Постанова

від 25.11.2020 по справі 640/6755/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/6755/19

адміністративне провадження № К/9901/25351/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/6755/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н.В., Державного підприємства Національні інформаційні системи

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (засновника Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕК ) на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року (головуючий суддя: Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (засновник Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕК ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н.В., Державного підприємства Національні інформаційні системи , у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію Держреєстратора Грицай Н.В., внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10749980041009063 від 28 вересня 2018 року щодо зміни даних ТОВ "ГІПЕК" (код ЄДРПОУ 14354109) та припинення юридичної особи шляхом скасування реєстраційної дії державного реєстратора Михайленко К.В. №10749980021009063 від 18 вересня 2018 року;

- зобов`язати Міністерство юстиції України та ДП "НАІС" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни;

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію держреєстратора Грицай Н.В., внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10749980020009063 від 01 серпня 2018 року щодо зміни даних ТОВ "ГІПЕК" (код ЄДРПОУ 14354109) та припинення юридичної особи;

- зобов`язати Міністерство юстиції України та ДП "НАІС" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 05 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, повернув позовну заяву позивачу.

3 . Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з урахуванням змісту позовних вимог щодо зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни щодо скасування реєстраційних дій по зміні даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" та припинення даної юридичної особи, а також суб`єктного складу учасників справи, дані вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Таким чином, оскільки позивачем об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства, а саме: за правилами адміністративного судочинства та за правилами господарського судочинства, то відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 3 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕК на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати вказані рішення та направити матеріали в суд першої інстанції для продовження розгляду.

5 . В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що ДП "Національні інформаційні системи" є технічним адміністратором ЄДРПОУ та здійснює владно-управлінські дії; між позивачем та ДП "Національні інформаційні системи" відсутній спір щодо здійснення господарської діяльності; відсутній похідний спір щодо майна під час здійснення реєстраційних дій. У зв`язку з цим позиція суду про те, що спір в частині вимог до ДП "Національні інформаційні системи" є господарським та позивачем об`єднано позовні вимоги, які одночасно повинні розглядатися в адміністративному та господарському судочинстві, є помилковими.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. 03 вересня 2019 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

7 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: ОСОБА_2., суддів: Стородуба О.П., Кравчука В.М.

8 . Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕК на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕК до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н. В., Державного підприємства Національні інформаційні системи про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

9 . У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року №923/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку , на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року №633/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.

10 . Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24.11.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12 . Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

13 . Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

14 . Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

15 . При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16 . Як убачається зі змісту позову, ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду реєстраційну дію Держреєстратора щодо зміни даних ТОВ "ГІПЕК" (код ЄДРПОУ 14354109) та припинення юридичної особи.

17 . Так, позивач вважає, що Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н.В. умисно та протиправно, за попередньою домовленністю з невідомою групою осіб 02.08.2018, начебто, за рішенням засновників, про яке позивачу, як засновнику ТОВ "ГІПЕК", нічого не відомо, проведено ряд реєстраційних дій:

- 02.08.2018 внесено запис про зміну назви з ТОВ Гіпек на Спільне Українсько-Хорватське підприємство Гіпек ;

- 02.08.2018 внесено запис про зміну місцезнаходження Товариства;

- 02.08.2018 внесено запис про зміну засновників з гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 на ГП Гортан , ДПІ Київський Промбудпроект , Міська спілка Спортивного товариства профспілок Україна ;

- 02.08.2018 внесено запис про зміну КВЕД;

- 02.08.2018 внесено запис про припинення Спільного Українсько-Хорватського підприємства Гіпек .

18 . На думку позивача, фактично державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н.В. умисно та протиправно вчинено ряд реєстраційних дій, що призвели до припинення існування ТОВ Гіпек та можливості здійснювати господарську діяльність, будь-які юридично-значущі дії, володіти та розпоряджатись власним майном, грошовими коштами тощо.

19 . З аналізу вищезазначеного вбачається, що позивач перш за все оскаржує реєстраційні дії (про зміну назви товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну його власників, про припинення), як член (засновник) ТОВ Гіпек .

20 . Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, у яких позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язаних з реєстрацією змін до установчих документів товариства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме, від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, від 20.08.2019 у справі №805/2556/15-а, від 18.09.2019 у справі №826/14632/17.

21 . Зокрема, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли особа звертається до суду із позовом, який зумовлений необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

22 . Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.

23 . Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

24 . Таким чином, характер спірних правовідносин у даній справі свідчить про те, що необхідність звернення позивача до суду з цим позовом обумовлена необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, як члена (засновника) ТОВ Гіпек , щодо створення, діяльності та припинення цього товариства, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства. Участь державного реєстратора в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені своїх прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

25 . Скасування ж спірних реєстраційних дій та записів не призводить до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.

26 . Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів вважає, що цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

27 . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі № 807/1945/14

28 . Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків, що позивачем об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства, а саме: за правилами адміністративного судочинства (ті, які заявлені до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Грицай Н.В.) та за правилами господарського судочинства (ті, які заявлені до Державного підприємства Національні інформаційні системи ), оскільки в даному випадку усі вимоги (спір в цілому) мають вирішуватись в порядку господарського судочинства.

29 . Також, Верховним Судом враховується і те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

30 . У рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

31 . Отже, поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

32 . Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

33 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

34 . Суд першої інстанції, повертаючи позов з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог, помилково вважав, що вимоги підлягають розгляду за правилами різного судочинства, а саме: за правилами адміністративного судочинства та за правилами господарського судочинства та не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вказане порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не виправив.

35 . Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36 . Приймаючи спірне рішення про повернення позову позивачеві суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, у зв`язку з чим ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року - підлягають скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук