Постанова

від 25.11.2020 по справі 927/761/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. Справа№ 927/761/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Вовк С.С.;

від відповідача - Малай А.В.;

розглянувши апеляційні скарги

Чернігівської міської ради та Приватного підприємства "ТЕДД"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 (повний текст рішення складено 02.12.2019)

у справі №927/761/19 (суддя Федоренко Ю.В.)

За позовом Приватного підприємства "ТЕДД"

до Чернігівської міської ради

прo скасування рішення, визнання договору оренди поновленим та визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Приватне підприємство "ТЕДД" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" №33/VII-26 від 21.08.2018 року;

- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки №3530 від 18.12.2012 року, кадастровий номер №7410100000:02:014:0113 площею 0,1000 га, розташованої в м. Чернігів по вулиці 1-го Травня, 180 для проектування та будівництва адміністративної будівлі, укладений Чернігівською міською радою (орендодавець) в особі начальника Управління земельних ресурсів та Приватним підприємством "ТЕДД" (орендар);

- визнання укладеною додаткову угоду від 15.10.2015 до договору оренди земельної №3530 від 18.12.2012 року, кадастровий номер №7410100000:02:014:0113 площею 0,1000 га., розташованої в м. Чернігів по вулиці 1-го Травня, 180 для проектування та будівництва адміністративної будівлі, укладений Чернігівською міською радою (орендодавцем) в особі начальника Управління земельних ресурсів та Приватним підприємством "ТЕДД" (орендарем), та викладення пункту 6 додаткової угоди в наступній редакції: "Договір укладено до 8 жовтня 2021 року".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при прийнятті оспорюваного рішення Чернігівської міської ради не враховано те, що орендар добросовісно виконував умови договору оренди, орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, до листа - повідомлення позивач надав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення, також позивач зазначає, що він продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 14 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам №33/VІІ-26 від 21.08.2018 року яким Приватному підприємству "ТЕДД" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:014:0113), площею 0,1000 га по вул. 1-го Травня, 180 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)-(для проектування та будівництва адміністративної будівлі). Присуджено до стягнення з Чернігівської міської ради на користь Приватного підприємства "ТЕДД" 1 921 грн. судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача по прийняттю рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк без витребування доказів про стан будівництва та розгляд заяви з порушенням встановленого законом строку не є добросовісними та законними, порушують права позивача на розгляд його заяви про поновлення договору оренди у встановленому законом порядку. При цьому, відмовляючи в позові в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткову угоду від 15.10.2015 року до договору оренди земельної ділянки та викладення пункту 6 додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач заперечував у поновленні договору на той самий строк і на тих самих умовах, про що повідомлено позивача у встановлений законом строк.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "ТЕДД" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди прийняте з порушенням норм матеріального права, а вказані висновки не відповідають встановленим обставинам. Зокрема доводи скаржника аналогічні доводам в позовній заяві. Позивач зазначає, що місцевий господарський суд не застосував в даному випадку положення ч. 1, ст. 33 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди).

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що ним було направлено відповідачу лист-повідомлення разом із доданим до нього проектом додаткової угоди, що підтверджується листом №00258 від 20.12.2019 року від кур`єрської служби ТОВ ІНСЕРВІС ГРУП яким, у відповідь на запит скаржника зазначено, що 29.06.2018 року о 16:45 год. було отримано поштову кореспонденцію для здійснення кур`єрської доставки до Чернігівської міської ради. Згідно опису вкладення поштове відправлення містило: Лист-прохання №028-118 про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки №3530; проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №3530. Однак, зазначена поштова кореспонденція не була доставлена внаслідок того, що одержувач відмовився від отримання відправлення. При цьому, скаржник наголошує, що лише наразі йому стало відмово, що відповідач відмовився від отримання відправлення, а тому оскільки лист від кур`єрської служби позивачем було отримано лише 20.12.2019 року, є всі підстави вважати, що скаржник не мав можливості подати ці документи до суду першої інстанції.

Також позивач зазначає, що місцевий господарський суд помилково застосував в даному випадку положення ч. 6, ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідачем не було надано будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди в межах строку, встановленого ч. 5, ст. 33 Закону України Про оренду землі , чим порушено процедуру поновлення договору, а розгляд заяви з порушенням встановленого законом строку та надіслання заперечень лише 22.10.2019 року, тобто після закінчення строку дії договору, не є добросовісними та законними діями з боку відповідача.

Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Чернігівська міська рада подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржником викладено обставини, аналогічні тим, які викладено у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач вважає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою факт того, що позивачем взагалі не розпочато будівництво об`єкту. Разом із тим, відповідно до ст. 416 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, зокрема невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Крім того відповідач зазначає, що міською радою дотримано вимоги законодавства та на адресу позивача направлено лист-заперечення від 22.10.2018 року №01-21/1399.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТЕДД" задоволено, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 скасовано в частині відмови в задоволенні в позові та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення Ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 21.08.2018 року №33/VII-26 є правомірним, однак позивач направляв відповідачу лист від 29.06.2018 року № 028-118 разом з проектом додаткової угоди також кур`єрською доставкою ТОВ "Інсервіс груп", від отримання якого відповідач відмовився, а тому враховуючи те, що позивачем було дотримано процедуру поновлення договору оренди землі, передбачену частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар добросовісно виконує зобов`язання за договором оренди, зокрема, щодо сплати орендної плати, а відповідачем не було надіслано заперечення орендарю у місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 33 цього Закону, у позивача наявне переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк і порушення цього права обумовлене відмовою відповідача в укладенні додаткової угоди від 15.10.2015 року до договору оренди земельної №3530. Відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 18.12.2012 року №3530, визнання укладеною додаткової угоди від 15.10.2015 року до договору оренди земельної від 18.12.2012 року №3530, та викладення пункту 6 додаткової угоди в наступній редакції: "Договір укладено до 8 жовтня 2021 року".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №927/761/19 касаційну скаргу Чернігівської міської ради задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 року у справі №927/761/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що приймаючи докази направлення позивачем відповідачу листа-повідомлення про поновлення Договору оренди з проектом додаткової угоди, апеляційний господарський суд, всупереч вимогам процесуального закону, не мотивував у чому полягає винятковість неподання позивачем зазначених доказів до суду першої інстанції та не вказав доказів неможливості їх подання позивачем до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, Верховним Судом не було розглянуто доводи касаційної скарги, які стосувалися суті розгляду позовних вимог, оскільки дослідження правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, за наявності вищевказаного порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є передчасним.

Відтак, Верховний Суд встановив, що у зв`язку з наведеним ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції вимогам процесуального закону не відповідає, а отже таку постанову не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому справа №927/761/19 підлягає направленню на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

При цьому, Верховний суд направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції вказав, що під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року апеляційні скарги Чернігівської міської ради та Приватного підприємства "ТЕДД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 04.11.2020 року.

21.10.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення з урахуванням Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 року в яких останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Чернігівської міської ради, задовольнити апеляційну скаргу ПП ТЕДД та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.11.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. на лікарняному, сформовано для розгляду справи №927/761/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Скрипка І.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року апеляційні скарги Чернігівської міської ради та Приватного підприємства "ТЕДД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 24.11.2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.11.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, сформовано для розгляду справи №927/761/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 року апеляційні скарги Чернігівської міської ради та Приватного підприємства "ТЕДД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

В судовому засіданні 25.11.2020 року представник відповідача надав усні пояснення по справ, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу відповідача та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача. Представник позивача надав усні пояснення по справ, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу позивача та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівської міської ради від 30.11.2012 року Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, Приватному підприємству ТЕДД передано земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:014:0113) в короткострокову оренду, строком до 30 листопада 2015 року, площею 0,1000 га по вул. 1-го Травня,180 для проектування та будівництва адміністративної будівлі (землі житлової та громадської забудови); встановлено розмір орендної плати на рівні 4-кратного розміру земельного податку (п. 43 рішення). (т.1, а.с. 26-31).

18.12.2012 року між Чернігівською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством ТЕДД , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки №3530 (далі - Договір оренди), відповідно до пунктів 1, 2, 4 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:014:0113) в місті Чернігові по вул. 1-го Травня, 180 для проектування та будівництва адміністративної будівлі. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1000 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 152980,00 грн (152,98 грн за 1 кв.м). (т.1, а.с. 29-31).

Відповідно до п. 6. Договору оренди договір укладено до 30.11.2015. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 7. Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 6119,20 грн. (6,1192 грн. за 1 кв.м.) на рік.

Пунктом 13 Договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва адміністративної будівлі.

В подальшому рішенням Чернігівської міської ради від 07.10.2015 року Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, Приватному підприємству ТЕДД поновлено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:014:0113), строком до 8 жовтня 2018 року, площею 0,1000 га, по вул. 1-го Травня,180 для проектування та будівництва адміністративної будівлі (землі житлової та громадської забудови). Встановлено розмір орендної плати на рівні 4 відсотків нормативної грошової оцінки (п.19 рішення). (т.1, а.с. 27).

15.10.2015 року між сторонами укладена додаткова угода до Договору, у якій пункт 4 викладено в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельна ділянка становить 191 080, 00 грн. (191,08 грн. за 1 кв.м.); у пункті 6 читати: Договір укладено до 8 жовтня 2018 року , замість: Договір укладено до 30.11.2015 і далі за текстом. (т.1, а.с. 35).

Також, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.08.2016 року №354 Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок внесено зміни до пункту 1.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 лютого 2013 року №23 Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок і викладено в такій редакції: Приватному підприємству ТЕДД для будівництва адміністративної будівлі з магазином продовольчих та непродовольчих товарів, господарськими приміщеннями, з автономним джерелом теплопостачання по вул. 1-го Травня, 180 на орендованій земельній ділянці встановлено розмір пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта . (т.1, а.с. 28).

29.06.2018 року №028-118 позивач направив відповідачу лист з проханням продовжити (поновити) Договір оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 29.06.2018 року, накладної ПАТ Укрпошти та опису вкладення у цінний лист. (т.1, а.с. 65-67).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що до вказаного листа проект додаткової угоди позивачем не надано.

Листом від 05.07.2018 року №01-08/1297 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради позивача повідомлено про те, що Управлінням на чергову сесію міської ради, пленарне засідання якої орієнтовано відбудеться у липні-серпні 2018, буде винесено на розгляд питання про поновлення договору оренди земельної ділянки. У листі також зазначено, що у найближчий час позивачу необхідно надати: витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018 року, який необхідно замовити в центрі надання адміністративних послуг; інформацію про стан будівництва об`єкту з наданням копій відповідних документів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не зазначено про відсутність проекту додаткової угоди.

Однак доказів надсилання даного листа відповідачем не надано, а позивач заперечує отримання такого листа.

Втім, рішенням Чернігівської міської ради від 21.08.2018 року №33/VІІ-26 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам (п.14 рішення) Приватному підприємству ТЕДД відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:014:0113), площею 0,1000 га, по вул. 1 Травня,180 для будівництва та обслуговування ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отримання прибутку) - (для проектування та будівництва адміністративної будівлі). (т.1, а.с. 21-25).

Зі змісту вказаного рішення Чернігівської міської ради не вбачається з яких підстав радою було прийняте дане рішення.

Листом від 22.10.2018 року №01-21/1399 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що строк договору оренди закінчився 08.10.2018 року. В листі Управління земельних ресурсів також зазначило, що рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року №15/VІІ-18 Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Чернігова затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2016 року, що набуло чинності з 01.01.2018 року, а отже розмір орендної плати буде встановлюватися відповідно до цього рішення. Вказано про те, що Чернігівська міська рада заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється , питання поновлення договору оренди земельної ділянки може бути розглянуто лише на сесії міської ради . (т.1, а.с. 116).

Також в матеріалах справи наявний лист Управління земельних ресурсів Чернігівської ради від 22.10.2018 року №01-21/1400, адресований позивачу, у якому повідомляється про закінчення строку дії договору 08.10.2018 року, а також про те, що відповідачу необхідно самостійно звільнити земельну ділянку в найкоротші терміни, підписати акти прийому-передачі земельної ділянки. (т.1, а.с. 117).

Відповідачем у доказ надсилання вказаних вище листів надано фіскальний чек ПАТ Укрпошта від 23.10.2018 року. (т.1, а.с. 118).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів зазначає наступне.

По перше, на виконання вказівок Верхового Суду, колегія суддів досліджує питання щодо прийняття або відхилення наданого позивачем в суді апеляційної інстанції листа ТОВ "Інсервіс груп" вих.№00258 від 20.12.2019 року.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Позивач вказує, що не знав та не міг знати під час розгляду справи в суді першої інстанції про відмову в отриманні відповідачем кур`єрської доставки, оскільки лише в грудні 2019 року отримав від ТОВ "Інсервіс груп" відповідь на запит, а тому зазначені докази не були подані в суді першої інстанції.

Втім, колегія суддів вважає такі доводи позивача не обґрунтованими та колегією суддів не приймаються до уваги лист ТОВ "Інсервіс груп" вих.№00258 від 20.12.2019 року виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було надано у доказ надсилання повідомлення №028-118 від 29.06.2018 року на адресу відповідача копію фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 29.06.2018 року, накладну ПАТ Укрпошти та опис вкладення у цінний лист. (т.1, а.с. 65-67). При цьому, жодного посилання на те, що позивач відправляв повідомлення №028-118 від 29.06.2018 року на адресу відповідача лист з проектом додаткової угоди кур`єрською службою ТОВ "Інсервіс груп" не було.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в суд першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не надано самого запиту до ТОВ "Інсервіс груп", з якого можливо б було встановити коли позивач звернувся із таким запитом до кур`єрської служби.

Крім того, в матеріалах справи відсутні також й бланк кур`єрської накладної компанії №MTZ-0019364589 та опис вкладення поштового кур`єрського відправлення на, які йдеться посилання в листі ТОВ "Інсервіс груп", що унеможливлює встановити факт такого відправлення позивачем та зміст відправлення (наявність або відсутність проекту додаткової угоди).

З огляду на викладене, оскільки позивач в суді першої інстанції не зазначав про те, що ним було здійснено кур`єрське відправлення листа повідомлення №028-118 від 29.06.2018 року на адресу відповідача, а також не було зазначено про здійснений запит до ТОВ "Інсервіс груп", колегія суддів встановлено, що подані апелянтом докази (лист ТОВ "Інсервіс груп" вих.№00258 від 20.12.2019 року), не були подані на розгляд в суді першої інстанції і відповідно не розглядались останнім, а скаржник при цьому, не був позбавлений можливості надати докази надсилання такого відправлення (бланк кур`єрської накладної компанії №MTZ-0019364589 та опис вкладення поштового кур`єрського відправлення, запит до ТОВ "Інсервіс груп"), однак своїм правом не скористався, лист ТОВ "Інсервіс груп" вих.№00258 від 20.12.2019 року не приймаються до уваги.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди ; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення .

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди , перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування .

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди . Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди . Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена правова позиція викладена також в постановах від 22.09.2020 року у справах №313/350/16-ц №159/5756/18 Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Вінчіч та інші проти Сербії , заява № 44698/06).Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід`ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі Томіч та інші проти Чорногорії , заява № 18650/09, у справі Шахін і Шахін проти Туреччини , заява № 13279/05).

На підстав вищенаведеного, з метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики, колегія суддів при вирішенні даної справи виходить саме з вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Отже, з матеріалів справи вбачається та місцевим господарським судом встановлено, що позивач листом від 29.06.2018 року №028-118 в установлений в п.6 договору оренди строк звернувся з листом до відповідача з проханням продовжити (поновити) договір оренди.

При цьому, до листа від 29.06.2018 року №028-118 позивачем не було долучено проекту додаткової угоди до договору , а відповідач не підтверджує направлення йому позивачем проекту додаткової угоди до договору, який долучено до позовної заяви. (т.1, а.с.68).

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, з аналізу наведених норм Закону вбачається, що позивач зобов`язаний був до закінчення строку договору оренди землі лист про намір продовжити строку договору оренди, та в обов`язковому порядку долучити до такого листа проект додаткової угоди. Відповідач же в свою чергу, отримавши від позивача лист повідомлення про намір продовжити строк договору оренди, зобов`язаний був у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря, а також міг запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі в разі дослідження проекту додаткової угоди до договору оренди.

Колегія суддів також вважає звернути увагу, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин , що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Тобто, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (складний фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки в силу положень ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Однак, в даному випадку, що вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із листом повідомленням про намір продовжити договір оренди без надання на розгляд місцевій раді проект додаткової угоди до договору оренди.

Як встановлено частино 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких заперечень Чернігівської міської ради щодо не направлення позивачем проекту додаткової угоди.

Втім, пунктом 14 рішення Чернігівської міської ради від 21.08.2018 року №33/УІІ-26 позивачу відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки .

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підстави прийняття у самому рішення не зазначені, як і не зазначено що було здійснено розгляд листа повідомлення позивача від 29.06.2018 року №028-118.

Проте, з матеріалів справи вбачається, зокрема з відзиву на позовну заяву (т.1, а.с. 106-110), що підставою для прийняття вказаного вище рішення було те, що позивачем земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Міською радою було враховано, що позивач не здійснює виконання будівельних робіт більше трьох років.

Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, а відповідачем не спростовано, доказів які б підтверджували не цільове використання позивачем земельної ділянки не надано, як і не надано доказів на підтвердження витребування у позивача інформації про стан будівництва перед винесенням питання на розгляд сесії про поновлення дії договору оренди на новий строк, які б могли слугувати результатом прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, з матеріалів справи, зокрема до позовної заяви позивачем було долучено докази, які підтверджують цільове використання наданої в оренду земельної ділянки.

Зокрема позивачем надано декларацію Інспекції Держархбудконтролю у Чернігівській області про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво адміністративної будівлі з господарськими приміщеннями та будівлі для охорони з автономним джерелом теплопостачання на орендованій земельній ділянці по вул. 1 Травня, 180, м. Чернігів, зареєстрованої інспекцією Держархбудконтролю у Чернігівській області 09.12.13 (т.1, а.с. 36-38).

Також в матеріалах справи наявні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. 1 Травня, 180, м. Чернігів видані Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 18.08.2016 року № 02-01/93. (т.1, а.с. 39-43).

Позивачем надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 46192046 від 23.10.2015 року Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області стосовно земельної ділянки площею 0,1 га для проектування та будівництва адміністративної будівлі за адресою м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 180. (т.1, а.с.44).

Між ЗАТ "Архітектурна майстерня комплексного проектування" та ПП "ТЕДД" було також укладено договір № 3-13 на виконання проектно-кошторисної документації від 06.02.2013 року на будівництво адміністративного приміщення з прибудовою господарських приміщень та окремої будівлі для персоналу охорони, приміщення для побутових котлів автономного джерела теплопостачання з виділенням черговості по вул. 1 Травня , 180 в м. Чернігові та додатком № 1 до договору". (т.1, а.с. 45-47).

Крім того до позовної заяви долучено пояснювальну записку до інвесторської кошторисної документації, зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва на будівництво адміністративної будівлі з магазином змішаної торгівлі, з господарськими приміщеннями, з автономним джерелом теплопостачання на орендованій земельній ділянці по вул. 1 Травня, 180 в м. Чернігові. (т.1, а.с. 48-60).

Також наявні в матеріалах справи накази ЗАТ "Архітектурна майстерня комплексного проектування" № 52-А від 19.11.2013 року та № 16 від 06.02.2013 року про призначення головним архітектором проекту "Будівництво адміністративного приміщення з господарськими приміщеннями та будівлі для охорони з автономним джерелом теплопостачання на орендованій земельній ділянці по вул. 1 Травня, 180 в м. Чернігові, а також відповідальним спеціалістом по авторському нагляду вказаного проекту Даниленко О.І.. (т.1, а.с. 61).

22.01.2013 року між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та ПП "ТЕДД" укладено договір № 13 про згоду замовника сплатити пайовий внесок, за яким сторони зобов`язались не пізніше 15 робочих днів до одержання дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту: будівництво адмінбудівлі зі складськими приміщеннями та будівлі охорони по вул. 1 Травня, 180 у м. Чернігові укласти і належним чином оформити договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернігова та сплату пайового внеску у розмірі 10% від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта. Сума внеску визначається договором про пайову участь. (т.1, а.с. 62).

19.11.2013 року позивачем передано ЗАТ "Архітектурна майстерня комплексного проектування" проектну документацію за договором № 3-13 від 06.02.2013 року, що вбачається з акту приймання-передачі проектної документації. (т.1, а.с. 63).

В матеріалах справи також наявні технічні умови №7/3-728 від 25.04.2013 року Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради на приєднання адміністративної будівлі з господарськими приміщеннями по вул. 1 Травня, 180, який проектується, до централізованих систем водопостачання і каналізації м. Чернігова. (т.1, а.с. 80).

Також позивачем надано технічні умови № 25 щодо забезпечення пожежної безпеки Чернігівського міського відділу Управління ДСНС України у Чернігівській області № 23/1296 від 05.06.2013 року за адресою будівництва м. Чернігів, вул. 1 Травня, 180 адміністративної будівлі з господарськими приміщеннями та будівлі для охорони з автономним джерелом теплопостачання на орендованій земельній ділянці. (т.1, а.с. 81).

Крім того наявні в матеріалах справи технічні умови № 33 (на внутрішнє газопостачання) від 23.05.2013 року ПАТ "Чернігівгаз" проектування внутрішньої системи газопостачання адмінбудівлі по вул. 1 Травня, 180. (т.1, а.с. 82).

Позивачем також було здійснено видалення зелених насаджень, що вбачається з Ордеру № 404 від 09.09.2014 року Комунального підприємства "Дільниця з контролю за благоустроєм міста" Чернігівської міської ради на видалення зелених насаджень за адресою вул. 1 Травня, 180, м. Чернігів, Акту від 21.01.2014 року обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за адресою вул. 1 Травня, 180, рахунку № 32 від 19.02.2014 року Комунального підприємства "Дільниця з контролю за благоустроєм міста" Чернігівської міської ради виставленому ПП "ТЕДД" за надані послуги обстеження зелених насаджень по вул. 1 Травня, 180. (т.1, а.с.83- 85).

30.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" та Приватним підприємством "ТЕДД" було укладено Договір про постачання електричної енергії № 4571 від 30.01.2014 року на постачання електричної енергії по об`єкту по вул. 1 Травня, 180. (т.1, а.с. 86-89).

Між ПП "ТЕДД" та ФОП Зайченко Ю.В. було укладено Договір № 027/14 від 09.09.2014 року на виконання робіт по монтажу та введення в експлуатацію кабельної лінії 0,4 кВ зовнішнього електропостачання ПП "ТЕДД", м. Чернігів, вул. 1 Травня, 180 та рахунку № 034-14 від 09.09.2014 року виставленого ФОП Зайченко Ю.В. ПП "ТЕДД" за виконані роботи за вказаним договором. (т.1, а.с. 90-91).

09.02.2015 року між ПП "ТЕДД" та Дочірнім підприємством "Агробудкомплект" Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд" було укладено Договір підряду № 1 від 09.02.2015 року за яким останній зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи по об`єкту: "Будівництво адміністративної будівлі з господарськими приміщеннями і будівлі для охорони з автономним джерелом теплопостачання на орендованій земельній ділянці по вул. 1 Травня, 180 в м. Чернігові" з додатками до договору. (т.1, а.с. 92-100).

Отже, з наданих позивачем документів вбачається, що ним протягом 2013-2016 років було здійснено певний ряд дій для забудови наданої йому в оренду земельної ділянки, однак відповідач приймаючи оскаржуване рішення не здійснив дослідження та встановлення обставин дій або бездіяльності на наданій ПП ТЕДД в оренду земельній ділянці.

З огляду на вказані вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за встановлених обставин дії відповідача по прийняттю рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк без витребування доказів про стан будівництва та розгляд заяви з порушенням встановленого законом строку не є добросовісними та законними, порушують права позивача на розгляд його заяви про поновлення договору оренди у встановленому законом порядку.

При цьому, колегія суддів наголошує, що отримавши лист повідомлення від 29.06.2018 року позивача про намір продовжити строк дії договору оренди, та встановивши відсутність проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, Чернігівська міська рада не повинна була розглядати питання щодо задоволення або відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Отже, колегія суддів, встановила факт порушення відповідачем вимог закону (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") стосовно надання заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення орендаря, оскільки ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено чіткий алгоритм дій відповідно до якого, орендодавець зобов`язаний після отримання листа-повідомлення орендаря:

розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення орендаря із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без наведення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону , зазначені у листі-повідомленні або проєкті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" № ЗЗ/VII-26 від 21.08.2018 року.

Окрім цього, місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи не спростовано, що після закінчення спірного договору оренди позивач продовжував користуватись земельною ділянкою, оскільки докази її повернення відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що такі обставини є лише підставою для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6, ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В постановах від 22.09.2020 року, які є останніми, прийнятими за подібних правовідносин, зі справи № 313/350/16-ц та зі справи № 159/5756/18, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Велика Палата Верховного Суду вказала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання поновленою додаткової угоди до договору оренди землі бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 22.09.2020 року, які є останніми прийнятими за подібних правовідносин.

Отже як було вже вище встановлено, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем не надсилався до відповідача проект додаткової угоди.

Крім цього, відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В матеріалах справи наявний лист №01-21/1399 від 22.10.2018 року, яким позивача повідомлено, що Чернігівська міська Рада заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється , питання поновлення договору оренди земельної ділянки може бути розглянуто лише на сесії міської ради . (т.1, а.с. 116).

Отже, оскільки договір оренди №3530 від 18.12.2012 року дійсний до 08.10.2018 року, то відповідач надіслав своє заперечення протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, а саме 23.10.2018 року, що вбачається з фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 23.10.2018 року. (т.1, а.с. 118).

Матеріали справи не місять доказів звернення позивача до відповідача з метою врегулювання питання щодо орендної плати та інших істотних умов.

З огляду на наявне заперечення Чернігівської міської ради щодо продовження строку договору оренди на тих самих умовах , в даному випадку виключається можливість у поновленні договору на той самий строк і на тих самих умовах, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання поновленим Договору на умовах укладеної між сторонами додаткової угоди від 15.10.2015 року виклавши пункт 6 додаткової угоди в наступній редакції: "Договір укладено до 8 жовтня 2021 року".

Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку що судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу та відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТЕДД" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі №927/761/19 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 року у справі № 927/761/19 залишити без змін.

4. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/761/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.11.2020 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз