Справа № 417/441/20
Провадження № 2/417/173/20
РІШЕННЯ
Іменем україни
"17" листопада 2020 р. с.Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Рукас О.В.
при секретарі Брюховецькій О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в с.Марківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, Марківської районної державної адміністрації Луганської області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро , треті особи: Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон , ксп Радянська Україна Марківського району Луганської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити земельну ділянку в натурі,
В С Т А Н О В И В:
30.03.2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, Марківської районної державної адміністрації Луганської області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро , третя особа: Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку.
Ухвалою судді Марківського районного суду Луганської області від 08.04.2020 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 08.09.2020 року залучено в якості третьої особи КСП Радянська Україна Марківського району Луганської області.
Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 23.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 4,7297 га, кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради, пай № НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.02.2012 року, за реєстром № 118 та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. з внесеними до нього змінами.
Право власності на належну земельну ділянку перейшло їй в порядку спадкування за законом від батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу батько ОСОБА_3 спадкував вищезазначену земельну ділянку від своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать зміни, внесені до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 на підставі виданого Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.01.2011 р., за реєстровим №8. Первісно державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. належав ОСОБА_4 , та був виданий їй на підставі розпорядження Марківської районної державної адміністрації № 80 від 05.03.2003 р.
Після отримання ОСОБА_4 державного акту та виділення земельної ділянки в натурі, вищезазначена земельна ділянка весь час самостійно оброблялася членами їхньої сім`ї. Наприкінці 2018 року Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон повідомило її, що з 2019 року вони починають обробляти належну їй земельну ділянку мотивуючи тим, що ця земельна ділянка № НОМЕР_1 знаходиться у них в оренді та згідно даних з Державного земельного кадастру належить ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку якій перейшло в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 .
Таким чином, з 2019 року вона фактично позбавлена права користування належною їй земельною ділянкою.
24.10.2018 р. вона звернулася до Марківської районної державної адміністрації Луганської області з заявою про врегулювання питання видачі двох державних актів на одну земельну ділянку.
29.03.2019 р. вона отримала лист за № 1/966 від 29.03.2019 р., в якому Марківська районна державна адміністрація Луганської області запропонувала їй звернутися до відділу у Марківському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з метою отримання інформації щодо розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів КСП Радянська Україна при жеребкуванні земельних часток паїв, а також звернутися до відповідної сільської чи Марківської селищної ради Марківського району на якій розташовані земельні ділянки колишнього КСП Радянська Україна . У своїй відповіді Марківська районна державна адміністрація Луганської області посилається на лист Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 14-12-0.3-10144/2-18 від 21.12.2018 р.
Згідно наданого Марківською районною державною адміністрацією Луганської області роз`яснення, вона звернулася з відповідною заявою до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, на території якої розташована дана земельна ділянка. В грудні 2019 року отримала лист - відповідь за № 576 від 11.12.2019 р., в якому Марківська селищна рада Марківського району Луганської області порекомендувала їй звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, посилаючись на надану інформацію, викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 15.11.2019 р. за № 8-12-063-8742/2-19, в якому зазначено, що відповідно до наявних відомостей Державного реєстру земель станом на 01.01.2013 року, з різницею у часі, на одну земельну ділянку загальною площею 4,7297 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради Луганської області, пай № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023 видані державні акти на право власності на земельну ділянку наступним громадянам: гр. ОСОБА_5 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 053740, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 93 від 11.06.2003 р. на підставі розпорядження Марківської райдержадміністрації від 5 березня 2003 року № 80); гр. ОСОБА_4 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 810 від 22.01.2004 р. на підставі розпорядження Марківської райдержадміністрації від 5 березня 2003 року № 80); гр. ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 879302, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 22555101084000498 від 12.08.2008 р. на підставі розпорядження голови Марківської райдержадміністрації від 23.01.2008 року № 44).
З наданої інформації вбачається, що на одну земельну ділянку були видані державні акти на право власності на земельну ділянку трьом громадянам.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування витягу 27.05.2019р.) державна реєстрація спірної земельної ділянки, кадастровий номер якої 4422555100:12:010:0023, пай № НОМЕР_1 проведена 18.06.2012 року, власником якої значиться ОСОБА_2 . В державному реєстрі прав земельна ділянка за ОСОБА_2 зареєстрована приватним нотаріусом Міловського районного округу Нєдовєсовою Н.М. від 05.09.2016 р., номер запису про право 16264865 та яка з 05.09.2016 р. по 01.10.2025 р. перебуває в оренді ПрАТ Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон , речове право якої зареєстровано в державному реєстрі прав цим же нотаріусом від 05.09.2016 р., номер запису про право 16264907.
