Рішення

від 16.11.2020 по справі 673/533/19

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/533/19

Провадження № 2/673/33/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Ягодіної Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

представників- ОСОБА_1 , Нагнибіди В.І. , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності,-

встановив:

В березні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянськоїрайонної державної адміністрації (далі РДА) про визнання недійсним та скасування наказу та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 42413519 від 07.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року йому надано у власність земельну ділянку площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства, якою він безперервно користується по сьогоднішній день. З метою здійснення державної реєстрації означеної земельної ділянки, позивач звернувся із заявою до державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, яким було прийнято рішення про відмову у вчиненні вказаних дій у зв`язку з перетином означеної земельної ділянки з іншою земельною ділянкою (кадастровий номер 6821587800:05:22:0057).Позивачем було з`ясовано, що зазначена земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-4762-СГ від 31 липня 2018 року. Із урахуванням наведеного позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 липня 2018 року №22-4762-СГта рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою судді від 21 березня 2019 року означену позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.29).

Ухвалою судді від 21 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив (а.с.37).

03.06.2019 року від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Нагнибіди В.І. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ОСОБА_5 вимоги позову не визнає, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач є власником чи користувачем спірної земельної ділянки. ОСОБА_5 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації, яку вона виготовила і є законним власником даної земельної ділянки. Будь-яких порушень з боку відповідача допущено не було. Позивач ні власником, ні користувачем спірної земельної ділянки не являється, тому вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог (а.с.41-46).

Також, 03.06.2019 року від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Так, представник відповідача вказав, що ОСОБА_5 звернулася до ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області в порядку ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, за результатами розгляду якої останній було відмовлено, посилаючись на те, що така земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб. Натомість, вказану відмову ОСОБА_5 було оскаржено в судовому порядку, після чого відповідачем на виконання рішення суду було видано наказ від 20.04.2018 року №22-2578-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відносно спірної земельної ділянки (а.с.52-54).

05.07.2019 року надійшли відповіді на відзиви відповідачів ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та ОСОБА_5 , подані представником позивача ОСОБА_1 , в яких останній звертає увагу на невідповідність аргументів, на які посилаються ОСОБА_5 та ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області чинному законодавству та вважає, що вони не спростовують обставини, викладені в позовній заяві (а.с.71-81).

Ухвалою суду від 09.10.2019 року було прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову по даній справі, відповідно до змісту якої останній просив визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-4762-СГ від 31.07.2018 року, визнати незаконним та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №27369739 від 02.08.2018 року (а.с.132-133).

В судовому засіданні сторона позивача вимоги позову підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів ОСОБА_5 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник відповідача Деражнянської РДА подав до суду заяву про розгляд вказаної справи за його відсутності, при вирішенні позовних вимог покладаючись на думку суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що на підставі рішення Новосілецької сільської ради від 27 березня 2001 року №12 ОСОБА_4 надано в приватну власність земельну ділянку розміром 0,30 га на площі біля ферми с.Літки, що підтверджується архівним витягом з рішення сесії, виданим архівним відділом Деражнянської РДА №04-06/491 від 15.08.2018 року (а.с.4).

В січні 2019 року за зверненням позивача було виготовлено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (а.с.5-21).

17.01.2019 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, за наслідками розгляду якої, останній відмовив у внесенні таких відомостей. Підставою для відмови слугувало те, що дана земельна ділянка перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6821587800:05:002:0057, площа співпадає на 100% (а.с.22).

Згідно витягу із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно номер запису про право власності 27369739 від 02.08.2018 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4762-СГ від 31.07.2018 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42213519. Так, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6821587800:05:022:0057, площею 1,644 га для ведення особистого селянського господарства за адресою Новосілецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області (а.с.23).

В силу положень ст. 6 Земельного кодексу України N 561-XII ( в редакції станом на 12.07.2000 року, який був чинний на момент прийняття рішення Новосілецької сільської ради від 27.03.2001 року) громадяни України мають право на отримання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Статтями 22, 23 ЗК України N 561-XIIпередбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною першою статті 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В ході розгляду даного спору, судом не здобуто переконливих доказів того, що на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року, землевпорядною організацією встановлювалися межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, позивач не отримував Державний акт про право власності на земельну ділянку, яка означена у згаданому рішенні сесії сільської ради.

За таких обставин, суд позбавлений можливості ідентифікувати земельну ділянку, яка була передана у власність позивачу на підставі рішення сесії сільської ради та в подальшому ототожнювати її із земельною ділянкою на яку у 2019 році (через вісімнадцять років) позивач виготовив технічну документацію та відповідно площа якої співпадає із земельною ділянкою, яка належить відповідачу ОСОБА_5 .

При цьому, посилання сторони позивача про передачу Новосілецькою сільською радою на підставі рішення сесії від 27.03.2001 року позивачу земельної ділянки у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок від 26.12.1992 року №15-92 є сумнівними з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 1 вказаного Декрету, який діяв в період з 16.01.1993 до 04.10.2006 роки на сільські, селищні, міські Ради народних депутатів покладено обов`язок забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

В силу ст.2 Декрету передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до Декрету, наказом Державного комітету по земельних ресурсах №10 від 15.02.1993 року затверджено Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України (далі Порядок), який діяв до 06.03.2003 року.

Так, згідно абз.2 п.1 Порядку передача громадянам Українибезплатно у приватну власність земельних ділянок, провадиться тільки один раз по кожному виду їх цільового використання, про що обов`язково робиться Радами народних депутатів відповідна відмітка у паспорті або документі який його замінює.

Згідно п.4 Порядку відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватнувласність.

В силу п. 5 Порядку встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів.

Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Статтями 56, 57, 67 ЗКУкраїни встановлено розміри земельних ділянок, що можуть бути переданні у приватну власність громадянам України.

З огляду на зміст рішення сесії Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року, відомості про вид цільового використання земельної ділянки розміром 0,30га на площі біля ферми с. Літки, яка передана у приватну власність позивачу, відсутні.

З цього приводу сторона позивача стверджувала, що вказана земельна ділянка була передана йому для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЗК України для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Як встановлено судом із погосподарської книги особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом 2001 рік у приватній власності та користуванні ОСОБА_4 перебувала земля загальною площею 0,77 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.103).

Згідно додаткових відомостей означеного документа, позивачу на підставі рішення сесії 27.03.2001 року додано 0,30га (а.с.104).

Про те, що таку земельну ділянку позивач отримав додатково до уже наявної у нього землі, у суді підтвердили свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які також у такий же спосіб отримували земельні ділянки.

Згідно із інформацією наданою Новосілецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області № 189 від 20.09.2019 року земельно-шнурові, земельно-кадастрові книги та будь-які інші земельно-кадастрові документи відсутні у зв`язку з тим, що вони не були передані попереднім керівництвом. Усі зміни щодо земельних ділянок громадян фіксуються в погосподарських книгах сільської ради (а.с.131).

При цьому, у паспортному документі, який був виданий ОСОБА_4 Деражнянським РВ УМВС України у Хмельницькій області 11 липня 1997 року відмітка про передачу йому у приватну власність земельної ділянки згідно з рішенням Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року також відсутня (а.с.26-27).

Крім того, судом враховується, що означене рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року не містить посилань на Декрет, однак як вбачається таке було прийнято у відповідності до вимог ст.56, ч.2 ст.59 ЗК України.

При цьому, ч.2 ст. 59 ЗК України передбачає можливість громадян за певних умов отримати у користування земельні ділянки для індивідуального городництва.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами той факт, що останній протягом дії Декрету, а саме з 16.01.1993 року по 27.03.2001 року не користувавсяправом приватизувати земельну ділянку, зокрема передану для ведення особистого підсобного господарства у межах норм, визначених ЗК УкраїниN 561-XII, а відтак посилання останнього на рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року як документ, який засвідчує право власності позивача на земельну ділянку є необгрунтованим.

Також, з`ясовуючи обґрунтованість тверджень позивача щодо незаконної передачі у власність ОСОБА_5 вищевказаної земельної ділянки, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 321 ч. 1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно п.8 ст.9 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення).

Частиною 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію.

Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 06.12.2017 року ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області була подана заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною загальною площею 2 га з метою подальшої безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської радиДеражнянського району Хмельницької області (а.с.60).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.12.2017 року в наданні такого дозволу ОСОБА_5 було відмовлено з посиланням на користування вказаною земельною ділянкою третіми особами (а.с.61-62).

Означену відмову ОСОБА_5 було оскаржено в судовому порядку та як наслідок 02.04.2018 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосілецької сільської ради за межами населеного пункту, оформлені листами від 21 та 22 грудня 2017 року; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_5 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, або надати мотивовану відмову у його наданні. Вказане рішення набуло чинності 03.05.2018 року (а.с.155-157).

Наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 20.04.2018 року №22-2578-СГ ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність (а.с.63).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 липня 2018 року №22-4762-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1,6440 га (кадастровий номер 6821587800:05:022:0057) та безоплатно передано їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (а.с.65).

Право власності ОСОБА_5 на означену земельну ділянку було зареєстроване державним реєстратором Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області Шевчуком В.Ю. 02.08.2018 року (а.с.23).

Докази у справі вказують на те, що ОСОБА_5 правомірно володіє земельною ділянкою площею 1,6440 га, кадастровий номер 6821587800:05:022:0057, яка була їй надана у відповідності з вимогами закону, на підставі землевпорядної документації. Порушень закону при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки судом встановлено не було.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили, що він є власником спірної земельної ділянки площею 0,30га або ж правомірно такою користується, а тому відсутні підстави для визнання незаконними та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-4762-СГ від 31 липня 2018 року та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №27369739 від 02.08.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_4 згідно довідки МСЕК від 30.10.2017 року є інвалідом ІІ групи (а.с.24) та в силу п. 9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, те що судом в цілому відмовлено у позові, який складається із двох вимог немайнового характеру, судовий збір в загальному розмірі 1536,80грн. слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності залишити без задоволення.

Судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 1536,80 грн віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 , місце проживання: Хмельницька область, Деражнянський район, с. Літки;

- відповідачі:

- ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479;

- Деражнянська районна державна адміністрація, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 13, код ЄДРПОУ 02739666.

Повний текст рішення виготовлений 20.11.2020 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна