Постанова

від 25.02.2021 по справі 826/3069/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 826/3069/16

адміністративне провадження № К/9901/33885/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Єгорової Н.М. (головуючої), Сорочка Є.О., Федотова І.В. у справі №826/3069/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гекта до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гекта (надалі - позивач, товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 №0006062205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 479951 грн, у тому числі за основним платежем 319 967 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 159 984 грн; №0006072205 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 283 грн; №0006082205 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 657 695 грн, у тому числі за основним платежем 1 105 130 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 552565 грн; від 21.12.2015 №0007692205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 393 840 грн, у тому числі за основним платежем 3595 893 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 1 797 947 грн; №0007682205 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 945 980 грн.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані реальністю здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, які підтвердження первинними документами. Зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вважає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та не пов`язується з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету, у тому числі внаслідок неможливості проведення зустрічної перевірки. 2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю .

2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім Гекта задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Торговий дім "Гекта" задоволено.

2.2. Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

2.3. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом не досліджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами в сукупності з належною оцінкою всіх доказів та наявність судових рішень по кримінальним справам, а тому висновок про задоволення позовних вимог є передчасним .

2.5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Гекта" задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Торговий дім "Гекта" задоволено повністю.

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015 року № 0006062205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 479 951,00 грн, у тому числі за основним платежем 319 967 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 159 984,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 30 вересня 2015 року № 0006072205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 6 283,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 30 вересня 2015 року № 0006082205 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 657 695,00 грн, у тому числі за основним платежем 1 105 130,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 552 565,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми Р від 21 грудня 2015 року №0007692205 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 393 840,00 грн., у тому числі за основним платежем 3 595 893,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 797 947,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми В4 від 21 грудня 2015 року № 0007682205 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 945 980,00 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2015 №808/26-54-22-05-10/37047746 (надалі - акт перевірки).

3.2. Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пунктів 138.2 138.4, 138.8, підпунктів 138.10.2, 138.10.3 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України та статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , підпунктів 11.1, 11.5, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року, підпунктів 1.2, 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток підприємства що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 1 105 130 грн, в тому числі: за 2013 рік на суму 914 602 грн; за 2014 рік на суму 190 528 грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого товариством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 319 967 грн та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 6 283 грн; підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту „б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за N46/18784, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1- ДФ), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №2281/25005 щодо неповідомлення у звітних податкових розрахунках (форма 1-ДФ) за 1, 2, 4 квартали 2013 року, 1- 4 квартали 2014 року про суми майнового та немайнового внеску до статутного фонду емітента корпоративних прав, в обмін та такі корпоративні права у звітному податковому розрахунку за 1 квартал 2013 року у розмірі 155000 грн, у звітному податковому розрахунку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року у розмірі 980000 грн; про суми поверненої поворотної фінансової допомоги засновнику у 2, 4 кварталі 2013 року у загальному розмірі - 2510000 грн, у 1-4 кварталах 2014 року у загальному розмірі 3729000 грн; про суми здійснених виплат фізичним особам - підприємцям; про нараховану суму у розмірі 7000 грн та виплачену у розмірі 14000 грн фізичній особі за договором оренди приміщення у звітному податковому розрахунку за 1 квартал 2013 року; підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1. статті 168, підпункту „а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо неперерахування на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 63376,41 грн під час виплати заробітної плати за вересень - грудень 2013 року, січень - травень 2014 року; порушення термінів та повноти сплати для місячного податкового періоду податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за період з червня по листопад 2014 року загальному розмірі 55394,93 грн.

3.3. Перевіркою також встановлено, що станом на 31.12.2014 підприємством не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати за жовтень-листопад 2014 року загальному розмірі 14553,96 грн.

3.4. Встановлено порушення підприємством пункту 1 розділу 2 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого підприємству донараховано 7015,66 грн.

3.5. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 №0006062205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 479 951 грн; від 30.09.2015 №0006082205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 657 695 грн; від 30.09.2015 №0001521702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80 174,36 грн, від 30.09.2015 року №0006072205, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6283 грн.

3.6. Позивач, вважаючи, що такі рішення відповідача прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та порушують його права, звернувся до суду з вказаним позовом.

4. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові вказав, що наведені первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ОЛІМП , ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ , ТОВ СП ТРЕЙД , ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ оскільки у деяких видаткових накладних не вказано місце складання документа, що є порушенням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; надані до перевірки ТТН заповнені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не вказано кінцевий пункт розвантаження, відсутній підпис водія експедитора, який прийняв та здав вантаж; не надано до перевірки документи, що підтверджують факт транспортування в повному обсязі товару від ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР ; ТОВ СП ТРЕЙД не має зареєстрованих видів діяльності на виробництво цукру, відсутні відомості про наявність у ТОВ СП ТРЕЙД основних засобів, в т.ч. виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів; відсутні документи, що підтверджують транспортування ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ товару загальною вагою 96 т.

4.1. Під час нового апеляційного розгляду, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Водночас, критерієм формування податкового кредиту з ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про реальність господарської операції. Дослідивши наявні матеріалах справи документи, суд установив, що останні містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Поряд з цим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства. Крім цього зауважено, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для спору, що має місце у справі, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції про відмову в позові залишити в силі.

6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права: п. 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пунктів 138.2 138.4, 138.8, підпунктів 138.10.2, 138.10.3 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України та статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить її залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, як таку, що є законною та обгрунтованою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

9. За приписами підпункту а пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

10. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

11. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

12. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

13. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

14. Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях статті 201 цього Кодексу.

15. За приписами пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

16. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11 2011 року №1379 затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071.

17. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року №10 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962.

18. Наведеними нормами визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

19. Таким чином, при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

20. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

21. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

22. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

23. За приписами пунктів 44.1 та 44.3 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

24. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

25. За змістом абзацу 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

26. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

27. У розумінні наведеного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

28. При цьому, за приписами пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

29. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

30. За вимогами частини другої цієї норми первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

31. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

32. При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції.

33. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону №996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

34. Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між малим приватним підприємством Фірма ЕРІДОН (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 21.07.2014 №102-07/14Ц, за умовами якого передбачено здійснення поставки контрагентом підприємству цукру білого кристалічного з цукрових буряків, що підтверджено видатковою накладною від 30.01.2015 №1734 на суму 478342,5 грн, в тому числі податок на додану вартість складає 79723,75 грн.

36. Факт здійснення транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними. Відповідно до Сертифікату відповідності, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, контрагент є виробником відвантаженої на продукції.

37. Відповідно до укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (постачальник) та товариством (покупець) постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність товар, в асортименті та кількості, визначеними у специфікаціях (додатках) та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість.

38. За змістом пункту 7 договору поставка товару здійснюється автотранспортом та залізничними вагонами. Умовами вказаного договору передбачено здійснення поставки контрагентом позивачу рису довгозернистого, рису круглого фасованого, крупи гречаної фасованої, що підтверджується видатковими накладними.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за отриманий товар позивачем перераховано на користь контрагента грошові кошти в сумі 2446410 грн, в тому числі податок на додану вартість у сумі 407735 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

40. За умовами договору фасування (виконання робіт) від 27.05.2013 №27/05 контрагент (виконавець) зобов`язується на замовлення позивача (замовника) виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином виконані роботи у відповідності з умовами даного договору. Виконання наведеного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт.

41. Згідно з умовами договору комісії на продаж товару від 01.06.2012 №0106СІ, укладеного між контрагентом (комісіонер) та позивачем (комісіонер), в порядку та на умовах, визначених договором, комісіонер зобов`язується за плату (винагороду) укласти за рахунок комітента від свого імені договори щодо продажу товару - комітента - цукру піску, передбаченого договором. Підтвердженням виконання вказаного договору є наявні звіти комісіонера та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

42. Судами також встановлено, що між ПАТ РОКИТНЯНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД (продавець) та товариством (покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру від 27.02.2015 №20-01/15, за умовами якого продавець зобов`язується передати цукор-пісок у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортними накладними.

43. За умовами договору поставки від 13.01.2015 №с/4, укладеним між ТОВ ОЛІМП (постачальник) та позивачем (покупець), постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця товар, в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. Умовами договору передбачено здійснення поставки контрагентом позивачу крупи гречаної вагової. Факт виконання договору підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

44. Відповідно до договору поставки від 10.02.2015 №79-СХ, укладеного між ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ (продавець) та позивачем, передбачено здійснення поставки контрагентом підприємству цукру в мішках, що підтверджено видатковими накладними на суму 1097400,00 грн, в тому числі податок на додану вартість у сумі 182900,00 грн. Факт здійснення транспортування товару, підтверджено товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами договору поставки від 27.02.2015 №18/12/14-СГ, укладеного між контрагентом (постачальник) та позивачем (покупець), передбачено здійснення поставки цукру білого кристалічного з цукрових буряків, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 11071160 грн. Факт виконання договору підтверджується залізно-подорожніми накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

46. За умовами договору поставки від 09.03.2015 №09032015ДЗГ, укладеного між ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ (постачальник) та позивачем (покупець), передбачено здійснення поставки позивачу цукру білого кристалічного. Факт виконання договору видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

47. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року дійшов висновку, що наведені первинні документи не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами та вказав, що матеріалах справи містяться судові рішення, а саме вироки відносно підприємств - контрагентів позивача та відносно підприємств, з якими мали господарські відносини контрагенти позивача, на які посилається податковий орган в своїх доводах та в касаційній скарзі, які не були досліджені та не враховані судами попередніх інстанцій.

48. Судова колегія зазначає, що під час нового апеляційного розгляду апеляційний суд надав відповідну правову оцінку вказаним обставинами у постанові від 18 листопада 2020 року та, зокрема, встановив.

49. Між МПП Фірма ЕРІДОН (покупець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №102-07/14Ц від 21 липня 2014 року, згідно умов якого передбачено здійснення поставки підприємством МПП ФІОМА ЕРІДОН підприємству ТОВ ТД ГЕКТА цукру білого кристалічного з цукрових буряків.

50. На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: видаткову накладну, товарно-транспортні накладні (пункт навантаження: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46. Пункт розвантаження: м. Київ, про-т Визволителів, 6, а саме - №259/1497), сертифікат відповідності.

51. Відповідно до укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець) постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність товар, в асортименті та кількості, визначеними у специфікаціях (додатках) та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість.

52. Відповідно до п. 7 договору поставка товару здійснюється автотранспортом та залізничними вагонами.

53. При цьому, умовами вказаного договору передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ САРКАРА-ГРУП позивачу рису довгозернистого, рису круглого фасованого, крупи гречаної фасованої

54. Виконання умов даного договору підтверджено такою первинною документацією: видатковими накладними, платіжними дорученнями.

55. Згідно умов договору фасування (виконання робіт) №27/05 від 27 травня 2013 року, укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (виконавець) та ТОВ ТД ГЕКТА (замовник), виконавець зобов`язується на замовлення замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином виконані роботи у відповідності з умовами даного договору.

56. При цьому, відповідно до п. 1.2 вказаного договору, під видом роботи розуміється фасування виконавцем продукції, яку надав замовник, з використанням фасувального матеріалу виконавця на власних виробничих потужностях та власними силами. Після виконання виконавцем робіт, замовник зобов`язаний власними силами протягом 3 робочих днів вивезти розфасовану продукцію зі складу виконавця.

57. Додатковою угодою №1 від 27 травня 2013 року до договору фасування (виконання робіт) сторони домовились, що вартість передбачених п. 1.2 договору робіт складає 500 грн., в т.ч. ПДВ за одну тонну продукції.

58. На підтвердження виконання умов вказаного договору надано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000013 від 31 березня 2015 року (фасування цукру) на суму 211 901,70 грн, в т.ч. ПДВ 35 316,95 грн.

59. Згідно умов договору комісії на продаж товару №0106СІ від 01 червня 2012 року, укладеного між ТОВ САРКАРА-ГРУП (комісіонер) та ТОВ ТД ГЕКТА (комісіонер), в порядку та на умовах, визначених договором, комісіонер зобов`язується за плату (винагороду) укласти за рахунок комітента від свого імені договори щодо продажу товару - комітента - цукру піску, передбаченого договором.

60. Підтвердженням виконання вказаного договору є звіти комісіонера та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

61. Крім того, між ПАТ РОКИТНЯНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД (продавець) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру №20-01/15 від 27 лютого 2015 року, згідно умов якого продавець зобов`язується передати цукор-пісок у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

62. На підтвердження виконання даного договору надано видаткову накладну, товарно-транспортні накладні.

63. Згідно умов договору поставки №с/4 від 13 січня 2015 року, укладеного між ТОВ ОЛІМП (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець), умовами якого передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ ОЛІМП підприємству ТОВ ТД ГЕКТА крупи гречаної вагової.

64. Виконання договору підтвердженого видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

65. Відповідно до договору поставки №79-СХ від 10 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ (продавець) та ТОВ ТД ГЕКТА , передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ позивачу цукру в мішках, що підтверджено видатковими накладними на суму 1097400,00 грн, в т.ч. ПДВ 182900,00 грн.

66. При цьому, факт здійснення транспортування товару, підтверджено товарно-транспортними накладними. Також наявні податкові і видаткові накладні.

67. При цьому, договір поставки № 79-СХ передбачає умови поставки EXW (франко-склад Продавця) - Житомирська область, Попільнянський район, с. Андрушки, вулиця Заводська, 5.

68. Умови EXW поставки означають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки по постачанню, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. п.).

69. Крім цього, договором передбачено, що товар зберігається на складі продавця протягом 5 календарних днів без урахування дня надходження коштів на рахунок покупця. Пунктом 2 статті З Договору поставки №79-СХ передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару.

70. ТОВ ТД ГЕКТА за зазначений товар перераховано на користь ТОВ СІГНЕТ ХОЛДИНГ грошові кошти в сумі 5 509 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 918 233,33 грн. Розрахунок здійснювався у безготівковій формі.

71. Згідно умов договору поставки №18/12/14-СГ від 27 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СП ТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ТД ГЕКТА (покупець), передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ СП ТРЕЙД підприємству ТОВ ТД ГЕКТА цукру білого кристалічного з цукрових буряків, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 11 071 160,00 грн.

72. При цьому, факт здійснення транспортування товару підтверджено залізнодорожною накладною. Розрахунок у сумі 9 424 160,00 грн підтверджується наявними копіями платіжних доручень.

73. Судом установлено, що TOB ТД Гекта листом від 30 березня 2016року за № 30/03-1 звернулося до ПАТ Рокитнянський цукровий завод з проханням повідомити, чи знаходився на складських приміщеннях цукор, що належав праві власності TOB СП Трейд . ПАТ Рокитнянський цукровий завод листом від 01 квітня 2016 року б/н повідомило TOB ТД Гекта , що між ПАТ Рокитнянський цукровий завод та TOB СП Трейд було укладено договір зберігання від 09 грудня 2014року за № 09/12. За заявками TOB СП Трейд у березні 2015 року на адресу ТОВ Гекта здійснювалося відвантаження цукру-піску за місцезнаходженням складських приміщень - Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, буд.6 в автомобільний транспорт, який надавався TOB ТД Гекта .

74. Також, згідно умов договору поставки №09032015ДЗГ від 09 березня 2015 року, укладеного між ТОВ ДАРИ ЗЕМЕЛЬ (постачальник) та позивачем (покупець), передбачено здійснення поставки підприємством ТОВ ДАРИ ПРИРОДИ позивачу цукру білого кристалічного, на підтвердження чого надано видаткові накладні; платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

75. Зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей - цукру білого кристалічного - у TOB Сігнет Холдинг , TOB СП Трейд , TOB Дари земель здійснювалось TOB ТД Гекта на складських приміщеннях за адресою м. Київ, пр. Визволителів, 6уд.5 відповідно до договору відповідального зберігання, укладеного з TOB САРКАРА-ГРУП 15 лютого 2012 року за № у-10005.

76. Так, судом апеляційної інстанції враховано, що у постанові від 16 липня 2019 року у справі № 802/2618/14-а Верховний Суд зазначив, що подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

77. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

78. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

79. У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

80. Колегія суддів наголошує, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак критерієм формування податкового кредиту з ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про реальність господарської операції.

81. Крім того, підставами для зменшення відповідачем в ході перевірки витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, задекларованих у ряд.05.1 декларацій з податку на прибуток у розмірі 3138 557,00 грн (2013 рік - 2 148 570,00 грн, 2014 - 989 987,00 гривень) та ряд. 06.1 в сумі 1102 379,00 грн (за 2013 рік - 1102 379 грн) слугувало твердження податкової інспекції про відсутність первинних документів на їх підтвердження та невідповідність зазначених рядків декларації даним бухгалтерського обліку.

82. Так, у декларації з податку на прибуток за 2013 рік у рядку 05.1 собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) позивачем задекларовано фактично понесені втрати на загальну суму 267 445 505,00 грн, в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 901 та 902 зазначена сума витрат складає 265 296 935,00 грн (901 рахунок - 8 011 781 гр + 902 рахунок 257 285 154,00 грн), як наслідок, різниця складає - 2 148 570,00 грн, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

83. У декларації з податку на прибуток за 2014 рік у рядку 05.1 позивачем задекларовано фактично понесені витрати на загальну суму 370 806 971,00 грн, в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 901 та 902 зазначена сума витрат складає 369 816 984,00 грн (901 рахунок - 25 278 260,00 грн + 902 рахунок 344 538 724,00 грн), як наслідок, різниця складає - 989 987 грн, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

84. У декларації з податку на прибуток за 2013 рік у рядках 06.1 Адміністративні витрати та 06.2 Витрати на збут позивачем задекларовано фактично понесені витрати на загальну суму 3 509 399,00 грн, в той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 92 Адміністративні витрати та 93 Витрати на збут зазначена сума витрат складає 2 407 020,00 грн (92 рахунок - 2 305 493,00 грн + 93 рахунок 101 527,00 грн), як наслідок, різниця складає - 1 102 379,00 грн, на цю суму відповідачем зменшено задекларовані позивачем витрати.

85. Адміністративні витрати та витрати на збут відносяться до складу інших витрат (п.138.10 статті 138 ПК України), які визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 статті 138 ПКУ) на підставі належним чином оформлених документів. Проте, відповідно до п.138.11 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов`язання.

86. Таким чином, з урахуванням п.138.11 статті 138 ПК України до складу податкової декларації на прибуток за 2013 рік позивачем віднесено фактично понесені витрати минулих податкових періодів у зв`язку з їх неврахуванням при розрахунку податкового зобов`язання, на загальну суму 1 102 379,00 грн.

87. Відтак, як встановлено судом, позивачем сформовані витрати у деклараціях з податку на прибуток за 2013- 2014 роки у відповідності до податкового законодавства.

88. Що стосується висновків відповідача про документальне непідтвердження реальності здійснених господарських операцій та визнання нікчемними укладених правочинів з TOB Делас Трейд , TOB Акрист , TOB Теракорн та TOB Лідербуд Плюс , слід зазначити про таке.

89. Позивачем 01 грудня 2012 року укладено договір з TOB Делас Трейд на логістичні поставки, відповідно до умов якого TOB Делас Трейд бере на себе зобов`язання здійснити організацію та контроль перевезення вантажу у визначений пункт призначення.

90. Виконання умов укладеного договору підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

91. Судом апеляційної інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги протокол допиту в якості свідка гр. ОСОБА_1 як директора TOB Делас Трейд в межах порушеного кримінального провадження про непричетність останнього до створення TOB Делас Трейд , оскільки згідно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року по кримінальній справі №761/15931/14-к громадянина ОСОБА_1 призначено на посаду директора TOB Делас Трейд з 06 серпня 2013 року. При цьому, TOB ТД Гекта не мало жодних господарських правових відносин з TOB Делас Трейд з 01 серпня 2013 року. Станом на 31 липня 2013 року директором та засновником TOB Делас Трейд був громадянин ОСОБА_2 .

92. Колегія суддів апеляційного суду врахувала, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року по кримінальній справі № 761/15931/14-к громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме щодо підроблення документу, який посвідчується приватним нотаріусом, який надає права, з метою використання його іншою особою, та збут такого документу, вчинено повторно. При цьому вказала, що Шевченківським районним судом міста Києва встановлено обставини, за яких ОСОБА_1 в денний час доби 06 серпня 2013 року перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру придбавати та приймати статутний капітал ТОВ Делас Трейд (код ЄДРПОУ 38451792), переслідуючи корисливу мету, в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , засвідчила своїм підписом документ, який видається та посвідчується засновником ТОВ Делас Трейд та приватним нотаріусом, який посвідчує факти, що мають юридичне значення та надає певні права, а саме: статут ТОВ Делас Трейд , затверджений протоколом №06/08/2013 Загальних Зборів Учасників Товариства від 06.08.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості.

92. При цьому, ТОВ ТД Гекта не мало жодних господарських правових відносин з TOB Делас Трейд з 01 серпня 2013 року. Станом на 31 липня 2013 року директором та засновником TOB Делас Трейд був громадянин ОСОБА_2 , доказів заперечення своєї участі у діяльності даного товариства та у підписанні будь-яких первинних документів ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні .

93. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16 та від 08 листопада 2018 року у справі № 826/15028/17, факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи.

94. Судова колегія наголошує, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для спору, що має місце у справі, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

95. Аналогічну правову позицію зазначено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 808/2459/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 826/1571/16 та від 16 травня 2018 року у справі № 2а-0870/12052/11.

96. При цьому, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року у кримінальній справі №761/18698/14-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену із засновником ТОВ Авіка ЛТД , судом апеляційної інстанції оцінено критично, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів щодо зв`язку ТОВ Авіка ЛТД з ТОВ ТД Гекта або його постачальниками.

97. Поряд з цим, постановою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 червня 2017 року закрито кримінальне провадження № 32016100050000004, відкрите за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Торговий дім Гекта , у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

98. Беручи до уваги викладені вище позиції Верховного Суду та зміст вказаних вироків, колегія суддів дійшла висновку, що вони не можуть бути прийняті як беззаперечні докази нереальності спірних господарських операцій позивача з ТОВ Делас Трейд .

99. Судом апеляційної інстанції також установлено, що на виконання укладеного позивачем 01 липня 2013 року договору за № 2 з TOB Акрист про надання логістичних послуг, підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Фактичне перевезення підтверджено у повному обсязі товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

100. На виконання укладеного договору позивачем 01 березня 2013 року з TOB Теракорн на логістичні послуги по перевезенню вантажів надано в адресу позивача логістичні послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт та відповідними податковими накладними. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня. Фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень.

101. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що контролюючим органом було враховано інформацію станом на серпень 2015 року, а не на час фактичного здійснення господарських операцій.

102. Судом апеляційної інстанції установлено також, що на виконання укладеного 28 жовтня 2014 року між позивачем та TOB Лідер буд Плюс договору № 2810/2014-2-ТР на логістичні поставки по перевезенню вантажів, наявні акти здачі-прийняття виконаних робіт та відповідні податкові накладні містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Заборгованість по взаємовідносинам відсутня, фактичне перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними та реєстрами перевезень. Натомість, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства.

103. Крім того, в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень контролюючий орган зазначив, що TOB Делас Трейд , TOB Акрист , TOB Теракорн та TOB Лідербуд Плюс не мають видів діяльності, які дають змогу надавати послуги з організації перевезення, так як у них відсутні дані види діяльності, однак, дана інформація спростовується витягами з Єдиного державного реєстру.

104. Так, Верховний Суд в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

105. Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

106. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13 , будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні КАС України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

107. Згідно постанови Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 810/3790/17 податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

108. Крім того, я встановлено судами, основними видами діяльності позивача є господарська діяльність у сфері оптової торгівлі цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код за КВЕД:2010 - 46.36), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Для здійснення господарської діяльності позивач має всі необхідні фізичні, технічні та технологічні можливості для виробництва готової продукції, а саме: товариство у своєму складі має основні засоби балансовою вартістю станом на 31 грудня 2014 року та 30 квітня 2015 року - 473 690,97 грн; кількість працюючих на товаристві згідно штатного розкладу у з 01 листопада 2014 році складала 12 штатних одиниць з фондом оплати праці 59 400 грн; придбані товарно-матеріальні цінності (цукор в мішках) належним чином оприбутковані на баланс TOB ТД Гекта .

109. Як вірно зазначено апеляційним судом, приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

110. Колегія суддів зауважує також, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

111. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

112. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

113. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

114. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

115. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

116. Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 № 460-IX.

117. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві не підлягає задоволенню.

118. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

119. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення .

120. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №826/3069/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гекта до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін .

121. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає .

Cуддя -доповідач І .В. Дашутін

Судді О .О. Шишов

М .М. Яковенко