Ухвала

від 23.11.2020 по справі 947/28773/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28773/20

Провадження № 1-кс/947/17960/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020160000000180 від 16.03.2020, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000000180від 16.03.2020, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Так,16.03.2020 на адресу СУ ГУНП в Одеській області надійшли матеріали за заявою заступника голови Української антипіратської асоціації ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа, станом на 03.03.2020, умисно порушує авторські права окремих суб`єктів кінематографічної діяльності, шляхом розповсюдження аудіовізуальних творів (кінофільмів) через всесвітню мережу Інтернет, не маючи на те відповідної ліцензії, завдавши майнової шкоди в особливо великому розмірі.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про кінематографію» встановлено, що розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов`язковим для суб`єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Частиною 3 статті 14 Закону встановлено, що порядок розповсюдження фільму визначається угодою, укладеною розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.

Статтею 15 Закону встановлено, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому встановлено, що державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі суб`єкту кінематографії протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п`ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, єпіратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет.

В ході досудового розслідування допитано в якості представника потерпілого ОСОБА_5 який надав детальне роз`яснення обставин виявленого ним кримінального правопорушення, та способу його здійснення.

Так, з заяви ОСОБА_5 встановлено, що на даний час на території м. Одеси існує інтернет ресурс «kinomob.com», який всупереч установленого законом порядку в режимі реального часу здійснює трансляцію аудіовізуальних творів, не маючи на те відповідного дозволу.

Зі змісту заяви ОСОБА_5 вбачається, що вчиненим кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди власникам авторських прав на кінематографічні твори, зокрема таким юридичним особам: WarnerBros. EntertaimentInc. (Warner), Disney Emterprises. Inc. (Disney), Universal City Studios LLLP (Universal), Columbia Pictures Industries. Inc (Sony), на суму 45103 доларів США кожному з вказаних юридичних осіб.

Так, в ході проведення оперативним підрозділом, за дорученням слідчого, оперативно (розшукових) заходів під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до адміністрування інтернет ресурсу «kinomob.com», який всупереч установленого законом порядку в режимі реального часу здійснює трансляцію аудіовізуальних творів, не маючи на те відповідного дозволу причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього встановлено, що за допомогою онлайн-кінотеатру«kinomob.com» здійснюється розповсюдження тізерної реклами, яка надається тізерною мережею etarg.network. Вказана тізерна мережа надає можливість рекламодавцям (тобто адміністраторам інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») отримувати виплату грошових коштів з за розміщення та відтворення тізерноїреклами на вказаному інтернет ресурсі) за перегляди реклами користувачами мережі Інтернет, тобто фактично за допомогою вказаної тізерної мережі здійснюється фінансування незаконної трансляції аудіовізуальних творів інтернет ресурсом « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, встановлено, що до функціонування тізерної мережі etarg.network безпосередньо причетна ТОВ «ЛІД ТІМ» (код ЄДРПОУ 38018187), а також наступні особи, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином встановлено, що невстановлені особи, всупереч Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про кінематографію», інших нормативно-правових актів у сфері кінематографії, здійснюють незаконну трансляції аудіовізуальних творів через інтернет ресурс «kinomob.com», а також здійснюють фінансування вказаних дій, у зв`язку з чим в діях невстановлених осіб, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у реєстрі відсутнє зареєстроване право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

У подальшому, а саме 15.10.2020 старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно.

На даний час, вилучені грошові кошти, що були отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вилучення комп`ютерна техніка є речовими доказами, а саме: матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження, у зв`язку з чим існує реальна загроза його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та визнані як такі постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області.

Підставою накладення арешту на вказане майно є збереження речових доказів, зокрема інформації, що міститься на жорстких дисках вилученої техніки, історії інтернет- браузерів, тощо, з метою унеможливлення її знищення, перетворення, пошкодження, що у подальшому негативно вплине на проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що в рамках кримінального провадження на теперішній час призначено проведення комп`ютерно- технічної експертизи, результати проведення якої мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, з метою схоронності виявлених та вилучених в ході обшуку речей та документів, які можуть мати значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, які можуть мати значення для об`єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна.

2. Позиція учасників кримінального провадження.

Від слідчого надійшла заява про розгляд поданого клопотання про арешт майна за його відсутності.

Третю особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт повідомити про дату та час судового засідання не виявилося за можливе, оскільки на телефонні виклики така особа не відповідала. Крім того, судом обов`язок повідомлення такої особи про дату та час судового засідання покладався на сторону обвинувачення, між тим, така особа до суду не з`явилася.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

Зокрема, згідно поданого клопотання, досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого порушення авторських прав окремих суб`єктів кінематографічної діяльності, шляхом розповсюдження аудіовізуальних творів (кінофільмів) через всесвітню мережу Інтернет, не маючи на те відповідної ліцензії, в результаті чого було завдано майнової шкоди в особливо великому розмірі.

З поданого клопотання вбачається, що за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, в тому числі, моноблок, відносно якого на теперішній час отримано висновок експерта №250 від 13.11.2020 року, згідно якого, зокрема, серед існуючої та видаленої історії відвідування мережі інтернет виявлено інформацію стосовно відвідування інтернет-ресурсів «kinomobo.com» та «etarg.network».

В свою чергу, протоколом огляду від 22.10.2020 року підтверджується, що громадянином ОСОБА_6 ймовірно здійснювалося адміністрування інтернет-ресурсу, що підтверджує доказове значення вилученого моноблоку.

З огляду на викладене, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення на теперішній час доведено, що вилучений моноблок відповідає категорії речових доказів, оскільки останній зберіг на собі інформацію, яка може підтвердити факт та обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України за обставинами даного кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відносно такого вказаного пристрою.

В свою чергу, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речового доказу (моноблоку) (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), який, крім того, в подальшому буде використовуватися при проведенні відповідних процесуальних дій з ним (експертиз, оглядів тощо).

Що стосується вилучених грошових коштів, то висновки сторони обвинувачення щодо їх можливого доказового значення в рамках даного кримінального провадження не відповідають матеріалам та фактичним обставинам даного кримінального провадження.

Зокрема, згідно поданого клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що до функціонування тізерної мережі etarg.network безпосередньо причетна ТОВ «ЛІД ТІМ» (код ЄДРПОУ 38018187), а також наступні особи, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відомості про причетність до ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України громадянина ОСОБА_6 , матеріали дійсного кримінального провадження не містять.

Факт ймовірної причетності такої особи до ймовірних кримінально-протиправних дій, з огляду на вилучену доказову інформацію на вилученому моноблоці, потребує подальшої перевірки та дослідження з боку представників сторони обвинувачення, після чого, у випадку підтвердження таких обставин, стороною обвинувачення й буде прийнято відповідне процесуальне рішення про повідомлення громадянина ОСОБА_6 про підозру.

Між тим, оскільки на теперішній час громадянин ОСОБА_6 відповідного процесуального статусу підозрюваного в рамках дійсного кримінального провадження не має, висновки про отримання вилучених грошових коштів кримінально-протиправним шляхом є передчасними.

5. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучений моноблок відповідає категорії речових доказів. Відтак, оскільки вилучений моноблок може використовуватися в якості доказу, зокрема, на підтвердження причетності громадянина ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за обставинами даного кримінального провадження (причетність якого на теперішній час перевіряється), в зв`язку з чим не виключено в такому випадку набуття останнім відповідного процесуального статусу в рамках такого кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що завданням арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність запобігання його відчуження та знищення з боку громадянина ОСОБА_6 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), забезпечення проведення відповідних процесуальних дій з вилученим майном (експертиз, оглядів тощо), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначений у клопотанні предмет зокрема.

6. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зазначеної у клопотанні особи ( ОСОБА_6 ), пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність вилученого майна категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальну можливість звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про скасування арешту майна.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність часткового накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на вилучений моноблок та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020160000000180від 16.03.2020,розпочатого заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.176КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, що були вилучені 15.10.2020 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- моноблок марки «Acer», с/н CIHDOSHMME003213002176300.

В іншій частині клопотання відмовити.

Речі, що були вилучені 15.10.2020 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді:

- 600 (шістсот) купюр номіналом 100 (сто) доларів США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 21 (двадцять одна) купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 18 (вісімнадцять) купюр номіналом 20 (двадцять) доларів США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 15 (п`ятнадцять) купюр номіналом 10 (десять) доларів США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 16 (шістнадцять) купюр номіналом 5 (п`ять) доларів США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 1 (одна) купюра номіналом 2 (два) долари США (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 28 (двадцять вісім) купюр номіналом 200 (двісті) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 2 (дві) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 2 (дві) купюри номіналом 20 (двадцять) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 2 (дві) купюри номіналом 10 (десять) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 2 (дві) купюри номіналом 5 (п`ять) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 247 (двісті сорок сім) купюр номіналом 100 (сто) євро (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 51 (п`ятдесят одна) купюра номіналом 50 (п`ятдесят) гривень (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 1 (одна) купюра номіналом 100 (сто) гривень (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 11 (одинадцять) купюр номіналом 200 (двісті) гривень (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку)

- 5 (п`ять) купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень (згідно детального переліку номерів вказаних купюр у протоколі обшуку) підлягають поверненню особі, у якої вони були вилучені.

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1