Постанова

від 05.08.2020 по справі 910/12062/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2020 р. Справа№ 910/12062/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 05.08.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 23.12.2019 (дата складання повного тексту: 24.12.2019)

у справі № 910/12062/19 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна

до 1) Міністерства юстиції України;

2) Державної казначейської служби України

про стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій та бездіяльності в розмірі 7 083 076,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій та бездіяльності в розмірі 7 083 076,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 17.10.2017 по 12.12.2018 був незаконно позбавлений права користування власними коштами в розмірі 45 995 821,43 грн внаслідок неправомірних дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо їх подвійного стягнення з рахунків позивача.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій та бездіяльності в розмірі 7 083 076,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/12062/19 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна 3% річних в розмірі 1 595 361,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 052 581,07 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 99 871,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 23.12.2019 (повний текст складено 24.12.2019) Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 93 856,72 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19 у повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 справу № 910/12062/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12062/19 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.02.2020.

06.02.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи №910/12062/19, що розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 не відбудеться 18.03.2020. Розгляд апеляційної скарги у справі №910/12062/19 призначено на 08.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи №910/12062/19, що розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 не відбудеться 08.04.2020. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 повідомлено учасників справи №910/12062/19, що розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 не відбудеться 06.05.2020. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 відкладено розгляд справи №910/12062/19 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 на 17.06.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1726/20 від 17.06.2020 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12062/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 17.06.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою від 17.06.2020 розгляд справи відкладено на 05.08.2020.

У судове засідання 05.08.2020 представники відповідача-2 не з`явились.

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання з`явились та надали пояснення по прийнятого додаткового рішення.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване додаткове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що дана справа не відноситься до категорії складних, а тому незрозумілим є залучення двох адвокатів та інших юристів, а розмір витрат є неспівмірним з обсягом реально наданих послуг, а тому витрати є необґрунтованими, нерозумними.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач вказує, що ним заявлено до стягнення виключно вартість реально наданих послуг, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не включає час витрачений на дорогу та час очікування, а докази надані позивачем є належними та допустимими.

Крім того, позивач вказує, що Міністерство юстиції України не заявляло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судовому засіданні 05.08.2020 представник відповідача-1 надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване додаткове рішення скасувати в частині задоволення заяви про розподіл судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 05.08.2020 надав пояснення, в яких заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна 3% річних в розмірі 1 595 361,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 052 581,07 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 99 871,38 грн, в іншій частині позову відмовлено.

У судовому засіданні 09.12.2019 представником позивача подано заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з огляду на неможливість подання доказів понесення позивачем відповідних витрат до ухвалення рішення.

16.12.2019 від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої, позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 розгляд заяви про компенсацію витрат на правову допомогу призначено на 23.12.2019.

