Рішення

від 23.11.2020 по справі 908/1510/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/108/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23.11.2020 справа № 908/1510/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В., розглянувши заяву фермерського господарства «Хорс-Агро» про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі № 908/1510/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сервіс-безпека» (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2-А, офіс 506)

до відповідача-1 Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, Кам`янсько-Дніпровський район, вул. Каховська, буд. 98)

до відповідача-2 фермерського господарства «Хорс-Агро» (71304, Запорізька область, м.Кам`янка-Дніпровська, Кам`янсько-Дніпровський район, вул. Каховська, буд. 2)

про визнання недійсними рішення та договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сервіс-безпека» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області та фермерського господарства «Хорс-Агро» про: визнання недійсним рішення Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 13.03.2020 № 75; визнання недійсним договору оренди землі від 13.03.2020, укладеного Кам`янсько-Дніпровською міською радою Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області та фермерським господарством «Хорс-Агро» .

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 у справі №908/1510/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Центр сервіс-безпека» відмовлено.

В судовому засіданні 03.11.2020 представник відповідача-2 заявляв про намір подати докази понесених судових витрат.

До господарського суду Запорізької області 11.11.2020 (згідно накладної Укрпошти на конверті направлено 09.11.2020) фермерським господарством «Хорс-Агро» подано заяву №б/н від 09.11.2020 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача 12331,74 грн. витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву відповідача про винесення додаткового рішення про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12331,74 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правову допомогу відповідачу-2 надавав адвокат Луньов С.М. згідно договору про надання правової допомоги № б/н від 10.01.2019, укладеного з ФГ «Хорс-Агро» .

Відповідачем-2 до матеріалів справи надано орієнтовний розрахунок судових витрат та копії: договору про надання правової допомоги № б/н від 10.01.2019, ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 091122 від 25.07.2019 щодо надання адвокатом Луньовим С.М. правової допомоги ФГ «Хорс-Агро» , свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001376 від 31.07.2017.

До заяви ФГ «Хорс-Агро» надано остаточний розрахунок понесених судових витрат (з визначенням обсягу витраченого часу), копію акта № 1 здачі-прийняття наданих правової допомоги та юридичних послуг від 06.11.2020 та квитанцію Приватбанку від 09.11.2020 щодо сплати 12331,74 грн. за правову допомогу.

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, в силу приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України покладений саме на позивача. Однак, позивачем будь-якої незгоди щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем-2 не надано.

Суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Луньова С.М., якому здійснено оплату коштів за надання юридичних послуг у розмірі 12311,74 грн., фактичне перерахування цих коштів, а відтак правова природа зазначених витрат ФГ «Хорс-Агро» є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, суд визнає за необхідне стягнути з ТОВ «Центр сервіс-безпека» на користь ФГ «Хорс-Агро» 12331,74 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/1510/20.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю фермерського господарства «Хорс-Агро» задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сервіс-безпека» (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2-А, офіс 506, ідентифікаційний код 40233606) на користь фермерського господарства «Хорс-Агро» (71304, Запорізька область, м.Кам`янка-Дніпровська, Кам`янсько-Дніпровський район, вул. Каховська, буд. 2, ідентифікаційний код 40938996) 12331,74 грн. (дванадцять тисяч триста тридцять одну грн. 74 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 24.11.2020.

Суддя В.В. Левкут