Рішення

від 19.11.2020 по справі 142/645/18

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/645/18

Номер провадження 2/142/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 листопада 2020 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н. Л.

з участю секретаря Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, третя особа: Піщанська районна державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, третя особа: Піщанська районна державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області виділити їй в натурі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу (резерву) державної власності, розташовану за межами с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області у розмірі 2,281 га, а також зобов`язати Миролюбівську сільську раду Піщанського району Вінницької області надати їй викопіровку із плану землеустрою земельних часток (паї) в колективному сільськогосподарському підприємстві ім.. К.Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Віннницької області, земель запасу та резервного фонду.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначає, що її батько ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області. На підставі рішення Піщанської райдержадміністрації від 18.11.1996 року № 249 на ім`я її батька ОСОБА_2 01 жовтня 1997 було видано дано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0405368 як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім.. К. Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області розміром 1,99 га. Після його смерті вона отримала 25 жовтня 2016 року свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. К. Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, розміром 1,99 га в умовних кадастрових гектарах без зазначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №.0405368, виданого Піщанською державною адміністрацією Вінницької області 01.10.1997 року, зареєстрованого 03.10.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №719. Після отримання нею свідоцтва про право на спадщину по закону, після смерті ОСОБА_2 до Сертифікату було внесено зміни 28.10.2016 року, де саме вказано: право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 , яка проживає в смт. Піщанка, Вінницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину розмір земельного частки (паю) 1,99 га вартістю 69051,01 грн розпорядження Піщанської райдержадміністрації №15 від 19.01.2016 року. Також після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, як спадкоємець за заповітом вона отримала 25 жовтня 2016 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом НОМЕР_1 . За життя, ОСОБА_3 , отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія ВH №0375767 як член колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Карла Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області на підставі рішення Піщанської райдержадміністрації від 18.11.1996 року №249 розміром 1,99 га. Після її смерті вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом 25 жовтня 2016 року, спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. К. Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, розміром 1,99 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ВН № 0375767, виданого Піщанською районною державною адміністрацією Вінницької області 01.10.1997 року. Після отримання нею свідоцтва про право на спадщину по заповіту після смерті ОСОБА_3 до Сертифіката було внесено зміни 28.10.2016 року, де саме вказано: право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 , яка проживає в смт. Піщанка, Вінницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину розмір земельного частки (паю) 1,99 га вартістю 69051,01 грн, розпорядження Піщанської райдержадміністрації №15 від 19.01.2016 року. Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2017 року зареєстровано за нею, ОСОБА_1 право власності, на земельну ділянку кадастровий номер 0523282000:01:001:0504 площею 0,871 га, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області. Відповідно до іншого Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2017 року зареєстровано за нею ОСОБА_1 , земельну ділянку кадастровий номер: 0523282000:01:001:0514 площею 0,828 га призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходить на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області. Таким чином вона мала право на виділення мені в натурі земельних ділянок: відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН №0405368 виданого 01 жовтня 1997 року на підставі рішення Піщанської райдержадміністрації від 18.11.1996 р. №249 у розмірі 1,99 га та Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серія ВН №0375767 від 01.10.1997 року виданого на підставі рішення Піщанської райдержадміністрації від 18.11.1996 року №249 у розмірі 1,99 га, а всього у розмірі 3,98 га землі. Також згідно обох свідоцтв про право на спадщину вона успадкувала право на земельні часки (паї) у розмірі по 1,99 га кожний. Фактично ж було виділено по Сертифікату серія ВН №0405368 - землі у розмірі 0,871 га, а по Сертифікату серія ВН № 0375767 - землю у розмірі 0,828 га, а разом їй виділено 1,699 га. Тобто не було виділено (не додано) по Сертифікату серія ВН №0405368 - землі у розмірі 1,119 га, а по Сертифікату серія ВН № 0375767 - землі у розмірі 1,162 га, а разом їй не додано землі 2,281 га землі. Позивач зазначає, що статтею 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних і сіянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Згідно із ст. 5 зазначеного Закону районні державні адміністрації в межах їх повноважень розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі і на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).П озивач вказує, що єдиним органом владних повноважень, який видає викопіровку з плану земельних ділянок як пайового фонду, так і земель резерву та запасу, навіть для Держгеокадастру, є сільські ради, відповідно Миролюбівська сільська рада, яка приховує наявність вільних земельних ділянок, має бути відповідачем по справі. Позивач зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до п. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 29 вересня 2016 року N 333, головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України. Таким чином органом, що вирішує питання передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Повноваження з передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин реалізовує, починаючи з 1 січня 2013 року. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є, зокрема орган, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі. За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У п. З Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122, передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про, зокрема, надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). Позивач вважає, що оскільки всупереч сертифікату на її право на земельну частку (пай) у розмірі 1,99 га, їй було виділено в натурі земельну ділянку у розмірі лише 0,8602 га, тобто не було виділено (не додано) 1,1298 га, її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 31 серпня 2018 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

