Ухвала

від 17.11.2020 по справі 947/28773/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28773/20

Провадження № 1-кс/947/16508/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,представників ТО«ѳблет» -адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянувши усудовому засіданніклопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_6 ,яке погодженопрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури №1 ОСОБА_3 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12020160000000180від 16.03.2020,розпочатого заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.176КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000000180від 16.03.2020, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Так,16.03.2020 на адресу СУ ГУНП в Одеській області надійшли матеріали за заявою заступника голови Української антипіратської асоціації ОСОБА_7 про те, що невстановлена особа, станом на 03.03.2020, умисно порушує авторські права окремих суб`єктів кінематографічної діяльності, шляхом розповсюдження аудіовізуальних творів (кінофільмів) через всесвітню мережу Інтернет, не маючи на те відповідної ліцензії, завдавши майнової шкоди в особливо великому розмірі.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про кінематографію» встановлено, що розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов`язковим для суб`єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Частиною 3 статті 14 Закону встановлено, що порядок розповсюдження фільму визначається угодою, укладеною розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.

Статтею 15 Закону встановлено, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому встановлено, що державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі суб`єкту кінематографії протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п`ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, єпіратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет.

В ході досудового розслідування допитано в якості представника потерпілого ОСОБА_7 який надав детальне роз`яснення обставин виявленого ним кримінального правопорушення, та способу його здійснення.

Так, з заяви ОСОБА_7 встановлено, що на даний час на території м. Одеси існує інтернет ресурс «kinomob.com», який всупереч установленого законом порядку в режимі реального часу здійснює трансляцію аудіовізуальних творів, не маючи на те відповідного дозволу.

Зі змісту заяви ОСОБА_7 вбачається, що вчиненим кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди власникам авторських прав на кінематографічні твори, зокрема таким юридичним особам: WarnerBros. EntertaimentInc. (Warner), Disney Emterprises. Inc. (Disney), Universal City Studios LLLP (Universal), Columbia Pictures Industries. Inc (Sony).

Так, в ході проведення оперативним підрозділом, за дорученням слідчого, оперативно (розшукових) заходів під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до адміністрування інтернет ресурсу «kinomob.com», який всупереч установленого законом порядку в режимі реального часу здійснює трансляцію аудіовізуальних творів, не маючи на те відповідного дозволу причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього встановлено, що за допомогою онлайн-кінотеатру «kinomob.com» здійснюється розповсюдження тізерної реклами, яка надається тізерною мережею etarg.network. Вказана тізерна мережа надає можливість рекламодавцям (тобто адміністраторам інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») отримувати виплату грошових коштів з за розміщення та відтвореннятізерної реклами на вказаному інтернет ресурсі) за перегляди реклами користувачами мережі Інтернет, тобто фактично за допомогою вказаної тізерної мережі здійснюється фінансування незаконної трансляції аудіовізуальних творів інтернет ресурсом « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, встановлено, що до функціонування тізерної мережі etarg.network безпосередньо причетна ТОВ «ЛІД ТІМ» (код ЄДРПОУ 38018187), а також наступні особи, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином встановлено, що невстановлені особи, всупереч Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про кінематографію», інших нормативно-правових актів у сфері кінематографії, здійснюють незаконну трансляції аудіовізуальних творів через інтернет ресурс «kinomob.com», а також здійснюють фінансування вказаних дій, у зв`язку з чим в діях невстановлених осіб, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ЛІД ТІМ» (код ЄДРПОУ 38018187) здійснює свою діяльність у нежитлових приміщеннях 3- го поверху буд. АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді КП «БТІ» ОМР станом на 31.12.2012 право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за наступними особами: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 .

З урахуванням вищевикладеного, в ході досудового у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку у приміщеннях, дездійснює свою діяльність ТОВ «ЛІД ТІМ»(код ЄДРПОУ 38018187), а саме за адресою: м. Одеса, вул.Пушкінська, 56а, нежитлові приміщення 3-го поверху, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 .

Так, 15.10.2020 слідчим СУ ГУНП в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено санкціонований обшук у приміщенні дездійснює свою діяльність ТОВ «ЛІД ТІМ»(код ЄДРПОУ 38018187), а саме за адресою: м. Одеса, вул.Пушкінська, 56а, нежитлові приміщення 3-го поверху в ході проведення якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно.

На даний час, вилучена комп`ютерна техніка є речовими доказами, а саме: матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження, у зв`язку з чим існує реальна загроза його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та визнані як такі постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області.

Підставою накладення арешту на вказане майно є збереження речових доказів, зокрема інформації, що міститься на жорстких дисках вилученої техніки, історії інтернет- браузерів, тощо, з метою унеможливлення її знищення, перетворення, пошкодження, що у подальшому негативно вплине на проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що в рамках кримінального провадження на теперішній час призначено проведення комп`ютерно- технічної експертизи, результати проведення якої мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, з метою схоронності виявлених та вилучених в ході обшуку речей та документів, які можуть мати значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, які можуть мати значення для об`єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна.

2. Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурором в судовому засіданні вимоги поданого клопотання були підтримані у повному обсязі.

Представники ТОВ «Сіблет» в судовому засіданні заперечували проти задоволення поданого клопотання про арешт майна, зазначивши, що вилучена техніка належить ТОВ «Сіблет», яке будь-якого відношення до даного кримінального провадження не має. Дане клопотання подано неналежним суб`єктом, з огляду на що, правові підстави для задоволення поданого клопотання відсутні.

Крім того, в матеріалах даного клопотання наявні письмові заперечення представника ТОВ «Сіблет», з долученими в їх обґрунтування матеріалами.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Зокрема, згідно поданого клопотання, досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого порушення авторських прав окремих суб`єктів кінематографічної діяльності, шляхом розповсюдження аудіовізуальних творів (кінофільмів) через всесвітню мережу Інтернет, не маючи на те відповідної ліцензії, в результаті чого було завдано майнової шкоди в особливо великому розмірі.

Слідчий суддя враховує, що на теперішній час в рамках даного кримінального провадження перевіряється інформація з приводу можливої причетності до ймовірного вчинення зазначених у даному клопотання кримінально-протиправних дій ТОВ «ЛІД ТІМ», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Так, в рамках такого кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді 15.10.2020 року було проведено санкціонований обшук у приміщенні, де здійснює свою діяльність ТОВ «ЛІД ТІМ», а саме за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 56а, нежитлові приміщення 3-го поверху, за результатами проведення якого було виявлено та вилучено зазначену у клопотанні техніку.

Постановою слідчого від 15.10.2020 року вилучена за результатами проведення вищенаведеного обшуку техніка була визнана речовими доказами в рамках кримінального провадження № 12020160000000180 від 16.03.2020.

Крім того, постановою слідчого від 15.10.2020 року, в рамках кримінального провадження № 12020160000000180 від 16.03.2020 було призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи, для забезпечення проведення якої у розпорядження експерта постановлено надати експерту вилучену техніку.

За таких обставин, враховуючи, що на теперішній час у слідчого судді наявні достатні підстави вважати, що в результаті проведення обшуку було вилучено техніку, яка може містити відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, а саме підтверджувати використання такої техніки для фінансування інтернет-ресурсу «kinimob.com», шляхом розміщення реклами через тізерну мереже etarg.network, зберегти на собі історії інтернет-браузерів, слідчий суддя приходить до переконання про можливе використання такої техніки в якості доказів в рамках такого кримінального провадження, оскільки остання є безпосередньо необхідною для встановлення в рамках такого кримінального провадження обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

Крім того, знову ж таки, слідчий суддя враховує, що вищенаведеною постановою слідчого вилучена техніка признана речовим доказом в рамках даного кримінального провадження (постанова слідчого від 15.10.2020 року), й більше того, слідчим постановлено останню надати в розпорядження експерта для забезпечення проведення комп`ютерно-технічної експертизи (постанова слідчого від 15.10.2020 року), за результатами якої буде підтверджено або ж спростовано її можливе використання в якості знаряддя можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами такого кримінального провадження.

За таких обставин, з огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що правовими підставами для арешту майна в рамках даного кримінального провадження є достатність підстав вважати, що вилучена техніка відповідає критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України), оскільки остання може містити відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, а також безпосередньо використовуватися в якості знаряддя можливого вчинення означеного кримінального правопорушення.

В свою чергу, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), а також забезпечення подальшого проведення експертного дослідження в рамках такого кримінального провадження (комп`ютерно-технічної експертизи).

Що стосується доводів представників ТОВ «Сіблет», а саме щодо належності такої техніки вказаному товариству, яке будь-якого відношення до даного кримінального провадження не має, то слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В письмових запереченнях представника ТОВ «Сіблет», а також безпосередньо в судовому засіданні представниками вказаного товариства зазначалося, що вилучений ноутбук марки «Legion», с/н PF1K186A з зарядним пристроєм «Lenovo» с/н 8SSA10E75805L1CZ96608KS являється власністю ТОВ «Сіблет», на підтвердження чого до даного клопотання було долучено договір купівлі-продажу від 20.09.2020 року, згідно якого ОСОБА_10 вказаний ноутбук було продано ТОВ «Сіблет».

Натомість як вбачається з письмових зауважень представника ТОВ «Сіблет» - адвоката ОСОБА_15 , а також адвоката ОСОБА_16 до протоколу обшуку від 15.10.2020 року, вищевказаний ноутбук являється приватною власністю громадянина ОСОБА_10 .

З огляду на викладене, вищезазначений договір купівлі-продажу від 20.09.2020 року викликає у слідчого судді обґрунтовані сумніви щодо його спрямованості на реальне настання відповідних наслідків, в результаті його укладення, оскільки не зрозумілим є ситуація, при якій на момент проведення обшуку, який відбувся 15.10.2020 року представники ТОВ «Сіблет» вказували на належність вилученого ноутбуку громадянину ОСОБА_10 , при цьому в ході розгляду дійсного клопотання, представники того ж ТОВ «Сіблет» вже заявляють про належність означеного приладу ТОВ «Сіблет», долучаючи означений договір купівлі-продажу від 20.09.2020 року.

Окрему увагу слідчий суддя акцентує на сумі вказаного договору купівлі-продажу від 20.09.2020 року, в якому ціна за наведений ноутбук марки «Legion», с/н PF1K186A з зарядним пристроєм «Lenovo» с/н 8SSA10E75805L1CZ96608KS зазначена спочатку у вигляді 350000 гривень, а в подальшому у вигляді 35000 гривень. Аналогічні неточності значаться також й в акті прийому-передачі товару від 20.09.2020 року.

Що стосується вилучених системних блоків, то представниками ТОВ «Сіблет» в ході розгляду заявленого клопотання знову ж таки зазначалося, що усі вилучені системні блоки належать на праві власності ТОВ «Сіблет», на підтвердження чого останніми було долучено відповідний договір купівлі-продажу від 15.09.2020 року, а також бухгалтерську довідку про наявність та балансову вартість майна (обладнання) ТОВ «Сіблет» станом на 15.10.2020 року.

При цьому, як вбачається з тих ж таки письмових зауважень адвоката ОСОБА_16 до вищевказаного протоколу обшуку від 15.10.2020 року, останнім було зазначено, що попри вилучення виключно комп`ютерної техніки, яка належить ТОВ «Сіблет», господарську діяльність при цьому було зупинено як ТОВ «Сіблет», так і ТОВ «Лід Тім». Більше того, у вказаних зауваженнях адвокатом було зазначено, що в результаті вилучення майна у вигляді 34 системних блоків, ТОВ «ЛІД ТІМ» та ТОВ «Сіблет» було завдано шкоду.

З огляду на викладене, слідчий суддя розглядає наведені доводи адвоката такими, які є взаємовиключними, оскільки не зрозуміло, яким чином, якщо було вилучено виключно майно ТОВ «Сіблет», можливо зупинити господарську діяльність ТОВ «ЛІД ТІМ», й більше того, завдати шкоди такій юридичній особі (ТОВ «ЛІД ТІМ»).

Вирішуючи означене питання, слідчий суддя враховує долучений до даного клопотання протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 22.10.2020 року, який в ході проведення вищенаведеного обшуку 15.10.2020 року приймав участь у вказаній слідчій (розшуковій) дії в якості понятого. Так, в своїх письмових показаннях вказаний свідок зазначив, що при проведенні обшуку на запитання слідчого, кому належить вилучена техніка, громадянин ОСОБА_10 повідомив, що більша частина техніки належить ТОВ «ЛІД ТІМ», між тим є також техніка, яка належить ТОВ «Сіблет». При цьому, пояснити яка техніка конкретно належить одній юридичній особі, а інша іншій, громадянин ОСОБА_10 не зміг.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що згідно вказаного протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 22.10.2020 року вбачається, що громадянин ОСОБА_10 при проведенні обшуку на запитання слідчого повідомляв, що як ТОВ «ЛІД ТІМ», так і ТОВ «Сіблет» займаються виготовленням реклами у мережі Інтернет.

В свою чергу, згідно наявної у слідчого судді документації (договір суборенди нежитлового приміщення від 16.01.2020 року) вбачається, що громадянин ОСОБА_10 являється директором ТОВ «ЛІД ТІМ», що узгоджується з вищенаведеним протоколом допиту свідка від 22.10.2020 року.

Слідчий суддя зазначає, що перед проведенням обшуку свідка ОСОБА_17 , останнього було попереджено про кримінальну відповідальність в тому числі, за надання завідомо неправдивих показів, а відтак, у слідчого судді відсутні підстави не брати до уваги показання такої особи, або ж вважати їх неправдивими.

Доводи представника ТОВ «Сіблет» щодо не можливості проведення допиту такої особи в якості свідка слідчим суддею не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізичнаособа,якій відоміабо можутьбути відоміобставини,що підлягаютьдоказуванню підчас кримінальногопровадження,і якавикликана длядавання показань.

Більше того, відповідно до абзацу 4 ч. 7 ст. 223 КПК України, зазначені особи (поняті) можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Натомість будь-які застереження щодо не можливості проведення допиту в якості свідка особи, яка залучалася до проведення слідчої (розшукової) дії у якості понятого, норми КПК України, зокрема норми ст. 65 КПК України, не містять.

Слідчий суддя враховує, що в ході проведення обшуку 15.10.2020 року представники ТОВ «Сіблет» будь-яких документів на підтвердження належності вилученої техніки вказаній юридичній особі не надавали, в свою чергу, оскільки ТОВ «ЛІД ТІМ» займається наданням послуг у сфері виготовлення реклами у мережі Інтернет, слідчому судді не зрозуміло, яким ж чином така діяльність може забезпечуватися без відповідної комп`ютерної техніки, якщо виходити з правової позиції представника ТОВ «Сіблет» в частині не вилучення будь-якої техніки, яка належить ТОВ «ЛІД ТІМ».

При цьому, якщо ж вважати обґрунтованими такі доводи представника ТОВ «Сіблет», брати до уваги долучений до клопотання договір суборенди нежитлового приміщення від 16.01.2020 року, а також ціну такого договору, то виходить, що ТОВ «ЛІД ТІМ» щомісяця сплачує 20000 тисяч гривень марно.

Окремо увагу слідчий суддя звертає на вимогах ч. 2 ст. 793 ЦК України, згідно яких, договір наймубудівлі абоіншої капітальноїспоруди (їхокремої частини)строком натри рокиі більшепідлягає нотаріальномупосвідченню,крім договору,предметом якогоє майнодержавної абокомунальної власності,який підлягаєнотаріальному посвідченнюу разі,якщо вінукладений зарезультатами електронногоаукціону строкомбільше ніжна п`ятьроків.

Так, не надаючи правової оцінки дійсності (чинності) долученого представником ТОВ «Сіблет» договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2019 року, з якого вбачається, що строк його дії завершується 15.12.2022 року, з огляду на письмові заперечення представника ТОВ «Сіблет», з яких вбачається, що відповідне приміщення орендується ТОВ «Сіблет» з 15.12.2019 року, слідчий суддя лише наголошує, що до матеріалів даного клопотання не було долучено нотаріально завіреного договору оренди відповідного нежитлового приміщення.

В цілому, слідчий суддя зазначає, що фактичні обставини даного кримінального провадження свідчать про те, що ймовірна протиправна діяльність вже здійснювалася станом на 03.03.2020 року, а відтак, навіть якщо вважати обґрунтованими та дійсними доводи представників ТОВ «Сіблет» щодо належності вилученого майна на теперішній час такій юридичній особі (майна, яке було відчужено на користь ТОВ «Сіблет», згідно наведеного договору купівлі-продажу від 15.09.2020 року), то в будь-якому випадку, слідчий суддя не може виключати обставини того, що така техніка може на теперішній час бути використана в якості доказів в рамках даного кримінального провадження, оскільки до моменту ймовірного відчуження останньої, власником її було ТОВ «ЛІД ТІМ».

Доводи представника ТОВ «Сіблет» в частині неналежного суб`єкта для звернення з клопотанням про арешт майна слідчий суддя не може визнати обґрунтованими, оскільки останні спростовуються вимогами абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, згідно яких, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

5. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі відповідають категорії речових доказів. Відтак, оскільки вилучені речі можуть використовуватися як докази, зокрема, на підтвердження причетності громадянина ОСОБА_10 ,який єдиректором ТОВ«ЛІД ТІМ» до вчинення кримінального правопорушення за обставинами даного кримінального провадження (причетність якого на теперішній час перевіряється), в зв`язку з чим не виключено в такому випадку набуття останнім відповідного процесуального статусу в рамках такого кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що завданням арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність запобігання його відчуження та знищення з боку громадянина ОСОБА_10 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), забезпечення проведення відповідних процесуальних дій з вилученим майном (експертиз), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні предмети зокрема.

6. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Між тим, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність вилученого майна категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальну можливість звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про скасування арешту майна.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури №1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020160000000180від 16.03.2020,розпочатого заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.176КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі, що були вилучені 15.10.2020 в ході проведення санкціонованого обшуку у приміщенні дездійснює свою діяльність ТОВ «ЛІД ТІМ»(код ЄДРПОУ 38018187) за адресою: м. Одеса, вул.Пушкінська, 56а, нежитлові приміщення 3-го поверху, а саме на:

- системний блок марки «Asus Impression Ultra», с/н 1124127

- системний блок марки «Gamemax», win: X2YR7-HNJQR-4DG26-JHB28-MTB83

- системний блок марки «Gamemax», win: MND6B-GPYYM-2Q3CH-QFYRP-3YGTO

- системний блок марки «Gamemax», win: Y7N7K-CMRXV-W8BR9-JWK3K-KQBP4

- системний блок марки «Logic Power», win: 64NQ6-TKPRP-VHDQH-VYFP6-XP9GD

- системний блок марки «Gamemax», win: YYF9G-9CNRF-JMD4C-VHHY9-QVHW3

- системний блок марки «Gamemax», win: NVF0K-CT868-RJ67J-4P9CD- 9766R

- системний блок марки «Gamemax», win: X6ZQQ-63NJX-WRB37-YX964-DJY83

- системний блок марки «Gamemax», win: TNGKB-7JF9D-4KQCQ-XQFTF-F6XGD

- системний блок марки «Gamemax», win: KYYNP-MXRJ7-T2R84-C2BBM-KD724

- системний блок марки «Gamemax», win: JDXNR-6Q3QM-FMCW8-YG33M-MT9TR

- системний блок марки «Gamemax», win: BNK29-B7TG8-P92KK-YY387-8HV24

- системний блок марки «Gamemax», win: NJ8X2-4CC3X-T2KBQ-FBD6J-GVHPQ

- системний блок марки «Gamemax», win: NCPM6-MMBP9-8KX7H-GVGKT-YG9TR

- системний блок марки «Gamemax», win: 2NHCF-PXJ46-B84XX-RK926-GMRW3

- системний блок марки «Gamemax», win: NK243-36498-B6YHM-JPX3Y-PR26D

- системний блок марки «Gamemax», win: 7DQ89-QNH9W-T4MC2-DK99R-WBF9F

- системний блок марки «Prologic», win: NQ4TJ-YWHGR-GDG3J-2DGDF-W8D2Q

- системний блок марки «Elite», win: YYMWN-FYK9P-2DHGR-X7TRB-VQVPQ

- системний блок марки «Gamemax», win: X3N63-2PQ4D-HYQPC-4TF6C-CKBCQ

- системний блок марки «Network», win: 23332-BBN7F-3YHX7-DFDMB-8FFW3

- системний блок марки «Gamemax», win: 4XXW6-VNJXM-HWCWV-KHJQX-M68J3

- системний блок марки з надписом «Юрий Баинг», win: YWDGN-33786-VMKRW-RBWGH-4CYCQ

- системний блок марки «Gamemax», win: N3JCG-YR73F-W2J4P-BJ7MK-DYGTO

- системний блок марки «Gamemax», win: PH9NM-4GJR7-X6YTG-V933C-JB32Q

- системний блок марки «Elite», win: QY7WN-CQX38-V2686-28YFQ-GF26D

- системний блок марки «Prologix», win: FKG4X-NGXBC-W2922-K8X6P- RVTTD

- ноутбук марки «Legion», с/н PF1K186A з зарядним пристроєм «Lenovo» с/н 8SSA10E75805L1CZ96608KS

- системний блок марки «Frime», win: 3MYH7-N3WC7-V99RQ-BJ7HG-GMRW3

- системний блок марки «Gamemax», win: CWD4D-C9N49-WFJH3-TH6PT-C9XTR

- системний блок марки «Brain», s/n 0612H1023002

- системний блок марки «Raidmax», win: MQ932-H4NGB-JCK4B-VV3DC-PGXGD

- системний блок марки «Gamemax», win: NQT26-JXT4H-922HK-2PPCG-QYGTD

- системний блок марки «Qube», win: 4K9FN-RXYD9-49H37-7K84P-3YH24

- системний блок марки «Impression Computers», s/n 1114860, що передбачає собою заборону відчуження такого майна.

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1