Постанова

від 18.11.2020 по справі 826/3069/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3069/16 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гекта" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гекта" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гекта звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015року № 0006062205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 479 951,00 грн, у тому числі за основним платежем 319 967 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 159 984,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 30 вересня 2015року № 0006072205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 6 283,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015 року № 0006082205 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 657 695,00 грн, у тому числі за основним платежем 1 105 130,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 552 565,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 21 грудня 2015 року № 0007692205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 393 840,00 грн, у тому числі за основним платежем 3 595 893,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 1 797 947,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 21 грудня 2015року № 0007682205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 945 980,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2020 року у задоволені позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ОЛІМП , ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ , ТОВ СП ТРЕЙД , ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ , оскільки у деяких видаткових накладних не вказано місце складання документа, що є порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Звернув увагу на те, що надані до перевірки ТТН заповнені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не вказано кінцевий пункт розвантаження, відсутній підпис водія експедитора, який прийняв та здав вантаж. Зауважив, що позивачем не надано до перевірки документи, що підтверджують факт транспортування в повному обсязі товару від ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР . Наголосив, що ТОВ СП ТРЕЙД не має зареєстрованих видів діяльності на виробництво цукру, відсутні відомості про наявність у ТОВ СП ТРЕЙД основних засобів, в т.ч. виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів; відсутні документи, що підтверджують транспортування ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ товару загальною вагою 96 т.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на підтвердження первинними документами здійснення господарських операцій. Зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вважає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та не пов`язується з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету, у тому числі внаслідок неможливості проведення зустрічної перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому, посилаючись на відомості акту перевірки, вважає рішення суду першої інстанції обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Крім того, вказує на наявні в матеріалах справи вироки суддів стосовно посадових осіб контрагентів позивача.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім Гекта задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року - скасовано.

Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гекта" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року скасовано, а справу №826/3069/16 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанціїї не досліджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами в сукупності з належною оцінкою всіх доказів та наявність судових рішень по кримінальним справам, а тому суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Вказана справа надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що на підставі направлень від 17 липня 2015 року за №1585/26-54-22-05, від 03 серпня 2015 року за №1720/26-54-22-05, від 17 липня 2015 року №1586/26-54-22, від 17 липня 2015 року №1572/26-54-22-03, від 17 липня 2015 року за №1588/26-54-17-02, від 17 липня 2015 року №1587/26-54-17-02, від 11 серпня 2015 року за №1790/26-54-17-06, від 11 серпня 2015 року за №1791/26-54-17-06, виданих ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, в період з 17 липня 2015 року по 13 серпня 2015 року, на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання ТОВ ТД Гекта вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

Результати перевірки оформлено актом від 04 вересня 2015 року №808/26-54-22-05-10/37047746.

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ ТД Гекта :

п. 44.1 п.44.2 п.44.6 статті 44, пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134, пп.138.1.1 п.138.1 статті 138, п.138.2, п.138.4, п.138.8 пп.138.10.2 пп.138.10.3 статті 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 статті 139, п. 149.1 статті 149 Податкового кодексу України та статті 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , пп.11.1, пп. 11.5, пп.11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року, пп.1.2, пп.2.1 пп.2.4, п.2.15, пп.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток підприємства на суму 1 105 130 грн.;

п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 статті 198, п.200.1 та п.200.2 статті 200, п.201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, статті 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пп.11.1, пп..11.5 пп.11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363, п. 2.4, п.2.5, п.2.15, п.2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 319 967 грн.;

завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 6 283,0 грн.;

п.п.16.1.7 п.16.1 статті 16, п.п. „б" 176.2 п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом державної податкової адміністрації України 24 грудня 2010 року N 1020, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року № 49 щодо неповідомлення у звітних податкових розрахунках ( форма 1 ДФ) за 1,2,4 квартали 2013 року, 1- 4 квартали 2014 року про:

про суми майнового та немайнового внеску ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 до статутного фонду ТОВ ТД ГЕКТА - емітента корпоративних прав, в обмін та такі корпоративні права у звітному податковому розрахунку за 1 квартал 2013 року у розмірі 155 000,0 грн., у звітному податковому розрахунку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року у розмірі 980 000,0 грн.;

про суми поверненої поворотної фінансової допомоги засновнику ТОВ ТД ГЕКТА ОСОБА_2 рнокпп НОМЕР_2 у 2, 4 кварталі 2013 року у загальному розмірі - 2 510 000,0 грн., у 1-4 кварталах 2014 року у загальному розмірі 3 729 000,0 грн.;

про суми здійснених виплат фізичним особам - підприємцям ОСОБА_3 рнокпп НОМЕР_3 , ОСОБА_4 рнокпп НОМЕР_4 , ОСОБА_5 рнокпп НОМЕР_5 , ОСОБА_6 рнокпп НОМЕР_6 ;

про нараховану суму у розмірі 7 000,0 грн та виплачену у розмірі 14 000,0 грн. фізичній особі ОСОБА_7 рнокпп НОМЕР_7 за договором оренди приміщення у звітному податковому розрахунку за 1 квартал 2013 року.;

п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1. статті 168, п.п.„а" 176.2 п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, щодо: неперерахування на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 63 376,41 грн під час виплати заробітної плати за вересень - грудень 2013 року, січень - травень 2014 року;

порушення термінів та повноти сплати для місячного податкового періоду податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за період з червня по листопад 2014 року загальному розмірі 55 394,93 грн.

Станом на 31 грудня 2014 року підприємством не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати за жовтень-листопад 2014 року загальному розмірі 14 553,96 грн.

На підставі п.п. 129.1.3 п. 129.1 п. 129.4 статті 129 ПК України за неперерахування на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 63 376,41 грн. під час виплати заробітної плати за вересень - грудень 2013 року, січень - травень 2014 року, перерахування до Бюджету з порушенням термінів та повноти сплати для місячного податкового періоду податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати в загальному розмірі 55 394,93 грн. за період з червня по листопад 2014 року підлягає сплаті пеня у розмірі 3 687,76 грн.

п. 1 розд. 2 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого донараховано 7015,66 грн ( 33,2% - 6617,04 грн, 2 % -398,62 грн).

Поряд з викладеним суд встановив, що на підставі висновків акту перевірки, відповідачем 30 вересня 2015 року прийнято податкові повідомлення рішення:

№0006062205, яким позивачу за платежем податок на додану вартість збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 479 951,00 грн.;

№0006082205, яким ТОВ ТД Гекта за платежем податок на прибуток приватних підприємств збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 1 657 695,00 грн.;

№0001521702, яким позивачу за платежем податок на доходи фізичних осіб збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 80 174,36 грн.

№0006072205, яким ТОВ ТД Гекта зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 283,00 грн.

Крім того, з 18 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року на підставі наказу №1704 від 17 серпня 2015 року згідно статті 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 статті 78, статті 82 ПК України, відповідачем проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ ТД Гекта з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з МПП ФІРМА ЕРІДОН (код ЄДРПОУ 19420704) за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, з ТОВ Олімп (код ЄДРПОУ 30035671) за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року, з ТОВ СП ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39370704) за період з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року, з ПАТ РОКИТНЯНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 00372434) за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, з ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39270372) за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року, з ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 37724040) за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, з ТОВ САРКАРА-ГРУП (код ЄДРПОУ 37724040) за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, за наслідками якої складено акт №798/26-54-22-05-10/37047746 від 02 вересня 2015 року.

В зазначеному акті перевірки вказано, що відповідачем встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.188.1 статті 188. п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198, пп.200.1, п.200.2 статті 200, статті 201.10 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3 834 960,00 грн., у тому числі за лютий 2015 року 34557,00 грн., за березень 2015 року на суму 2863855,00 грн., за квітень 2015 року на суму 936548,00 грн., завищенню суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 945 980,00 грн.; та встановлено неможливість включення до складу витрат, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування у 2015 році по операціях з ТОВ Олімп (код ЄДРПОУ 30035671) за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року на суму 1 195 333,00 грн., з ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 37724040) за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року на суму 2 441 167,00 грн., з ТОВ СП ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39370704) за період з 01 лютого 2015 року по 31 березень 2015 року на суму 8 673 450,00 грн., з ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39270372) за період з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року на суму 11 594 756,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі висновків акта перевірки та виявлених порушень, 28 вересня 2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0005962205, яким за платежем податок на додану вартість визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 5 752 440,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0005972205, яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ у розмірі 945 980,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №18559/10/26-15-10-05-35 від 07 грудня 2015 року, яким скасовано податкові повідомлення-рішення №0005962205 та №0005972205 в частині віднесення ТОВ ТД Гекта до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 239 067,00 грн., з відповідним розрахунком штрафних (фінансових) санкцій.

У зв`язку з наведеним, контролюючим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення №0007692205 від 21 грудня 2015 року про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 393 840,00 грн., у тому за основним платежем - 3 595 893,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 797 947 грн.; №0007682205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 945 980 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що господарські операції позивача з дослідженими відповідачем контрагентами фактично не мали реального характеру, а були оформлені лише документально та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором, а тому оскаржувані повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети. Водночас, доказів на підтвердження даних обставин відповідачем надано не було.

Надаючи оцінку реальності вчинення господарських операцій між контрагентами, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між МПП Фірма ЕРІДОН (покупець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №102-07/14Ц від 21 липня 2014 року, згідно умов якого передбачено здійснення поставки підприємством МПП ФІОМА ЕРІДОН підприємству ТОВ ТД ГЕКТА цукру білого кристалічного з цукрових буряків.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: видаткову накладну, товарно-транспортні накладні (пункт навантаження: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46. Пункт розвантаження: м. Київ, про-т Визволителів, 6, а саме - №259/1497), сертифікат відповідності.

Відповідно до укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (код ЄДРПОУ 37935852) (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець) постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність товар, в асортименті та кількості, визначеними у специфікаціях (додатках) та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 7 договору поставка товару здійснюється автотранспортом та залізничними вагонами.

При цьому, умовами вказаного договору передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ САРКАРА-ГРУП позивачу рису довгозернистого, рису круглого фасованого, крупи гречаної фасованої,

Виконання умов даного договору підтверджено такою первинною документацією: видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Згідно умов договору фасування (виконання робіт) №27/05 від 27 травня 2013 року, укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (виконавець) та ТОВ ТД ГЕКТА (замовник), виконавець зобов`язується на замовлення замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином виконані роботи у відповідності з умовами даного договору.

При цьому, відповідно до п. 1.2 вказаного договору, під видом роботи розуміється фасування виконавцем продукції, яку надав замовник, з використанням фасувального матеріалу виконавця на власних виробничих потужностях та власними силами. Після виконання виконавцем робіт, замовник зобов`язаний власними силами протягом 3 робочих днів вивезти розфасовану продукцію зі складу виконавця.

Додатковою угодою №1 від 27 травня 2013 року до договору фасування (виконання робіт) сторони домовились, що вартість передбачених п. 1.2 договору робіт складає 500 грн., в т.ч. ПДВ за одну тонну продукції.

На підтвердження виконання умов вказаного договору надано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000013 від 31 березня 2015 року (фасування цукру) на суму 211 901,70 грн., в т.ч. ПДВ 35 316,95 грн.

Згідно умов договору комісії на продаж товару №0106СІ від 01 червня 2012 року, укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (комісіонер) та ТОВ ТД ГЕКТА (комісіонер), в порядку та на умовах, визначених договором, комісіонер зобов`язується за плату (винагороду) укласти за рахунок комітента від свого імені договори щодо продажу товару - комітента - цукру піску, передбаченого договором.

Підтвердженням виконання вказаного договору є звіти комісіонера та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім того, між ПАТ РОКИТНЯНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД (продавець) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру №20-01/15 від 27 лютого 2015 року, згідно умов якого продавець зобов`язується передати цукор-пісок у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

На підтвердження виконання даного договору надано видаткову накладну, товарно-транспортні накладні.

Згідно умов договору поставки №с/4 від 13 січня 2015 року, укладеного між ТОВ ОЛІМП (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець), умовами якого передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ ОЛІМП підприємству ТОВ ТД ГЕКТА крупи гречаної вагової.

Виконання договору підтвердженого видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до договору поставки №79-СХ від 10 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ (продавець) та ТОВ ТД ГЕКТА , передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ позивачу цукру в мішках, що підтверджено видатковими накладними на суму 1097400,00 грн., в т.ч. ПДВ 182900,00 грн.

При цьому, факт здійснення транспортування товару, підтверджено товарно-транспортними накладними. Також наявні податкові і видаткові накладні.

При цьому, договір поставки № 79-СХ передбачає умови поставки EXW (франко-склад Продавця) - Житомирська область, Попільнянський район, с. Андрушки, вулиця Заводська, 5.

Умови EXW поставки означають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки по постачанню, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. п.).

Крім цього, договором передбачено, що товар зберігається на складі продавця протягом 5 календарних днів без урахування дня надходження коштів на рахунок покупця. Пунктом 2 статті З Договору поставки № 79-СХ передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару.

ТОВ ТД ГЕКТА за зазначений товар перераховано на користь ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ грошові кошти в сумі 5 509 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 918 233,33 грн. Розрахунок здійснювався у безготівковій формі.

Згідно умов договору поставки №18/12/14-СГ від 27 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СП ТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець), передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ СП ТРЕЙД підприємству ТОВ ТД ГЕКТА цукру білого кристалічного з цукрових буряків, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 11 071 160,00 грн.

При цьому, факт здійснення транспортування товару підтверджено залізнодорожною накладною. А розрахунок у сумі 9 424 160,00 грн. підтверджується наявними копіями платіжних доручень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що TOB ТД Гекта листом від 30 березня 2016року за № 30/03-1 звернулося до ПАТ Рокитнянський цукровий завод з проханням повідомити, чи знаходився на складських приміщеннях цукор, що належав праві власності TOB СП Трейд . ПАТ Рокитнянський цукровий завод листом від 01 квітня 2016 року б/н повідомило TOB ТД Гекта , що між ПАТ Рокитнянський цукровий завод та TOB СП Трейд було укладено договір зберігання від 09 грудня 2014року за № 09/12. За заявками TOB СП Трейд у березні 2015 року на адресу ТОВ Гекта здійснювалося відвантаження цукру-піску за місцезнаходженням складських приміщень - Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, буд.6 в автомобільний транспорт, який надавався TOB ТД Гекта .

Також, згідно умов договору поставки №09032015ДЗГ від 09 березня 2015 року, укладеного між ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ (постачальник) та позивачем (покупець), передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ ДАРИ ПРИРОДИ позивачу цукру білого кристалічного, на підтвердження чого надано видаткові накладні; платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей - цукру білого кристалічного - у TOB Сігнет Холдинг , TOB СП Трейд , TOB Дари земель здійснювалось TOB ТД Гекта на складських приміщеннях за адресою м. Київ, пр. Визволителів, 6уд.5 відповідно до договору відповідального зберігання, укладеного з TOB САРКАРА-ГРУП 15 лютого 2012 року за № у-10005.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що наведені первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ОЛІМП , ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ , ТОВ СП ТРЕЙД , ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ оскільки у деяких видаткових накладних не вказано місце складання документа, що є порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; надані до перевірки ТТН заповнені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не вказано кінцевий пункт розвантаження, відсутній підпис водія експедитора, який прийняв та здав вантаж; не надано до перевірки документи, що підтверджують факт транспортування в повному обсязі товару від ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР ; ТОВ СП ТРЕЙД не має зареєстрованих видів діяльності на виробництво цукру, відсутні відомості про наявність у ТОВ СП ТРЕЙД основних засобів, в т.ч. виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів; відсутні документи, що підтверджують транспортування ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ товару загальною вагою 96 т.

У контексті наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що у постанові від 16 липня 2019 року у справі № 802/2618/14-а Верховний Суд зазначив, що подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів наголошує, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак критерієм формування податкового кредиту з ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про реальність господарської операції.

Крім того, підставами для зменшення відповідачем в ході перевірки витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, задекларованих у ряд.05.1 декларацій з податку на прибуток у розмірі 3138 557,00 гривень (2013рік - 2 148 570,00 гривень, 2014 - 989 987,00 гривень) та ряд.06.1 в сумі 1102 379,00 гривень (за 2013рік - 1102 379гривень) слугувало твердження податкової інспекції про відсутність первинних документів на їх підтвердження та невідповідність зазначених рядків декларації даним бухгалтерського обліку.

Так, у декларації з податку на прибуток за 2013 рік у рядку 05.1 собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) позивачем задекларовано фактично понесені втрати на загальну суму 267 445 505,00 гр, в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 901 та 902 зазначена сума витрат складає 265 296 935,00 гр (901 рахунок - 8 011 781 гр + 902 рахунок 257 285 154,00 гр), як наслідок, різниця складає - 2 148 570,00 гр, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

У декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 05.1 позивачем задекларовано фактично понесені витрати на загальну суму 370 806 971,00 гр, в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 901 та 902 зазначена сума витрат складає 369 816 984,00 гр (901 рахунок - 25 278 260,00 гр + 902 рахунок 344 538 724,00 гр), як наслідок, різниця складає - 989 987 гр, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

У декларації з податку на прибуток за 2013 рік у рядках 06.1 Адміністративні витрати та 06.2 Витрати на збут позивачем задекларовано фактично понесені витрати на загальну суму 3 509 399,00 грн., в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 92 Адміністративні витрати та 93 Витрати на збут зазначена сума витрат складає 2 407 020,00 грн (92 рахунок - 2 305 493,00 гр + 93 рахунок 101 527,00 гр), як наслідок, різниця складає - 1 102 379,00 гр, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

Адміністративні витрати та витрати на збут відносяться до складу інших витрат (п.138.10 статті 138 ПК України), які визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 статті 138 ПКУ) на підставі належним чином оформлених документів. Проте, відповідно до п.138.11 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов`язання.

Таким чином, з урахуванням п.138.11 статті 138 ПК України до складу податкової декларації на прибуток за 2013 рік позивачем віднесено фактично понесені витрати минулих податкових періодів у зв`язку з їх неврахуванням при розрахунку податкового зобов`язання, на загальну суму 1 102 379,00 гривень.

Відтак, позивачем сформовані витрати у деклараціях з податку на прибуток за 2013- 2014 роки у повній відповідності до податкового законодавства.

Крім того, відповідачем зроблено висновки про документальне непідтвердження реальності здійснених господарських операцій та визнання нікчемними укладених правочинів з TOB Делас Трейд , TOB Акрист , TOB Теракорн та TOB Лідербуд Плюс .

Так, позивачем 01 грудня 2012 року з TOB Делас Трейд укладено договір на логістичні поставки, відповідно до умов якого TOB Делас Трейд бере на себе зобов`язання здійснити організацію та контроль перевезення вантажу у визначений пункт призначення.

Виконання умов укладеного договору підтверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

Колегія суддів не приймає до уваги протокол допиту в якості свідка гр. ОСОБА_8 як директора TOB Делас Трейд в межах порушеного кримінального провадження про непричетність останнього до створення TOB Делас Трейд , оскільки згідно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року по кримінальній справі № 761/15931/14-к громадянина ОСОБА_8 призначено на посаду директора TOB Делас Трейд з 06 серпня 2013 року. При цьому, TOB ТД Гекта не мало жодних господарських правових відносин з TOB Делас Трейд з 01 серпня 2013 року. Станом на 31 липня 2013 року директором та засновником TOB Делас Трейд був громадянин ОСОБА_9 .

Крім того, 01 липня 2013 року позивачем укладено з TOB Акрист договір за № 2 про надання логістичних послуг, відповідно до умов якого TOB Акрист бере на себе зобов`язання здійснити організацію та контроль перевезення вантажу у визначений пункт призначення.

Виконання укладеного договору підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Фактичне перевезення підтверджено у повному обсязі товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

Позивачем 01 березня 2013 року з TOB Теракорнукладено укладено договір за № 14 на логістичні послуги по перевезенню вантажів, відповідно до умов якого TOB Акрист бере на себе зобов`язання здійснити організацію та контроль перевезення вантажу у визначений пункт призначення.

На виконання укладеного договору TOB Теракорн надано в адресу позивача логістичні послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

Суд зазначає, що з аналізу матеріалів перевірки вбачається, що контролюючим органом було враховано інформацію станом на серпень 2015 року, а не на час фактичного здійснення господарських операцій, що є неприпустимим.

28 жовтня 2014 року між позивачем та TOB Лідер буд Плюс укладено договір № 2810/2014-2-ТР на логістичні поставки по перевезенню вантажів, відповідно до умов якого TOB Лідербуд Плюс бере на себе зобов`язання здійснити організацію та контроль перевезення вантажу у визначений пункт призначення.

Виконання укладеного договору підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

Судова колегія звертає увагу на те, що у постанові від 16 липня 2019 року у справі № 802/2618/14-а Верховний Суд зазначив, що подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів наголошує, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак критерієм формування податкового кредиту з ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про реальність господарської операції.

Дослідивши наявні матеріалах справи документи, судова колегія вважає, що останні містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Поряд з цим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року по кримінальній справі № 761/15931/14-к громадянина ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме щодо підроблення документу, який посвідчується приватним нотаріусом, який надає права, з метою використання його іншою особою, та збут такого документу, вчинено повторно, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, Шевченківським районним судом міста Києва встановлено обставини, за яких ОСОБА_8 в денний час доби 06 серпня 2013 року перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру придбавати та приймати статутний капітал ТОВ Делас Трейд (код ЄДРПОУ 38451792), переслідуючи корисливу мету, в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , засвідчила своїм підписом документ, який видається та посвідчується засновником ТОВ Делас Трейд та приватним нотаріусом, який посвідчує факти, що мають юридичне значення та надає певні права, а саме: статут ТОВ Делас Трейд , затверджений протоколом №06/08/2013 Загальних Зборів Учасників Товариства від 06.08.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості.

У контексті наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що, як було вказано апелянтом та не заперечується відповідачем, ТОВ ТД Гекта не мало жодних господарських правових відносин з TOB Делас Трейд з 01 серпня 2013 року. При цьому, станом на 31 липня 2013 року директором та засновником TOB Делас Трейд був громадянин ОСОБА_9 , доказів заперечення своєї участі у діяльності даного товариства та у підписанні будь-яких первинних документів ОСОБА_9 у матеріалах справи відсутні.

Як вказав Верховний Суд у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16 та від 08 листопада 2018 року у справі № 826/15028/17, факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи.

Судова колегія наголошує, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для спору, що має місце у справі, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Аналогічну правову позицію зазначено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 808/2459/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 826/1571/16 та від 16 травня 2018 року у справі № 2а-0870/12052/11.

Беручи до уваги викладені вище позицї Верховного Суду та зміст неведеного вироку, колегія суддів вважає, що він не може бути прийнятий як беззаперечний доказ нереальності спірних господарських операцій позивача з ТОВ Делас Трейд .

При цьому, посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року у кримінальній справі № 761/18698/14-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену із засновником ТОВ Авіка ЛТД , колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів щодо зв`язку ТОВ Авіка ЛТД з ТОВ ТД Гекта або його постачальниками.

Поряд з викладеним, судова колегія звертає увагу на те, що постановою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 червня 2017 року закрито кримінальне провадження № 32016100050000004, відкрите за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Торговий дім Гекта , у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

Крім того, в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень контролюючий орган зазначив, що TOB Делас Трейд , TOB Акрист , TOB Теракорн та TOB Лідербуд Плюс не мають видів діяльності, які дають змогу надавати послуги з організації перевезення, так як у них відсутні дані види діяльності, однак, дана інформація спростовується витягами з Єдиного державного реєстру.

Так, Верховний Суд в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13 зауважив, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні КАС України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 810/3790/17 податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Крім того, основними видами діяльності позивача є господарська діяльність у сфері оптової торгівлі цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код за КВЕД:2010 - 46.36), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Для здійснення господарської діяльності позивач має всі необхідні фізичні, технічні та технологічні можливості для виробництва готової продукції, а саме: товариство у своєму складі має основні засоби балансовою вартістю станом на 31 грудня 2014 року та 30 квітня 2015 року - 473 690,97гривень; кількість працюючих на товаристві згідно штатного розкладу у з 01 листопада 2014 році складала 12 штатних одиниць з фондом оплати праці 59 400 гривень; придбані товарно-матеріальні цінності (цукор в мішках) належним чином оприбутковані на баланс TOB ТД Гекта .

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі Булвес проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року у справі № 21-1376во06, де зазначив, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

З огляду на викладене, посилання ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на можливе порушення контрагентами позивача податкової дисципліни в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог є, на переконання судової колегії, помилковими.

З урахуванням наведеного судова колегія не погоджується з твердженням суду першої інстанції про наявність правових підстав визнання безтоварними господарських операцій позивача зі згаданими контрагентами, у зв`язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно із пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Приписи п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України визначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послу.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Приписи п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому згідно пп. в п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, на момент виписування податкових накладних ТОВ Торговий дім Гекта було зареєстровано у встановленому законом порядку як суб`єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гекта" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року - скасувати

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гекта" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015 року № 0006062205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 479 951,00 грн., у тому числі за основним платежем 319 967 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 159 984,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 30 вересня 2015 року № 0006072205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 6 283,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015 року № 0006082205 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 657 695,00 грн., у тому числі за основним платежем 1 105 130,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 552 565,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 21 грудня 2015 року № 0007692205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 393 840,00 грн., у тому числі за основним платежем 3 595 893,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 797 947,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 21 грудня 2015року № 0007682205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 945 980,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 23 листопада 2020 року.