Постанова

від 13.10.2020 по справі 2-275/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 2-275/11

Апеляційне провадження № 22-ц/813/2368/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року, постановлену під головуванням судді Барвенко В.К.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково (т.1а.с.226-228).

Виділено у приватну власність ОСОБА_2 в натурі 7/25 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із прибудови літ. А-1 у складі: житлова, площею 10,1 кв.м., у прибудові літ а-1 : 1-2 кухня, площею 4,9 кв.м., прибудову літ а-2 у складі: санвузол 1-3 площею 4,2 кв.м. із господарських будівель та споруд: літ. Е душ, літ. Ж туалет, частини відмостки та частини огорожі.

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 в натурі: 18/25 частки домоволодіння за цією ж адресою яка складається із житлового будинку літ. А у складі: 1-5 кухня, площею 13,9 кв.м., 1-6 житлове, площею 15,5 кв.м., у прибудові літ. а-1 : 1-1 вітальня, площею 10,0 кв.м., із господарських будівель та споруд літ. Б погріб, літ. В`літня кухня, літ. Г сарай, літ. Д погреб, частини відмостки та частина огорожі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 22/100 частини домоволодіння за вказаною адресою у розмірі 64 113 грн.

Встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою домоволодіння за вказаною адресою:

- виділено в користування ОСОБА_2 ізольовану земельну ділянку площею 409 кв.м. з організацією в`їзду на земельну ділянку з АДРЕСА_1 ;

- виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 409 кв.м. зі збереженням існуючого в`їзду на земельну ділянку з АДРЕСА_1 .

Межу розподілу між ділянками описано та розподілено між сторонами. В іншій частині позову відмовлено (т.1а.с.226-228,т.2а.с.55-60).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 травня 2014 року за заявою ОСОБА_2 роз`яснено рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року (т.2а.с.79-80).

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи свою заяву заявник послався на те, що:

- рішення суду першої інстанції постановлено у його відсутність;

-судом не враховано, що у житловому приміщенні літ. А приміщення 1-5 не є кухнею, воно не обладнане відповідним чином та використовується, як житлова кімната;

- господарські будівлі і прибудови (погріб літ. Б , літня кухня літ. В , сарай літ. Г ) знаходяться у аварійному стані, потребують капітального ремонту та не придатні для використання за цільовим призначенням, що підтверджено актом обстеження;

- будинок має межі електро-, водо і газо - забезпечення та централізовану систему опалення будинку, і всі комунікації зосереджені в частині будинку, яка виділена за рішенням суду позивачу, а тому він вимушений нести додаткові витрати на забезпечення своєї частини будинку системами життєзабезпечення;

- рішення суду першої інстанції не відповідає принципам рівності сторін, законності і справедливості, так як суд не вирішив усіх питань, що підлягали вирішенню, для того, щоб кожна із сторін мала ізольоване помешкання, придатне для проживання і облаштовано необхідними засобами життєзабезпечення, і за чий рахунок, та де облаштувати прибудову для санвузлу та кухні, не вирішив питання про виділ частки та інше;

- вказані недоліки є істотними і без їх усунення у разі примусового виконання рішення суду можливе суттєве порушення конституційних прав членів його родини.

Крім того, заявник зазначив, що висновок експерта у справі не відповідає нормам ДБН, експертне дослідження здійснено без обстеження об`єкту в натурі, а оціночно-будівельне дослідження №135/1/2015 від 25 вересня 2015 року залишилось невідомим учасникам судового процесу (т.3а.с.2-8).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 січня 2016 року у заяві ОСОБА_1 відмовлено (т.3а.с.29).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2016 року ухвала суду від 12 січня 2016 року скасована, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3а.с.53-55).

У грудні 2016 року ОСОБА_1 доповнив заяву про перегляд рішення від 24 січня 2013 року за нововиявленими обставинами посиланням на те, що:

-відділена йому частка не має необхідних умов життєзабезпечення, знаходиться у незадоволеному технічному стані та не може експлуатуватися як окрема ізольована квартира для проживання сім`ї у складі чотирьох чоловік, що підтверджено висновком ПП Одеського науково-дослідницького центру експертних досліджень ім. Скибінського С.С. від 25 вересня 2015 року (т.3 а.с.9-14);

-виділена йому частка не відповідає вимогам діючих державних будівельних норм;

-геодезистом ОСОБА_4 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що її загальна площа складає 715,17 кв.м., що не відповідає розміру 818 кв.м., яким оперував експерт при запропонуванні варіантів розподілу спільного майна під час розгляду справи по суті (т.3а.с.73-76,77-79).

Короткий зміст судового рішення першої інстанції

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року у перегляді рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що заявником не надано доказів існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи по суті, які є підставою для перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції (т. 3а.с.162-164).

Доводи апеляційної скарги та відзив на скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу від 22 січня 2018 року та рішення від 24 січня 2013 року скасувати, у позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та дійшов помилкових висновків про відмову у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Зокрема, крім доводів на які посилався заявник в своїх заявах, апелянт зазначив, що

- обставини на які він посилався в заявах є такими, що існували на час розгляду справи, але не були встановлені судом та сторонами по справі;

- вказані ним в заявах обставини мають значення для вирішення справи та є істотними для постановлення у справі законного та обґрунтованого рішення.

- судом невірно зазначено, що ОСОБА_5 є правонаступником відповідача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_3 складено заповіт на його користь (т.4 а.с.48-51).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що вказані заявником обставини не є нововиявленими, були предметом дослідження судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій (т.4 а.с.65-68).

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6 ,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у заяві про перегляд рішення від 24 січня 2013 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні ст.423 ЦПК України, а тому відсутні підстави для перегляду рішення суду від 24 січня 2013року у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини ) у справах Рябих проти Росії та Науменко проти України зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

За змістом ч.1, п.1ч.2 ст. 361 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення (аналогічні положення закріплено у ст. 423 ЦПК України ) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За правилами п.1ч.2 ст.361 ЦПК України істотним для справи обставинами, які не були й не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи повинні бути:

- обставини, факти, а не докази (в останньому випадку необхідний перегляд в апеляційному і касаційному порядку);

- істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципове інше рішення;

- нововиявлені, а не нові обставини;

- нововиявлені, а не обставини, що змінились.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Виділено у приватну власність ОСОБА_2 в натурі 7/25 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із прибудови літ. А-1 у складі: житлова, площею 10,1 кв.м., у прибудові літ а-1 : 1-2 кухня, площею 4,9 кв.м., прибудову літ а-2 у складі: санвузол 1-3 площею 4,2 кв.м. із господарських будівель та споруд: літ. Е душ, літ. Ж туалет, частини відмостки та частини огорожі.

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 в натурі: 18/25 частки домоволодіння за цією ж адресою яка складається із житлового будинку літ. А у складі: 1-5 кухня, площею 13,9 кв.м., 1-6 житлове, площею 15,5 кв.м., у прибудові літ. а-1 : 1-1 вітальня, площею 10,0 кв.м., із господарських будівель та споруд літ. Б погріб, літ. В`літня кухня, літ. Г сарай, літ. Д погреб, частини відмостки та частина огорожі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 22/100 частини домоволодіння за вказаною адресою, у розмірі 64 113 грн.

Встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою домоволодіння за вказаною адресою:

- виділено в користування ОСОБА_2 ізольовану земельну ділянку площею 409 кв.м. з організацією в`їзду на земельну ділянку з АДРЕСА_1 ;

- виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 409 кв.м. зі збереженням існуючого в`їзду на земельну ділянку з АДРЕСА_1 ;

Межу розподілу між ділянками описано та розподілено між сторонами. В іншій частині позову відмовлено (т.1а.с.226-228,т.2а.с.55-60).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 травня 2014 року за заявою ОСОБА_2 роз`яснено рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року (т.2а.с.79-80).

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2014 року рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року залишено без змін (т.2а.с.32 ).

Розглянувши заяву заявника про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, перевіривши наявні в справі та надані суду докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява заявника не підлягає задоволенню.

Посилання ОСОБА_1 в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на те, що судом не було враховано, що у житловому приміщенні літ. А приміщення 1-5 не є кухнею, воно не обладнане відповідним чином та використовується, як житлова кімната; господарські будівлі і прибудови ( погріб літ. Б , літня кухня літ. В , сарай літ. Г ) знаходяться у аварійному стані, будинок має межі електро-, водо і газо- забезпечення та централізовану систему опалення будинку, і всі комунікації зосереджені в частині будинку, яка виділена за рішенням суду позивачу, відділена йому частка не має необхідних умов життєзабезпечення, знаходиться у незадоволеному технічному стані, та не може експлуатуватися як окрема ізольована квартира, що підтверджено висновком ПП Одеського науково-дослідницького центру експертних досліджень ім. Скибінського С.С. від 25 вересня 2015 року, не є істотними для справи обставинами, які не були й не могли бути відомі заявнику під час розгляду цивільної справи.

Ці фактичні дані, на які посилається заявник, наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК України 2004 року аналогічна діючій ст.76 ЦПК України) вирішуються судом при всебічному та повному дослідженні обставин справи на стадії її розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції та оцінюються разом з іншими доказами у справі.

Окремо взяті докази не можуть розглядатися як нововиявлені обставини, та процедура перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами не може використовуватися як завуальована форма перевірки законності остаточності судового рішення, яке набрало чинності.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Тому вказані ОСОБА_1 обставини не можуть розцінюватися як нововиявлені обставини для перегляду рішення, оскільки процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, чи підставою для звернення особи з новим позовом з певними вимогами.

Доводи заявника про експертне дослідження ПП Одеського науково-дослідницького центру експертних досліджень ім.Скибінського С.С. від 25 вересня 2015 року та дослідження,які виконані геодезистом Фоменко В.А. щодо проведення обстеження земельної ділянки є новими доказами, які надані ОСОБА_1 після постановлення рішення суду від 24 січня 2013 року та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки наявність двох точок зору експертів щодо предмету спору, одне з яких з`явилось після набрання чинності рішення суду, не є підставою для повторного розгляду вказаної справи.

Нові докази, у тому числі і ті фактичні дані, які містяться у експертному дослідженні від 25 вересня 2015 року та дослідженні геодезистом Фоменко В.А. відповідач ОСОБА_1 вправі був надати при оскарженні рішення суду в апеляційному та касаційному порядку, але відповідач цим правом не скористався.

Тому право сторони на суд було б абсолютно примарним, якби внутрішнє законодавство передбачало можливість скасування остаточного рішення, яке набрало чинності, у зв`язку з наявністю двох різних точок зору експертів, висновки, яких згідно до ст. 57 ЦПК України 2004 року є доказами, а не нововиявленими обставинами (ст.361 ЦПК України 2004 року).

Крім того, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду, заявник, користуючись правом на перегляд рішення за нововиявленими обставинами, фактично вимагає перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення задля нового судового розгляду, не звертаючи увагу на те, що одна із сторін відповідачка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3а.с.80).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено обставин, передбачених ст.423 ЦПК України (аналогічні положення закріплено у ст.361 ЦПК України, 2004 року), які є підставою для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України , апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: