Ухвала

від 19.11.2020 по справі 336/2231/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 336/2231/19

провадження № 61-16108ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року подав із застосуванням засобів поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у вищевказаній справі, з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст судового рішення отримано заявником 27 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку, на підтвердження зазначеного надає витяг з офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства Укрпошта про відстеження поштових пересилань за шрихкодовим ідентифікатором № 6900508399874. Крім того, ОСОБА_1 25 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61- 14308ск20).

Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки з наданих заявником доказів не можливо встановити що саме отримав ОСОБА_1 за штрихкодовим ідентифікатором № 6900508399874.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення вищезазначених недоліків, зокрема подання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (наприклад копію конверта апеляційного суду).

Крім того, зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не містить підстав на яких подається касаційна скарга, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди ОСОБА_1 з висновками судів попередніх інстанцій та до переоцінки вказаних обставин.

Оскільки посилань випадки, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 не містить, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій навести конкретні обов`язкові підстави для касаційного оскарження із відповідним обґрунтуванням.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 грудня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков