екологічною інспекцією у Рівненській області у період з 08.11.2017 року по 21.11.2017 року проведено позапланову перевірку дотримання Спеціалізованим виробничим сільськогосподарським кооперативом Селянський ліс вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства, за результатами якої виявлено порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, що відображені в Акті перевірки №1.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за №918/391/20, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Поряд з цим вищезазначеною ухвалою, судом зупинено провадження у справі № 918/391/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року поновлено провадження у справі № 918/391/20 та призначено підготовче засідання на 08.09. 2020 року.

Від Здолбунівської місцевої прокуратури на адресу суду 07 вересня 2020 року надійшли письмові пояснення в обґрунтування заявленого позову з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18.

Ухвалою від 08.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.09.2020 року. Ухвалою суду від 29.09.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 07.10.2020 року.

Від Рівненської обласної прокуратури 07.10.2020 року надійшов лист в якому повідомляється що відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 року № 113-ІХ, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 року № 755-ІУ, наказом Генерального прокурора № 410 від 03,09.2020 року Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратуру юридичну особу Прокуратура Рівненської області перейменовано у Рівненська обласна прокуратура без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до наказу Генерального прокурора № 414 від 09.09.2020 року, днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 21.10.2020 року.

Від Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" 21.10. 2020 року надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги не визнає. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо того, що незаконна вирубка лісів була вчинена внаслідок протиправної бездіяльності відповідача. Позивачем не встановлений факт неправомірних дій відповідача і не доведений причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача та завданою шкодою, оскільки як вбачається з матеріалів справи саме відповідач виявив самовільну порубку дерев про що повідомив в поліцію. За даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180150000963 від 06.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч1 ст.246 КК України. Таким чином, відповідач вбачає, що ним вчиненні всі від нього належні дії з виявлення незаконної рубки лісу, належного повідомлення правоохоронних органів про факт правопорушення, що спростовує доводи позовної заяви про протиправну поведінку відповідача у вигляді бездіяльності. Окрім цього, відповідач вказує на відсутність підстав у даній справі для представництва прокурором інтересів держави. Наголошує, що до матеріалів справи не було надано достатніх доказів для представництва в інтересах держави в особі наступних юридичних осіб: Головинської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Рівненській області та Державної екологічної інспекції Поліського округу, Відповідно не було жодних перешкод для самостійного звернення останніх до суду. На основі вищенаведеного просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року продовжено строк розгляду справи №918/391/20 по суті до 18.11.2020 року, та відкладено розгляд справи на 18.11.2020 року.

На адресу суду 12.11.2020 року від керівника Здолбунівської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив згідно з якою останній підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача завдану шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 384 261, 84 грн.

В судовому засіданні 18.11.2020 року представник органу прокуратури підтримав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позові та додаткових письмових поясненнях. Просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 387 261, 84 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільної порубки дерев.

Представник відповідача у свою чергу надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною у відзиві. Просив у позові відмовити.

Передставники позивачів - Головинської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Рівненській області та Державної екологічної інспекції Поліського округу в судове засідання 18.11.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області у період з 08.11.2017 року по 21.11.2017 року проведено позапланову перевірку дотримання Спеціалізованим виробничим сільськогосподарським кооперативом "Селянський ліс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства.

Перевіркою виявлено порушення природоохоронного законодавства, а саме допущено незаконну вирубку дерев, всупереч вимог Лісового кодексу України.

За результатами перевірки державним інспектором Легкобитом І.Й. було виявлено, що в кварталі 23 виділ 6 Звіздівського лісництва на орієнтованій площі 0,4 га проведена суцільна вирубка ввірених Спеціалізованому виробничому сільськогосподарському кооперативу "Селянський ліс" під охоронну та збереження дерев різних порід (граб, береза, клен, вільха осика, дуб, липа) в загальній кількості 425 дерев без спеціального дозволу - лісорубного квитка, про що складено Акт №1.

У подальшому Державною екологічною інспекцією у Рівненській області на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 проведено розрахунки розміру шкоди, заподіяної в результаті незаконної рубки дерев загальна сума яких склала 387 261, 84 грн.

Слід зазначити, що дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Рівненській області щодо складання акту перевірки, проведеного розрахунку розміру заподіяної шкоди, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувалися.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.01.2018 року зареєстровано кримінальне провадження №12018180150000054 за фактом службової недбалості майстра лісу Звіздівського лісництва СВСК Селянський ліс ОСОБА_1 , яка виразилась у неналежній охороні лісу від незаконних порубок 425 дерев, що завдали тяжких наслідків державним інтересам, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 13.03.2018 року встановлено, що дії, а саме неналежне виконання Никончуком П.О. своїх службових обов`язків щодо здійснення охорони лісу від самовільних рубок у ввіреній йому під охорону дільниці кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та державним інтересам.

Однак, ухвалою Костопільського районного суду від 13.03.2018 року у справі №564/213/18 ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки, кримінальне провадження закрито.

За даними ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, площа земель, які перебувають у постійному користуванні Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу Селянський ліс (далі - СВСК Селянський ліс ) на території Костопільського району становить 7075,9843 га, у тому числі на території Головинської сільської ради - 80,6 га.

Право постійного користування СВСК Селянський ліс земельними ділянками на території Головинської сільської ради Костопільського району загальною площею 80,6 га посвідчено Державним актом на право постійного користування землею І-РВ №000755 від 27.12.2001 року.

Згідно п.2.3.1. Статуту СВСК Селянський ліс (далі - Статут), затвердженого протоколом №01/18-1 зборів членів (засновників) кооперативу 01.03.2018 року, предметом діяльності Кооперативу є охорона і захист лісу, надання послуг державі по охороні та захисту лісів, веденню лісового господарства та захисного лісорозведення, виконання комплексу лісокультурних і лісогосподарських робіт, передбачених перспективними планами ведення лісового господарства та державними планами природоохоронних заходів.

У пункті 1.15 Статуту зазначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями усім належним йому майном.

Вважаючи що саме СВСК "Селянський ліс" має нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків, заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури просить стягнути з Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної вирубки дерев у розмірі 387 261, 84 грн на користь держави.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завданні ним збитки.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України).

Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.

Згідно ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Пунктом ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 року у справі № 909/976/17.

З встановлених судом обставин справи вбачається, що за даними ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, площа земель, які перебувають у постійному користуванні "Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" на території Костопільського району становить 7075, 9843 га, у тому числі на території Головинської сільської ради - 80,6 га. Право постійного користування Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" земельними ділянками на території Головинської сільської ради Костопільського району площею 80, 6 га посвідчено Державним актом на право постійного користування землею І-РВ №000755 від 27.12.2001 року.

З акту перевірки щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів. Доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення збереження та охорони лісу та недопущення самовільної рубки дерев відповідачем не подано.

Слід зауважити, що шкода у заявленому розмірі обрахована правомірно на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665, при цьому у даній постанові відсутнє застереження про застосування Такс та положень лише до осіб, які безпосередньо вчиняють незаконну вирубку.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Нарахований розмір шкоди 387 261, 84 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу шляхом незаконної рубки дерев підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої випливає, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних; із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища від 27.06.2001 року №02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 20.12.2018 року у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 року у справі №914/1960/17, від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 року у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 року у справі №909/374/18 тощо при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. Так, Спеціалізований виробничий сільськогосподарський кооператив "Селянський ліс", як лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди.

Щодо представництва інтересів держави прокурором, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі № 911/980/18 зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття інтереси держави , дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

В постанові Верховного Суду (об`єднана палата КГС) від 07.12.2018 року у справі №924/1256/17 зазначено, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч закону не здійснює захист чи робить це неналежно.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

В даному випадку прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України ліси є національним багатством, об`єктами права власності Українського народу, і за приписами ст. 5, 40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Окрім того, прокурор в позові зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища №102 від 21.02.2018 року, вирішено утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1, а саме: Державна екологічна інспекція Столичного округу (м. Київ та Київська область). Державна екологічна інспекція Карпатського округу (Івано-Франківська та Чернівецька області), Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області), Державна екологічна інспекція Поліського округу (Житомирська та Рівненська області). Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу; ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2, зокрема. Державна екологічна інспекція у Рівненській області.

Наказом Державної екологічної інспекції України №257 від 27.11.2018 року затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Відповідно до вказаного Положення, завдання та повноваження новоствореного територіального органу Держекоінспекції України відповідають завданням та повноваженням Державної екологічної інспекції у Рівненській області, що ліквідується.

Вказане свідчить, що фактично відбулася реорганізація шляхом ліквідації територіального органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області з одночасним створенням Державної екологічної інспекції Поліського округу як структурного підрозділу Державної екологічної інспекції України.

Відповідно до інформації наданої Здолбунівською прокуратурою вбачається, що листом № 20/09-10/20 від 24.04.2020 року Державною екологічною інспекцією Рівненської області повідомлено орган прокуратури, що останній немає можливості в судовому порядку стягнути з лісокористувача СВСК "Селянський ліс" шкоди заподіяної навколишньому середовищу оскільки відсутні кошти для сплати судового збору, а Державна екологічна інспекція Поліського округу немає на це повноважень.

Як вбачається з інформації долученої до матеріалів справи прокуратурою, а саме листа Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області №354/02-16 від 24.02.2020 року, в якому останній повідомляє орган прокуратури про те, що Головинська сільська рада не зверталася до судових органів, та не буде звертатися з позовом про стягнення з постійного лісокористувача СВСК "Селянський ліс" шкоди завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 387 261, 84 грн, у зв`язку з нестачею коштів для сплати судового збору.

Відтак, у даному випадку суб`єкти владних повноважень не можуть і не бажають захищати порушений інтерес.

Враховуючи те, що Головинською сільською радою Костопільського району, Державною екокологічною інспекцією у Рівненській області та Державною екологічною інспекцією Поліського округу досі не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, внаслідок чого спливають строки позовної давності та порушуються інтереси держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, вказане свідчить про нездійснення останніми належним чином своїх повноважень та є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Беручи до уваги усі встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 року.

У відповідності до ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до державного, обласного та місцевого бюджету.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст.13 ГПК України, судочинство у господарський судах здійснюються на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із положеннями ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Бурова, 17А, код ЄДРПОУ 31148641) завдані збитки внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 387 261, 84 грн на спеціальний рахунок місцевого бюджету "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності": р/р UA668999980333199331000017225, код 37959370, МФО 988889, УК в Костопільському районі, код бюджетної класифікації 24062100.

3. Стягнути з Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Бурова, 17А, код ЄДРПОУ 31148641) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028 м. Рівне, вул. 16 Липня, 52 код ЄДРПОУ 02910077) - 5 808, 93 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2020 року

Суддя Церковна Н. Ф.