Ухвала

від 24.11.2020 по справі 367/2022/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/796/11355/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Саранюк Л.П.

755/14616/18 Доповідач-Чобіток А.О.

У Х В А Л А

24 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою В.о. прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року в справі за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю ОМ-АРТ , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олени Миколаївни, Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, треті особи: ТзОВ Забудова-Д , Ірпінське виробниче управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-

у с т а н о в и в :

У березні 2015 року Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської областізвернувся до суду з вищевказаним позовом. Постановою Верховного Суду 29 травня 2019 року було ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року та рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 листопада 2015 року скасовано у частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок; у цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано у частині відмови у задоволенні вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Забудова-Д про витребування на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради Київської області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Забудова-Д земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0150, 3210900000:01:047:0151, 3210900000:01:047:0197, 3210900000:01:047:0202, а також земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0164, 3210900000:01:047:0165, 3210900000:01:047:0166, які ввійшли до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01: 3210900000:01:047:0203, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи після повернення справи з Верховного Суду на розгляду суду першої інстанції перебували позовні вимоги про витребування на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради Київської області із незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0151, 3210900000:01:047:0197, 3210900000:01:047:0203, 3210900000:01:047:0273,3210900000:01:047:0274, розташованих у м. Ірпінь Київської області, загальною площею 1,4 га; витребування на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради Київської області із незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0150, розташованої у м. Ірпінь Київської області, загальною площею 1,4 га.

Позивачем 07.02.2020 року збільшено позовні вимоги та заявлено додаткову матеріально-правову вимогу про витребування на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради Київської області із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:047:0159 (а.с. 184-187 том 6).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позову Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області.

18.07.2020 року В.о. прокурора Київської області направив апеляційну скаргу на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.10.2020 року залишена без руху, оскільки вона не в повному обсязі оплачена судовим збором. Запропоновано позивачу доплатити 31 841,35 грн. судового збору.

26 жовтня 2020 року до суду від позивача надійшла заява, яка містить клопотання про продовження строку щодо сплати судового збору, мотивоване тим, що Київською обласною прокуратурою підготовлено платіжні документи для здійснення доплати судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі, однак проведення коштів з казначейських рахунків потребує більшого часу, ніж надано судом.

Ухвалою від 30.10.2020 року судом апеляційної інстанції задоволено клопотання Київської обласної прокуратури та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги В.о. прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року щодо доплати судового збору строком не більше ніж на десять днів з дня отримання, яка отримана заявником 05.11.2020 року ( а.с.94).

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зважаючи на вказану норму закону, останнім днем виконання ухвали апеляційного суду від 05.10.2020 року було 16 листопада 2020 року, враховуючи, що останній день припадав на вихідний (неділя).

Проте у вказаний строк недоліки апеляційної скарги В.о. прокурора Київської області не виконано - квитанцію/платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 31 841,35 грн. до суду апеляційної інстанції не подано.

19.11.2020 року на адресу суду апеляційної інстанції від Київської обласної прокуратури надійшла заява про продовження строку щодо сплати судового збору, мотивоване тим, що згідно з довідкою відділу фінансування та бухгалтерського обліку станом на 16.11.2020 року кошти для доплати судового збору в даній справі в сумі 31 841,35 грн. відсутні та будуть сплачені протягом листопада поточного року.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду,

яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (справа "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95).

Частина 2 ст. 127 ЦПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом з тим, продовження процесуальних строків можливе в тому разі, коли виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків органами прокуратури, які діють в інтересах держави, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 12 ЦПК України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у органу, який фінансується із Державного Бюджету, для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, що діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Надана заявником довідка відділу фінансування та бухгалтерського обліку про те, що станом на 16.11.2020 року кошти для доплати судового збору в даній справі в сумі 31 841,35 грн. відсутні, не є тією обставиною, що свідчить про об`єктивну неможливість сплати судового збору.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України, позивач, який діє в інтересах держави, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання Київської обласної прокуратури про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає, оскільки заявнику для відшукання можливості сплатити судовий збір за поданою ним скаргою надавалось достатньо часу.

Схожі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 року в справі №826/9136/17, від 10.09.2020 року в справі №806/2321/16, від 31.07.2018 року в справі №804/5200/17, від 13.11.2018 року в справі №804/958/17.

Відповідно до статті 6 ЦПК України, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

На даний час недоліки апеляційної скарги, про які вказано в ухвалі суду від 05.10.2020 року у визначений судом строк, не виконано - підтвердження про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги не подано.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу відповідно до ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України , -

у х в а л и в :

Клопотання Київської обласної прокуратури про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу В.о. прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року в даній справі - визнати неподаною та повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя : А.О. Чобіток