Рішення

від 19.11.2020 по справі 522/14760/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Одеса Справа № 522/14760/20

Провадження № 2/522/5996/20

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м.Одеса, вул. Генуезька, 22) про зняття догани,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про скасування наказу №113-К від 24.07.2020 року, виплату надбавок, які були зняті п. 4 зазначеного наказу, виплати моральної компенсації у сумі 50 000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що з 14.03.2007 року він працює в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на посаді завідувача навчального корпусу. 24.07.2020 року Наказом №113-К йому було оголошено догану за неналежне виконання наказу від 25.06.2020 року №89-к Про роботу інституту в святковий день . З цим наказом не згоден та вважає що він повинен бути скасований, оскільки з наказом №89-К від 25.06.2020 року він ознайомлений не був. Крім того, в його службових обов`язках немає пункту де він відповідає за порядок встановлення Державного прапора, більш того це був святковий день в який він не зобов`язаний бути на робочому місці.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено вказану справу до розгляду у порядку спрощеного провадження на 27 жовтня 2020 року.

27 жовтня 2020 року у зв`язку з неявкою позивача та наданням представником відповідача заяви про відкладення розгляду справи та наданням часу для ознайомлення зі справою судове засідання відкладене на 10.11.2020 року.

10.11.2020 року судове засідання було відкладене на 19.11.2020 року.

У судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом №64-к від 15.03.2007 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 призначено з 14.03.2007 року на посаду завідувача учбовим корпусом, з випробувальним терміном 1 місяць.

Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 про роботу інституту в святковий день покладено на завідувача навчальним корпусом ОСОБА_1 , завідувача гуртожитку ОСОБА_3 в святковий день 28 червня - День Конституції України, встановити Державний Прапор України на фасаді будівлі навчального корпусу та гуртожитку.

Наказом №113-к від 24 липня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 . Про оголошення догани, завідувачу господарством навчального корпусу ОСОБА_1 за неналежне виконання п.3 наказу від 25.06.2020 №89-к Про роботу інституту в святковий день оголошено догану. Підставою винесення вказаного наказу стали: пояснювальна записка заступника директора з господарської роботи та розвитку інфраструктури ОСОБА_4 від 30.06.2020 року, пояснення завідувача господарством навчального корпусу ОСОБА_1 від 30.06.2020 року, службова записка відповідального чергового декана факультету публічного управління та адміністрування ОСОБА_5 від 30.06.2020 року, пояснення начальника відділу експлуатаційно-сервісної роботи ОСОБА_6 протокол засідання комісії із службового розслідування від 20.07.2020 року №1, витяг із Журналу виявлених порушень при чергуванні від 28.06.2020 року, Акт фіксування порушення від 28.06.2020 року, фотофіксація.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного нормативно-правового обґрунтування.

Згідно зі ст. 4 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 147-1 КЗпП України).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином .

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зі змісту роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, тощо.

Для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення, для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що із Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 , про роботу інституту в святковий день, ОСОБА_1 ознайомлено не було, оскільки у ньому немає його особистого підпису.

З посадової інструкції завідувача навчального корпусу затверджену директором Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України ОСОБА_2 у 2009 році не вбачається про відповідальність за порядок встановлення Державного прапора.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17).

Наказом №97 від 03 липня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 про створення комісії для службового розслідування, з метою з`ясування обставин щодо невиконання п.3, п. 6 наказу директора інституту від 25.06.2020 №89-к Про роботу інституту у святковий день , які призвели до порушення, виявленого під час перевірки роботи інституту у святковий день 28 червня - День Конституції України, створено комісію.

Протоколом №1 засідання комісії із службового розслідування від 20.07.2020 року надано висновки, відповідно до яких заслухавши запрошених, розглянувши надані матеріали та обговоривши питання невиконання п. 3 та п. 6 наказу від 25.06.2020 оку №89-к, комісія не дійшла до однозначного висновку щодо причин та обставин, що призвели до встановлення Державного Прапора України із порушенням.

Суд вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до наказу "Про оголошення догани" директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 від 24 липня 2020 року №113-к до позивача застосовано неправомірно, оскільки відповідно до посадової інструкції завідувача навчального корпусу затверджену директором Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України ОСОБА_2 у 2009 році не передбачено не вбачається обов`язку встановлення Державного прапора.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 , не був ознайомлений з Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_2 про роботу інституту в святковий день. Доказів протилежного матеріали справи не містять та у ході судового розгляду не встановлено.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що на передодні свят та у дні жалоб директор кожного року відповідним наказом доручає ОСОБА_1 встановити Державний Прапор України на будівлі навчального корпусу інституту, та що з першого року своєї роботи ОСОБА_1 ставлячись відповідально до виконання наказів, належним чином, вчасно, якісно встановлював Державний Прапор України на будівлі навчального корпусу інституту, у зв`язку з чим був обізнаний про наказ №89-к, суд не приймає до уваги, оскільки наявність наказів за попередні роки не доводить обізнаність ОСОБА_1 про існування наказу №89-к від 25 червня 2020 року, за невиконання якого до останнього застосовано дисциплінарне стягнення .

Стосовно позовної вимоги щодо виплати моральної компенсації у розмірі 50 000 грн суд зазначає наступне.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , містяться роз`яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. До правовідносин щодо завдання моральної шкоди, яка полягала в перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття підлягають застосуванню положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, статті 23, 1167, 1174 ЦК України.

Враховуючи наведене, для відшкодування на користь позивача моральної шкоди, слід встановити наявність моральної шкоди, спричиненої позивачеві, та в чому вона полягає, протиправність дій відповідача, вину у заподіянні шкоди, а також наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Будь-яких належних та допустимих доказів, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України на підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачем не надано, як і не зазначено в позовній заяві, тому вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

На підставі поданих по справі доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними, а відповідачем не доведено факту порушення п. 3 наказу від 25.06.2020 року №89-к Про роботу інституту в святковий день за яке на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення, встановлення і доведення яких з боку роботодавця є обов`язковим, а тому суд вважає, що слід скасувати наказ №113-К від 24 липня 2020 року Про оголошення догани.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м.Одеса, вул. Генуезька, 22) про зняття догани - задовольнити частково.

Скасувати наказ №113-К від 24 липня 2020 року Про оголошення догани.

Виплатити надбавки, які були зняті п. 4 наказу №113-К від 25 липня 2020 року.

В іншій частині задоволення позову відмовити.

Стягнути з Національної академії державного управління при Президентові України (ЄДРПОУ: 23213365, адреса: м.Одеса, вул. Генуезька, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 23.11.2020 року.

Суддя В.В. Кузнецова