Ухвала

від 27.11.2020 по справі 932/12311/20

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/12311/20

Провадження №2-з/932/142/20

У Х В А Л А

27 листопада 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ Цитульський В.І. за участю секретаря Батіщевої К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява яка була розподілена для розгляду судді Цитульському В.І. та в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою; квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що у ОСОБА_2 перед ним виник борг у розмірі 30 000 доларів США. З огляду на те, що останній ухиляється від виконання зобов`язання, що свідчить про його не добросовісність та враховуючи ту обставину, що останнім було вчинено дій спрямованих на відчуження частини власності, з метою забезпечення реалізації рішення суду про стягнення боргу, вважав за необхідне звернутися з даною заявою.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву, вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

До позовної заяви додано копію розписки, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 у борг зі строком повернення до 01.11.2020 суму у розмірі 30 000 доларів США.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить на праві власності: квартира АДРЕСА_2 ; земельна ділянка та будинок за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1-2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом: накладення арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборони вчиняти певні дії щодо предмета спору.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 15.09.2020 прийнятій в межах розгляду справи №753/22860/17, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен враховувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки унеможливити таке виконання.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За висновком ВС/КЦС, викладеними в ухвалі від 30.09.2020 у справі справа №724/569/20 (предмет спору стягнення грошових коштів) суди встановивши, що предметом спору є стягнення грошових коштів за договором позики, які відповідач в добровільному порядку не повертає, а тому існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову (накладено арешт на нерухоме майно).

Оскільки позивач звернувся з вимогою про стягнення суми у розмірі 30 000 доларів США та на підтвердження існування боргових зобов`язань надав належні докази, з метою забезпечення реалізації можливого рішення суду про стягнення суми боргу яка є значною, та враховуючи, що обмеження викликані забезпеченням позову носять тимчасовий характер, суд вважає доведеними підстави, які зумовлюють необхідність забезпечення позову.

Крім того, судом враховано, те, що одна з земельних ділянок, яка знаходилася станом на 06.07.2020 у власності ОСОБА_2 за кадастровим номером 1222387200:02:001:0877, не відображена у витязі від 25.11.2020, що свідчить про її відчуження та вказує на актуальність ризику відчуження іншого майна з метою уникнення відповідальності за борговими зобов`язаннями.

Позивачем самостійно здійснено підрахунок вартості майна який вказує на співмірність вартості майна із позовними вимогами. Хоча визначена позивачем вартість не підтверджена доказами, проте враховуючи мету забезпечення позову та пріоритетність швидкого вирішення такого питання, суддя погоджується із співмірністю заходів забезпечення позову.

При цьому, якщо відповідач доведе, що вартість майна перевищує розмір позовних вимог, то він вправі звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення в певній частині.

Виходячи з того, що вжиття запобіжного заходу у вигляді накладення арешту може позбавити можливості користування нерухомістю, в цій частині заява підлягає частковому задоволенню та доцільним і співмірним позовним вимогам буде застосування запобіжного заходу у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, виділ часток та інше) по відчуженню, передачі в оренду іншим особам.

Як передбачено положенням частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час (висновки вказаної вище постанови ВП/ВС ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, реєстрацію та перереєстрацію права власності, передання права розпорядження за довіреністю, іпотеки) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на:

-житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,35 га кадастровий номер 1222383000:05:001:0121, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 1222383000:05:001:0126, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-квартиру АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення не залежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, передбачено що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвалу складено та підписано 27.11.2020.

Суддя В.І.Цитульський