ОСОБА_2 перша внесла всі відомості щодо спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Тому, у зв`язку з державною реєстрацією спірної земельною ділянкою за ОСОБА_2 , вона позбавлена в законний спосіб зареєструвати в державному реєстрі земельну ділянку на своє ім`я.
Зазначає, що її бабуся - ОСОБА_4 була власником сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054731, а ОСОБА_5 був власником сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054727. Дана інформація підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054731, виданого головою Марківської районної державної адміністрації в грудні 1996 року на ім`я ОСОБА_4 ; розпискою про підтвердження: а) правильності заповнення тексту та номеру реєстрації заяви загальними зборами членів КСП, б) акту жеребкування земельних часток (паїв); інформаційним листом відділу у Марківському району Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 22-12-0.20-154/106-20 від 27.02.2020 р. на запит адвоката Красноруцького О.М. від 24.02.2020 р.
Згідно акту жеребкування ОСОБА_4 на сертифікат ЛГ № 0054731 випала земельна ділянка за № НОМЕР_3, а ОСОБА_5 на сертифікат ЛГ № 0054727 випала земельна ділянка за № НОМЕР_1 .
В подальшому на підставі розпорядження Марківської районної державної адміністрації від 05.03.2003 р. № 80 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були видані державні акти на право власності на земельну ділянку відповідно серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. та серії ЛГ № 053740 від 11.06.2003 р. При оформленні та видачі державних актів, з різницею у часі, була допущена помилка, яка привела до видачі двох державних актів різним громадянам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на одну земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023.
Відповідно до розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області Про затвердження технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земель КСП Радянська Україна та безоплатну передачу в приватну власність ділянок № НОМЕР_2 від 05.03.2003 р. було, зокрема, затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право на земельну частку (пай) земель КСП Радянська Україна , затверджено уточнені показники розрахунку розміру та вартості земельної частки (паю), передано в натурі 865 власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП Радянська Україна в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ріллі 4564,1 га, в тому числі: Марківській сел./р 3641,3 га, Ліснополянській с/р 922,8 га. Крім того, було зобов`язано виготовити та видати 865 громадянам державні акти на право власності на землю на ріллю. На даний час додаток до розпорядження № 80 від 05.03.2003 р. - список власників сертифікатів КСП Радянська Україна , які приймали участь у жеребкуванні земельних часток (паїв) - у Марківській районній державній адміністрації Луганської області відсутній, що підтверджується листом архівного відділу № 23 від 05.03.2020 р.
Відповідно до листа-відповіді відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 22-12-0.20-154/106-20 від 27.02.2020 р. на запит адвоката від 24.02.2020 р. у відділі знаходяться архівні матеріали розподілу (жеребкування) земельних ділянок по КСП Радянська Україна та вибірково (з зацікавленими прізвищами громадян - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) були надані адвокату, а саме були надані витяги вищезазначеної розписки про підтвердження правильності заповнення акту жеребкування земельних часток (паїв) та список власників сертифікатів для отримання у власність земельної частки (паю), котрі приймали участь у жеребкуванні з додатку до розпорядження № 80 від 03.03.2003 р.
Як вбачається з отриманих документів є розбіжність в нумерації виділених номерів земельних ділянок, а саме в додатку до розпорядження № 80 ОСОБА_4 виділена земельна ділянка під № НОМЕР_1 площею 4,7297 га, тоді як в акті жеребкування їй була виділена земельна ділянка під № НОМЕР_3 , а ОСОБА_5 в додатку до розпорядження № 80 виділена земельна ділянка під № НОМЕР_4 площею 4,8496 га, тоді як в акті жеребкування йому була виділена земельна ділянка під № НОМЕР_1 . Крім того, вбачається і наявна описка в заголовку додатку до розпорядження № 80 так як невірно зазначена дата винесення розпорядження, а саме замість 05.03.2003 р. невірно зазначено 03.03.2003 р. .
Допущені помилки при складенні додатку до розпорядження, як невід`ємної його частини, які в подальшому спричинили виготовлення та видачу двох державних актів на одну земельну ділянку є результатом неуважності та описок при масовому затвердженні, виготовленні та видачі державних актів на землю, в зв`язку з підвищеним інтересом широкого кола сільських жителів на набуття земельних ділянок у приватну власність по всім колективним сільськогосподарським підприємствам.
Органи влади приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв) тільки по затверджуваним спискам власниками земельних часток (паїв) на їх зборах. В результаті жеребкування, спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 випала саме ОСОБА_5 .
Тому, з незалежних від ОСОБА_4 обставин, їй був виготовлений та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, виділену в результаті жеребкування ОСОБА_5 .
Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий з порушенням вимог закону всупереч проведеному жеребкуванню.
На підставі викладеного, позивач прохає суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529, виданий 22.01.2004 р. на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 05.03.2003 р. № 80 про право власності на земельну земельну ділянку площею 4,7297га, кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради, пай № НОМЕР_1 , із внесеними змінами про перехід права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтв про право на спадщину від 19.01.2011 р. за реєстровим № 8 та від 28.02.2012 р. за реєстровим №118, зареєстрованими в Поземельній книзі 18.06.2012 р. за реєстровим № 4422555100120100023301 та зобов`язати Марківську селищну раду Марківського району Луганської області виділити їй земельну ділянку (ріллю) в натурі (на місцевості) із земель колективної власності КСП Радянська Україна , як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054731, виданого ОСОБА_4 головою Марківської районної державної адміністрації Луганської області в грудні 1996 року на підставі рішення Марківської районної адміністрації від 02.12.1996 р. № 466/1, який належить їй в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був спадкоємцем ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить зобов`язати Марківську селищну раду виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 5,3279 га із земель колективної власності ксп Радянська Україна (т.2 а.с.115).
Представник позивача адвокат Красноруцький О.М. в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить зобов`язати Марківську селищну раду виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 5,3279 га із земель колективної власності ксп Радянська Україна (т.2 а.с.88).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причина неявки не відома, хоча повідомлення про час і місце розгляду справи було направлено заздалегідь (т.2 а.с.93).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Скиртач С.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача ОСОБА_2 , позовні вимоги не визнав (т.2 а.с.30).
Відповідач Марківська селищна рада Марківського району Луганської області у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (т.2 а.с.113). В раніше поданій заяві до суду зазначали, що на території Марківської селищної ради за межами с.Марківка розташована земельна ділянка - не витребуваний пай колишнього ксп Радянська Україна № НОМЕР_5 площею 5,3279 га. За даними Державного земельного кадастру враховується в Ліснополянській сільській раді та на даний час перебуває в оренді ПРАТ Агротон . Надали у якості Додатку Викопіювання з земельної кадастрової карти нерухомості України невитребуваного паю № НОМЕР_5 на 1 аркуші (т.2 а.с.25-26).
Представник відповідача Марківської районної державної адміністрації Луганської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність (т.2 а.с.114).
Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у судове засідання не з`явився, 17.07.2020 року надали відзив на позовну заяву (т.1 а.с.86-93) та додаткові пояснення (т.1 а.с.228-236) в яких зазначено, що розпорядженням райдержадміністрації від 05.03.2003 № 80 визначено список власників сертифікатів КСП Радянська Україна для отримання у власність земельної частки (паю), котрі приймали участь у жеребкуванні земельних часток (паїв). За № 38 в цьому списку значиться ОСОБА_4 із зазначенням для неї паю № НОМЕР_1 . Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 на ім`я ОСОБА_4 , вона була власницею земельної ділянки загальною площею 4,7297 га з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради Луганської області, пай № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023.
Проте, згідно жеребкування (як вбачається з розписки власників сертифікатів КСП Радянська Україна ) ОСОБА_4 випав пай № НОМЕР_3 .
Таким чином, згідно жеребкування ОСОБА_4 отримала пай № НОМЕР_3 , а згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 - пай № НОМЕР_1 .
Так, відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.
Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України (в редакції 01.01.2004) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції 01.01.2004) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за № 354/3647 (яка діяла на момент видачі державного акта) право власності на землю посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства, яке діяло на момент видачі ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 та наявних матеріалів справи, зокрема розпорядження райдержадміністрації від 05.03.2003 №80, розписки власників сертифікатів КСП Радянська Україна тощо, вбачається, що ОСОБА_4 набула права власності на земельну ділянку загальною площею 4,7297 га з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради Луганської області, пай № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023 в порядку і на підставі законодавства, яке діяло на той час.
Щодо невідповідності номеру паю ОСОБА_4 під час жеребкування та в додатку до розпорядження райдержадміністрації зазначає, що порядок паювання земель КСП та виділення в натурі земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин регулювався Земельним кодексом України, Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , а також Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 47/172/48 (далі - Методичні рекомендації).
Так, відповідно до Методичних рекомендацій, передача в натурі земельної частки (паю) провадиться громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку(пай), згідно з його заявою. Громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за формою, наведеною в додатку N 1.
Місцеположення в натурі земельної ділянки, що надається згідно з Схемою, погоджується виконавчим органом управління підприємства в місячний строк з часу подання заяви співвласника про вихід із складу цього підприємства.
Рішення виконавчого органу управління підприємства є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі.
У випадках, коли Схема не розроблена, місцеположення земельної частки (паю), що передається, погоджується відповідним рішенням чергових загальних зборів (зборів уповноважених)підприємства, але не пізніше трьох місяців з часу подання заяви про вихід із складу цього підприємства. Відповідне рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за формою, наведеною в додатку N 2, є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі. Технічна документація щодо передачі земельної частки(паю) в натурі оформляється в трьох примірниках в обсязі відповідно переліку, що наведений в додатку N 5. Перший примірник видається власнику земельної ділянки, другий з журналом геодезичних вимірювань - зберігається в районному (міському)відділі земельних ресурсів, третій - залишається у землевпорядній або іншій організації, що виконує ці роботи.
Вказана технічна документація є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції 01.01.2002) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, саме рішенням загальних зборів визначаються конкретні земельні ділянки (в даному випадку номери паїв) для конкретних громадян. Оскільки наявними у справі документами підтверджується, що ОСОБА_4 отримала під час жеребкування пай № НОМЕР_3 , саме ця земельна ділянка повинна була бути її власністю. Райдержадміністрація, розпорядженням від 05.03.2003 № 80 помилково вказала для ОСОБА_4 пай № НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 набула права власності на земельну ділянку загальною площею 4,7297 га з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради Луганської області, пай № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, яка в свою чергу згідно з нормами законодавства та наявними у справі документами (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 053740 від 11.06.2003) належала іншій особі, а саме ОСОБА_5 . Звертає увагу, що державний акт ОСОБА_5 був виданий раніше, ніж ОСОБА_4 .
Отже, ОСОБА_4 мала право, і це підтверджено відповідними документами (розписка про жеребкування, сертифікат тощо), на земельну частку (пай) із земель КСП Радянська Україна , але з об`єктивних обставин набула право власності на неналежну їй земельну ділянку.
Щодо питання отримання спадкоємцями ОСОБА_4 належної їй земельної частки (паю) зазначають, що ОСОБА_4 згідно жеребкування отримала земельну ділянку, набула право власності на земельну ділянку. Крім того, оскільки ОСОБА_4 все ж таки була виділена земельна ділянка, а по факту вона її не отримала, в землях КСП Радянська Україна повинна бути в наявності вільна земельна ділянка, яку можуть отримати спадкоємці ОСОБА_4 .
Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
Спадкоємцям ОСОБА_4 земельна ділянка повинна бути виділена із невитребуваних земельних часток (паїв) земель КСП Радянська Україна .
Головне управління Держгеокадастру у Луганській області звертає увагу на те, що Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Підпунктом 31 пункту 4 вищевказаного Положення передбачено, що Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
В свою чергу, пункт 21 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України зазначає: Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Отже, за змістом статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та пункту 21 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, землі КСП в силу закону не можуть бути землями державної власності.
Виходячи з вищевикладеного, Головне управління Держгеокадастру не наділено повноваженнями і не володіє повною інформацією щодо площ та номерів земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв), які знаходяться у землі, що перебуває на праві колективної власності КСП Радянська Україна с. Марківка Марківського району Луганської області, які витребовує суд. Наголошують, що земельна ділянка, яку можуть отримати спадкоємці ОСОБА_4 , згідно з нормами чинного законодавства, наведеними вище, повинна бути виділена або із земель КСП Радянська Україна або із земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади.
Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, не може бути Відповідачем по даній справі, оскільки воно не має жодних обов`язків в силу закону перед Позивачем.
Просять суд розглянути справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (т.1 а.с.228-235).
Відповідач Приватне підприємство Сільськогосподарська виробнича фірма Агро в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та зазначили, що земельна ділянка загальною площею 4,7297 га кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, яка розташована на території Марківської селищної ради, що належить ОСОБА_2 , не перебуває в оренді Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма Агро (т.1 а.с.99).
Третя особа: Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просить справу розглянути без участі їх представника та в заяві зазначили, що земельна ділянка загальною площею 4,7297 га кадастровий номер 4422555100:12:010:0023 (пай № НОМЕР_1 ), що розташований на території Марківської селищної ради, яка належить ОСОБА_2 перебуває в оренді ПрАТ Агротон з 2009 року.
Між ОСОБА_2 і ПрАТ Агротон було укладено договір оренди землі державна реєстрація №225551040940000591 від 28.04.2009 року на вищезазначену земельну ділянку строком на 10 років.
У 2016 році в договір оренди землі державна реєстрація №225551040940000591 від 28.04.2009 року, що укладено між ОСОБА_2 і ПрАТ Агротон , було внесено зміни щодо строку дії договору і зареєстровані в реєстрі речових прав за №16264907 від 05.09.2016 року. Договір оренди землі державна реєстрація №225551040940000591 від 28.04.2009 року(із змінами №16264907 від 05.09.2016 р.) діє до 2025 року (т.1 а.с.97).
Третя особа: ксп Радянська Україна Марківського району Луганської області в судове засідання не з`явилась, причина неявки не відома, хоча повідомлення про час і місце розгляду справи було направлено заздалегідь (т.2 а.с.94).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши всі наявні матеріали справи та надані докази, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України регламентовано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1ст.155 ЗК України, в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, що їй належить, такий акт визнається недійсним.
Положеннями ч.1 ст.374 ЦК України визнано, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Отже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на землю.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема, може бути також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об`єктивно на підставі вищевикладених письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_4 , актовий запис №99 (т.1 а.с.9).
Відповідно Свідоцтва про народження НОМЕР_7 від 02.09.1981 року, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записаний ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_7 (т.1 а.с.11).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 22 грудня 2011 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вступила у шлюб з ОСОБА_8 20 лютого 1999 року, актовий запис №9. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_9 (т.1 а.с.10).
Відповідно Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_8 , шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було розірвано 31 жовтня 2000 року, актовий запис №78 (т.1 а.с. 11а).
Відповідно Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 21.10.2003 року, актовий запис №10. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище дружині - ОСОБА_12 (т.1 а.с.11б).
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,7297 га, кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради, пай № НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.02.2012 року, за реєстром №118 (т.1 а.с.14) та державним Актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. з внесеними до нього змінами (т.1 а.с.17).
Право власності на належну земельну ділянку перейшло ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом від батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_10 від 22.12.2011 року (т.1 а.с.13), на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2012 року, за реєстром №118 (т.1 а.с.14). В свою чергу батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 спадкував вищезазначену земельну ділянку від своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_11 від 11.12.2009 року (т.1 а.с.12). Дані зміни, внесені до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 на підставі виданого Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.01.2011 р., за реєстровим № 12 (т.1 а.с.15).
Первісно Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. належав ОСОБА_4 (т.1 а.с.17), та був виданий їй на підставі Розпорядження Марківської районної державної адміністрації № 80 від 05.03.2003 р. (т.1 а.с.40-41).
Наприкінці 2018 року позивач дізналася що Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон з 2019 року починає обробляти належну їй земельну ділянку мотивуючи тим, що ця земельна ділянка пай № НОМЕР_1 знаходиться у них в оренді та згідно даних з Державного земельного кадастру належить ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку якій перейшло в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5
24.10.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Марківської районної державної адміністрації Луганської області з заявою про врегулювання питання видачі двох державних актів на одну земельну ділянку (т. 1 а.с.26).
29.03.2019 р. позивачу ОСОБА_1 був надісланий лист за № 1/966 від 29.03.2019 р., в якому Марківська районна державна адміністрація Луганської області запропонувала їй звернутися до відділу у Марківському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з метою отримання інформації щодо розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів КСП Радянська Україна при жеребкуванні земельних часток паїв, а також звернутися до відповідної сільської чи Марківської селищної ради Марківського району на якій розташовані земельні ділянки колишнього КСП Радянська Україна (т.1 а.с.27). У своїй відповіді Марківська районна державна адміністрація Луганської області посилається на лист Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 14-12-0.3-10144/2-18 від 21.12.2018 р. (т.1 а.с.28).
Згідно наданого Марківською районною державною адміністрацією Луганської області роз`яснення, позивач ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, на території якої розташована дана земельна ділянка. В грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 отримала Лист - відповідь за №576 від 11.12.2019 р., в якому Марківська селищна рада Марківського району Луганської області порекомендувала позивачу ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, посилаючись на надану інформацію, викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 15.11.2019 р. за № 8-12-063-8742/2-19 (т.1 а.с.31), в якому зазначено, що відповідно до наявних відомостей Державного реєстру земель станом на 01.01.2013 року, з різницею у часі, на одну земельну ділянку загальною площею 4,7297 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради Луганської області, пай № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023 видані державні акти на право власності на земельну ділянку наступним громадянам:
- гр. ОСОБА_5 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 053740, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 93 від 11.06.2003 р. на підставі розпорядження Марківської райдержадміністрації від 5 березня 2003 року № 80),
- гр. ОСОБА_4 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 810 від 22.01.2004 р. на підставі розпорядження Марківської райдержадміністрації від 5 березня 2003 року № 80),
- гр. ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 879302, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 22555101084000498 від 12.08.2008 р. на підставі розпорядження голови Марківської райдержадміністрації від 23.01.2008 року № 44) (т.1 а.с.29-31).
З наданої інформації вбачається, що на одну земельну ділянку були видані державні акти на право власності на земельну ділянку трьом громадянам.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4403363652019 від 27.05.2019 р., державна реєстрація спірної земельної ділянки, кадастровий номер якої 4422555100:12:010:0023, пай № НОМЕР_1 проведена 18.06.2012 року, власником якої значиться ОСОБА_2 . В державному реєстрі прав земельна ділянка за ОСОБА_2 зареєстрована приватним нотаріусом Міловського районного округу Нєдовєсовою Н.М. від 05.09.2016 р., номер запису про право 16264865 та яка з 05.09.2016 р. по 01.10.2025 р. перебуває в оренді ПрАТ Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон , речове право якої зареєстровано в державному реєстрі прав цим же нотаріусом від 05.09.2016 р., номер запису про право 16264907(т.1 а.с.18-22, 23, 24-25).
Отже, відповідач ОСОБА_2 перша внесла всі відомості щодо спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що бабуся позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була власником Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ЛГ № 0054731, розміром 6,99 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі по КСП Радянська Україна , на підставі Рішення Марківської державної адміністрації від 2 грудня 1996 року №466/1 (т.1 а.с.16), а ОСОБА_5 був власником Сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054727, виданий ОСОБА_5 та зареєстрований 04.03.1997 року №9 на підставі розпорядження Марківської районної державної адміністрації №446/1 від 02.12.1996 року. Дана інформація підтверджується зазначеним Сертифікатом на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054731, виданого головою Марківської районної державної адміністрації в грудні 1996 року на ім`я ОСОБА_4 , а також Розпискою власників сертифікатів КСП Радянська Україна (в межах Марківської селищної ради) про підтвердження: правильності заповнення тексту та номеру реєстрації заяви загальними зборами членів КСП, акту жеребкування земельних часток (паїв); інформаційним листом відділу у Марківському району Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 22-12-0.20-154/106-20 від 27.02.2020 р. на запит адвоката Красноруцького О.М. від 24.02.2020 р. (т.1 а.с.49, 50-52)
Згідно Акту жеребкування ОСОБА_4 на сертифікат ЛГ № 0054731 випала земельна ділянка за № НОМЕР_3 , а ОСОБА_5 на сертифікат ЛГ № 0054727 випала земельна ділянка за № НОМЕР_1 (т.1 а.с.50-52)
В подальшому на підставі Розпорядження Марківської районної державної адміністрації від 05.03.2003 р. №80 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були видані державні акти на право власності на земельну ділянку відповідно серії ЛГ № 076529 від 22.01.2004 р. та серії ЛГ № 053740 від 11.06.2003 р. При оформленні та видачі державних актів, з різницею у часі, була допущена помилка, яка привела до видачі двох державних актів різним громадянам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на одну земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4422555100:12:010:0023.
Відповідно до Розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області Про затвердження технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земель КСП Радянська Україна та безоплатну передачу в приватну власність ділянок № 80 від 05.03.2003 р. (т.1 а.с.40-41) та Розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області Про безоплатну передачу в приватну власність ділянок №44 від 23 січня 2008 року (т.1 а.с.36) було, зокрема, затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право на земельну частку (пай) земель КСП Радянська Україна , затверджено уточнені показники розрахунку розміру та вартості земельної частки (паю), передано в натурі 865 власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП Радянська Україна в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ріллі 4564,1 га, в тому числі: Марківській сел./р 3641,3 га, Ліснополянській с/р 922,8 га. Крім того, було зобов`язано виготовити та видати 865 громадянам державні акти на право власності на землю на ріллю. На даний час додаток до розпорядження № 80 від 05.03.2003 р. - список власників сертифікатів КСП Радянська Україна , які приймали участь у жеребкуванні земельних часток (паїв) - у Марківській районній державній адміністрації Луганської області відсутній, що підтверджується листом архівного відділу № 23 від 05.03.2020 р.
Відповідно до Листа-відповіді відділу у Марківському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 22-12-0.20-154/106-20 від 27.02.2020 р. на запит адвоката Красноруцького О.М. від 24.02.2020 р. у відділі знаходяться архівні матеріали розподілу (жеребкування) земельних ділянок по КСП Радянська Україна та вибірково (з зацікавленими прізвищами громадян - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) були надані адвокату, а саме були надані витяги вищезазначеної розписки про підтвердження правильності заповнення акту жеребкування земельних часток (паїв) та список власників сертифікатів для отримання у власність земельної частки (паю), котрі приймали участь у жеребкуванні з додатку до розпорядження № 80 від 03.03.2003 р.
Судом встановлено розбіжність в нумерації виділених номерів земельних ділянок, а саме в додатку до Розпорядження № 80 від 05.033.2003 року, ОСОБА_4 виділена земельна ділянка під № НОМЕР_1 площею 4,7297 га, тоді як в акті жеребкування їй була виділена земельна ділянка під № НОМЕР_3 , а ОСОБА_5 в Додатку до розпорядження № НОМЕР_2 виділена земельна ділянка під № НОМЕР_4 площею 4,8496 га, тоді як в акті жеребкування йому була виділена земельна ділянка під № НОМЕР_1 . Крім того, вбачається і наявна описка в заголовку Додатку до розпорядження № 80 так як невірно зазначена дата винесення Розпорядження, а саме замість 05.03.2003 р. невірно зазначено 03.03.2003 р. .
Допущені помилки при складенні Додатку до Розпорядження, як невід`ємної його частини, які в подальшому спричинили виготовлення та видачу двох державних актів на одну земельну ділянку є результатом неуважності та описок при масовому затвердженні, виготовленні та видачі державних актів на землю, в зв`язку з підвищеним інтересом широкого кола сільських жителів на набуття земельних ділянок у приватну власність по всім колективним сільськогосподарським підприємствам.
Органи влади приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв) тільки по затверджуваним спискам власниками земельних часток (паїв) на їх зборах. В результаті жеребкування, спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 випала саме ОСОБА_5 .
Тому, з незалежних від ОСОБА_4 обставин, їй був виготовлений та виданий Державний Акт на право власності на земельну ділянку, виділену в результаті жеребкування ОСОБА_5 .
Отже, Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий з порушенням вимог закону всупереч проведеному жеребкуванню.
Згідно роз`яснення пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства,включений до списку, що додається додержавного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України,у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відсутність будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі.
Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визнаних Конституцією.
Громадяни України набувають права власників на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини (п. г) ч.1 ст. 81 ЗК України), виділення в натурі (на місцевості належної їм земельної частки (паю) (п. ґ) ч. 1 ст. 81 ЗК України).
З урахуванням змін у законодавстві, порядку державної реєстрації прав на землю та документів, що ці права посвідчують періоди реєстрації можливо поділити на три етапи: перший етап - до 02.05.2009 р., другий етап - після 02.05.2009 р. та третій етап - після 01.01.2013 р.
Так, до 02.05.2009 року відповідно до ст. 125 ЗК України право власності виникало після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельної ділянки та його державної реєстрації. Відповідно до п. 2.14 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку підписувався органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів. Державну реєстрацію правовстановлюючих документів проводили територіальні органи Держкомзему. Згідно з положеннями ст. 126 ЗК України, документ, який підтверджував право власності у період до 02.05.2009 був державний акт трьох видів:
1) державний акт на право приватної власності на землю;
2) державний акт на право власності на землю;
3) державний акт на право власності на земельну ділянку.
У зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок від 05.03.2009 р. № 1066-VI відбулося спрощення процедури переходу права власності на земельну ділянку із земель приватної форми власності та розпочався другий етап державної реєстрації прав на землю.
Зазначеним Законом були внесені зміни до ст. 126 ЗК України щодо визначення документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Згідно з п. б) ч. 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.
Згідно з ч.6 ст. 126 ЗК України, при набутті права власності на земельну ділянку на підставі, зокрема свідоцтва про спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужувався, долучався до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчував (видавав) документ, та орган, який здійснював державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робили згідно із законодавством, яке діяло з 2009 року, відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження (п. 14 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою КМУ від 09.09.2009 р. № 1021).
Таким чином, якщо взяти належний позивачу ОСОБА_1 . Державний акт про право власності на земельну ділянку, то перехід права власності в порядку спадкування за законом оформлений у відповідності до вимог законодавства, що є підтвердженням належності ОСОБА_1 . Державного акту як офіційного правовстановлюючого документу. Виходячи із змісту ст.ст. 125 і 126 Земельного кодексу України, які були чинними до 1 січня 2013 р., державний акт на право власності на земельну ділянку визнавався офіційним документом, який, по-перше, підтверджує наявність у особи, якій державний акт видано, права власності на земельну ділянку, а й, по-друге, надає їй можливість вчиняти будь-які не заборонені законом дії щодо земельної ділянки без підтвердження дійсності державного акта шляхом надання рішення органу влади, на підставі якого видано державний акт.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної особи чи юридичної особи мирно володіти своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей
Відповідно до абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц зроблено висновок, що визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку. Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 та у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15.
Так, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 зроблено висновок, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку .
Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 р. № 2498-VIII, який набув чинності з 01.01.2019 р. до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) внесені зміни, відповідно до яких на даний час повноваження районних державних адміністрацій щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) виключені. За нормою ст. 5 вищевказаного Закону до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься всі питання щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Крім того, статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Неодноразові звернення позивача ОСОБА_1 до органів влади та органів місцевого самоврядування щодо виділення їй земельної ділянки залишені без задоволення.
Відповідно до ч. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Вважаючи своє право порушеним, ОСОБА_1 звернулася до суду за його захистом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Представник позивача-адвокат Красноруцький О.М. 28.10.2020 року (т.2 а.с.88) та позивач ОСОБА_1 (т.2 а.с.115) надали заяву в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю та просять зобов`язати Марківську селищну раду виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 5,3279 га із земель колективної власності ксп Радянська Україна .
Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Красноруцький О.М. не зверталися до суду із уточненням позовних вимог, щодо зобов`язання Марківську селищну раду виділити ОСОБА_1 в натурі саме земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 5,3279 га із земель колективної власності ксп Радянська Україна , а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог, відповідно до поданого позову від 30.03.2020 року.
Щодо позовних вимог заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру заявлені безпідставно, та даний відповідач не має жодних обов`язків в силу закону перед позивачем.
Суд вважає що позовні вимоги до Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро також заявлені бузпідставно, оскільки спірна земельна ділянка не перебуває в оренді Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма Агро , а тому даний відповідач також не має жодних обов`язків перед позивачем.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку - відмовити.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 , Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, Марківської районної державної адміністрації Луганської області, третіх осіб: Приватного акціонерного товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон , ксп Радянська Україна Марківського району Луганської області заявлені обґрунтовано та в цій частині позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265,352,354 ЦПК України, ст.ст.3, 78, 116, 118, 125, 126, 152,155,158 ЗК України, ст.ст.374,378,393 ЦК України, ст.ст.13,41 Конституції України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, Марківської районної державної адміністрації Луганської області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро , треті особи: Приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон , ксп Радянська Україна Марківського району Луганської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку - задовольнити частково.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 076529, виданий 22.01.2004 р. на ім`я ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 05.03.2003 р. № 80 про право власності на земельну ділянку площею 4,7297 га, кадастровий номер 4422555100:12:010:0023, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Марківської селищної ради, пай № НОМЕР_1 , із внесеними змінами про перехід права власності на земельну ділянку на підставі Свідоцтв про право на спадщину від 19.01.2011 р. зареєстровано в реєстрі за №12 та від 28.02.2012 р. зареєстровано в реєстрі за № 118, зареєстрованими в Поземельній книзі 18.06.2012 р. за реєстровим № 4422555100120100023301.
Зобов`язати Марківську селищну раду Марківського району Луганської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку (ріллю) в натурі (на місцевості) із земель колективної власності КСП Радянська Україна , як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Радянська Україна серії ЛГ № 0054731, виданого ОСОБА_4 головою Марківської районної державної адміністрації Луганської області в грудні 1996 року на підставі рішення Марківської районної адміністрації від 02.12.1996 р. № 466/1, який належить ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був спадкоємцем ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма Агро про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку - відмовити.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Марківським районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні 17 листопада 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2020 року.
Суддя : О.В.Рукас
Суд | Марківський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93055860 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Марківський районний суд Луганської області
Рукас О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні