Постанова

від 24.11.2020 по справі 372/1794/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/1794/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11934/2020

Головуючий у суді першої інстанції: Кравченко М.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Кибукевич О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Старостіна Ярослава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року, ухвалене у складі судді Кравченка М.В., у цивільній справі № 372/1794/17 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Зазначав, що згідно розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 28.09.2009 №1204 та від 21.12.2009 №1691 було передано у приватну власність фізичним особам земельні ділянки, які розташовані на землях водного фонду у межах прибережної захисної смуги річки Дніпро на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. При виділенні та зміні цільового призначення вказаних земельних ділянок було порушено вимоги законодавства, що встановлено заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року. Вказаним рішенням визнано незаконним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 28.09.2009 № 1204 та від 21.12.2009 № 1691. Також зазначав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, який в подальшому було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , є нікчемним, оскільки земельна ділянка водного фонду незаконно вибула із державного володіння у приватну власність. Враховуючи викладене, прокурор просив витребувати на користь держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6751 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, вартістю 486 365,00 грн., яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року задоволено позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Витребувано на користь держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6751 га, за кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 7 295,47 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення,яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилався на те, що судом було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 березня 2010 року ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 . За умовами договору придбання земельної ділянки здійснювалось у спільну сумісну власність подружжя. Крім того, на укладення даного договору ОСОБА_1 було надано нотаріально посвідчену згоду. Відтак, оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси ОСОБА_1 , як власника частки спірної земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 не було залучено до участі в справі.

В судовому засіданні ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор Київської обласної прокуратури Підяш О.С. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 , особисто ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_2 направив на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, ОСОБА_1 забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 затверджено матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністраціївід 21 грудня 2009 року № 1686 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Козинської селищної ради, вилучено з користування ТОВ Лотос , ТОВ Альфа-Плюс , ТОВ Затишне , ТОВ Дана , ТОВ ОК-Інвест , ЗАТ ТІЗ-Топаз земельні ділянки загальною площею 21,6751 га та передано єдиним масивом безоплатно у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства.

15 березня 2010 року на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 477273, з кадастровим номером 3223155400:03:004:0040 площею 1,6751 га.

В подальшому ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:004:0109 площею 1,6751 га ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2010 року, посвідченому приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 1824 (т. 1, а.с. 28).

22 квітня 2010 року земельна ділянка площею 1,6751 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040 зареєстрована за ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі Національна кадастрова система .

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №372/1997/15-ц визнано недійсним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1204 від 28 вересня 2009 року Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, поряд з іншими, ОСОБА_3 . Визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1686 від 21 грудня 2009 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради в частині затвердження проекту землеустрою, зокрема, ОСОБА_3 . Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема, серії ЯИ № 477273, виданий ОСОБА_3 з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040 площею 1,6751 га. Витребувано із незаконного володіння, в тому числі, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,6751 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівськогорайону Київської області, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року вказане заочне рішення суду в частині задоволення позову про витребування із незаконного володіння ОСОБА_7 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельної ділянки площею 1,6571 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040 скасоване з тих підстав, що суд першої інстанції вирішив питання про права і обов`язки ОСОБА_2 , який не приймав участь у справі. В цій частині ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що спірні земельні ділянки відносились до категорії земель водного фонду із обмеженим режимом використання, які перебувають під особливою охороною держави, передача яких у приватну власність заборонена законом, а тому вищевказані розпорядження Обухівської районної державної адміністрації щодо передачі ділянок у власність фізичних осіб та видача їм державних актів суперечили вимогам закону.

Встановивши, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано недійсним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1204 від 28 вересня 2009 року, яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1686 від 21 грудня 2009 року, яким затверджено проект землеустрою ОСОБА_3 та державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_3 , тобто, передання земельної ділянки водного фонду ОСОБА_3 відбулося з порушенням норм ЗК України, ВК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ОСОБА_2 були відсутні підстави для набуття права власності на вказану земельну ділянку та задовольнив позовні вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6751 га, за кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як було зазначено, заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року у справі №372/1997/15-ц було встановлено, що земельні ділянки, в тому числі й ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:008:0040, зареєстрована за ОСОБА_2 , відносились до категорії земель водного фонду із обмеженим режимом використання, які перебувають під особливою охороною держави, передача яких у приватну власність заборонена законом, а тому розпорядження Обухівської районної державної адміністрації щодо передачі ділянок у власність фізичних осіб та видача їм державних актів суперечили вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про повернення від ОСОБА_2 цієї земельної ділянки, який придбав її у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу та в зв`язку з чим, дійшов висновку про задоволення позову.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 березня 2010 року ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , за умовами договору придбання земельної ділянки здійснювалось у спільну сумісну власність подружжя, проте, в порушення вимог процесуального права її не було залучено до участі у справі.

Незалучення до участі у розгляді справи дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка давала згоду на придбання спірної земельної ділянки, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки цивільне законодавство передбачає такий механізм захисту прав добросовісних набувачів, як відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 754/4108/18-ц, провадження № 61-20219св19.

Крім того, як було зазначено, предметом позову прокурора є витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду. Враховуючи, що законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку водного фонду не могла жодна фізична особа, у тому числі й ОСОБА_4 , то його дружина ОСОБА_1 також не може бути власником цієї земельної ділянки. При цьому в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 не посилався на неправильність висновків суду першої інстанції про незаконність набуття у приватну власність спірної земельної.

Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати порушеними права ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року без змін, а апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Старостіна Ярослава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2020 року

Суддя-доповідач

Судді