Ухвала

від 15.12.2020 по справі 640/6755/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 грудня 2020 року м. Київ № 640/6755/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про:

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10749980041009063 від 28 вересня 2018 року щодо зміни даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" (код ЄДРПОУ 14354109) та припинення юридичної особи шляхом скасування реєстраційної дії державного реєстратора Михайленко К.В. №10749980021009063 від 18 вересня 2018 року;

- зобов`язання Міністерство юстиції України та Державне підприємство "Національні інформаційні системи" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталі Володимирівни внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10749980020009063 від 01 серпня 2018 року щодо зміни даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" (код ЄДРПОУ 14354109) та припинення юридичної особи;

- зобов`язання Міністерство юстиції України та Державне підприємство "Національні інформаційні системи" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що Державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни 01 серпня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протиправно внесено записи щодо зміни даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" та припинення юридичної особи, оскільки позивач будь-яким чином не відчужував свою частку у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК". З урахуванням неправомірності оскаржуваних реєстраційних дій, представник позивача просив зобов`язати Міністерство юстиції України та Державне підприємство "Національні інформаційні системи" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни щодо скасування вчинених Державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталією Володимирівною реєстраційних дій щодо зміни даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" та припинення даної юридичної особи.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, повернув позовну заяву позивачу.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що з урахуванням змісту позовних вимог щодо зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни щодо скасування реєстраційних дій по зміні даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК" та припинення даної юридичної особи, а також суб`єктного складу учасників справи, дані вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Таким чином, оскільки позивачем об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства, а саме: за правилами адміністративного судочинства та за правилами господарського судочинства, то відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Так, у постанові від 25 листопада 2020 року Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції, повертаючи позов з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог, помилково вважав, що вимоги підлягають розгляду за правилами різного судочинства, а саме: за правилами адміністративного судочинства та за правилами господарського судочинства та не виконав вимоги пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2020 справу передано для продовження розгляду судді Чудак О.М.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З позовної заяви та долучених до неї матеріалів вбачається, що позивач оскаржує реєстраційні дії (про зміну назви товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну його власників, про припинення), як член (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК".

Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, у яких позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язаних з реєстрацією змін до установчих документів товариства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме, від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, від 20.08.2019 у справі №805/2556/15-а, від 18.09.2019 у справі №826/14632/17.

Зокрема, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли особа звертається до суду із позовом, який зумовлений необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, суд не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, характер спірних правовідносин у даній справі свідчить про те, що необхідність звернення позивача до суду з цим позовом обумовлена необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, як члена (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕК", щодо створення, діяльності та припинення цього товариства, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства. Участь державного реєстратора в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені своїх прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Скасування ж спірних реєстраційних дій та записів не призводить до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд вважає, що цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Аналогічні правові позиції викладена в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі № 807/1945/14, від 25 листопада 2020 року у справі № 640/6755/19.

Частинами першою, другою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.03.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії"). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом шостим статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суддя

ухвалив:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак