Рішення

від 17.11.2020 по справі 914/1951/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 справа № 914/1951/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС , м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство , с. Ожидів Буського району Львівської області

про: стягнення 565686,22 грн заборгованості за Договором поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020

за участю представників:

від позивача: Стріла В.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Мачічка О.О.

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС до Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство про стягнення 565686,22 грн заборгованості за Договором поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2020 справу №914/1951/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків.

Ухвалою суду від 11.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2020.

Ухвалою суду від 06.10.2020 підготовче засідання відкладено на 27.10.2020.

В судовому засіданні 27.10.2020 суд ухвалив оголосити перерву до 03.11.2020.

В судовому засідані 03.11.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 17.11.2020, розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання 17.11.2020 в режимі відеоконференції з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, заявив усну заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15350,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, подав через канцелярію суду всутпне слово (вх.№32914/20 від 16.11.2020), відповідно до якого просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Також, прдеставником відповідача заявлено усне клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, долучених до позовної заяви у зв`язку з неможливістю самостійно дослідити вказані докази через уведений на підприємстві відповідача віддалений режим роботи. Судом відхилене дане клопотання ґк необґрунтоване та безпідставне, оскільки такі документи наявні у відповідача.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем Товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№31468/20 від 02.11.2020). Зокрема, зазначив, що долучений позивачем Акт звірки неповний, оскільки відображає недостовірну суму боргу, яка складає 545563,00 грн, а не 555563,00 грн. Також, всупереч вимогами процесуального законодавства позивач не надав платіжного доручення від 18.06.2020, на яке покликається, а також проплати коштів, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок боргу та штрафних санкцій. Крім того, відповідач заперечив проти заявлених витрат на правову допомогу, оскільки адвокатом не наведено жодного фактору на обґрунтування розміру гонорару адвоката та що такі витрати були фактичними і неминучими.

У вступному слові (вх.№32914/20 від 16.11.2020) відповідач зазначив, що позивач не довів належними доказами предмет доказування по справі.

Обставини справи

13.03.2020 між ТОВ ОРАС та ТОВ Буське сорто-насінницьке підприємство укладено Договір поставки №13/03/2020-2 (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію ( Товар ), вказаний в Специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а Покупець зобов`язався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п.5.4. Договору умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію Товару визначаються в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно Специфікації №5 від 09.04.2020 до Договору №13/03/2020-2 від 13.03.2020 Постачальник зобов`язався здійснити поставку Товару Покупцеві на загальну суму 579999,60 грн (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок), у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 6 Специфікації №5 від 09.04.2020 визначено, що оплата у розмірі 80 % здійснюється після отримання Продавцем Товару, 20 % при реєстрації податкової накладної.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар в кількості 97,64 тони на загальну суму 566312,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №108 від 10.04.2020 на суму 181076,00 грн, №109 від 10.04.2020 на суму 183512,00 грн, №110 від 10.04.2020 на суму 201724,00 грн, а також товаро-транспортними накладними №0000067 від 10.04.2020, №0000068 від 10.04.2020, №0000069 від 10.04.2020.

На підтвердження факту поставки Товару згідно Договору позивачем також долучено до матеріалів справи копії податкових накладних №22 від 10.04.2020, №23 від 10.04.2020, №24 від 10.04.2020.

З долученого Акту звірки взаємних розрахунків за період квітень 2020, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, вбачається, що станом на 30.04.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становила 555563,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив вартість поставленого товару частково. Сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 545563,00 грн.

У свою чергу, відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 545563,00 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 16635,20 грн та 3 % річних в розмірі 3488,02 грн.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6 Специфікації №5 від 09.04.2020, яка є невід`ємною частиною Договору поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020, визначено, що оплата у розмірі 80 % здійснюється після отримання Продавцем Товару, 20 % при реєстрації податкової накладної.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого Товару.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача про те, що позивачем не долучено платіжного доручення від 18.06.2020, на яке позивач покликається, а також доказів проплати коштів, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок боргу та штрафних санкцій.

Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу Товару на загальну суму 566312,00 грн. На підтвердження часткової оплати позивачем долучено Акт звірки взаємних розрахунків за період квітень 2020, який підписаний та скріплений печатками обох сторін. Позовні вимоги заявлені на суму 545563,00 грн.

У свою чергу відповідач інших доказів оплати Товару (повної чи часткової) до матеріалів справи не долучив, більше того, у відзиві на позовну заяву зазначив, що сума боргу складає 545563,00 грн, а не 555563,00 грн, тобто фактично визнав наявність боргу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що за невиконання, неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати товару, Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми боргу. Крім того, Покупець сплачує на користь Постачальника 3-х відсотків річних передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимога позивача про стягнення з відповідача 545563,00 грн основного боргу, 16635,20 грн пені та 3488,02 грн 3 % річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8408,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №1114 від 22.06.2020 на суму 6306,00 грн та №1485 від 13.08.2020 на суму 2102,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство (80530, Львівська обл., Буський р-н, село Ожидів; ідентифікаційний код 22342296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС (33018, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ КУРЧАТОВА, будинок 18 С; ідентифікаційний код 42547967) 545563,00 грн (п`ятсот сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят три гривні) основного боргу, 16635,20 грн (шістнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 20 копійок) пені, 3488,02 грн (три тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 02 копійки) 3 % річних та 8485,29 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 29 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.11.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк