Постанова

від 25.11.2020 по справі 543/531/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/531/20 Номер провадження 22-ц/814/2334/20Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Кальник А.М.

за участі: представника позивача - адвоката Коби М.Г.,

розглянувши в режимі відеоконференції з Оржицьким районним судом Полтавської області порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Гришко О.Я. в смт. Оржиця, із складанням повного тексту рішення 10 вересня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

треті особи: Лукімська сільська рада Оржицького району Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з вказаним позовом. Зазначала, що її батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до часу смерті працював трактористом у колгоспі ім.Дзержинського Оржицького району, Полтавської області. Однак його не було включено до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) як члени КСП.

Просила встановити факт членства її батька, ОСОБА_3 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Дзержинського Оржицького району Полтавської області, та визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,0700 га в умовних кадастрових гектарів в колишньому КСП ім. Дзержинського Оржицького району Полтавської області в селі Лукім`я Оржицького району Полтавської області, яке належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 .

Згідно матеріалів спадкової справи № 46 за 1996 рік спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняла його дружина - ОСОБА_4 , якій було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 лютого 1996 року.

До спадкового майна входить жилий будинок з господарчими та побутовими спорудами, що знаходяться в с. Дмитрівка, Оржицького району, Полтавської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Згідно заповіту від 01 березня 1999 року та заповіту від 20 вересня 2000 року ОСОБА_4 заповіла на випадок своєї смерті жилий будинок з надвірними будівлями донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та належні їй права, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0305783 - донці ОСОБА_1

ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, відповідач ОСОБА_2 від належної їй частки у спадщині відмовилася.

З копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1, виданої на ім`я ОСОБА_3 , 1936 року народження, вбачається, що останній працював у колгоспі ім. Дзержинського з 1960 року по 1995 рік.

Державний акт на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Дзержинського був виданий Лукімською сільською радою Оржицького району 31.01.1996 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд своє рішення мотивував тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів того, що її право на спадкування відповідного права на земельну частку (пай) було порушене.

Колегія суддів погоджується з даним висновком.

Відповідно до п.п.1-2 Указу Президента України №720/95 від 8 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ Президента України №720/95), ст.ст. 1-2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до п.1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року за № 720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної ділянки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Пунктом 3 Указу №720/95 передбачено, що розмір земельної частки (паю) визначається в умовних кадастрових гектарах.

За змістом зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання колективним сільськогосподарським підприємствам державного акту.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є .

Так, 31 січня 1996 року КСП ім. Дзержинського видано державний акт серії ІІ-ПЛ № 000067 на право колективної власності на землю.

Додатком № 1 до вказаного акту є список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Серед наданих списків громадян, які мають право на одержання земельної частки (паю), ОСОБА_3 не зазначено.

Однак, не включення до зазначеного списку ОСОБА_3 спадкоємцем ( дружиною - ОСОБА_4 ) не оскаржувалось.

Між тим, питання щодо формування списків осіб, які мають право на отримання таких ділянок відноситься до компетенції загальних зборів членів КСП.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року№ 7).

Відповідно до ст.51 ЦПК України залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача.

Установивши, що предметом позову в даній справі є вимога про визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім.Дзержинського, правонаступником якого є діюче ТОВ Лукім`я , яке не залучено до участі в справі як відповідач, відсутні правові підстави для задоволеннія позову.

Також позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту членства її батька, ОСОБА_3 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Дзержинського стосуються прав та обов`язків даного товариства.

Позивачем не надано Положення про включення до списків осіб - членів колективного сільськогосподарського підприємства, які дають право на отримання у власність земельної частки (паю) працівникам колгоспу ім. Дзержинського.

Отже, твердження, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі про те, що батько позивача помилково не був включений в списки до державного акту, - не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального та процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна

Повний текст постанови складено 25.11.2020 р.