Рішення

від 23.11.2020 по справі 920/964/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2020 Справа № 920/964/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/964/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" (вул. Білопільський шлях, 30/3, м. Суми, 40009),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодмитрівське» (вул. Перемоги, буд. 49, смт Краснопілля, Сумська область, 42400),

про стягнення 133711 грн. 83 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 133711 грн. 83 коп., в тому числі 121 516 грн. 92 коп. заборгованості за поставлений товар за укладеним між сторонами договором поставки нафтопродуктів №66 від 02.01.2020, 7702 грн 71 коп. пені, 3645 грн 50 коп. штрафу, 846 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.09.2020 відкрите провадження у справі № 920/964/20, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлений відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

12.10.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява від відповідача (поштове відправлення від 08.10.2020), в якій останній просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 920/964/20, перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів №66 від 02.01.2020, укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.10.2020 зустрічну позовну заяву (вх. № 3113зп від 12.10.2020) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Новодмитрівське» на підставі ч. 5 ст. 174 ГПК України (зустрічну позовну заяву не підписано директором товариства).

22.10.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява від відповідача (поштове відправлення від 20.10.2020; вх. № 3217зп від 22.10.2020), в якій останній просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 920/964/20, перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів №66 від 02.01.2020, укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2020 зустрічну позовну заяву (№ 3217зп від 22.10.2020) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Новодмитрівське» відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України (зустрічна позовна заява подана відповідачем після закінчення встановленого судом строку для подання відзиву).

Статтею 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв станом на 23.11.2020 не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 66 від 02.01.2020 позивач зобов`язується передати у власність відповідача нафтопродукти у строки та на умовах, визначених договором, а відповідач зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 2.1. договору, кількість поставленого товару встановлюється сторонами за даними, що зазначені у видатковій накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної.

Загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника за цим договором (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, ціна за одиницю товару узгоджується сторонами у відповідності до діючих ринкових цін на момент відпуску товару та підтверджується видатковими накладними на відпуск товару, виписаними постачальником.

Згідно з п. 4.3. договору, ціна товару зазначається сторонами у рахунках-фактурах. Розрахунок здійснюється не пізніше п`яти банківських днів з моменту поставки товару покупцю. Можлива попередня оплата за товар.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними № РН-0000063 від 03.03.2020, № РН-0000092 від 12.03.2020, № РН-0000128 від 23.03.2020, товарно-транспортними накладними, що підписані сторонами (підписи скріплені печатками товариств), підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та прийняття останнім товару на загальну суму 234 487 грн. 47 коп.

Згідно з платіжними дорученнями № 335 від 11.03.2020, № 345 від 20.03.2020 відповідачем повністю оплачено товар, що поставлений за видатковою накладною № РН-0000063 від 03.03.2020 в сумі 50697 грн. 97 коп. та за видатковою накладною № РН-0000092 від 12.03.2020 в сумі 62272 грн 58 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив у повному обсязі поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 121 516 грн. 92 коп.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на суму 121516 грн. 92 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковою та товарно-транспортною накладними, що підписані сторонами. Відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач не подав ні доказів оплати товару, ні обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи встановлений судом факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 121516 грн. 92 коп., факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно його оплати у погоджені сторонами строки, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 121516 грн. 92 коп. заборгованості за товар.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2. договору, в разі прострочки покупцем строків розрахунків, зазначених у договорі, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення.

За умовами пункту 5.3. договору, в разі прострочення строків платежу покупцем протягом двадцяти банківських днів покупець сплачує постачальнику штраф з розрахунку 3% від повної суми неоплаченого або частково неоплаченого рахунку чи поставленого товару.

За прострочення оплати товару позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 7702 грн. 71 коп. за період з 31.03.2020 по 07.09.2020, виходячи з вартості неоплаченого товару в сумі 121516 грн. 92 коп. (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) та штраф в сумі 3645 грн 50 коп. (3% від вартості неоплаченого товару).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 846 грн. 70 коп. за період з квітня по липень 2020 року, виходячи з вартості неоплаченого товару в сумі 121516 грн. 92 коп.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7702 грн 71 коп. пені, 3645 грн 50 коп. штрафу, 846 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодмитрівське» (вул. Перемоги, буд. 49, смт Краснопілля, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 23631803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ" (вул. Білопільський шлях, 30/3, м. Суми, 40009, код 37970183) 121 516 грн. 92 коп. заборгованості за поставлений товар, 7702 грн 71 коп. пені, 3645 грн 50 коп. штрафу, 846 грн 70 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) та пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.

Повне рішення складене та підписане суддею 26.11.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна