Постанова

від 24.11.2020 по справі 904/1650/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1650/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020, постановлену суддею Петренко І.В. у справі № 904/1650/20

за позовом Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп"

про стягнення заборгованості у сумі 478 883, 13 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про стягнення з відповідача судових витрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/1650/20 заяву Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" від 31.07.2020 за вих. №2194 щодо стягнення з відповідача судових витрат повернуто без розгляду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що до заяви не додано доказів направлення заяви іншому учаснику процесу, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 170 ГПК України та підставою для повернення заяви.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, ч. 2 ст. 170 ГПК України, яка містить вимогу про обов`язковість надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Судом рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат позивача по відрядженню, ще не винесене. Тож і стадія виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ще не настала.

Тобто, позивач не порушив вимоги частини першої та другої ст.170 ГПК України, а отже, підстав для повернення без розгляду заяви щодо стягнення з відповідача судових витрат в суду не було.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/1650/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі № 904/1650/20 позов Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрілат-Хімконтракт" 166 209, 11 грн. - основного боргу, 45 201, 64 грн. - пені, 73 748, 00 грн. - штрафу, 6 603, 11 грн. - 3% річних, 7 183, 25 грн. - витрат по сплаті судового збору, 42 000 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

03.08.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" від 31.07.2020 за вих. №2194 щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з відрядженням його представника, у сумі 9 929, 47 грн. Заява направлена засобами поштового зв`язку 31.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/1650/20 заяву Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" щодо стягнення з відповідача судових витрат повернуто без розгляду.

У вказаній ухвалі з посиланням на положення ч. 2 ст. 170 ГПК України суд зазначив, що додані до заяви документи не містять доказів направлення відповідної заяви іншому учаснику судового процесу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп". З огляду на неподання Приватним підприємством "Акрілат-Хімконтракт" доказів направлення заяви щодо стягнення з відповідача судових витрат, остання підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, визначені ст. 170 ГПК України.

Так, зокрема згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 ГПК України).

Тобто, вказаною нормою процесуального законодавства не передбачено надсилання копії заяви про ухвалення додаткового рішення чи заяви про стягнення судових витрат іншому учаснику справи, обов`язковість такого надсилання встановлена на стадії виконання судового рішення.

Ні приписами ст.ст. 169, 170 ГПК України, якими встановлено загальні вимоги до заяв (клопотань), з якими учасники справи звертаються до суду, та порядок їх подання, ні спеціальною ст. 244 ГПК України, якою врегульовано порядок ухвалення додаткового рішення, ні ч. 8 ст. 129 ГПК України, не передбачено обов`язку заявника надсилати копії заяви про стягнення судових витрат іншим учасникам справи.

Отже, за нормами процесуального законодавства не вбачається прямого обов`язку направлення такої заяви іншим учасникам процесу. За відсутності такого прямого обов`язку, суд дійшов помилкового висновку про можливість застосування у даному випадку, як приписів ч. 2 ст. 170, так і приписів ч. 4 ст. 170 ГПК України та повертати заяву з цих підстав без розгляду.

Вказана норма не регулює порядок подання заяви щодо відшкодування судових витрат, а регулює порядок подання заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Крім того, судове рішення у справі прийнято 30.07.2020, повний текст рішення складено 05.08.2020, отже станом на дату подання (надіслання) спірної заяви - 31.07.2020, стадія виконання судового рішення не розпочалась, рішення не набрало законної сили на той час; накази на примусове виконання рішення видані судом 31.08.2020.

За викладеного, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про невідповідність заяви Приватного Підприємства "Акрілат-Хімконтракт" вимогам ч. 2 ст. 170 ГПК України та неправомірно повернув заяву на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Окремо, колегія суддів зазначає, що правове регулювання процесуальних відносин, як і будь-яких інших суспільних відносин, не позбавлене певних недоліків, одним із яких є повна або часткова відсутність норм, які регулюють відносини, що потребують правового регулювання (прогалини у праві). Прогалини у процесуальному праві, за загальним правилом, повинні усуватися шляхом правотворчості. Водночас, у конкретній ситуації задля досягнення завдання судочинства, зокрема господарського, такі прогалини можуть бути подолані безпосередньо у процесі правозастосування. Йдеться про можливість застосування судами процесуальної аналогії. Водночас, застосовуючи процесуальну аналогію, суди повинні підходити до цього дуже виважено та лише у виняткових випадках.

ГПК України повною мірою не задовольняє потребу у правовому регулюванні спірної ситуації. Проте, виходячи зі змісту її обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи вказану заяву мав керуватись завданням господарського судочинства, дотримуватись принципу диспозитивності господарського судочинства та верховенства права та мав інший правовий механізм вирішення ситуації, яка склалася у цій справі. Так, з метою забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав, зокрема, права заявити заперечення, суд мав право викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, зобов`язати заявника надіслати іншому учаснику справи копію вказаної заяви в процесі розгляду, не повертаючи її.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника на положення ч. 9 ст. 80 ГПК України, згідно якої копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. А отже, відсутність направлення доданих до заяви доказів може мати інші наслідки за результатами розгляду судом заяви по суті.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду заяви.

10. Судові витрати.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/1650/20 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/1650/20 скасувати.

Справу № 904/1650/20 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду заяви.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.11.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко