Рішення

від 16.11.2020 по справі 673/534/19

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/534/19

Провадження № 2/673/34/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Ягодіної Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

позивача - ОСОБА_1 , представника- ОСОБА_2 ,

представників відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької областіпро визнання незаконними та скасування наказу та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 42413054 від 07.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №12 від 27 березня 2001 року їй надано у власність земельну ділянку площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства, якою вона безперервно користується по сьогоднішній день. З метою здійснення державної реєстрації означеної земельної ділянки позивач звернулася із заявою до державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, яким за розглядом вказаної заяви відмовлено у вчиненні таких дій у зв`язку з перетином означеної земельної ділянки з іншою земельною ділянкою (кадастровий номер 6821587800:05:022:0059). Позивачем було з`ясовано, що означена земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-4760-СГ від 31 липня 2018 року, про що державним реєстратором було внесено відомості до реєстру. Позивач вважає, що вказаний наказ та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 , є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою судді від 21 березня 2019 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.18).

Ухвалою судді від 21 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив (а.с.27).

03 червня 2019 року від представника відповідачаОСОБА_5 адвоката Нагнибіди В.І. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач вимоги позову не визнає, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач є власником чи користувачем спірної земельної ділянки. ОСОБА_5 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації, яку він виготовив і є законним власником даної земельної ділянки. Будь яких порушень з боку відповідача допущено не було. Позивач ні власником, ні користувачем спірної земельної ділянки не являється, тому вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог (а.с.31-36).

Крім того, 03 червня 2019 року від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Так, відповідач вказав, що 06 жовтня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області в порядку ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, за результатами розгляду якої останньому було відмовлено, із посиланням на те, що така земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб. 22 листопада 2017 року ОСОБА_5 повторно звернувся до управління Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки у власність, проте у задоволенні такої заяви йому було знову відмовлено із тих же підстав. Вказану відмовуОСОБА_5 було оскаржено в судовому порядку, після чого відповідачем на виконання рішення суду було видано наказ від №22-4760-СГ від 31 липня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким спірну земельну ділянку надано у власність ОСОБА_5 (а.с.42-45).

05 липня 2019 року надійшли відповіді на відзиви відповідачів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та ОСОБА_5 , подані представником позивача адвокатом Остапчуком О.О., в яких останній звертає увагу на невідповідність аргументів, на які посилаються представникиОСОБА_5 та Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області чинному законодавству та вважає, що вони не спростовують обставини, викладені в позовній заяві (а.с.69-70, 72).

Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року було прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову, в якій останній просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, визнати незаконним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №27369299 від 02 серпня 2018 року (а.с. 108-110,129).

В судовому засіданні сторона позивача вимоги позову підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів ОСОБА_5 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник відповідача Деражнянської РДА подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні позовних вимог покладаючись на думку суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що на підставі рішення Новосілецької сільської ради від 27 березня 2001 року №12 ОСОБА_1 надано в приватну власність земельну ділянку розміром 0,50 га на площі біля ферми с.Літки, що підтверджується архівним витягом з рішення сесії, виданим архівним відділом Деражнянської РДА №04-06/539 від 23.08.2018 року (а.с.14).

В січні 2019 року за зверненням позивача було виготовлено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (а.с.5-11).

17.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, за наслідками розгляду якої, останній 28.01.2019 року відмовив у внесенні таких відомостей. Підставою для відмови слугувало те, що дана земельна ділянка перетинається з земельною ділянкою за кадастровим номером 6821587800:05:002:0059, площа співпадає на 100% (а.с.12).

Згідно витягу із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно номер запису про право власності 27369299 від 02.08.2018 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4760-СГ від 31.07.2018 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42413054. Так, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6821587800:05:022:0059, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за адресоюНовосілецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області (а.с.13).

В силу положень ст. 6 Земельного кодексу України N 561-XII ( в редакції станом на 12.07.2000 року, який був чинний на момент прийняття рішення Новосілецької сільської ради від 27.03.2001 року) громадяни України мають право на отримання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Статтями 22, 23 ЗК України N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною першою статті 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В ході розгляду даного спору, судом не здобуто переконливих доказів того, що на підставі рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року, землевпорядною організацією встановлювалися межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, позивач не отримувала Державний акт про право власності на земельну ділянку, яка означена у згаданому рішенні сесії сільської ради.

За таких обставин, суд позбавлений можливості ідентифікувати земельну ділянку, яка була передана у власність позивачу на підставі вказаного рішення сесії сільської ради та в подальшому ототожнювати її із земельною ділянкою на яку у 2019 році (через вісімнадцять років) позивач виготовила технічну документацію та відповідно площа якої співпадає із земельною ділянкою, яка належить відповідачу ОСОБА_5 .

При цьому, посилання сторони позивача про передачу Новосілецькою сільською радою на підставі рішення сесії від 27.03.2001 року позивачу земельної ділянки у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок від 26.12.1992 року №15-92 є сумнівними з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 1 вказаного Декрету, який діяв в період з 16.01.1993 до 04.10.2006 роки на сільські, селищні, міські Ради народних депутатів покладено обов`язок забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

В силу ст.2 Декрету передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до Декрету, наказом Державного комітету по земельних ресурсах №10 від 15.02.1993 року затверджено Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України (далі Порядок), який діяв до 06.03.2003 року.

Так, згідно абз.2 п.1 Порядку передача громадянам Українибезплатно у приватну власність земельних ділянок, провадиться тільки один раз по кожному виду їх цільового використання, про що обов`язково робиться Радами народних депутатів відповідна відмітка у паспорті або документі який його замінює.

Згідно п.4 Порядку відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватнувласність.

В силу п. 5 Порядку встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів.

Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Статтями 56, 57, 67 ЗК України встановлено розміри земельних ділянок, що можуть бути переданні у приватну власність громадянам України.

З огляду на зміст рішення сесії Новосілецької сільської ради № 12 від 27.03.2001 року, відомості про вид цільового використання земельної ділянки розміром 0,50га на площі біля ферми с. Літки, яка передана у приватну власність позивачу, відсутні.

З цього приводу сторона позивача стверджувала, що вказана земельна ділянка була передана їй для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЗК України для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Як встановлено судом із додаткових відомостей погосподарської книги 27.03.2001 року рішенням сесії ОСОБА_9 надано 1,72га (а.с.104).

Про те, що таку земельну ділянку позивач отримала додатково до уже наявної у неї землі, у суді підтвердили свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які також у такий же спосіб набули земельні ділянки.

Згідно із інформацією наданою Новосілецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області № 187 від 20.09.2019 року земельно-шнурові, земельно-кадастрові книги та будь-які інші земельно-кадастрові документи відсутні у зв`язку з тим, що вони не були передані попереднім керівництвом. Усі зміни щодо земельних ділянок громадян фіксуються в погосподарських книгах сільської ради (а.с.127).

При цьому, у паспортному документі, який був виданий ОСОБА_1 Деражнянським РВ УМВС України у Хмельницькій області 15січня2000 року відмітка про передачу їй у приватну власність земельної ділянки згідно з рішенням Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року також відсутня (а.с.16).

Крім того, судом враховується, що означене рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року не містить посилань на Декрет КМУ від 26.12.1992 року №15-92 .

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами той факт, що остання протягом дії Декрету, а саме з 16.01.1993 року по 27.03.2001 року не користувалася правом приватизувати земельну ділянку, зокрема передану для ведення особистого підсобного господарства у межах норм, визначених ЗК України N 561-XII, а відтак посилання на рішення сесії Новосілецької сільської ради №12 від 27.03.2001 року як документ, який засвідчує право власності позивача на земельну ділянку є необгрунтованим.

Також, з`ясовуючи обґрунтованість тверджень позивача щодо незаконної передачі у власність ОСОБА_5 вищевказаної земельної ділянки, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 321 ч. 1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно п.8 ст.9 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення).

Частиною 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, 02 жовтня 2017 року ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області була подана заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною загальною площею 2,0 га з метою подальшої безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (а.с.56).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10 листопада 2017 року в наданні такого дозволу ОСОБА_5 було відмовлено з посиланням на користування вказаною земельною ділянкою третіми особами (а.с.57).

22 листопада 2017 року ОСОБА_5 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки у власність, проте листом від 20 грудня 2017 року йому було відмовлено у задоволенні заяви із тих же підстав (а.с.58,59).

Означену відмову ОСОБА_5 було оскаржено в судовому порядку та, як наслідок, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадаструу Хмельницькій області від 10 листопада 2017 року щодо відмови у наданні ОСОБА_5 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2га, за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області. Вказане рішення набрало законної сили 27.03.2018 року (а.с.164-166).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 18 квітня 2018 року №22-2475-СГ ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність (а.с.60).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 липня 2018 року №22-4760-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6821587800:05:022:0059) та безоплатно передано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (а.с.62).

Право власності ОСОБА_5 на означену земельну ділянку було зареєстроване державним реєстратором Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області Шевчуком В.Ю. 02 серпня 2018 року (а.с.13).

Таким чином, докази у справі вказують на те, що ОСОБА_5 правомірно володіє земельною ділянкою площею 2,0000 га, кадастровий номер 6821587800:05:022:0059, яка була йому надана у відповідності з вимогами закону та на підставі землевпорядної документації. Порушень закону при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки судом встановлено не було.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку,що позивачем не доведено обставин, які б свідчили, що вона є власником спірної земельної ділянки площею 0,50га або ж правомірно такою користується, а томувідсутні підстави для визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-4760-СГ від 31 липня 2018 року та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №27369299 від 02 серпня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом понесла витрати у виді судового збору в загальному розмірі 1536,80 грн. Враховуючи, те що судом в цілому відмовлено у позові, який складається із двох вимог немайнового характеру, означену суму судового збору слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності залишити без задоволення.

Судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 1536,80 грн. віднести на рахунок ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області 15 січня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 ;

- відповідачі:

- ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 ;

- Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479;

- Деражнянська районна державна адміністрація Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 13, код ЄДРПОУ 02739666.

Повний текст рішення виготовлений 20 листопада 2020 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна