Постанова

від 17.11.2020 по справі 910/16103/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа№ 910/16103/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.

та представників сторін:

від ТОВ "САП УКРАЇНА": Прокоп`єв І.А. - довіреність б/н від 12.11.2019;

від ТОВ "САВ-ДІСТРІБЬЮШН": Климчук О.С. (ордер КВ №790311 від 03.12.2019).

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020

у справі №910/16103/19 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРІБЬЮШН"

про стягнення 7 366 828,22 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРІБЬЮШН" (далі - відповідач) про стягнення 7 366 828,22 грн., з яких 5 832 105,64 грн. заборгованості, 441 003,05 грн. штрафної санкції, 1 001 684,12 грн. пені та 92 035,41 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов ліцензійної угоди та угоди про підтримку програмного забезпечення №49-кп/2017 від 23.08.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРІБЬЮШН" про стягнення 7 366 828,22 грн відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що після сплати відповідачем коштів передбачених п. 1.2.1 Додаткової угоди №1, згідно п. 2.1, послуги з підтримки програмного забезпечення (SAP Enterprise Support) були припинені, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 5 832 105,64 грн є безпідставними.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №б/н від 12.06.2020, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "САВ-ДІСТРІБЬЮШН" (ідентифікаційний код 35625082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 31242924): 5 832 105,64 грн заборгованості за послуги з підтримки програмного забезпечення; 441 003, 05 грн штрафної неустойки за порушення грошових зобов`язань; 1 001 684, 12 грн пені за порушення грошових зобов`язань; 92 035, 41 грн 3% річних від простроченої суми.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- ні законодавчі, ні договірні норми не передбачають право замовника відмовитися від оплати за період фактично наданих послуг у разі припинення таких послуг на майбутнє, тоді як угода №49-кп/2017 не містить норми про звільнення відповідача від платіжного зобов`язання, яке не пов`язане з припиненням надання послуг;

- право на стягнення заборгованості позивач має внаслідок невиконання відповідачем договірного зобов`язання, а не внаслідок припинення надання послуг.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19, справу призначено до розгляду на 06.10.2020.

02.10.2020 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить суд залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19, апеляційну скаргу ТОВ "САП УКРАЇНА" - без задоволення; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у даній справі.

В обґрунтування своєї позиції ТОВ "САВ-ДІСТРІБЬЮШН" зауважує, що Додаткова угода №1 про припинення ліцензійної угоди укладалась між позивачем та відповідачем із певними застереженнями для обох сторін, які були прописані таким чином, щоб позивач, у випадку неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати коштів у розмірі 5 758 192,70 грн (визначених п. 1.2.1 Додаткової угоди №1) до 30.11.2018 і не набранням чинності нових договорів, в подальшому мав можливість заявити вимоги щодо всієї суми заборгованості у розмірі 11 590 298,34 грн. Таким чином відповідач стверджує, що умовами додаткової угоди сторони погодили, що після сплати відповідачем коштів, передбачених п. 1.2.1 Додаткової угоди №1, у відповідності до п. 2.1, послуги з підтримки програмного забезпечення (SAP Enterprise Support) були припинені, а позивач, у відповідності до п.п. 2.1-2.2 Додаткової угоди №1 до Ліцензійної угоди, не мав права висувати жодних вимог до відповідача, в тому числі щодо грошових зобов`язань зі сплати 5 832 105,64 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" у справі №910/16103/19 на 27.10.2020.

27.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Верховця А.А. на лікарняному (з 12.10.2020 по 30.10.2020 включно).

Після виходу головуючого судді на роботу, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 призначено до розгляду на 10.11.2020.

В судовому засіданні 10.11.2020 у розгляді справи №910/16103/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 оголошено перерву до 17.11.2020.

12.11.2020 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "САП УКРАЇНА" надійшли додаткові пояснення стосовно положень Додаткової угоди №1 до угоди №49-кп/2017.

17.11.2020 додаткові пояснення стосовно положень Додаткової угоди №1 до Ліцензійної угоди надійшли від ТОВ "САВ-ДІСТРІБЬЮШН".

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020, здійсненого у зв`язку із перебуванням судді Отрюха Б.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, у справі №910/16103/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

В судовому засіданні 17.11.2020 представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

Відповідно до ст. 269 , ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

В судовому засіданні 17.11.2020, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (Виконавець, Компанія SAP) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (Замовник, Ліцензіат) укладено Ліцензійну угоду та угоду про підтримку програмного забезпечення №49-кп/2017 (надалі - Угода), згідно умов якої Компанія SAP надає Ліцензіату невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об`єкту інтелектуальної власності (надалі - права використання програмного забезпечення SAP та/або Ліцензії), а Ліцензіат приймає такі права на використання Програмного забезпечення, документації та інших матеріалів SAP, Бази даних і Програмного забезпечення стороннього виробника в межах Території у тому вигляді, в якому ці умови визначені в ЗУП та/або Метриках на використання ПЗ.

Згідно з п. 2 Угоди програмне забезпечення, для якого Ліцензіату було надано ліцензію згідно з цією Угодою, і пов`язані з цим виплати складаються з компонентів, зазначених у Додатку 1 і позначених як ліцензовані. Надання прав використання відбувається шляхом підписання Акту приймання-передачі прав на використання програмного забезпечення SAP, якщо інше не передбачене самим Актом. Загальна сума оплати за надання прав на використання, згідно з додатком 1 складає 13 819 662,48 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Угоди Компанія SAP і Ліцензіат погоджуються, що Компанія SAP пропонує Підтримку SAP (далі - Підтримка SAP), як зазначено у відповідному Доповненні про Підтримку SAP.

Детальний опис послуг Підтримки SAP та їх обсяг визначений сторонами в пункті 2 Загальних умов надання послуг із супроводу програмного забезпечення SAP (а.с. 33-41, т.1).

Згідно з п. 4.2. Угоди, Підтримка SAP має починатися в перший день місяця після підписання Акту приймання-передачі прав на використання. Початковий термін надання послуг з Підтримки SAP становить залишок частини поточного календарного року, в якому почалось надання цих послуг. Після завершення початкового терміну, згідно з умовами Угоди та Додатку про підтримку SAP, надання Підтримки SAP регулярно продовжуватиметься на наступний річний період на початку кожного календарного року.

Пунктом 5.1. Угоди сторони передбачили, що ціна складається з розрахункової ціни прав використання програмного забезпечення та плати за Підтримку SAP.

Згідно з п. 3 Додатку 1 до Угоди, базова щоквартальна вартість Послуг підтримки становить 1 365 478,32 грн.

Згідно з п. п. 5.2., 5.3. Угоди, зобов`язання Ліцензіата щодо здійснення платежів за отримання прав на використання програмного забезпечення починаються з моменту підписання Акту приймання-передачі прав на використання. Зобов`язання щодо здійснення платежів за послуги підтримки починаються з першого календарного місяця після місяця підписання Акту приймання-передачі прав на використання.

Пунктом 5.5. Угоди передбачено, що рахунки для плати за Підтримку SAP виставляються щоквартально та повинні сплачуватися Ліцензіатом відповідним чином, починаючи з наступного кварталу після календарного кварталу, в який відбулося передавання прав.

Пунктом 3 Додатку 1 до Угоди сторони передбачили, що датою виставлення рахунків є 15 число першого місяця кварталу, в якому надаються послуги Підтримки SAP (після 4 кварталу 2017).

За умовами п. 5.8. Угоди, Ліцензіат має здійснити всі платежі компанії SAP протягом 30 (тридцяти) днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не визначено в Додатку 1 до цієї Угоди. У випадку неотримання Ліцензіатом рахунку з будь-яких причин, Ліцензіат зобов`язаний письмово звернутися до Компанії SAP з вимогою про отримання рахунку.

В позовній заяві ТОВ "САП УКРАЇНА" відмічає, що в період 2017-2018 років позивач регулярно надавав відповідачу послуги Підтримки SAP.

У 2018 році позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки вартості послуг Підтримки SAP:

- 1 квартал 2018 - 1 508 691,42 грн (рахунок від 15.01.2018);

- 2 квартал 2018 - 1 472 662,97 грн (рахунок від 15.04.2018);

- 3 квартал 2018 - 1 376 737,21 грн (рахунок від 15.07.2018);

- 4 квартал 2018 - 1 474 014,04 грн (рахунок від 15.10.2018).

Загальна сума оплати за послуги Підтримки SAP за 2018 рік становить 5 832 105,64 грн (з ПДВ), на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії підписаних обома сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг за 2, 3 та 4 квартали 2018 року. Позивач також зазначає, що оскільки Акт приймання-передачі за 1 квартал 2018 року був належним чином направлений відповідачу та отриманий останнім, проте, відповідач підписаний примірник Акта позивачу не повернув та не повідомив про причини такого непідписання, зважаючи на п. 5.9 Угоди, вказаний акт вважається двостороннім підписаним документом.

За твердженнями позивача, оскільки відповідач тривалий час допускав затримки в оплаті за ліцензії та надання послуг SAP, 29.11.2018 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Угоди №49-кп/2017, відповідно до якої сторони передбачили, що на дату 10.11.2018 року Ліцензіат має невиконані зобов`язання за Угодою №49-кп/2017 від 23.08.2017 в розмірі 11 590 298,34 грн., з яких:

- 5 758 192,70 грн без ПДВ (ПДВ не нараховується) ліцензійна винагорода за надані права користування Програмним забезпеченням SAP;

- 5 832 105,64 грн з ПДВ винагорода за надані послуги з підтримки Програмним забезпеченням SAP (п. 1.1. Додаткової угоди №1).

Пунктом 1.2. Додаткової угоди №1 сторони домовились про наступний обов`язковий графік погашення невиконаних зобов`язань Ліцензіатом. Ліцензіат має погасити невиконані зобов`язання частинами в зазначеному нижче розмірі та в зазначені нижче дати: до 30 листопада 2018 року платіж в розмірі 5 758 192,70 грн з ПДВ в якості погашення боргу за надані права користування Програмним забезпеченням SAP; до 30 квітня 2019 року платіж в розмірі залишку 5 832 105,64 грн з ПДВ в якості оплати за послуги з підтримки програмного забезпеченням SAP.

Як зазначає позивач, відповідач має заборгованість у розмірі 5 832 105,64 грн (з ПДВ) за надані послуги з підтримки програмного забезпеченням SAP, що і стало підставою для звернення ТОВ "САП УКРАЇНА" до суду з даним позовом, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 5 832 105,64 грн заборгованості, 441 003,05 грн штрафної санкції, 1 001 684,12 грн пені та 92 035,41 грн 3% річних.

Відповідач заперечує проти позову вказуючи на те, що ним повністю виконано умови Додаткової угоди №1 щодо порядку, строків та розміру сплати заборгованості, у відповідності до п.п. 1.2.1, 2.1, 2.2 Додаткової угоди №1, а відтак відсутні будь-які порушення умов Додаткової угоди №1 відповідачем на відміну від позивача, який порушуючи положення п. 2.2 Додаткової угоди №1 заявляє грошові вимоги до відповідача.

Таким чином предметом розгляду у даній справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 7 366 828,22 грн за неналежне виконання умов Угоди.

Дослідивши матеріали справи та умови Угоди №49-кп/2017 від 23.08.2017, Додаткової угоди №1 до Угоди у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статей 627 , 628 та 629 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеної між сторонами Угоди №49-кп/2017 від 23.08.2017 вбачається, що за своєю правовою природою вказана угода є ліцензійним договором, який є одним з видів договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої статті 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч. 3 ст. 1109 ЦК України).

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем з метою налагодження бізнес процесів у сфері електронної комерції в 2014 році було укладено ліцензійну угоду з ТОВ "САП Україна" про використання ліцензійного програмного забезпечення SAP Hybris Commerce.

З 2014 по 2017 рік відповідач разом з позивачем та його партнерами, безуспішно намагалися запустити проект електронної комерції у продуктивному середовищі ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (за твердженнями відповідача, для запуску програмного забезпечення позивача (яке фактично так і не запрацювало належним чином в продуктивному середовищі, в результаті чого відповідач не зміг його використати в електронній комерції, зокрема у своїх бізнес-операціях щодо продажу товарів та послуг кінцевим користувачам) ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" було витрачено понад 1 230 000,00 євро).

У липні 2017 року між позивачем та відповідачем розпочалися перемовини щодо комплексного розвитку та впровадження проекту електронної комерції Hybris у відповідача, укладання та підписання угоди про купівлю і використання ліцензійного програмного забезпечення SAP Hybris Commerce, в результаті чого 23.08.2017 між сторонами було підписано Ліцензійну угоду та угоду про підтримку програмного забезпечення №49-кп/2017 за якою, як стверджує позивач, у відповідача утворилась заборгованість.

З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, електронної переписки між позивачем та відповідачем (що приймаються судом в якості належних, допустимих та достатніх доказів, в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, оскільки обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17), слідує, що враховуючи невдалий запуск проекту з електронної комерції у відповідача, з метою подальшої співпраці, сторони дійшли згоди щодо зменшення розміру вартості послуг за Угодою, а саме: зменшення ліцензійної винагороди за надані права користування програмним забезпеченням за Угодою з 13 819 662, 48 грн до 5 758 192,70 грн, припинення її дії та укладення нових багатомільйонних договорів між сторонами, за якими позивач зобов`язувався надати послуги з розробки нового програмного забезпечення Innovative Bussiness Solutoins - В2С eCommerce, а також надати хмарні послуги для підтримки та належного функціонування розробленого програмного забезпечення в подальшому.

У відповідності до вищевикладених обставин, 29.11.2018 між сторонами було укладено 3 угоди, а саме: Додаткова угода №1 до Ліцензійної Угоди (далі - Додаткова угода №1), Договір про надання послуг SAP з розробки програмного забезпечення та Договір про надання Хмарних послуг SAP № 0220999864 .

Розділом І Додаткової угоди №1 сторони визначили графік погашення заборгованості.

Так, згідно п. 1.1 Додаткової угоди №1, на дату 10.11.2018 року Ліцензіат має невиконані зобов`язання за Угодою №49-кп/2017 від 23.08.2017 в розмірі 11 590 298, 34 грн., з яких:

- 5 758 192,70 грн без ПДВ (ПДВ не нараховується) ліцензійна винагорода за надані права користування Програмним забезпеченням SAP;

- 5 832 105,64 грн з ПДВ винагорода за надані послуги з підтримки Програмним забезпеченням SAP.

Згідно з п. 1.2 Розділу 1 Додаткової угоди №1 сторони домовились про наступний обов`язковий графік погашення невиконаних зобов`язань Ліцензіатом. Ліцензіат має погасити невиконані зобов`язання частинами в зазначеному нижче розмірі та в зазначені нижче дати:

1.2.1. До 30 листопада 2018 року платіж в розмірі 5 758192,70 грн без ПДВ (ПДВ не нараховується) в якості погашення боргу за надані права користування Програмним забезпеченням SAP;

1.2.2. До 30 квітня 2019 року платіж в розмірі залишку 5 832 105,64 грн з ПДВ в якості оплати за надані послуги з підтримки Програмним забезпеченням SAP.

В свою чергу, Розділом 2 Додаткової угоди №1 встановлено порядок припинення послуг з підтримки програмного забезпечення - SAP Enterprise Support та наслідки такого припинення для сторін.

Так, у відповідності до п. 2.1 Розділу 2 Додаткової угоди №1 сторони домовились припинити надання послуг SAP Enterprise Support з 31.12.2018, проте лише за умови оплати Ліцензіатом боргу в розмірі та в порядку передбаченому п. 1.2.1. цієї додаткової угоди.

Пунктом 2.2 Розділу 2 Додаткової угоди №1 передбачено, що сторони не будуть висувати жодних прав вимоги одна до одної у зв`язку з припиненням послуг SAP Enterprise Support.

Відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди №1 сторони домовились, що з 31.12.2018 року та лише за умови оплати Ліцензіатом боргу в розмірі та в порядку передбаченому п. 1.2.1. цієї Додаткової угоди, припиняються права використання програмного забезпечення SAP (за переліком).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Дослідивши умови Додаткової угоди №1 колегія суддів встановила, що вказана угода укладалась між позивачем та відповідачем із певними застереженнями для обох сторін. Так, згідно умов Додаткової годи №1 сторони погодились припинити надання послуг SAP Enterprise Support з 31.12.2018 лише за умови оплати відповідачем боргу в розмірі 5 758192,70 грн, і лише після сплати вказаної суми вступали в силу нові угоди укладені між сторонами. Тобто, з метою припинення Угоди та подальшої співпраці з позивачем в межах нових договорів, відповідач повинен був виконати обов`язок щодо сплати боргу в розмірі 5 758192,70 грн. В свою чергу позивач, у випадку неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати коштів у розмірі 5 758192,70 грн до 30.11.2018 (визначених п. 1.2.1 Додаткової угоди №1) і не набранням чинності нових договорів (розділ 4 Договору про надання послуг SAP від 29.11.2018 та п. 8.1 Договору про надання Хмарних послуг SAP № 0220999864 ), в подальшому мав можливість заявити вимоги щодо всієї суми заборгованості у розмірі 11 590 298,34 грн. Отже, Додатковою угодою №1 позивач та відповідач врегулювали порядок та розмір сплати заборгованості, наслідки припинення ліцензійної угоди.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач свої зобов`язання, згідно п. 1.2.1 Додаткової угоди №1, виконав та сплатив позивачу борг у розмірі 5 758192,70 грн.

За наведеного, зважаючи на умови укладеної між сторонами Додаткової угоди №1, колегія суддів погоджується з доводами місцевого господарського суду та вважає, що послуги з підтримки програмного забезпечення SAP Enterprise Support та права на використання ліцензій припинились, оскільки відповідач виконав зобов`язання передбачені п. 1.2.1 Додаткової угоди №1. Відтак, оскільки відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, нові договори укладені між сторонами набрали чинності, а ліцензійна угода припинила свою чинність, позивач, в силу положень п. 2.2 Додаткової угоди №1, не має права пред`являти жодних вимог до ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН".

Таким чином, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що Додаткова угода №1 укладена з певним застереженням для сторін, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачем повністю виконано всі вищезазначені умови Додаткової угоди №1 щодо порядку, строків та розміру сплати заборгованості.

Доводи ТОВ "САП УКРАЇНА" викладені у апеляційній скарзі в частині наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором, відхиляються судом, оскільки суперечать умовам укладеної між сторонами Додаткової угоди №1 та спростовуються матеріалами справи.

Щодо інших доводів скаржника, суд апеляційної інстанції зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків місцевого суду.

З огляду на зазначене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було повністю з`ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 судовою колегією не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 129 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" порушив клопотання про стягнення з позивача 14 000,00 грн понесених відповідачем у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі №910/16103/19.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн (понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції) ТОВ "САВ-ДІСТРІБЬЮШН" надано договір №СД-48/03-12/19 від 03.12.2019 про надання правничої (правової) допомоги, який укладений з Адвокатським об`єднанням "СОЛ", додаткову угоду №2 від 21.08.2020 до договору про на правничої (правової) допомоги №СД-48/03-І2/19 від 03.12.2019, копію платіжного доручення №104918 від 23.09.2020 про сплату ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" коштів згідно рахунку №СД-48/03-12/19 ДУ2 від 23.09.2020 у розмірі 14 000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої (правової) допомоги №СД-48/03-12/19 від 03.12.2019 року та Додаткової угоди №2 до Договору від 03.12.2019.

З детального опису робіт від 29.09.2020 вбачається, що адвокатом надано відповідачу наступні послуги:

1. Здійснено правовий аналіз апеляційної скарги та сформовано правову позицію захисту інтересів Клієнта - 4 год.

2. Складено та подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу у справі №910/16103/19 (8 арк.) - 13 год.

Частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції представник позивача стверджував, що заявлена до стягнення відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною, оскільки при розгляді справи судом апеляційної інстанції у відповідача вже є сформована позиція стосовно суті спору, а відтак для підготовки відзиву на апеляційну скаргу не потребується значний об`єм часу. За наведеного, представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, розмір відшкодування витрат на надання правової допомоги не може бути не співрозмірним або завищеним.

З наданого позивачем детального опису робіт від 29.09.2020 вбачається завищення часу виконаних робіт.

Так, суд вважає, що наведений відповідачем час на здійснення правового аналізу апеляційної скарги та формування провової позиції захисту у 4 години є завищеним зважаючи на те, що апеляційна скарга міститься на 6 аркушах, а доводи апеляційної скарги зводяться до аналізу договірних зобов`язань сторін, що наведений у позовній заяві, а відтак співрозмірним є час 2 години.

Також колегія суддів вважає завищеним час зазначений відповідачем на складення та подання відзиву на апеляційну скаргу у 13 годин, оскільки, по-перше, під час розгляду справи судом першої інстанції у відповідача вже сформувалась правова позиція захисту; по-друге, відзив на апеляційну скаргу на 50% ідентичний з відзивом на позовну заяву та запереченнями на відповідь на відзив, а тому суд вважає, що для підготовки відзиву на апеляційну скаргу відповідачу знадобилось 3 години, а відтак саме даний час є співрозмірним.

Зважаючи на те, що відповідач просить суд стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 14 000,00 грн за 17 годин витраченого часу, то відповідно, за 5 годин витраченого часу стягненню з позивача підлягає сума у розмірі 4 120,00 грн.

За наведених обставин, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 120,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 у справі №910/16103/19 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, код ЄДРПОУ 31242924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРІБЬЮШН (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1, поверх 6, код ЄДРПОУ 35625082) 4 120 (чотири тисячі сто двадцять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Матеріали справи №910/16103/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.11.2020.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська