Постанова

від 08.04.2021 по справі 522/14760/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4813/21

Номер справи місцевого суду: 522/14760/20

Головуючий у першій інстанції Кузнецова В. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргуОдеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м.Одеса, вул. Генуезька, 22) про зняття догани - задоволено частково.

Скасовано наказ №113-К від 24 липня 2020 року Про оголошення догани.

Виплачено надбавки, які були зняті п. 4 наказу №113-К від 25 липня 2020 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Національної академії державного управління при Президентові України (ЄДРПОУ: 23213365, адреса: м.Одеса, вул. Генуезька, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року повністю, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 - адвокат Комісар О.А., посилаючись на її необґрунтованість, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року - залишити без змін.

До суду апеляційної інстанції з`явився ОСОБА_1 та представник ОРІДУ НАДУ при Президентові України - Грішин О.В.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні 08.04.2021 року в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Наказом №64-к від 15.03.2007 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 призначено з 14.03.2007 року на посаду завідувача учбовим корпусом, з випробувальним терміном 1 місяць.

Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 про роботу інституту в святковий день покладено на завідувача навчальним корпусом ОСОБА_1 , завідувача гуртожитку ОСОБА_4 в святковий день 28 червня - День Конституції України, встановити Державний Прапор України на фасаді будівлі навчального корпусу та гуртожитку.

Наказом №113-к від 24 липня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 Про оголошення догани , завідувачу господарством навчального корпусу ОСОБА_1 за неналежне виконання п.3 наказу від 25.06.2020 №89-к Про роботу інституту в святковий день оголошено догану.

Підставою винесення вказаного наказу стали: пояснювальна записка заступника директора з господарської роботи та розвитку інфраструктури ОСОБА_5 від 30.06.2020 року, пояснення завідувача господарством навчального корпусу ОСОБА_1 від 30.06.2020 року, службова записка відповідального чергового декана факультету публічного управління та адміністрування ОСОБА_6 від 30.06.2020 року, пояснення начальника відділу експлуатаційно-сервісної роботи ОСОБА_7 протокол засідання комісії із службового розслідування від 20.07.2020 року №1, витяг із Журналу виявлених порушень при чергуванні від 28.06.2020 року, Акт фіксування порушення від 28.06.2020 року, фотофіксація.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, районний суд виходив з того, що обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними, а відповідачем не доведено факту порушення п. 3 наказу від 25.06.2020 року №89-к Про роботу інституту в святковий день за невиконання якого на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення, встановлення і доведення яких з боку роботодавця є обов`язковим, а тому суд дійшов висновку, що слід скасувати наказ №113-К від 24 липня 2020 року Про оголошення догани .

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно із ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 141 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно із ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 147-1 КЗпП України).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином .

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зі змісту роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, тощо.

Для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов:

-порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені;

-невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення, для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17).

Як встановлено судовим розглядом справи, із Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 , про роботу інституту в святковий день, ОСОБА_1 ознайомлено не було, особистого підпису ОСОБА_1 у ньому немає.

При цьому, з посадової інструкції завідувача навчального корпусу затверджену директором Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України ОСОБА_8 у 2009 році не вбачається про відповідальність за порядок встановлення Державного прапора.

Матеріалами справи також встановлено, що Наказом №97 від 03 липня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 про створення комісії для службового розслідування, з метою з`ясування обставин щодо невиконання п.3, п. 6 наказу директора інституту від 25.06.2020 №89-к Про роботу інституту у святковий день , які призвели до порушення, виявленого під час перевірки роботи інституту у святковий день 28 червня - День Конституції України, створено комісію.

Протоколом №1 засідання комісії із службового розслідування від 20.07.2020 року надано висновки, відповідно до яких заслухавши запрошених, розглянувши надані матеріали та обговоривши питання невиконання п. 3 та п. 6 наказу від 25.06.2020 оку №89-к, комісія не дійшла до однозначного висновку щодо причин та обставин, що призвели до встановлення Державного Прапора України із порушенням.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до наказу «Про оголошення догани» директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 від 24 липня 2020 року №113-к до позивача застосовано неправомірно, оскільки відповідно до посадової інструкції завідувача навчального корпусу, затвердженої директором Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України ОСОБА_8 не передбачено обов`язку встановлення Державного прапора та судом не було встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом №89-к від 25 червня 2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 про роботу інституту в святковий день.

У доводах апеляційної скарги, ОРІДУ НАДУ при Президентові України посилається на те, що Наказом від 07.07.2017 року №163-к Про структуру інституту посадові інструкції керівників структурних підрозділів втратили чинність, у зв`язку із чим, така інструкція не є доказом по справі. Крім того, у додатках до апеляційної скарги, апелянт надав копію цього Наказу від 07.07.2017 року №163-к Про структуру інституту та просив його залучити до матеріалів справи.

Однак, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, у своєму відзиві, ОСОБА_1 зазначав про те, що жодної іншої посадової інструкції йому під підпис надано не було та йому взагалі не відомо про її існування, що свідчить про те, що він виконував обов`язки на підставі тієї посадової інструкції, яка була йому надана для ознайомлення, про що він проставив свій підпис. Крім того, ОСОБА_1 також зазначив, що з вищезазначеним наказом його також не було ознайомлено, що підтверджується матеріалами справи.

Твердження апелянта про те, що для керівників структурних підрозділів інструкції взагалі не існує, а відповідач має право надавати доручення, які оформлює відповідним документом, а саме наказом є необгрунтованими. Так, зокрема апелянт посилається на Наказ №89-к від 25.06.2020 року директора Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ОСОБА_3 , про роботу інституту в святковий день, який повинен був виконаний ОСОБА_1 .

Проте, як встановлено судовим розглядом справи, у позивача такого обов`язку не було, оскільки такий наказ не був доведений до його відома, підпис про його ознаймлення з ним відсутній, що виключає відповідальність позивача ОСОБА_1 за невиконання такого обов`язку.

Також апелянт стверджує, що позивачу було відомо про існування цього Наказу №89-к від 25.06.2020 року, оскільки наперерододні, а саме 22.06.2020 року директором інституту була проведена нарада, на якій він проінформував присутніх про заплановані заходи та звернув увагу позивача про необхідність перевірити стан прапорів, підготвувати їх для встановлення, в підтвердження чого апелянт надав до апеляційного суду копію Протоколу №16 наради з керівниками структурних підрозділів ОРІДУ НАДУ при Президентові України від 22.06.2020 року, який також просив залучити до матеріалів справи.

Проте , як вбачається з копії Протоколу №16 наради з керівниками структурних підрозділів ОРІДУ НАДУ при Президентові України від 22.06.2020 року, жодного доручення позивачу про перевірку стану прапорів та підготовку для їх встановлення в цьому протоколі не зазначено.

Посилання апелянта про те, що на передодні свят та у дні жалоб директор кожного року відповідним наказом доручає ОСОБА_1 встановити Державний Прапор України на будівлі навчального корпусу інституту, та що з першого року своєї роботи ОСОБА_1 ставлячись відповідально до виконання наказів, належним чином, вчасно, якісно встановлював Державний Прапор України на будівлі навчального корпусу інституту, у зв`язку з чим був обізнаний про наказ №89-к, суд не приймає до уваги, оскільки наявність наказів за попередні роки не доводить обізнаність ОСОБА_1 про існування наказу №89-к від 25 червня 2020 року, за невиконання якого до останнього застосовано дисциплінарне стягнення .

Таким чином наведені в апеляційній скарзі доводи спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами, в цілому зводяться до переоцінки доказів та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

З урахуванням того, що члени колегії суддів, а саме суддя Сегеда С.М. у період з 12 по 20 квітня 2021 року перебував у відпустці, що підтверджується довідкою № 90д від 12 квітня 2021 року відділу кадрової роботи та управління персоналом, а суддя Сєвєрова Є.С. у період з 13 по 16 квітня 2021 року, з 19 по 23 квітня 2021 року та з 26 по 29 квітня 2021 року перебувала у відпустці, що підтверджується довідками: № 94д від 13 квітня 2021 року, №99д від 19 квітня 2021 року та №107д від 27 квітня 2021 року відділу кадрової роботи та управління персоналом, тому повне судове рішення виготовлене 30 квітня 2021 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про зняття догани - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.04.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.М. Сегеда