13 вересня 2018 року на адресу суду від відповідача по справі - Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області надійшов відзив на позовну заяві, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає про те, що при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам паїв розмір земельної ділянки відрізняється від зазначеного в сертифікаті, що залежить від якості грунтів. Також вказує, що вільних земельних ділянок, земель запасу та резерву немає, а резервний фонд має інше призначення і використання, та не призначений для розпаювання. 28 вересня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача по справі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що правовою основою виділення земельної частки (паю) виступає Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок і власникам земельних часток (паїв) , який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським короперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради в межах населених пунктів, а за межами населених пунктів - відповідних органів виконавчої влади. Земельним кодексом України встановлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовcтaнoвлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Земельний сертифікат - це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах. Своє право на земельну частку громадянин може передати у спадщину, продати кому-небудь або обміняти. Але отримати землю в користування можна тільки після виділення частки в натурі на місцевості та отримання документу, що посвідчує право власності на землю.Особи - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовлення документу, що посвідчує право власності на землю. Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). При виділенні земельних паїв у натурі (на місцевості) потрібно пам`ятати, що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих земель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збігатиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай). Стаття 116 Земельного кодексу України визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.У відзиві представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права зласності №№ запису про право власності 21498912 та 21499443 від 17.07.2017 року є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,871 га та 0,828 га відповідно, що розташовані на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району (кадастрові номера 0523282000:01:001:0504, 0523282000:01:001:0514). Підставою для виникнення права власності є розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою. З аналізу вищезазначеного вбачається, що позивачем вже сформовані та виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та відповідно оформлено право власності на зазначені земельні ділянки та право позивача використано. Що стосується зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу державної власності, що розташована на території Миролюбівської сільської ради, за межами населеного пункту у розмірі 2,281 га, представник відповідача зазначає, що з принципу поділу влад, судді, ухвалюючи рішення у конкретній справі, не вправі переймати повноваження органів виконавчої влади та давати їм вказівки щодо розпорядження дискреційними повноваженнями. Вказана позиція є усталеною та узгоджується, зокрема, з положеннями Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, згідно з якими під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року в даній справі було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 19 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ломаченський В. П. позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області в судове засідання 19 листопада 2020 року не з`явився, проте в матеріалах справи наявні його клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій областів судове засідання 19 листопада 2020 року не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник третьої особи - Піщанської районної державної адміністрації в судове засідання 19 листопада 2020 року не з`явився, проте в матеріалах справи наявна його заява, відповідно до якої він просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Піщанського районного нотаріального округу Вінницької області, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер 25 березня 1997 року , а саме спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) в коллективному сільськогосподарському підприємстві ім. К. Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області. Розміром 1,99 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земемльну частку (пай) за серією ВН № 0405368, виадного Піщанською районною державною адміністрацією Вінницької області 01 жовтня 1997 року, зареєстрованого 03 жовтня 1997 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 719.

Також судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 жовтня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Піщанського районного нотаріального округу Вінницької області, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) в коллективному сільськогосподарському підприємстві ім. К. Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області. Розміром 1,99 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земемльну частку (пай) за серією ВН № 0375767, виданого Піщанською районною державною адміністрацією Вінницької області 01 жовтня 1997 року, зареєстрованого 03 жовтня 1997 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 401.

Із технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області 0523282000:01:001:0504, 0523282000:01:001:0514, яка була витребувана судом для огляду в судовому засіданні, вбачається, що на підставі заяви замовника - ОСОБА_1 , договору №1630000100 від 29 листопада 2016 року, свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом було виготовлено техічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). З Пояснювальної записки до технічної документації слідує, що в результаті вирахувань складено експлікацію земель та визначено загальну площу земемльної ділянки - 1,6991 га. Відповідно до розпорядження Піщанської РДА № 410 від 04 листопада 2016 року, ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 1,99 га в умовних кадастрових гектарах кожна на території Миролюбівської сільської ради.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 92526546 вбачається, що на підставі Розпорядження Піщанської РДА № 45 від 10 лютого 2017 року Про затвердження технічних документацій із землеустрою , свідоцтва про право на спадщину № 841, виданного 25 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Піщанського нотаріального округу, було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області площею 0,871 га з кадастровим номером 0523282000:01:001:0504.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 92528343 вбачається, що на підставі Розпорядження Піщанської РДА № 45 від 10 лютого 2017 року Про затвердження технічних документацій із землеустрою , свідоцтва про право на спадщину НВІ 168620, виданного 25 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Піщанського нотаріального округу, було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області площею 0,828 га з кадастровим номером 0523282000:01:001:0514

Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно ч. 1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно положень ч.4 ст.88 ЗК України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Разом з тим, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №899-IV ,який є спеціальним законом щодо порядку проведення та процедури виділення власникам земельних паїв у натурі із земель,що належали сільськогосподарським підприємствам на праві колективної власності.

На час звернення позивача за реалізацією права на виділення земельних часток в натурі, набутих відповідно до свідоцтв про право на спадщину у 2016 році Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) діяв в редакції зі змінами внесеними ЗУ 497-19 від 02.06.2015 року.

Відповідно до ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом та громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно норм статті 2 зазначеного Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до положень ст.3 Закону Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ,підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Зі змісту ст. 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) вбачається, що виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (ділянок) віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій. Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів. Зокрема, зі змісту вказаної статті останні розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

При цьому вказані повноваження зазначений спеціальний Закон не відносить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

А тому, на день звернення позивача до суду рішення щодо виділення власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок за межами населених пунктів приймали районні державні адміністрації, оскільки повноваження суб`єктів щодо спірних правовідносин регулюються саме Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , який є спеціальним щодо проведення процедури виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв, а не ч.4 ст.122 ЗК України.

Враховуючи зазначене- саме Піщанська районна державна адміністрація Вінницької області являлась уповноваженим законом органом на прийняття рішення про виділення в натурі земельних ділянок в натурі (на місцевості) поза межами населеного пункту на території Піщанського району Вінницької області.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не може порушувати права позивача, а відповідно бути відповідачем у справі за даним позовом, а належними відповідачами на час звернення позивачки були сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень за цим Законом.

Разом з тим, Законом України 2498-VIII від 10 липня 2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні ,що набрав чинності 01.01.2019 року, вказаний Закон №899-IV було доповнено статтею 14-1, яка визначає особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) і якою повноваження щодо організації розподілу земель, що залишилися у колективній власності, залишені лише за сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Проте, вказані зміни до Закону не наділили повноваженнями щодо виділення земельних ділянок в натурі власникам земельних паїв центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи,а тому Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області на час подачі позову та ухвалення судом являється неналежним відповідачем у справі.

Разом з тим, зазначаючи Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в якості відповідача по справі, позивач в позовній жодним чином не обґрунтовує, яким чином та які саме права позивача були порушені відповідачем на час пред`явлення позову, а тому суд вважає, що пред`явлення позову до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є безпідставним.

А тому, керуючись принципом диспозитивності, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позову, які висуваються не до тієї особи, яка повинна відповідати за порушення прав позивача, слід відмовити.

Що ж стосується вимоги позивача, якою він просить зобов`язати Миролюбівську сільську раду Піщанського району Вінницької області надати їй викопіровку із плану землеустрою земельних часток (паї) в колективному сільськогосподарському підприємстві ім.. К.Маркса с. Миролюбівка Піщанського району Віннницької області, земель запасу та резервного фонду, то суд приходить до висновку, що вказана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки зазначаючи Миролюбівську сільську раду Піщанського району Вінницькій області в якості відповідача по справі, позивач в позовній жодним чином не обґрунтовує, яким чином та які саме права позивача були порушені відповідачем на час пред`явлення позову. Окрім того, відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пред`явлення ж вказаної вимоги не відповідає положенням ст.. 16 ЦК України, яка визначає способи захисту цивільних прав та інтересів та не сприятиме ефективному захисту прав та інтересів позивача чи їх відновленню. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів стаття 16 ЦК України визначає визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Однак, як встановлено під час судового розгляду позивач до пред`явлення позову до суду до Миробівської сільської ради Піщанського району Вінницької області з будь-якими заявами та вимогами не звертався, та будь-яке рішення відповідачем з приводу їх задоволення чи відхилення відповідачем не приймалося, а тому суд вважає, що пред`явлення даної позовної вимоги до Миробівської сільської ради Піщанського району Вінницької області є безпідставним, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Надані позивачем для долучення до матеріалів справи копія рішення Миролюбіської сільської ради Піщанського району Вінницької області № 456 від 10 червня 2020 року Про відмову в наданні земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та копія листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15 червня 2020 року № Н-500/0-927/6-20, не можуть бути взяті судом до уваги як докази, які обґрунтовують вимоги позивача, оскільки не стосуються предмета доказування та підтвердужть той факт, що до Миролюбіської сільської ради Піщанського району Вінницької області та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, які є відповідачами по даній справі позивач звернувся вже після подання вказаного позову до суду, а тому дані документи є недопустимими доказами.

Оскільки, в позовних вимогах відмовлено, а тому у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати віднести за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст. 25, 81, 88, 122 ЗК України, Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, третя особа: Піщанська районна державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що знаходиться в м. Вінниця Вінницької області, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547;

відповідач - Миролюбівська сільська рада Піщанського району Вінницької області, що знаходиться в с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, вул. Центральна, 45, код ЄДРПОУ 04327531;

третя особа - Піщанська районна державна адміністрація Вінницької області, що знаходиться в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, вул. Центральна, 35, код ЄДРПОУ 04051081;

представник позивача - адвокат Ломаченський Віктор Петрович, повноваження якого підтверджуються ордером ВН № 065275.

Суддя: