Рішення

від 12.11.2020 по справі 916/1744/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1744/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1744/20

за позовом Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 33387120)

до відповідача Комунального підприємства «Міське комунальне будівництво» (65091, м. Одеса, вул. Комінтернівська, 10, корпус А)

про стягнення 218 281,28грн.

Представники сторін:

від позивача - Савіцький Г.Л., ордер № 455873, дата видачі : 04.08.20;

від відповідача - Топунова А.М., довіреність № 12, дата видачі : 28.02.20;

Дочірнє підприємство «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Міське комунальне будівництво» про стягнення 218 281,28грн.

Ухвалою від 22.06.2020р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» було залишено без руху.

17.07.2020р. до господарського суду надійшла заява (вх. №2-18837/20) від Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2020р. провадження по справі №916/1744/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

11.08.2020р. за вх. №21344/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.10.2015 між Комунальним підприємством Міське капітальне будівництво ( Замовник ) та Державним підприємством Проектний інститут Одеський Промбудпроект державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд ( Виконавець ) було укладено договір на виготовлення, передачу проектної продукції №5116 (далі - Договір ).

У відповідності до п.1.1. Договору , Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи по виготовленню проектної продукції: Реконструкція житлового будинку по вул. Пішонівській,14 у м. Одесі .

Відповідно до п.1.2. Договору, Замовник після підписання договору зобов`язаний надати (затвердити) Виконавцю завдання на проектування.

Об`єм проектної документації, яка підлягає оформленню та видачі Виконавцем Замовнику, визначений завданням на проектування (п.1.4. Договору).

Згідно із п.2.1. Договору, Виконавець приступає до виконання робіт після отримання всіх вихідних даних у відповідності до діючої нормативної документації.

Строк здачі проектної продукції (а також окремих етапів проектування) по Договору визначається календарним планом (додаток № 1), і може коректуватися за згодою сторін, (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість робіт із розробки проектної продукції по Договору становить 569 037,86 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.3. Замовник оплачує аванс в розмірі 30% -170711,36 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 28 451,89грн. на поточний рахунок Виконавця. Виконання робіт по Договору починається тільки після отримання від Замовника авансу та всіх вихідних даних.

Сторони передбачили, що оплата за окремі етапи розробленої проектної документації здійснюється Замовником на підставі двостороннього акту приймання-передачі проектної продукції відповідного етапу згідно з календарним планом (п.4.4. Договору). Оплата робіт здійснюється Замовником безготівковим шляхом на поточний рахунок Виконавця на протязі 20 календарних днів після підписання акту. (п.4.7. Договору).

Після завершення відповідного етапу проектної роботи Виконавець надає Замовнику акт приймання -передачі проектної продукції. (п. 5.1. Договору).

Відповідно до календарного плану (додаток 1) сторони погодили відповідні етапи та строки виконання робіт по виготовленню проектної продукції, а також порядок і строки її оплати:

1 платіжний етап - Аванс (технічний висновок та містобудівний розрахунок) , строк виконання 10.2015 р., вартість 64 068,22 без ПДВ;

2 платіжний етап - стадія П . Видача проектної документації, строк виконання 12.2015 р., вартість 136 710,00 без ПДВ;

3 платіжний етап - стадія Р . Видача проектної документації, строк виконання 03.2016 р., вартість 273 420,00 грн. без ПДВ;

Загальна вартість робіт по Договору з ПДВ становить 569037,86 грн.

Позивач вказує, що не дивлячись на те, що Відповідачем не була сплачена повна сума авансу відповідно до п. 4.3 договору, одразу після його підписання Позивач приступив до виконання робіт по виготовленню проектної продукції : Реконструкція житлового будинку по вул. Пішонівській,14 у м. Одесі .

Так, як зазначає позивач, в період з 15.10.2015 р. по 03.03.2017 р. ним були виконані всі взяті на себе зобов`язання по Договору та виготовлено проектної продукції на загальну суму 569037,86 грн. з ПДВ. Факт виконання та передачі Відповідачу виготовленої Позивачем проектної продукції в повному обсязі (по трьом етапам виконання) підтверджується відповідними супровідними документами, у вигляді накладних та форм №6.

Однак, Відповідач, здійснив оплату лише частково, сплативши на користь Позивача суму в розмірі 404985,76 грн., чим порушив взяті на себе зобов`язання по Договору. Так, з дати укладання Договору (15.10.2015 р.) Відповідачем на користь Позивача було сплачено за проектну продукцію: по першому етапу робіт - 27.10.2015 р. сума в розмірі 76881,86 грн. (частково аванс); по другому етапу робіт - 01.02.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. (частково аванс); - 27.05.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. (аванс); по третьому етапу робіт: - 30.08.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. - 19.09.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн.

Отже, як наголошує Позивач, станом на дату подачі позовної заяви неоплачена Відповідачем сума за виготовлену Позивачем проектну продукцію по Договору становить 164 052,00 грн.

Як вказує позивач, на підтвердженням виконання ним взятих на себе зобов`язань по виготовленню проектної продукції були підписані та передані Відповідачу відповідні акти приймання - передачі проектної продукції: 29.01.2016 р. виконання робіт 1 етапу, технічний висновок; 23.06.2016 р. виконання робіт по 2 етапу , стадія П ; 18.08.2016 р. виконання робіт по 3 етапу , стадія Р . будівельна частина; 31.03.2017 р. виконання робіт по 3 етапу, стадія Р (креслення, кошторисна документація).

В той же час, Акт приймання - передачі проектної продукції від 31.03.2017 р. не був підписаний та повернутий Відповідачем Позивачу. З огляду на це, як вважає Позивач, Відповідач не підписавши та не повернувши Позивачу зазначений акт приймання-передачі порушив умови договору (п.5.2.) та норми чинного законодавства (п.3, ч.1 ст. 898 ЦК України).

Разом з цим отримавши в повному обсязі проектну документацію по третьому етапу роботи, Відповдіач не висловив жодних заперечень щодо переданої Позивачем на його користь проектної продукції.

Відповідно до п.5.5 Договору, якщо на протязі 20 робочих днів Замовник, після отримання проектної продукції, не підпише акт приймання-передачі проектної продукції і не надасть мотивованої відмови, з переліком зауважень по проекту, що потребують усунень, робота вважається прийнятою Замовником та підлягає оплаті у відповідності до п.4.7..

Проте, як зазначає Позивач, Відповідачем також не було пред`явлено і мотивованої відмови з переліком зауважень по проекту. Відтак, згідно п.п. 5.5 і 5.10 Договору виконані Позивачем роботи вважаються прийнятими Відповідачем і підлягають оплаті, оскільки згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором від 15.10.2015р. за №5116, Позивачем було нараховану Відповідачу інфляційні витрати в сумі 39 443,60грн. та 3%річних в розмірі 14 785,68грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Дочірнє підприємство «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» звернулось до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, 15.10.2015 між Комунальним підприємством Міське капітальне будівництво ( Замовник ) та Державним підприємством Проектний інститут Одеський Промбудпроект державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд ( Виконавець ) було укладено договір на виготовлення, передачу проектної продукції №5116, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи по виготовленню проектної продукції: Реконструкція житлового будинку по вул. Пішонівській,14 у м. Одесі .

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГК України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов`язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

В силу частин 2 та 3 ст. 331 ГК України предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція, а науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб`єктами господарювання (науково- дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. (п.3 ч.1ст.898 ЦК України).

Відповідно до п.1.2. Договору, Замовник після підписання договору зобов`язаний надати (затвердити) Виконавцю завдання на проектування.

Як встановлено судом, та вбачається матеріалів справи Позивачем від Відповідача було отримано Завдання на проектування, Реконструкція двоповерхового житлового будинку під двосекційний трьох-, п`ятиетажний житловий будинок по вул. Пішонівській,14 у м. Одесі.

При цьому суд приймає до уваги пояснення Позивача на помилковість зазначення в Завданні основа для проектування - договір №5110 від 06.02.2015р. оскільки, як вбачається з відповідних пояснень позивача наданих в судовому засіданні, інших договорів окрім договору від 15.10.2015р. за №5116, між сторонами по об`єкту розташованому за адресою вул. Пішонівській,14 у м. Одесі не укладалось.

Відповідачем факт наявності іншого договору по об`єкту розташованому за адресою вул. Пішонівській,14 у м. Одесі не доведений.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість робіт із розробки проектної продукції по Договору становить 569 037,86 грн. з ПДВ. Замовник оплачує аванс в розмірі 30% -170711,36 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 28 451,89грн. на поточний рахунок Виконавця. Виконання робіт по Договору починається тільки після отримання від Замовника авансу та всіх вихідних даних (п.4.3 договору). Сторони передбачили, що оплата за окремі етапи розробленої проектної документації здійснюється Замовником на підставі двостороннього акту приймання-передачі проектної продукції відповідного етапу згідно з календарним планом (п.4.4. Договору). Оплата робіт здійснюється Замовником безготівковим шляхом на поточний рахунок Виконавця на протязі 20 календарних днів після підписання акту (п.4.7. Договору).