23.12.2019 представником відповідача-1 подано заперечення на клопотання, згідно з яким відповідач-1 просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про компенсацію витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, акти, рахунки та інші докази, які б обумовлювали вартість юридичних послуг та порядок розрахунків за правову (правничу) допомогу.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 113 025,43 грн. (93,85% від понесених витрат у розмірі 120 432,00 грн, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог) суд першої інстанції дійшов висновку, що з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 93 856,72 грн.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 120 432,00 грн, позивачем надано Договір про надання юридичних послуг № 30/2017 від 25.01.2017, укладений між позивачем та ТОВ Юридична фірма Анте , Додаткову угоду № 8 до Договору, якою узгоджено, що поточна погодинна ставка юристів фірми складає 5 200,00 грн, Додаткову угоду № 9 до Договору, якою узгоджено, що строк відстрочки платежу за юридичні послуги складає 60 календарних днів з дати складення акту приймання-передачі наданих послуг, Звіти затраченого часу від 17.09.2019 на суму 39 000,00 грн без ПДВ (23 400,00 грн вартість послуг адвокатів без ПДВ), від 21.10.2019 на суму 31 200,00 грн без ПДВ (26 000,00 грн вартість послуг адвокатів без ПДВ), від 19.11.2019 на суму 20 280,00 грн без ПДВ, від 10.12.2019 на суму 30 680,00 грн без ПДВ, рахунки № 19-072 від 17.09.2019 на суму 129 792,00 грн, зокрема по проекту 163 на суму 46 800,00 грн, № 19-080 від 21.10.2019 на суму 112 944,00 грн, зокрема по проекту № 163 на суму 37 440,00 грн, № 19-085 від 19.11.2019 на суму 84 240,00 грн, зокрема по проекту № 163 на суму 24 336,00 грн, № 19-097 від 10.12.2019 на суму 140 400,00 грн, зокрема про проекту № 163 на суму 36 816,00 грн, Акти наданих послуг № 57 від 19.09.2019 на суму 129 792,00 грн, зокрема по проекту 163 на суму 46 800,00 грн, № 64 від 21.10.2019 на суму 112 944,00 грн, зокрема по проекту № 163 на суму 37 440,00 грн, № 83 від 20.11.2019 на суму 84 240,00 грн, зокрема по проекту № 163 на суму 24 336,00 грн, № 90 від 11.12.2019 на суму 140 400,00 грн, зокрема про проекту № 163 на суму 36 816,00 грн. та платіжне доручення № 2608 від 15.11.2019 на суму 129 792,00 грн.

Таким чином, як вбачається з наданих позивачем доказів, позивачем понесено витрати на правову допомогу адвокатів у розмірі 120 432,00 грн, що спростовує доводи відповідача-1 про відсутність доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Водночас, відповідачами не заявлялось клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві, позивач на виконання приписів чинного законодавства зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складатимуть до 100 000,00 грн.

Однак, у заявленому клопотанні позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу виходячи із понесеної суми у розмірі 120 432,00 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідності понесення витрат на правничу допомогу у розмірі більшому, аніж заявлено у попередньому розрахунку.

Відтак, з огляду на приписи ч. 6 ст. 129 ГПК України, оскільки позивачем не доведено необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу у більшому розмірі, аніж заявлено у позовній заяві, суд дійшов висновку про безпідставність вимог в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 20 432,00 грн, а відтак і відсутність підстав для їх стягнення на користь позивача, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із понесених витрат у розмірі 100 000,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 93 856,72 грн.

Однак з такими висновками колегія суддів частково не погоджується з огляду на наступне.

По перше, судом першої інстанції надано неналежну оцінку заперечень відповідача-1 на клопотання про розподіл судових витрат.

В оскаржуваному додатковому рішенні суд вказує, що відповідачами не заявлялось клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, однак виходячи зі змісту заперечення на клопотання поданого що відповідач-1 фактично просить зменшити розмір судових витрат які підлягають компенсації до 0 грн, у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, та відсутністю належних доказів.

По друге, судом не надано належної оцінки звітам затраченого часу та наданих послуг.

Так в звіті № 163 від 17.09.2019 зазначено такий перелік задач: Позов до Міністерства юстиції ( ОСОБА_1 ) 2 год; Фіналізація проекту позову до Держказначейства та Міністерства юстиції ( ОСОБА_2 ) 2,2 год.; Фіналізація проекту позову до Держказначейства та Міністерства юстиції ( ОСОБА_3 ) 1,3 год.; Фіналізація проекту позову до Держказначейства та Міністерства юстиції ( ОСОБА_2 ) 1 год.; Подання позову до суду ( ОСОБА_1 ) 1 год.

Звіт від 17.09.2019 на суму 39000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що послуга Фіналізація проекту позову до Держказначейства та Міністерства юстиції не дає змоги підтвердити які саме послуги надавались, яка їх необхідність, а враховуючи вартість години роботи адвоката (5200,00 грн) позивачем не підтверджено правомірність нарахування виплати адвокатам винагороди в сумі 23 400,00 грн по звіту від 17.09.2019 за 4,5 годин часу який, нібито, витрачено.

В звіті № 163 від 21.10.2019 зазначено такий перелік задач: Відповідь на відзив Держказначейства ( ОСОБА_2 ) 0,5 год.; Відповідь на відзив Держказначейства (Гук Андрій) 1 год.; Участь у попередньому судовому засіданні ( ОСОБА_3 ) 0,5 год.; Участь у попередньому судовому засіданні ( ОСОБА_2 ) 0,5 год.; Ознайомлення з матеріалами справи (відзив Мінюсту) ( ОСОБА_2 ) 1 год.; Відповідь на відзив Мінюсту ( ОСОБА_1 ) 1 год.; Відповідь на відзив Мінюсту ( ОСОБА_3 ) 0,2 год.; Відповідь на відзив Мінюсту ( ОСОБА_2 ) 1,3 год.

Звіт від 21.10.2019 на суму 31 200,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи незначну складність спору, враховуючи кількість учасників, а також обставини які є предметом доказування, обсяг часу витрачений адвокатами на підготовку відзивів є надмірним, а тому за надані послуги з підготовки відзивів, компенсації підлягають витрати за 1 годину роботу за кожну відповідь на відзив (2 шт в матеріалах справи).

В звіті від 19.11.2019 зазначено такий перелік задач: Участь у судових засіданнях 04.11.2019 та 18.11.2019, які колегія визнає обґрунтованими та фактично наданими.

В звіті від 10.12.2019 зазначено такий перелік задач: Підготовка до судового засідання, заява щодо судових витрат ( ОСОБА_2 ) 0,7 год.; Підготовка до судового засідання, аналіз змін ГПК щодо вірогідності доказів ( ОСОБА_3 ) 1 год.; Участь у судовому засіданні по суті справи ( ОСОБА_3 ) 1,5 год.; Участь у судовому засіданні по суті справи ( ОСОБА_2 ) 1,5 год.; Підготовка заяви про розподіл судових витрат ( ОСОБА_3 ) 1,2 год.

Дослідивши зазначений звіт, колегія суддів вважає безпідставним покладення на відповідачів обов`язку відшкодовувати витрати часу адвоката на аналіз змін ГПК щодо вірогідності доказів, що по суті є підвищення кваліфікації адвокатом, крім того, витрати 1,2 години на підготовку заяви про розподіл судових витрат, на 3 аркушах, є надмірно великими та, з врахуванням послуги Підготовка до судового засідання, заява щодо судових витрат ( ОСОБА_2 ) 0,7 год. не підлягають відшкодуванню, таким чином витрати за 2,2 години задач, вказаних в акті від 10.12.2019 не підлягають відшкодуванню.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд першої інстанції не надав належну оцінку обґрунтованості та реальності наданих послуг адвокатами, а позивачу підлягають відшкодуванню витрати адвокатів:

- по Звіту від 17.09.2019 - частково в сумі 15 600,00 грн. (за 3 години часу);

- по Звіту від 21.10.2019 - частково в сумі 20 800,00 грн. (за 4 години часу);

- по Звіту від 19.11.2019 -в повному обсязі в сумі 20 280,00 грн. (за 3,9 годин часу);

- по Звіту від 10.12.2019 - частково в сумі 19 240,00 грн. (за 3,7 години часу).

Таким чином на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу частково, в сумі 75 920,00 грн, і вказана сума є в межах витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач очікував понести при розгляді даного спору.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 6 ст. ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів частково погоджується з доводами апелянта, що дана справа не відноситься до категорії складних, однак позивач не обмежений в кількості залучених адвокатів, в розумних межах, а співмірність витрат на професійну правничу допомогу адвокатів судом досліджено, за результатами чого прийнято рішення про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції було не повно досліджено обставини справи та докази на підтвердження надання послуг адвокатом, що є підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/12062/19 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50; ідентифікаційний код: 35648623) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 75 920,00 грн (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять грн 00 коп.).

5. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

6. Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу головуючого судді з лікарняного: 23.11.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

І.А. Іоннікова