Ухвала

від 24.11.2020 по справі 826/15391/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 листопада 2020 року

Київ

справа №826/15391/18

адміністративне провадження №К/9901/30146/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.

перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулигіна Артема Євгеновича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №826/15391/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 17 о/с ГУМВС України в Донецькій області від 10 липня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого у відділі розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району);

- зобов`язати ГУ МВС України в Донецькій області утримуватись від звільнення ОСОБА_1 до повного і належною виконання вимог частини третьої статті 184 КЗпП України, а саме: обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 ;

- визнати бездіяльність МВС України, що полягає у незабезпеченні обов`язковим працевлаштуванням ОСОБА_1 , протиправною;

- зобов`язати МВС України вжити заходів щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 з урахуванням її спеціальності, кваліфікації та посади.

04 червня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представник позивача подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 листопада 2020 року.

Разом з касаційною скаргою представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 28 вересня 2020 року позивачем отримано 09 жовтня 2020 року, та враховуючи, що 08 листопада 2020 року - вихідний день, тому касаційна скарга подана 09 листопада 2020 року в останній день подачі касаційної скарги. До касаційної скарги надано докази отримання позивачем копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копія конверта апеляційного суду та інформація з сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення).

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи викладене, наведені представником позивача обставини є достатніми для визнання поважними підстав подачі касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є протиправність звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого у відділі розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району).

Позивач відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

А саме в касаційній скарзі позивач, посилаючись на пункт в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки подібна ситуація, що стосується даного спору, існувала давно, була відома відповідачам та має триваючий характер. Наголошує, що Верховним Судом вже розглядалася справа за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу від 06 листопада 2015 року ; 402 про її звільнення в запас через скорочення штатів, в той час як остання знаходилась в дикретній відпустці по догляду за дитиною та зобов`язання вчинити дії щодо її працевлаштування (справа № 805/771/16-а). Однак, зазначені в постанові Верховного Суду висновки не враховані судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.

Таким чином, позивач довів наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

В касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження представник позивача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не застосована норма закону, яка підлягала застосуванню, а саме частина третя статті 184 КЗпП України та не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року в справі №805/771/16-а у подібних правовідносинах, де застосувано зазначену норму, якою визначено: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років до шести років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини - інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Також Верховним Судом у справі №805/771/16-а зроблено висновок, що звільнення працівника, який відноситься до категорії осіб, наведених у вказаній нормі права, у разі ліквідації підприємства, установи, організації, допускається лише з обов`язковим працевлаштуванням. Колегія суддів звернула увагу на те, що при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині апеляційний суд не врахував, що вирішенню питання щодо працевлаштування позивача передує необхідність приведення правовідносин, що виникли між сторонами, у первісний стан, який існував до видання наказу про звільнення позивача, тобто скасування даного наказу як незаконного. Разом з тим, Верховний Суд вважає, що в даному випадку належним та повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача вжити заходів щодо обов`язкового її працевлаштування.

Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329, 328 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кулигіна Артема Євгеновича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №826/15391/18 - поновити.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кулигіна Артема Євгеновича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №826/15391/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/15391/18

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді Н.А. Данилевич

В.Е. Мацедонська