Після завершення відповідного етапу проектної роботи Виконавець надає Замовнику акт приймання -передачі проектної продукції. (п. 5.1. Договору).

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до календарного плану (додаток 1) сторони погодили відповідні етапи та строки виконання робіт по виготовленню проектної продукції, а також порядок і строки її оплати:

1 платіжний етап - Аванс (технічний висновок та містобудівний розрахунок) , строк виконання 10.2015 р., вартість 64 068,22грн. без ПДВ;

2 платіжний етап - стадія П . Видача проектної документації, строк виконання 12.2015 р., вартість 136 710 грн. без ПДВ;

3 платіжний етап - стадія Р . Видача проектної документації, строк виконання 03.2016 р., вартість 273 420,00 грн. без ПДВ;

Загальна вартість робіт по Договору з ПДВ становить 569037,86 грн.

Так, на підтвердженням виконання Позивачем взятих на себе зобов`язань по виготовленню проектної продукції були підписані та передані Відповідачу відповідні акти приймання - передачі проектної продукції: 29.01.2016 р. виконання робіт 1 етапу, технічний висновок; 23.06.2016 р. виконання робіт по 2 етапу , стадія П ; 18.08.2016 р. виконання робіт по 3 етапу , стадія Р . будівельна частина; 31.03.2017 р. виконання робіт по 3 етапу, стадія Р (креслення, кошторисна документація).

Позивачем були виконані всі взяті на себе зобов`язання по Договору та виготовлено проектної продукції на загальну суму 569037,86 грн. з ПДВ. Факт виконання та передачі Відповідачу виготовленої Позивачем проектної продукції в повному обсязі (по трьом етапам виконання) підтверджується відповідними супровідними документами у вигляді накладних та форм №6.

Крім того, факт передачі та отриманні Відповідачем технічного висновку про технічний стан будівельних конструкцій будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська,14, підтверджується накладною №19/02 від 19.02.2016р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Відповідач, здійснив оплату лише частково, сплативши на користь Позивача суму в розмірі 404985,76 грн., чим порушив взяті на себе зобов`язання по Договору. Так, Відповідачем на користь Позивача було сплачено за проектну продукцію: по першому етапу робіт - 27.10.2015 р. сума в розмірі 76881,86 грн. (частково аванс); по другому етапу робіт - 01.02.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. (частково аванс); - 27.05.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. (аванс); по третьому етапу робіт: - 30.08.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн. - 19.09.2016 р. сума в розмірі 82026,00 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №5116 від 15.10.2015р. в сумі 164 052грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати отриманої проектної продукції, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 14 785,68грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 14 785,68грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості отриманої проектної продукції, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 39 443,60грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 39 443,60грн.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так, заперечуючи проти позову Відповідач вказував на відсутність у нього заборгованості за відповідним договором, оскільки ним здійснено сплат на загальну суму 404985,86грн., що відповідає кількості Актів здачі-приймання проектної продукції (3 етапи). Згідно з календарним планом Додаток № 1 до Договору, 3 платіжний етап складається зі стадії Р , а саме видачі проектної документації. Однак, Позивач зазначає, про наявність ще одного акту від 31.03.2017 року по 3 етапу стадії Р , а саме креслення, кошторисна документація. Про наявність даного акту відповідачу не відомо та доказів направлення Відповідачу акту від 31.03.2017 року, Позивачем не надано.

В той же суд критично оціную відповіді заперечення, оскільки відповідно до п.5.2 Договору замовник протягом 20 календарних днів з дня отримання Акту приймання передачі проектної продукції зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт, чи мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з зазначенням причини відмови та строки усунення недоліків. Якщо на протязі 20 робочих днів Замовник, після отримання проектної продукції, не підпише акт приймання-передачі проектної продукції і не надасть мотивованої відмови, з переліком зауважень по проекту, що потребують усунень, робота вважається прийнятою Замовником та підлягає оплаті у відповідності до п.4.7.(п.5.5. договору).

Однак, Відповідачем після отримання технічного висновку не було пред`явлено мотивованої відмови з переліком зауважень по проекту.

Отже, виконані роботи вважаються прийняті Відповідачем в цілому та без зауважень. Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість робіт із розробки проектної продукції по Договору становить 569 037,86 грн. з ПДВ. Накладною від 19/02 від 19.02.2016р. відповідачем було отримано технічний висновок про технічний стан будівельних конструкцій будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська,14. Жодних додаткових угод щодо зміни ціни договору в сторону зменшення між сторонами не укладалось.

Також, в якості заперечень Відповідач вказував на порушення Позивачем строків виконання робіт.

Згідно із п.2.1. Договору, Виконавець приступає до виконання робіт після отримання всіх вихідних даних у відповідності до діючої нормативної документації. Строк здачі проектної продукції (а також окремих етапів проектування) по Договору визначається календарним планом (додаток №1) , і може коректуватися за згодою сторін, (п.2.2. Договору). Згідно до п.4.3. Договору, виконання робіт по Договору починається тільки після отримання авансу та надання всіх вихідних даних.

Таким чином, в Договорі сторони чітко визначили, що Виконавець розпочинає виконання робіт, зокрема після отримання Виконавцем від Замовника всіх вихідних даних.

В той же час, як встановлено судом, супровідним листом від 21.03.2016 року № 133/15-03 Відповідач надіслав на адресу Позивача вихідні дані, а саме: - технічні умови управління інженерного захисту території міста та розвитку побережжя від 11.02.2016 р. - технічні умови КП Міські дороги від 24.02.2016 р. - технічні умови КПЕС НО Одесміськсвітло №8 від 11.02.2016 р. - технічні умови ГУ ДСНС в Одеській області від 02.03.2016р. Також в подальшому на адресу Позивача від Відповідача надходили наступні вихідні дані: - містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 27.01.2016 р. №01-06/28 - технічні умови на приєднання до газопостачання ПАТ Одесагаз від 18.05.2016 р. - технічні умови на підключення до електромереж ПАТ Одесаобленерго від 07.06.2016 р. - технічні умови на підключення до систем водопостачання та водовідведення КП Сервісний центр від 22.06.2016р.

Отже з наведеного вбачається, що Відповідач виконав свій обов`язок щодо передачі Позивачу вихідних даних необхідних для виготовлення Позивачем проектної продукції, поза строками виконання проектних робіт, передбачених календарним планом (додаток №1).

Таким чином, без своєчасного отримання від Відповідача вихідних даних, Позивач не мав можливості виконати роботи із виготовлення проектної продукції у строки передбачені календарним планом, а саме по стадії П до грудня 2015 р. та по стадії Р відповідно до березня 2016р. Отже, Позивач не є таким, що прострочив виконання договірного зобов`язання, оскільки був позбавлений можливості провести весь обсяг та основний комплект робіт стадії П без необхідних вихідних даних. В свою чергу, відсутність можливості завершення проектних робіт стадії П , унеможливило належне (в строки передбачені календарним планом) виконання робіт стадії Р , оскільки розробка робочої документації без готового проекту, що передує проектно-кошторисній, є неможливою.

Щодо твердження Відповідача відносно не проходження сторонами експертизи проектної документації, суд зазначає що, по -перше, проходженню експертизи проекту обов`язково передує визначення проектної організації, а по - друге, укладений між Позивачем та Відповідачем Договір не покладає обов`язок на Позивача замовляти та проходити вказану експертизу.

Зазначене також відповідає вимогам п. 8. Постанови КМУ від 11 травня 2011 р. № 560 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , де зазначено, що експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

За таких обставин на думку суду, саме Відповідач як Замовник будівництва мав як визначити експертну організацію та в подальшому замовити експертизу проекту реконструкції житлового будинку по вул. Пішонівській,14 у м. Одесі . Однак жодних доказів на підтвердження вищенаведеного Відповідачем до суду не надано.

Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв`язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 33387120) до Комунального підприємства «Міське комунальне будівництво» (65091, м. Одеса, вул. Комінтернівська, 10, корпус А) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міське комунальне будівництво» (65091, м. Одеса, вул. Комінтернівська, 10, корпус А) на користь Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (65020, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 33387120) основний боргу в сумі 164 052 (сто шістдесят чотири тисячі п`ятдесят дві)грн., 3% річних в сумі 14 785 (одна тисяча сто вісті шість)грн. 68коп., інфляційні витрати в сумі 39 443 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок три)грн. 60коп. та судовий збір 3 274 (три тисячі двісті сімдесят чотири)грн. 21 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 23 листопада 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна