Ухвала

від 23.11.2020 по справі 404/7997/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 404/7997/18

провадження № 61-15993ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Поваляєвим Олегом Борисовичем, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій установ досудового розслідування, прокуратури у зв`язку з виправдувальним вироком ,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Встановлено, що оскаржувану постанову Кропивницького апеляційного суду прийнято 22 вересня 2020 року , а її повний текст складено 02 жовтня 2020 року.

Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, останній день касаційного оскарження зазначеного судового рішення припадав на 02 листопада 2020 року (01 листопада 2020 року - неділя, вихідний день).

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана адвокатом Поваляєвим О. Б. до Верховного Суду 16 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У доданій до касаційної скарги заяві представник ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано позивачем ОСОБА_1 05 жовтня 2020 року, а ним - лише 12 листопада 2020 року. Зазначає, що позивачка не мала можливості передати йому, як представнику, отримане рішення за допомогою технічних засобів.

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки суду не надано доказів на підтвердження наведених доводів щодо поважності причин пропуску цього процесуального строку.

Верховний Суд звертає увагу представника заявника на те, що частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено право учасника справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому, відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторонами у даній справі є ОСОБА_1 та Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

Отже, право на поновлення строку на касаційне оскарження виникає саме в учасника справи ОСОБА_1 і таке поновлення можливе за наявності саме у неї поважних причин пропуску такого строку.

Представник ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 отримала копію оскарженої постанови Кропивницького апеляційного суду 05 жовтня 2020 року.

Проте, касаційну скаргу подано 16 листопада 2020 року, тобто поза межами встановленого частиною другою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, яка передбачає право учасника справи на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення оскарженого рішення.

При цьому належних обґрунтувань неможливості подання ОСОБА_1 касаційної скарги в межах тридцяти днів з дня отримання оскарженої постанови апеляційного суду у клопотанні не наведено.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного та відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення недоліків, а саме - для наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Також в порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Поваляєвим Олегом Борисовичем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Поваляєвим Олегом Борисовичем, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року залишити без руху.

Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко