Постанова

від 05.05.2021 по справі 522/14760/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4813/21

Номер справи місцевого суду: 522/14760/20

Головуючий у першій інстанції Кузнецова В. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сєвєрової Є.С., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу та клопотання Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м.Одеса, вул. Генуезька, 22) про зняття догани - задоволено частково.

Скасовано наказ №113-К від 24 липня 2020 року Про оголошення догани.

Виплачено надбавки, які були зняті п. 4 наказу №113-К від 25 липня 2020 року.

В іншій частині задоволення позову відмовлено.

Стягнуто з Національної академії державного управління при Президентові України (ЄДРПОУ: 23213365, адреса: м.Одеса, вул. Генуезька, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року повністю, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року апеляційну скаргу Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України - залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани - залишено без змін.

В судовому засіданні 08.04.2021 року, до закінчення судових дебатів у справі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про стягнення з відповідача судових витрат.

13.04.2021 року на електрону пошту апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій представник позивача просить суд прийняти додаткову постанову по справі, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень, 00 копійок. До заяви представник додав:

- копію договору про надання правової допомоги №19/03/2021 від 19.03.2021;

- копію додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до договору про надання правової №19/03/2021 від 19.03.2021;

- копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Комісаром О.В. по справі №522/14760/20 в Одеському апеляційному суді від 12.04.2021 року.

16.04.2021 року до канцелярії апеляційного суду від Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України надійшло клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , клопотання Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до наступного.

Так, згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Необхідності у виклику сторін щодо вирішення питання про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, апеляційний суд не вбачає, отже клопотання представника Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про розгляд заяви з викликом сторін задоволенню не підлягає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, питання про судові витрати судом не вирішувалось.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до зазначених вище вимог процесуального закону, перед судовими дебатами, в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зробив відповідну заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується протоколом судового засідання від 08.04.2021 року.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 та п. 4. ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Однак у поданому 16.04.2021 року Одеським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, останній не спростував співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Посилання представника відповідача на неспівмірність вартості роботи адвоката із складністю справи апеляційний суд не приймає, оскільки гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відповідно до вимог ч.5 ст. 137 ЦПК, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано до суду:

- копію договору про надання правової допомоги №19/03/2021 від 19.03.2021;

- копію додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до договору про надання правової №19/03/2021 від 19.03.2021;

- копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Комісаром О.В. по справі №522/14760/20 в Одеському апеляційному суді від 12.04.2021 року.

У вказаній заяві представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 також зазначено, що на підставі додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до договору про надання правової №19/03/2021 від 19.03.2021 після повного виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року у справі №522/14760/20, а також додаткової постанови Одеського апеляційного суду про розподіл судових витрат (стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу), позивачем підлягають сплаті АО ЛЄГІСТ грошові кошти у розмірі 10 000 грн., що складають витрати на професійну правничу допомогу (гонорар) по справі в Одеському апеляційному суді.

Так, апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 сформував наступний висновок: 25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду .

Оскільки норми КАС України в цій частині є тотожними нормам ЦПК України, то ця правова позиція має застосовуватись як у адміністративному, так і у цивільному судочинстві.

Крім того, слід зазначити, що підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати випливає також із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є обов`язковою для застосування в Україні як джерело права в силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Так, у Рішенні по справі Бєлоусов проти України (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені:

115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними (див. вищезазначене рішення у справі Савін проти України (Savin v. Ukraine), п. 97) .

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у вже зазначеному вище рішенні у справі Савін проти України (Заява № 34725/08):

96. Суд зазначає, що хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, пан ОСОБА_3 представляв заявника протягом усього провадження у Суді, а тому має право вимагати оплати його послуг за договором. Відповідно Суд вважає ці витрати фактичними (див. рішення від 8 жовтня 2009 року у справі Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану (…), заява № 37083/03, п. 106) .

При цьому на необхідності розгляду витрат, які підлягають оплаті, як фактичних для цілей компенсації наголошується і в Практичних рекомендаціях ЄСПЛ від 28.03.2007 року.

Таким чином фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Відповідно, якщо договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визнання витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації стороні.

За таких обставин, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. є доведеними, а їх понесення позивачем знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із реалізацію його права на звернення із відповідним позовом до суду. Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Позивач має право на компенсацію витрат, оскільки доведено, що такі витрати на професійну правничу допомогу є фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та розумним. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн., є підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 135, 137, 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову.

Стягнути з Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні клопотання Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зменшення розміру витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.М. Сегеда